Стан виробничого травматизму, професійних захворювань та роботи страхових експертів з охорони праці Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області за 2020 рік
Одним із основних показників стану охорони праці є рівень травматизму та професійної захворюваності.
Протягом 2020 року до Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшло 670 повідомлень про нещасні випадки, із них 33 повідомлення про смертельні випадки і випадки смерті працівників на виробництві, 5 повідомлень про групові нещасні випадки, 470 повідомлень про гостре професійне захворювання.
Страхові експерти з охорони праці приймали участь у розслідуванні усіх нещасних випадків та професійних захворювань.
За результатами розслідувань складені акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1/П на 194 працівника, в тому числі: 11- із смертельним наслідком, 41 – гострих професійних захворювань.
У 148 випадках комісії з розслідування нещасних випадків дійшли висновку, що нещасні випадки не пов’язані з виробництвом, у тому числі 21 випадок смерті на підприємстві, 2 випадки із смертельним наслідком та 4 випадки з тяжкими наслідками, гострих професійних захворювань (отруєнь) 94 випадки.
У порівнянні з 2019 роком рівень виробничого травматизму збільшився на 37 випадків або 23,8 % (192 проти 155), кількість травмованих на виробництві збільшилась на 24 особи або 14 % (194 проти 170), кількість загиблих зменшилася на 6 осіб або 54,5 % (11 проти 17), відбулося зменшення групових нещасних випадків на підприємствах міста на 7 випадків – 9 проти 2.
Зростання загальної кількості потерпілих в нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом у порівнянні з минулим роком сталося на підприємствах таких галузей як охорона здоров’я у 7 разів (49 потерпілих проти 7), інші види переробної промисловості, ремонт і монтаж машин і устаткування у 5 разів (5 проти 1), державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування у 2,5 рази (5 проти 2), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря у 2 рази (6 проти 3), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність у 2 рази (16 проти 8), металургійне виробництво 1,7 рази (38 проти 22), освіта в 1,6 рази (5 проти 3), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування у 1,5 рази (6 проти 4), інші види переробної промисловості, ремонт і монтаж машин і устаткування в 1,25 рази (5 проти 4).
Кількість травмованих складає більше 69,5% від загальної кількості травмованих на підприємствах Кривого Рогу.
Зменшення виробничого травматизму відбулося в галузях: будівництво у 5 разів (3 потерпілих проти 15), виробництво машин і устаткування, н. в. і. у. у 1,6 рази (8 проти 13), виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів у 4 рази (1 проти 4), добувна промисловість і розроблення кар’єрів в 1, 5 рази (46 проти 70), оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів у 4 рази (1 проти 4), водопостачання; каналізація, поводження з відходами у 3 рази (0 проти 3) .
Кількість нещасних випадків залишилась без змін у таких видах діяльності підприємств як: виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (1 травмований), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (1 травмований).
Загалом у звітному періоді травми отримали працівники 64 підприємств, якими охоплено 17 галузей промисловості.
Підприємства, на яких сталося зростання кількості потерпілих на виробництві КП “Криворізька міська лікарня №4” КМР (19 проти 0), ПАТ “АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ” (30 проти 13), КП “Міський тролейбус” (8 проти 2), КП “Швидкісний трамвай” (7 проти 2), КП “Апостолівська центральна районна лікарня” ДОР (5 проти 0), КП “Криворізька міська клінічна лікарня №8” КМР (5 проти 0), КНП “Криворізька міська лікарня №7” КМР (3 проти 0), ПП “ІНТЕР’ЄР” (2 проти 0), ВП “Криворізька теплова електрична станція “АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (2 проти 0), КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №6” КМР (2 проти 0), КНП “Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги” ЗМР (2 проти 0), АТ “КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ” (2 проти 0), ПАТ “ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” (2 проти 0) та інші.
За професіями в числі травмованих переважають слюсарі та електрослюсарі різних галузей ( 22 особи), інші медичні працівники (19 осіб), сестра медична (14 осіб), машиністи різних галузей (15 осіб), молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.) – 11 працівників, прохідники (10 осіб), кріпильники (8 осіб), водії автотранспортних засобів (7 осіб), гірник очисного забою – 5 працівників, кондуктор громадського транспорту – 5 працівників, електромонтери різних галузей – 5 працівників.
