Руслан Кравченко: У січні – лютому 2025 фіксуємо зростання надходжень акцизного податку з алкогольних напоїв
У січні – лютому 2025 року зросли надходження акцизного податку порівняно з аналогічним періодом минулого року:
з вироблених алкогольних напоїв – 2,2 млрд грн (+20 % до показника 2024 року),
з ввезених алкогольних напоїв – 416,5 млн грн (+9 % до показника 2024 року).
Про це розповів Голова ДПС Руслан Кравченко під час зустрічі з представниками 5 асоціацій алкогольної галузі: Легальних виробників алкоголю, Федерації роботодавців алкогольної галузі, Укрвинпрому, Укрводки, Укрсадвинпрому.
Темами для обговорення стали: акциз, тіньовий ринок, анулювання ліцензій, підтримка українських виробників.
Як відзначив Руслан Кравченко, ДПС активно працює над припиненням тіньових схем на ринку алкоголю. Так, за два місяці цього року вже проведено понад 2,3 тис. перевірок, виявлено майже 1,4 тис. порушень, фінансові санкції склали 229 млн грн, анульовано 436 ліцензій.
«Для мене всі рівні, я відкритий до співпраці з тими, хто працює чесно, сплачує податки. Бо є ті, хто декларують свою прозорість лише на словах. А насправді встановлюємо факти ухилення від сплати податків на сотні мільйонів гривень, зокрема і відомими компаніями – про що ДПС буквально нещодавно повідомляла. Працюйте законно, платіть податки чесно – тоді можемо вести діалог», – наголосив Голова ДПС.
Він також відзначив ініціативу бізнесу в боротьбі з контрафактом та закликав повідомляти правоохоронців про виявлені факти виробництва нелегального алкоголю правоохоронців, а ДПС – про продаж такого контрафакту.
«Це питання на моєму особистому контролі. Нам потрібні факти й конкретні дії. ДПС налаштована реагувати жорстко. Ми тут, щоб навести порядок разом», – наголосив Руслан Кравченко.
Учасники також обговорили питання електронної акцизної марки. Ключовий крок – впровадження Електронної системи простежуваності. Вона має забезпечити повний контроль за виробництвом та обігом алкогольних напоїв. Наразі проводиться тестування її роботи, а повноцінний запуск має бути з 1 січня 2026 року.
З боку ДПС забезпечено надання Мінцифри для роботи Електронної системи в тестовому режимі необхідної інформації щодо даних з реєстрів ліцензіатів, місць зберігання та обладнання для виробництва тютюну та можливість обміну такою інформацією в порядку міжвідомчої взаємодії в подальшому.
Також окрема увага була приділена анулюванню ліцензій, перегляду мінімальних цін на алкоголь, проведенню податкових перевірок.
Національна стратегія доходів до 2030 року – удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Національною стратегією доходів до 2030 року, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р (далі – Стратегія), передбачено удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок (розділ 4.2.2(b).
Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («Е-аудит»).
Отже, Стратегією, зокрема, передбачено впровадження ІТ-рішень для обробки даних SAF-T UA для великих платників податків та запуск у використання системи «Е-аудит».
На сьогодні з метою доопрацювання та усунення недоліків стосовно формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) ДПС на постійній основі проводиться робота з розробником щодо модернізації версії V2.0, зокрема складено Детальний технічний опис елементів SAF-T UA V2.0_2 (1). Оновлену версію стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) V2.0_2 (1) розміщено на вебпорталі ДПС, про що направлено повідомлення в електронні кабінети великих платників податків.
До того ж проводиться аналіз та вивчення демо-версії системи електронного аудиту «Е-аудит» (наразі розміщена не на тестовому середовищі ДПС).
Водночас удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит) шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків.
Протягом 2024 ДПС заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.
Звертаємо увагу, що для зручності платників податків на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами: «Нормативно-правові акти; Презентація; Повідомлення; XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA); Контакти; Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит)». Ознайомитися із зазначеною інформацією є можливість за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua.
Руслан Кравченко обговорив з представниками EU4PFM результати впровадження податкових реформ
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко зустрівся з експертами проєкту EU4PFM. ДПС разом з європейськими колегами працюють над тим, щоб система податкового адміністрування України була більш прозорою та ефективною.
