Леся Карнаух: ДПС активно впроваджує ключові реформи Національної стратегії доходів за підтримки експертів МВФ

ДПС продовжує впровадження ключових реформ та посилення інституційної спроможності у рамках Національної стратегії доходів. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з постійним представником МВФ в Україні Прішилою Тофано та експертами МВФ.

Основний акцент – на системі управління ризиками як основи якісного податкового адміністрування.

«У податковому адмініструванні робимо акцент на системі управління ризиків – CRM. Працюємо над повноцінним впровадженням цієї системи у роботу ДПС за рахунок внесення відповідних змін в законодавство. Зосереджуємо податкову увагу виключно на тих платниках, які мають високі ризики, та уникаємо втручання у діяльність чесного бізнесу», – розповіла Леся Карнаух.

За її словами, ДПС розроблено низку профілів ризиків за основними аспектами реєстрації, подання звітності та сплати. Також у процесі – визначення ризикових секторів економіки, індикатора оцінки рівня покращення комплаєнсу та практичне відпрацювання ризиків.

Очільниця ДПС відзначила, що ДПС змінює підходи до проведення перевірок. За її словами, запроваджений мораторій на проведення перевірок не означає, що податкова не застосовуватиме законодавчі механізми для припинення схем ухилення від оподаткування та контролю за ризиковими платниками.

«В умовах сьогодення ДПС має мобілізувати можливі ресурси для наповнення бюджету. Тому застосовуватимемо усі дозволені законодавством механізми для протидії діяльності тіньового ринку, створення рівних конкурентних умов для всіх платників та захисту інтересів держави», – підкреслила Леся Карнаух.

Учасники також обговорили питання:

реформування у сфері інформаційних технологій – вже розроблено план цифрового розвитку ДПС до 2030 року, важливий акцент – на безпеці даних, інтеграції податкових систем з європейськими ІТ-системами та розвиток якісних цифрових послуг для платників;

реформи податкового аудиту – цифровізація податкового контролю та впровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA;

зменшення адміністративного навантаження – скорочені терміни проведення перевірок податкової звітності з ПДВ та відшкодування заявлених сум ПДВ, розширено можливості Електронного кабінету для осіб – нерезидентів – платників ПДВ, зокрема, спрощення податкової звітності;

нові підходи у системі управління змінами – орієнтація на європейські стандарти та досвід.

«Дякую експертам МВФ за допомогу у впровадженні реформ та виконанні заходів Національної стратегії доходів. Працюємо далі, визначаємо пріоритети та ті напрями, які потребують посиленої уваги. Впевнена, що результативність, яку вже маємо, демонструватимемо і надалі», – підкреслила Леся Карнаух.

Сплата ЄСВ: роботодавці, які працевлаштовують осіб з інвалідністю можуть скористатися пільгами

Роботодавці, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю, можуть суттєво зекономити на сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ). Пільги передбачені і для фізичних осіб з інвалідністю, які ведуть бізнес або незалежну професійну діяльність.

Для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю

Роботодавці сплачують ЄСВ за пільговими ставками:

– 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,

– 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,

– 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.

Для фізичних осіб з інвалідністю

Від сплати ЄСВ за себе звільняються:

– фізичні особи – підприємці (ФОП),

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність,

– члени фермерського господарства,

якщо вони:

– мають статус особи з інвалідністю,

– та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Хто може скористатися пільгами?

– Юридичні особи та підприємства, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю.

– ФОП, члени фермерських господарств та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, за умови наявності статусу інвалідності та отримання пенсії/допомоги.

Податки і гарантії при трудовому договорі з нефіксованим робочим часом

Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.

Основні умови договору:

– працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;

– роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;

– мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;

– якщо працівник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.

Чому важливо працювати офіційно?

При оформленні трудового договору роботодавець:

– утримує та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;

– утримує та сплачує 5 % військового збору;

– нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.

Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:

– отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;

– має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;

– користується гарантованим соціальним захистом.

Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.

Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!

Платникам ПДВ щодо порядку заповнення додатка 1 до ПН у разі часткової поставки товарів/послуг, що не містять відокремленої вартості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару / послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.

Тобто, додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів / послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.

Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної у разі поставки платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, в графі 2 – записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, в графі 3.2.1 – проставляється позначка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 – 12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточній поставці частин цього обладнання графи 11 – 12 не заповнюються.

При цьому в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки обладнання.

При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.

Наприклад: у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

У разі коли після отримання попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

Щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Закон України від 17 червня 2025 року № 4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» (далі – Закон № 4496) набув чинності 17.07.2025 (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 138 від 16.07.2025).

Закон № 4496 підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 172⁶ КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2025 році, для прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. гривень). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто у 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. гривень).

Кримінальна відповідальність за ст. 366² ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн – 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для успішної реалізації імплементованих дій Плану дій BEPS (а в подальшому – також правила GAAR, підрозділ 4.3.3(b)(ii) «Впровадження правил, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків») необхідно забезпечити ефективний обмін податковою інформацією за спеціальними запитами з іноземними компетентними органами, оскільки такий обмін є одним із важливих (а іноді єдиним) формуванням доказової бази при здійсненні податкового контролю в галузі міжнародного оподаткування (контроль за трансфертним ціноутворенням, виплат пасивних доходів, діяльність нерезидентів, КІК тощо).

Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:

– вдосконалення ризик-орієнтованих підходів (запровадження принципів рівності та справедливості оподаткування);

– оптимізація процесів обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами (підготовка, надсилання, отримання);

– забезпечення накопичення та структурування інформації з питань обміну податковою інформацією з метою уникнення дублювання їх повторного ініціювання та направлення до іноземних компетентних органів протягом встановленого (у тому числі міжнародними договорами) терміну зберігання;

– оперативний пошук та використання інформації структурними підрозділами ДПС відповідно до функціональних повноважень;

– прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;

– забезпечення взаємозв’язку системи обліку обміну з ІКС ДПС (інформаційні бази даних) щодо реєстраційних даних резидента, періоди запитуваної інформації (операція, що досліджується може бути триваючою);

– оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;

– комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);

– підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;

– формування повної, якісної та об’єктивної доказової бази при здійсненні заходів контролю і, як наслідок, зменшення судових спорів;

– створення аналітичних матеріалів (довідка, діаграма, графік, таблиця тощо) для формування висновків щодо ефективності обміну в розрізі країн, тематики, ризиків, платників податків, ініціаторів запитів, виконавців відповідей на запити, що надійшли від іноземних компетентних органів тощо.

Впровадження нових механізмів роботи ДПС, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій, обміну інформацією за стандартом Автоматичного обміну інформацією (AEOI), застосуванням автоматизованого ризик-орієнтованого підходу, автоматизація процесу обміну інформацією з іноземними компетентними органами забезпечать ефективне та комплексне протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, зростання доходів бюджету, затвердження принципів рівності та справедливості оподаткування (враховуючи існуючі сучасні міжнародні практики).

Про систему управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України запроваджує концептуальні засади функціонування системи управління комплаєнс-ризиками з метою підвищення податкової свідомості платників податків через попередження про ризик, можливості його самостійного усунення платником податків та спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично порушують податкове законодавство або працюють поза законом. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків.

ДПС допомагає суб’єктам господарювання та громадянам виконувати свій конституційний обов’язок – сплачувати податки. Для цього активно впроваджує та розвиває цифрові сервіси, проводить роз’яснювальну роботу серед громадян по залученню до користування зазначеними сервісами. Діяльність ДПС із мінімізації податкових ризиків зосереджена, зокрема, на розробці програмних продуктів, що забезпечують підвищення рівня сервісів, які надаються платникам.

Субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua, є ключовим елементом нової філософії податкового адміністрування, що спрямований на створення партнерських відносин між державою та бізнесом.