Аналіз показників травматизму, пов’язаного з виробництвом за основними видами подій показав що найбільше число нещасних випадків сталося в результаті падіння потерпілого – складено акти за формою Н-1/П на 52 потерпілих (що складає 26% від усіх травмованих), у тому числі під час пересування 33 потерпілих та падіння з висоти 7 потерпілих. В результаті падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, будівель, породи, ґрунту тощо травмовано 29 осіб (15%). Від дії предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються постраждало 25 осіб (13%). Внаслідок подій на транспорті травмувалось 7 осіб (4%), від контакту з хворими на COVID-19 – 41 особа, навмисного нанесення травм іншими особами – 8 потерпілих (4%), ураження електричним струмом 7 потерпілих (4%), від дії підвищених температур-8 потерпілих (4%), а також з інших причин – 17 осіб (9%).
Основними причинами нещасних випадків залишаються організаційні 64%, або 123 потерпілих від загальної кількості травмованих. Насамперед це невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 76 травмованих (39%), невиконання посадових обов’язків 29 працівників (15%). Порушення технологічного процесу – 6 працівників (3%), порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо4 працівника (2%).
Через психофізіологічні причини отримали травми 53 працівника (27%).
Технічні причини (незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, засобів виробництва, транспортних засобів, засобів виробництва, конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, неякісне виконання будівельних робіт) привели до травмування 18 потерпілих (9%).
Гострі професійні захворювання
Протягом 2020 року до Криворізького відділення надійшло 468 повідомлень про гостре професійне захворювання, які сталися у медичних працівників. В минулому році таких випадків не було.
За результатами розслідування гострих професійних захворювань 41випадок визнано пов’язаним з виробництвом та складені акти за формою Н-1/П. У 94 випадках гострих професійних захворювань комісії з розслідування дійшли висновку, що вони не пов’язані з виробництвом.
Станом на 01.01.2021 у розслідуванні знаходяться 333 випадки (71% від загальної кількості).
Аналіз показників гострих професійних захворювань, пов’язаних з виробництвом за видами подій показав, що всі вони сталися від контакту інфікованими COVID-19.
Основними причинами гострих професійних захворювань є психофізіологічні 34 випадки (83%) – робота в умовах підвищеної психоемоційної напруженості з високо контагіозними хворими на COVID-19. Через організаційні причини захворіли 7 працівників (14,6%)
Переважна більшість професійних захворювань встановлена на підприємствах гірничо-металургійного комплексу міста, де умови виробничого середовища несприятливі для працюючих (пил, шум, вібрація, важкість праці).
Професійні захворювання
В 2020 році відбулося зменшення числа виявлених хворих на профзахворювання порівняно з 2019 роком на 34 особи (189 особи проти 223), в тому числі: на ПрАТ “Північний ГЗК” – зменшилося на 16 осіб або на 26,2% (45 проти 61), на ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” – зменшилося на 9 осіб або на 17,7% (42 проти 51), на ПрАТ “Суха Балка” – зменшилося на 1 особу або на 3,8% (25 проти 26), на ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” зменшилося на 5 осіб або 20,8% (19 проти 24), на ПрАТ “Південний ГЗК” – зменшилося на 3 особи або на 17,6% (14 проти 17), на ПрАТ “Інгулецький ГЗК” – рівень професійних захворювань не змінився (8 проти 8), на ПрАТ “Центральний ГЗК” – зменшилося на 9 осіб або – 31% (20 проти 29).
Зменшення числа осіб хворих на профзахворювання відбулося на ТОВ “Ливарно – механічний завод” зменшилося на 1 особу (1 проти 2), на ТОВ “Шляхбуд КР” рівень професійних захворювань не змінився (2 проти 2), ТОВ “Промспецбуд” рівень професійних захворювань не змінився (1 проти 1). На ТОВ “Кривбасремонт” збільшилося число хворих на 3 особи (4 проти 1).
ТОВ “Спеціалізоване виробниче підприємство “Криворіждорвибухпром” захворіли 3 особи. На ТОВ “Промгідротехбуд” захворіли 2 особи. ПрАТ “Криворізький центральний рудоремонтний завод” захворіла 1 особа. Структурний підрозділ ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” гірничо-збагачувальний комплекс “Укрмеханобр” захворіла 1 особа. ТОВ “Промислові ремонти” захворіла 1 особа.