З ключовим міжнародним експертом проєкту EU4PFM з питань оподаткування Паулюсом Маяускасом обговорили результати виконання проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM): компоненти 1, 3 і 4» та стан впровадження реформ.
Податкова активно впроваджує Національну стратегію доходів до 2030 року і підтримка EU4PFM відіграє важливу роль у цьому процесі.
За підтримки EU4PFM тільки останнім часом для ДПС було розроблено:
– програмне забезпечення для аналізу ризиків у трансфертному ціноутворенні;
– модулі обробки зовнішніх запитів та аналітичної обробки даних;
– підсистему «Універсальний каталог-класифікатор товарів».
«Вдячний експертам проєкту за допомогу в підготовці проведення скринінгової двосторонньої зустрічі Європейської Комісії та України щодо переговорного розділу 16 «Оподаткування», – сказав Руслан Кравченко.
Ще одне важливе питання зустрічі – ІТ-рішення для електронного аудиту (Е-аудит). Це один із ключових напрямів нашої співпраці з EU4PFM, який має запровадити реальні зміни у податковому контролі.
Проєкт EU4PFM допомагає ДПС із гармонізацією національного законодавства з ЄС в контексті євроінтеграції.
У рамках зустрічі представники ДПС та EU4PFM обговорили питання імплементації актів ЄС у законодавство України.
Говорили, зокрема, про систему обміну інформацією про ПДВ (VIES), відшкодування ПДВ для нерезидентів, систему контролю руху та контролю акцизних товарів (EMCS), адміністративне співробітництво тощо.
Експерти EU4PFM акцентували увагу на тих нормах, які потребують удосконалення, можливих ризиках, які можуть виникнути при впровадженні окремих норм, та способах їх вирішення з урахуванням міжнародної практики.
У ДПС подякували експертам EU4PFM за підтримку та консультативну допомогу при впровадженні рекомендацій ЄС.
Щодо відображення в Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2024 рік мінімального податкового зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1, 381.1.2 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
У проєкті наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації викладено в новій редакції, з урахуванням вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Додаток МПЗ-З Декларації передбачає оновлений Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання має розраховуватися відповідно до підпунктів 381.1.1, 381.1.2 статті 381 Кодексу і не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Звертаємо увагу, що платники податку на прибуток підприємств мають розрахувати за результатами діяльності за 2024 рік і задекларувати мінімальне податкове зобов’язання в додатку МПЗ чинної форми Декларації. У графах 3 – 5 таблиці 1 і таблиці 2 додатка МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ Декларації – платники відображають відповідні показники: «НГОд/НГО», «M», «S» – для розрахунку згідно з підпунктами 381.1.1, 381.1.2 статті 381 Кодексу сум мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки. З метою дотримання вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платник додатково здійснює обрахунок мінімального допустимого значення суми мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки (не менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара). У графі 6 додатка МПЗ-З Декларації відображається сума мінімального податкового зобов’язання, що має найбільше значення (або за розрахунком згідно зі статтею 381 Кодексу, або відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Для розрахунку мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт «К», який становить 0,05 згідно з підпунктами 381.1.1, 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу.
Слід враховувати, що для розрахунку мінімального податкового зобов’язання коефіцієнт «К» тимчасово застосовується зі значенням:
0,04 – за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки (пункт 67 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
0,057 – з податкового (звітного) 2025 року та за наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (пункт 671 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Отже, за податковий (звітний) 2024 рік застосовується коефіцієнт «К» – 0,05.
Сумарне значення суми мінімального податкового зобов’язання переноситься до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації.
Крім цього, до Декларації платники податку можуть подати доповнення, із наданням відповідних пояснень щодо розрахунку мінімального податкового зобов’язання.
Після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України та набрання чинності наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» – платники податку матимуть змогу подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, за звітний (податковий) період – 2024 рік, із відображенням у додатку МПЗ-З деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Повідомляємо, що в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):
– отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
– отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
– іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);
– для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).
Зобов’язані подавати Декларацію також:
– фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);
– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);
– іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);
– платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Дніпропетровщина: платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети на понад 2,9 млн гривень
Протягом двох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники частини чистого прибутку спрямували понад 2,9 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – лютим 2024 року на понад 1,6 млн грн більше, темп росту складає 226,7 відсотків.