На ресурсі розміщено:

– перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Включення до переліку відбувається на підставі аналізу податкової поведінки платника, його показників, відсутності податкових ризиків тощо. На субсайті кожний платник може перевірити, чи включений він до зазначеного переліку;

– інформація про переваги та послуги. На субсайті роз’янюється, які саме переваги отримують платники, які включені до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

– актуальні новини та аналітика. Ресурс публікує новини, пов’язані з податковим комплаєнсом та змінами в законодавстві, роз’яснення для бізнесу та інші важливі матеріали.

Впровадження комплаєнс-менеджменту та створення субсайту «Територія високого рівня податкової довіри» є важливою частиною стратегії ДПС щодо стимулювання сумлінної сплати податків.

Зменшення податкового боргу – забезпечення наповнення бюджетів – підтримка фінансової стабільності та оборонної стійкості країни

Ефективна робота з податковим боргом – одна з ключових складових стабільності державних фінансів

В умовах сьогодення системна робота з боржниками разом з упередженням виникнення нових боргів – один із важливих шляхів забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів, ключ до фінансової стабільності як держави, так і громад.

Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного громадянина, його активності і патріотизму, сумлінного виконання своїх обов’язків.

Враховуючи сучасні виклики, пов’язані із запровадженням воєнного стану, своєчасна сплата податків та зборів є основним фінансовим інструментом наповнення зведеного бюджету України, важливим джерелом підтримки обороноздатності країни.

Скорочення податкового боргу платників – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби

Найчастіше у платників виникає питання, з якого часу після запровадження у 2022 році воєнного стану знову вживаються заходи з погашення податкового боргу.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що з 25.11.2022 набув чинності Закон України № 2719*. Зазначеним документом відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Податкового кодексу України (ПКУ), та/або визначення грошових зобов’язань згідно зі статтею 116 ПКУ.

Про виникнення податкового боргу платник повідомляється шляхом надсилання податкової вимоги. Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Заходи контролюючого органу щодо погашення податкового боргу

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, але у разі якщо податковий борг виник у разі несплати грошових зобов’язань та пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, та був не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, стягнення готівки та коштів з рахунку платника здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Згідно з вимогами пункту 87.11 статті 87 ПКУ у разі наявності заборгованості у фізичної особи орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Також, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

Крім цього, актуальним в забезпеченні погашення податкового боргу є заборона керівнику юридичної особи покидати межі України до погашення податкового боргу.

ПКУ визначено, що при несплаті протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення такого податкового боргу (п. 87.11 ст. 87).

Для прикладу, протягом першого півріччя поточного року судом задоволено 5 178 позовних заяв ГУ ДПС про стягнення податкового боргу фізичних та юридичних осіб на загальну суму понад 6 139,3 млн гривень.

За результатами вжитих податковою службою Дніпропетровщини заходів надходження за шість місяців 2025 року у рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету склали майже 519,6 млн грн, у тому числі надходження до Державного бюджету України – майже 317,0 млн грн, до місцевих бюджетів – понад 202,6 млн гривень.

На підставі прийнятих рішень суду та/або рішень керівника на банківські рахунки боржників виставлено 19 868 платіжних інструкцій, на підставі яких у січні – червні 2025 року стягнуто 58,9 млн гривень

За рахунок вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу у 2025 році надійшло 3,2 млн гривень.

Сума надходжень за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників, що перебуває у податковій заставі, у 2025 році склала 1,8 млн гривень.

Крім цього, 20 керівникам підприємств – боржників за рішенням суду обмежено виїзд за межі України до погашення податкового боргу.

Борг не перевищує 3060 гривень – податкова вимога не надсилається

Одним із актуальних питань щодо забезпечення погашення сум податкового боргу, є необхідність інформування платників про незначні суми такої заборгованості.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 59 ПКУ), тобто 3 060 гривень (17 грн х 180 = 3 060 грн).