Загалом в 2020 році профзахворювання встановлені 189 особам, з них 45 особам встановлено 1 профзахворювання; 107 особам – 2; 36 особам – 3 і одній особі встановлено 4 профзахворювання (всього 371 захворювання).
Аналізом 371 встановленого діагнозу з’ясовано, що в структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання – 137 випадків майже 37 % від загальної кількості. Друге місце радикулопатія – 86 випадків , або 23 %, третє місце це вібраційна хвороба – у 70 осіб (19%), на 4 місці – хвороби органів слуху у 56 осіб (15 %).
Найбільша небезпека розвитку патологій є у прохідників, машиністів екскаваторів, водіїв автотранспортних засобів, машиністів бурових установок, машиністів конвеєрів, електрослюсарів (слюсарів) чергових та з ремонту обладнання, кріпильників, гірників тощо. Слід зауважити, що за останній час зросла кількість професійних захворювань серед інженерно-технічних робітників.
Найбільша кількість професійних захворювань встановлена у працівників віком від 50 до 59 років – 106 особі (56%), віком від 40 до 49 років – 55 (29%), 60 і старше – 22 (12%), у працівників від 30 до 39 – 6 випадків профзахворювань (3%).
Профілактична робота
У Криворізькому відділенні зареєстровано близько 42 тисяч страхувальників. На кожного з 9-ти страхових експертів з охорони праці, які працюють у відділенні, приходиться близько 5 тисяч підприємств.
Однією із складових профілактичної роботи страхових експертів з охорони праці є пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці. Проведені у звітному періоді семінари, наради, круглі столи із спеціалістами з охорони праці підприємств найбільш небезпечних видів діяльності дали змогу донести до їх учасників стурбованість Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області рівнем виробничого травматизму та профзахворюваності, прийняти за їх результатами відповідні рішення, розробити дієві профілактичні заходи.
З метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усуненню загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, страховими експертами з охорони праці за 2020 рік здійснено 40 перевірок щодо стану профілактичної роботи по створенню здорових та безпечних умов праці на підприємствах, під час яких виявлено 174 порушень законодавства про охорону праці. Роботодавцям внесено 40 подань про порушення законодавства про охорону праці. За результатами перевірок страхові експерти з охорони праці вносять роботодавцям обов’язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, встановлюють терміни усунення виявлених недоліків та належним чином контролюють їх виконання. У 2020 році роботодавцям внесені 40 подань та 1 подання територіальному органу Держпраці щодо застосування адміністративного стягнення або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Отримано відповіді на всі подання.
Для покращення умов праці та профілактичної роботи з попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, забезпечення реалізації заходів з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності на засадах співпраці з роботодавцями у 2020 році страховими експертами взято участь(у тому числі в умовах карантину і переходу на дистанційну форму роботи з використанням телекомунікаційних засобів зв`язку) у проведенні 12 семінарів, 18 нарад, проведено 2 круглих стола, опубліковано 19 матеріалів у засобах масової інформації, проведено 2 виступи по радіо, надано 996 консультації з питань профілактики страхових випадків.
Дієвим заходом роботи страхових експертів з охорони праці, спрямованим на поліпшення стану охорони праці на підприємствах, є участь у відповідних комісіях, тому на протязі 2020 року взято участь у 14 комісіях з перевірки знань з охорони праці працівників та у 11 комісіях з випробувань та приймання в експлуатацію засобів колективного та індивідуального захисту.
Стан виробничого травматизму та профзахворюваності на підприємствах напряму залежить від ефективності функціонування системи управління охороною праці. Тому страхові експерти з охорони праці активно беруть участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на підприємствах, кількість таких підприємств за 2020 рік становить 32.
Пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці займає одне із важливих місць в практиці профілактичної роботи Фонду та впливає на формування у свідомості громадян уявлення про необхідність створення та дотримання безпечних умов праці.
Роботодавцям та працівникам треба завжди пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони, гігієни праці та промислової безпеки стане запорукою збереження найціннішого в світі – людського життя.