Повідомляємо, враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, шо підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).
Щодо отримання фізичною особою відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізична особа може отримати інформацію про відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – відомості з ДРФО) особисто або через представника шляхом подання заяви щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма № 10ДР, додаток 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822)) до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Отримати відомості з ДРФО можна в один із таких способів:
– в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
– в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).
Починаючи з 1 кварталу 1998 року відомості про доходи в електронній формі надаються за будь-які п’ять років до 01.01.2021 – поквартально, з 01.01.2021 – помісячно. Відомості за останній звітний період (місяць) надаються через 25 днів після його закінчення.
Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.3.0 станом на 25.02.2025 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 25.02.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.)
Перелік змін та доповнень (версія 1.33.3.0) (станом на 25.02.2025):
Додано нові версії документів:
У зв’язку з введенням в дію наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2025 року № 39 зі змінами, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 30 січня 2025 року № 53:
F1319104 – Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (в електронному вигляді);
F1419104 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляді).
F/J 1490506 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ.
J1602105 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1602703 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1603504 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1603803 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1702105 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1702703 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1703504 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;
J1703803 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.
- Розширення електронних сервісів:
F/J 1340102 – Звернення на отримання індивідуальної податкової консультації через Електронний кабінет.
- У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S0400123 – № 1-підприємництво (річна) Структурне обстеження підприємства;
S0401006 – № 2-підприємництво (річна) Структурне обстеження підприємства;
S0403516 – № 1П-НПП (річна) Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції;
S0702103 – № 1-ЗЕЗ (буд) (річна) Розширений звіт про експорт – імпорт послуг з будівництва;
S1001506 – № 2-ОЗ ІНВ (річна) Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції;
S1100115 – № 1-екологічні витрати (річна) Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища;
S1100917 – № 2-ТП (повітря)(річна) Звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів;
S1101017 – № 3-лг (річна) Звіт про відтворення та захист лісів;
S1101214 – № 1-відходи (річна) Звіт про відходи;
S1500118 – № 3-наука. Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок;
S1600317 – № 2-тр (річна) Звіт про роботу автотранспорту;
S1901115 – № 11-мтп (річна) Звіт про постачання та використання енергії;
S1904417 – № 4-мтп (річна) Звіт про використання та запаси палива;
S2500703 – № 2-інновація (один раз на два роки) Обстеження інноваційної діяльності підприємства за період 2022-2024 років;
S2600319 – № 1-КЗР (річна) Звіт про діяльність колективного засобу розміщування;
S2702118 – № 50-сг (річна) Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
S2702216 – № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства.
Деклараційна кампанія 2025: визначення податкових зобов’язань з військового збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
З 01 січня 2025 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) і військового збору, та/або мають право подати податкову декларацію для отримання податкової знижки.
Звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024, змінено ставку військового збору на 5 відсотків.
Водночас, уточнення порядку сплати військового збору регламентовано Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон України № 4113), який набрав чинності з 01.01.2025, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону України № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України № 4015, тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом України № 4113 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 1.16, яким передбачено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Абзацом третім п.п. 1.16 п. 16і підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України № 4015 (тобто протягом грудня 2024 року), оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації за 2024 рік.
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, для фізичних осіб – платників податку, які відповідно до вимог розділу IV ПКУ зобов’язані подати податкову декларацію та визначити податкові зобов’язання за результатами звітного податкового року застосовують ставку військового збору у розмірі 1,5 відсотка, крім сум доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, що були отримані протягом грудня 2024 року та які підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Також слід зазначити, що Законом України № 4045 внесені зміни до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ, якими передбачено, що нотаріус, суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод з купівлі-продажу транспортних засобів, а також органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, інформацію, передбачену вищезазначеними пунктами ПКУ подають до контролюючого органу щомісячно в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Звертаємо увагу, що випадки, за якими податкова декларація не подається встановлено п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Водночас, у разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ (абзац 7 п. 179.2 ст. 179 ПКУ).
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.
Понад 3,3 млрд грн ПДВ – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Протягом січня – лютого поточного року загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини майже 3 372,7 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). Надходження виросли порівняно з січнем – лютим 2024 року на понад 787,6 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що платником ПДВ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ).