Оскільки податкова вимога відповідно до статті 59 ПКУ надсилається лише у тому разі, якщо сума боргу перевищує 3 060 гривень, то платники, податковий борг яких не перевищує 3 060 гривень, можуть бути необізнаними про наявність податкового боргу.

Звертаємо увагу, що кожен платник може самостійно контролювати стан розрахунків з бюджетом та перевірити, чи є у нього податковий борг. Це можна зробити, зокрема, на вебпорталі ДПС України, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/), мобільним застосунком ДПС України «Моя податкова» або ж звернувшись до центрів обслуговування платників.

Довідково

*Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу».

Як легалізувати трудові відносини?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо трудовий договір між фізичною особою та роботодавцем неукладений, то трудові відносини юридично не закріплено.

Тож, коли особа, яка виконує трудові обов’язки (тобто фактично перебуває в трудових відносинах) наполягає на оформленні трудового договору відповідно до вимог діючого законодавства, а роботодавець не бажає оформити трудові відносини належним чином, виникає необхідність доводити факт перебування у трудових відносинах працівника з конкретним роботодавцем.

Підтвердити факт перебування в трудових правовідносинах можливо як у судовому так і в позасудовому порядках.

В позасудовому порядку працівник може обговорити з роботодавцем свої права, а у разі негативного результату – направити звернення одночасно до територіальних органів Держпраці та ДПС.

Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку визначені статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Фізична особа має право звернутися до суду за місцем її проживання з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Звертаємо увагу, що роботодавцям не слід забувати про відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників. На сьогодні законодавством передбачено такі види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.

Щодо нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОПу, який перебуває на військовій службі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.

Витрати у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям: право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Отже, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Мінімальна заробітна плата – соціальна гарантія для найманого працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).

Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.

Роботодавці зобов’язані пам’ятати, що МЗП – це соціальна гарантія для найманого працівника і виплачувати заробітну плату необхідно не нижче встановленого законодавством рівня.

Податкова знижка за навчання: які документи подаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Національна стратегія доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами) (далі – Порядок № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Отже, у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:

у полі «Отримувач» – назву платника;

у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такої платіжної інструкції необхідно заповнювати з урахуванням вимог, установлених у розд. II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163).

Згідно з п. 41 розд. ІІ Інструкції № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на електронний рахунок».

Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС

код території

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій/електронній формі і забезпечувати їх зберігання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що контрольна стрічка – це:

копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО (далі – ПРРО) під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями, та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).

Рентна плата: до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 2,6 млрд гривень

Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2,6 млрд грн рентної плати.

Інформуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно від юридичних осіб отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

Упродовж січня – липня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження виросли майже на 55,0 млн грн, або на 12,6 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.

Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.

Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:

відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.

Перевагами ж, якими користуються суб’єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:

мораторій на документальні перевірки;
скорочення строків перевірок;
скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;
особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.

Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.

Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

На період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

Від серпня по-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу

Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу.

Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.

У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:

– з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;

– з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.

Щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

З 01 січня 2025 року набрали чинності норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), зокрема в частині видачі ліцензій, а саме ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які надаються:

окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності, зі справлянням річної плати за ліцензії в сумі 0,08 і 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, у якому здійснюється платіж, за кожний окремий РРО / ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі;

безстроково, плата справляється щокварталу рівними частинами.

Однією з подій, відповідно до яких вносяться зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Реєстр), є зміна переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО (частина дев’ята статті 34 Закону № 3817).

Згідно 3 пунктом 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані до 01 січня 2025 року відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 481), вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.

Для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, стосовно їхньої видачі згідно зі статтею 15 Закону № 481 було передбачено, що такі ліцензії видаються терміном на один рік, а плата за них справляється щокварталу рівними частинами.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі, у частині зміни переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО, наявних у місці торгівлі, плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 52 Закону № 3817 на 01 січня податкового року, у якому настає термін сплати чергового щоквартального платежу та здійснено таку щоквартальну плату частини чергового річного платежу, – для ліцензій, виданих із 01 січня 2025 року;

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію (щоквартального платежу) плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

Щоквартальна плата за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності зараховується як плата за той квартал, у якому вносяться зміни до Реєстру.