Щодо відображення в Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2024 рік авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 137.12 статті 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 статті 141 Кодексу.
Особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним встановлено в пункті 141.14 статті 141 Кодексу.
Зокрема, платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.
у розмірі 60 тисяч гривень за кожне інше місце, крім випадків, зазначених вище.
Згідно з положеннями підпункту 141.14.3 пункту 141.14 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною статтею 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою підпунктом 141.14.1 пункту 141.14 статті 141 Кодексу для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету (підпункт 141.14.4 пункту 141.14 статті 141 Кодексу).
Враховуючи зазначене, за результатами діяльності за 2024 рік платники податку на прибуток підприємств складають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), із використанням чинної форми Декларації. Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, мають право відповідно до підпункту 141.14.3 пункту 141.14 статті 141 Кодексу зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2024 рік, з урахуванням сплачених у грудні 2024 року авансових внесків за місця роздрібної торгівлі пальним.
У зв’язку з цим рекомендуємо платникам, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, відобразити в рядку 16.5 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації суму сплаченого за грудень 2024 року авансового внеску з податку на прибуток підприємств, розрахованого за базовою (основною) ставкою, визначеною в статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за звітний (податковий) 2024 рік, і врахувати таке зменшення в рядку 16 ЗП Декларації.
Крім цього, до Декларації платники податку можуть подати доповнення, із наданням відповідних пояснень щодо розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним та врахування сплачених авансових внесків у зменшення суми податку.
Після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України та набрання чинності наказом платники податку матимуть змогу подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, за звітний (податковий) період – 2024 рік, із відображенням нарахувань авансових внесків у рядку 26 ЩАВ Декларації та із відповідним, згідно з підпунктом 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу, заповненням розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним у додатку ЩАВ до такої Декларації (рядок 26 ЩАВ).
Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:
– профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;
– допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;
– реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
ДПС: ключові результати виконання Національної стратегії доходів у 2024 році
Державна податкова служба України у рамках виконання Національної стратегії доходів до 2030 року впроваджує заходи з підвищення ефективності та прозорості податкового адміністрування, рівня дотримання податкового законодавства платниками податків, відповідності європейським стандартам.
Податкові реформи та цифровізація
– У липні 2024 року започатковано експеримент щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.
– Для оптимізації аудиту та зменшення навантаження на платників розробляється ІТ-рішення для впровадження ІКС «Е-аудит» та обробки SAF-T UA, що в подальшому дозволить скоротити час перевірок і покращити аналітику ДПС.
– Запроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (ІКС BigData TP) для обробки та аналізу великих масивів інформації в електронному вигляді, автоматизації процедур контролю. Цей інструмент дозволяє аналізувати ризики, підвищити швидкість, точність та ефективність результатів контролю за трансфертним ціноутворенням, знизити вплив «людського фактору».
– Україна приєдналася до міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією (CRS), що сприяє прозорості та боротьбі з ухиленням від сплати податків.
ДПС у 2024 році успішно пройшла оцінювання Глобального форуму ОЕСР щодо конфіденційності та захисту даних, ставши рівноправним партнером у глобальному обміні податковою інформацією. Міжнародна система об’єднує понад 100 країн (зокрема усіх держав – членів Європейського Союзу).
Перший обмін фінансовими даними за CRS відбувся восени 2024 року. Інформація, отримана в рамках цього обміну, є важливим інструментом для боротьби з ухиленням від сплати податків та мобілізації податкових надходжень.
Контроль за обігом підакцизних товарів
ДПС впроваджує сучасні технології контролю за обігом підакцизних товарів, як того вимагають директиви ЄС. Удосконалюється Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що відстежує переміщення пального та спирту етилового й сплату акцизного податку.
Організаційні зміни та міжнародна інтеграція
– Відбувається цифровізація ключових сервісів, автоматизація обробки податкової звітності та удосконалення Електронного кабінету. Це дозволяє отримувати послуги онлайн.
– Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами у сфері оподаткування, що сприяє гармонізації податкової системи з нормами ЄС та забезпечує дотримання міжнародних стандартів податкової прозорості.
Запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року – крок у напрямі економічного зростання та інтеграції України до європейського ринку. Запровадження нових підходів до контролю та адміністрування податків дозволяє не лише збільшити надходження до бюджету, а й створити більш комфортні умови для ведення бізнесу та інвестування в Україну.
ДПС продовжує роботу над удосконаленням податкового адміністрування та посиленням довіри до податкової системи.
Єдиний податок: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 179,7 млн гривень
Протягом двох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи – платники єдиного податку спрямували понад 179,7 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – лютим минулого року на понад 17,6 млн грн, або майже на 11 відс., більше.
Звертаємо увагу, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Трудові відносини з домашнім працівником: хто є платником єдиного внеску?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.
Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), відповідно до абзацу четвертого п. 1 частини першої ст. 4 якого платниками єдиного внеску є роботодавці – фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Водночас, відповідно до абзацу шостого частини першої ст. 10 Закону № 2464 домашні працівники мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин, самостійно сплачують єдиний внесок на засадах добровільності шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відсутня можливість з’єднання/поєднання РРО/ПРРО з платіжним терміналом (POS-терміналом): чи передбачена відповідальність за відсутність у фіскальному чеку реквізитів рядків 12 – 17?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601, далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек). При цьому, Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Відповідно до абзаців дев’ятого – десятого п. 2 розд. 1 Положення № 13:
– платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
– платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).
Разом з тим, на даний час законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток). Тобто, дозволяється проводити розрахунки через РРО/ПРРО та платіжний термінал (POS-термінал) які між собою не поєднані або не з’єднані.
У такому випадку те, що розрахунковий документ не буде містити інформацію про використання електронного платіжного засобу, а така інформація буде міститись у надрукованому сліпі (квитанції) безпосередньо друкованим пристроєм POS-терміналу, не буде призводити до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункового документу.
Водночас, у випадку з’єднання або поєднання платіжного POS-терміналу з РРО/ПРРО реквізити рядків 12 –17 фіскального чека мають бути заповненні, відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13.
Таким чином, відповідальності за використання РРО/ПРРО не з’єднаного або поєднаного з POS-терміналом, у тому числі після 01.03.2025, не передбачено.
Умови, за яких платник включається до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що юридична особа та ФОП включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включаються за умови відповідності всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства шляхом надсилання через Електронний кабінет такому платнику податків інформаційного повідомлення.
Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.
Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.
Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.
Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.
Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири)
Запитання:
Чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. м, норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України. Якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?
Відповідь:
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) визначається статтею 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника Податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25000 гривень податкового зобов’язання з Податку у разі наявності у юридичної особи – платника Податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.
За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ не застосовується.
Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.
Оскільки підпункт 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначає збільшення суми Податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. м, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника Податку.
До уваги платників єдиного податку (юридичні особи)!
1 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) зі змінами.
- Законом № 4015 передбачені зміни в оподаткуванні платників єдиного податку (юридичні особи), а саме: у підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктом 81 такого змісту:
«81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів».
Тобто, платник єдиного податку, який самостійно визначив суму мінімального податкового зобов’язання до сплати та має будь-яку суму податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування.
- Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 671 та 74.
Пунктом 671 підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102 – ІХ, коефіцієнт “К”, визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, застосовується із значенням 0,057.
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ), визначена відповідно до
підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї) що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Отже, розмір МПЗ не може бути меншим за 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок з переважною часткою ріллі (не менше 50 %) МПЗ встановлено на рівні 1400 гривень.
- Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 до Кодексу, платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
До третьої групи належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
01 січня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4113), окрім змін до пункту 161 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015 (01 грудня 2024 року).
Законом № 4113 внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що військовий збір, зокрема, для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, встановлюється у розмірі 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із
статтею 292 Кодексу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
Тобто, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) вперше будуть відображати суми військового збору у складі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року. Сплачуються суми військового збору зазначеними платниками протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року.
Вказані зміни посилюють відповідальність платників єдиного податку щодо обов’язку самостійної сплати податкових зобов’язань в рамках використання спрощеної системи оподаткування.
Сплата земельного податку іноземною юридичною особою – нерезидентом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
– взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
– до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
– до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
– землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).
Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Платникам про експериментальний проект щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи.
Основні новації експериментального проекту
► Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
► Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
► Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них – створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.
► Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
► Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.
Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.
Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.