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для полегшення користування особам з порушенням зору оновлено вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (https://ca.tax.gov.ua).

Користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

– вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

– зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

– можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

ДПС продовжує працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні, вдосконалювати сервіси, щоб кожен клієнт відчував зручність і підтримку.

Про перехід ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп) протягом календарного року на четверту групу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973) сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Форма Заяви, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

ФОП, які подали Заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви (абзац сьомий п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форми податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП (далі – Декларація платника першої – третьої груп) та платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація платника четвертої групи), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

Отже, ФОП – платник єдиного податку (першої – третьої груп) протягом поточного року може самостійно перейти на сплату єдиного податку, за ставкою, встановленою для четвертої групи, якщо відповідає вимогам п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (умови перебування в четвертій групі платників єдиного податку) та про таку особу в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення нею сімейного фермерського господарства. Для переходу на сплату єдиного податку, встановлену для четвертої групи, ФОП – платником єдиного податку (першої – третьої груп) подається до контролюючого органу за його податковою адресою Заява не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларація платника четвертої групи.

Крім того, з урахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 296.3 і п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ ФОП – платником єдиного податку (першої – третьої груп) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу в якому подано Заяву на сплату єдиного податку за ставкою, встановленою для четвертої групи, подається Декларація платника першої – третьої груп.

Слід зазначити, що питання внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Податок на землю: хто і як може отримати пільги

Окремі категорії громадян мають право на звільнення від сплати земельного податку або надання податкових пільг. Це передбачено Податковим кодексом України (ст. 281) та іншими нормативними актами.

Категорії громадян, звільнені від земельного податку (ст. 281 ПКУ):

особи з інвалідністю I та II групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Граничні норми площі земель, на які поширюється пільга:

для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка): у селах – до 0,25 га, у селищах – до 0,15 га, у містах – до 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів – до 0,01 га;

для ведення садівництва – до 0,12 га.

Пільги для власників земель/паїв

Власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.

Важливо!

Якщо у вас декілька ділянок одного виду використання щоб скористатися пільгою то:

до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга;

якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.

Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).

Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.

Пільги під час воєнного стану

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що розташовані:

на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих рф:

для фізичних осіб пільга діяла з 01.01.2022 до 31.12.2022,

для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – з 01.03.2022 по 31.12.2022.

З 01.01.2023 року – з першого числа місяця початку і до останнього числа місяця завершення активних бойових дій/окупації.

Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Постановою КМУ.

З 01.05.2024 – на територіях, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Земельні ділянки, що підлягають консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами

Власники земельних ділянок можуть отримати податкову пільгу по платі земельного податку, якщо їхня земля:

перебуває у консервації,

забруднена вибухонебезпечними предметами,

або визнана непридатною для використання через загрозу такого забруднення.

Рішення про надання пільги приймає сільська, селищна, міська рада або військова/військово-цивільна адміністрація (далі – Ради).

Земельні ділянки у консервації

Податок не нараховується:

для земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця затвердження проєкту консервації до кінця місяця, в якому завершуються заходи з охорони земель (за даними Державного земельного кадастру);

для земель приватної власності – з моменту внесення даних до кадастру про заходи з охорони земель до кінця місяця завершення заходів.

Після завершення заходів податок відновлюється з першого числа наступного місяця.

Якщо даних у контролюючого органу немає, податок нараховується за даними, які подає платник. У разі розбіжностей контролюючий орган перераховує суму податку протягом 10 робочих днів.

Земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами

Податок не нараховується за час, коли ділянка вважається забрудненою згідно з даними Державного земельного кадастру:

з першого числа місяця, коли починається обстеження території операторами протимінної діяльності;

до останнього числа місяця, коли ділянка визнається придатною для використання.