Сплачуєте бюджетні/небюджетні платежі – дотримуйтесь порядку заповнення платіжної інструкції!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Митна вартість товарів не перевищує еквівалент 150 євро: порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення/вивезення товарів на/з митної території України незалежно від обраного митного режиму
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.
Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.
Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс. , ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).
Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.
Згідно з п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. У рядку 2.3.1 вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) вказуються дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 відс. відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 декларації такі операції не підлягають.
Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 4 (Д4).
Отже в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4).
В чому полягає суть управління комплаєнс-ризиками?
На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.
Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.
Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.
ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.
Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.
Засідання «круглого столу» в Криворізькій ДПІ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.
В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківцями проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо новацій податкового законодавства та реформи податкової служби.
Обговорили Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики), удосконалення процедур податкового адміністрування.
Нагадали про обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи, одержаних протягом 2024 року, офіційне оформлення трудових відносин та інше.
Звернули увагу платників на важливість своєчасної сплати податків, зборів та платежів до бюджетів, на можливості та переваги електронних сервісів від ДПС та надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх.
Платникам Криворіжжя під час семінару роз’яснили актуальні зміни в податковому законодавстві
Для платників податків міста Кривого Рогу фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено семінар щодо актуальних питань податкового законодавства.
Основна тематика семінару – Деклараційна кампанія – 2025. Фахівці нагадали платникам, що подати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік громадяни повинні до 1 травня 2025 року. Обов’язок подання декларації є у тих платників, які отримали доходи у 2024 році.
Ознайомили платників податків з сервісами податкової служби «Електронний кабінет» та «Моя податкова».
Проінформували присутніх суб’єктів господарювання про основні аспекти інформаційних кампаній державної служби – Національної стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Нагадали про обов’язок видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом та застосовувати в господарській діяльності суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій.
Закликали роботодавців діяти виключно в правовому полі щодо легалізації найманої праці та дотримуватись вимог трудового законодавства.
Звернули увагу присутніх на функціонування сервісу «Пульс» Державної податкової служби України та інше.
Наприкінці заходу фахівці надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх та роздали друкований матеріал інформаційного характеру.
Засідання районної комісії Криворізької районної військової адміністрації в онлайн форматі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.
Днями, в режимі онлайн було проведено засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.
На засіданні обговорювались питання щодо заборгованості із заробітної плати, виплати заробітної плати працівникам підприємств нижче законодавчо встановленого мінімуму та по відшкодуванню пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району
За підсумками проведеного засідання, прийняті відповідні рішення та поставлені задачі суб’єктам господарювання стосовно вжиття невідкладних заходів для погашення вищезазначених заборгованостей.
Засідання міської робочої групи з питань податку на доходи фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.
Днями, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої групи з питань справляння сплати податку на доходи фізичних осіб, виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.
На засіданні було розглянуто виконання дохідної частини місцевого бюджету та проаналізовані надходження податку на доходи фізичних осіб з початку 2025 року.
Визначено заходи щодо розширення бази оподаткування та відповідного збільшення дохідної частини місцевого бюджету.
Брифінг: Дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.
Начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості Євгеній Кретов провів брифінг для представників медіа щодо дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку на додану вартість (податок) має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно з п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» Із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 та Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 і Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.
Коментар щодо визначення ставки військового збору з доходів платників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.
Заступник начальника – начальник відділу обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстру Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова надала коментар представникам медіа щодо визначення ставки військового збору з доходів платників.
З 01 січня 2025 року триває кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати податкову декларацію для отримання податкової знижки.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відс. (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).
Ставка військового збору у розмірі 5 відс. застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).
Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розд. IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відс. незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік (абзац третій п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» податківці відповідали на питання платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.
Сеанс телефонної «гарячої лінії» проведено в Апостолівському секторі обслуговуванні платників Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з актуальних питань податкового законодавства.
Податківці інформували платників про особливості справляння військового збору платниками єдиного податку, про порядок обрання, переходу на спрощену систему оподаткування та про дотримання трудового законодавства при оформленні найманої праці.
Звернули увагу: на проведення кампанії декларування доходів отриманих протягом минулого року, обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи до 1 травня 2025 року; на інформаційно-роз’яснювальну кампанію Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
Під час «гарячої лінії» також йшлося щодо переваг користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова».
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