Для територій з активними бойовими діями чи тимчасовою окупацією цей період розраховується з місяця після завершення бойових дій чи окупації, за умови подання заяви власником та прийняття рішення Ради про пільги.

Податок відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому ділянку визнано придатною.

Земельні ділянки з потенційною загрозою забруднення

Податок не нараховується з першого числа місяця прийняття Радою рішення про надання пільги (на підставі заяви власника) і до останнього числа місяця:

завершення строку дії пільги,

скасування рішення,

початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

Якщо у контролюючого органу відсутні дані, податок нараховується за інформацією платника; у разі розбіжностей він коригується протягом 10 робочих днів.

Ради можуть щороку ухвалювати рішення про індивідуальні податкові пільги (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) за заявою платника.

Земельні ділянки, на яких об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:

Інформація про знищені об’єкти має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки в межах площ:

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більше 0,25 га,

у селищах – не більше 0,15 га,

у містах – не більше 0,1 га.

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості:

100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта житлової та нежитлової нерухомості більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;

50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.

Плата за землю не нараховується та не сплачується:

з місяця знищення нерухомості згідно з Реєстром пошкодженого майна,

до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.

Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).

Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.

Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (далі – РК) на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.

Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі / продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи включаються до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунковий рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.

Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Згідно з п. 27 розд. І Інструкції № 162 надавач платіжних послуг під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік платників податків, що оприлюднені на вебпорталі Державної податкової служби України.

Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто сплачує земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку є:

– дані державного земельного кадастру;

– дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

– дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

– дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

– рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

– дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

– дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:

– найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));

– місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

– керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.

Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:

– особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

– поштою;

– через Електронний кабінет в електронній формі.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

В Апостолівському секторі Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Платники податків запитували у фахівців про надання адміністративних послуг, правила звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, Національну стратегії доходів до 2030 року у контексті безбарєрності та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, визначення мінімального податкового зобов’язання, порядок отримання податкової знижки, офіційне оформлення працівників та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар: Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки

Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.

Плюси задекларованої праці:

– безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

– фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

– гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);

– регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

– відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

– плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

– можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

– компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:

– не фіксується в офіційних документах;

– не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

– позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.

Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.

Е-сервіси, штучний інтелект та євроінтеграція: в ДПС розповіли про перші кроки спільного проєкту з Естонією

Перші підсумки співпраці ДПС та Естонського податкового та митного комітету у рамках Меморандуму обговорили керівники відомств Леся Карнаух та Райго Уукківі під час засідання Керівної ради спільного проєкту «Підтримка цифровізації податкового адміністрування ДПС».

«Сучасні е-сервіси та залучення штучного інтелекту, а ще підвищення добровільної сплати податків та інтеграція до європейських інформаційних систем. Все це – кроки розвитку ДПС, які ми впроваджуємо за сприяння наших естонських колег», – розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

За її словами, співробітництво ДПС та Естонського податкового та митного комітету здійснюється відповідно до меморандуму, підписаному цьогоріч у лютому.

Пріоритети взаємодії: стратегічне управління, цифрова трансформація, інтеграція з інформаційними системами ЄС, розвиток добровільної податкової комплаєнс-моделі та впровадження інноваційних сервісних рішень.

Цифрова податкова. Як відзначила Леся Карнаух, ДПС розраховує на чималий досвід і технічну підтримку естонських колег.

«Наразі 97,5 % усіх наших платників користуються електронними сервісами. Тож, маючи такий попит, працюємо над пропозицією – створенням комплексу нових рішень для трансформації податкових процесів. Перспективні напрями: Е-аудит, який вже активно тестуємо, Е-акциз, що запускається з наступного року, Е-борг, Е-примусове списання, Е-камеральна перевірка тощо», – підкреслила очільниця ДПС.

Інтеграція ДПС до інформаційних систем ЄС. У межах меморандуму естонські податківці підтримуватимуть гармонізацію інформаційних систем ДПС з європейськими ІТ-рішеннями: VIES, OSS, CESOP, EMCS, CCN/CSI.

Управління якістю та розвиток послуг. Естонські колеги відвідали столичний ЦОП та на практиці відтестували його сервіси включно із безбар’єрним перекладом жестовою мовою, а під час візиту до контакт-центру ДПС ознайомилися з практиками комунікації з платниками податків.

«Зараз ми плануємо якісно підвищити рівень консультацій, а з колегами із Естонії працюємо над ідеєю впровадження віртуального помічника на базі штучного інтелекту», – акцентувала Леся Карнаух.

Комплаєнс-модель. У вересні фахівці ДПС в Естонії вивчатимуть інструменти стимулювання добровільної сплати податків та їх вплив на доходи бюджету.

Стратегічне управління. В модернізації ДПС буде опиратися також на кращі практики естонських партнерів з автоматизації процесів та гнучкого управління (agile governance) реформами.

«Це лише частина проєктів, які реалізовуватимемо спільно. Естонські колеги дуже уважно вивчають і наш досвід роботи в умовах надзвичайних безпекових викликів. І я рада, що ця співпраця саме про взаємообмін та практичну допомогу», – наголосила в. о. Голови ДПС.

Спрощений режим трудових відносин під час війни: офіційна праця — офіційні гарантії

У період воєнного стану в Україні діє спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю, але при цьому не звільняє від обов’язку сплачувати податки та внески.

Цей режим застосовується до трудових відносин, якщо:

– роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;

– або заробітна плата працівника за місяць перевищує вісім мінімальних зарплат (у 2025 році – 64 тис. грн на місяць).

У трудовому договорі сторони можуть визначати індивідуальні умови праці, включно з оплатою, відповідальністю, організацією робочого часу, матеріальним забезпеченням, умовами припинення договору тощо. Договір укладається в письмовій або електронній формі.

Що сплачує роботодавець за працівника?

Навіть при використанні спрощеного режиму роботодавець зобов’язаний:

утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:

– 18 % податку на доходи фізичних осіб – на фінансування шкіл, лікарень тощо;

– 5 % військового збору – на потреби оборони;

нараховувати та сплачувати 22 % єдиного соціального внеску – спрямовується до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, з яких працівники отримують:

– допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);

– допомогу по вагітності та пологах;

– страхові виплати у разі нещасного випадку на виробництві;

– пенсійне забезпечення в майбутньому.

Працівник, який працює офіційно, навіть у спрощеному режимі:

– набуває страхового стажу;

– має підтверджений дохід для оформлення субсидій, пільг, кредитів;

– захищений у разі хвороби або втрати працездатності.

Працюйте офіційно – сплачені податки працюють на вас!

Безбар’єрність – це про готовність створювати середовище, у якому комфортно всім

Доступ до податкової інформації і доступність податкових сервісів в зручних та зрозумілих форматах для людей з різними можливостями – принцип інформаційної безбар’єрності.

З 24.07.2020 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) працює мобільний центр обслуговування платників (Мобільний ЦОП). Мобільний ЦОП започатковано з метою створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами у віддалених куточках Дніпропетровщини та груп населення з різними можливостями.

Мобільний ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців. Мобільний ЦОП – це інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування населення Дніпропетровського регіону.

Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:

– надання адміністративних послуг та консультацій;

– інформування про порядок надання адміністративних послуг;

– інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги таких сервісів, зокрема Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова».

ГУ ДПС переформатувало свою роботу в умовах викликів сьогодення.

Так, у межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та ГУ ДПС від 10.12.2021 року з метою об’єднання зусиль для координації дій у підвищенні якості сервісного обслуговування платників податків між ГУ ДПС та територіальними громадами області укладені угоди про співпрацю та затверджені графіки чергувань в приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (ЦНАП) для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг на 2025 рік.

З початку поточного року фахівцями державних податкових інспекцій ГУ ДПС, задіяними у роботі Мобільного ЦОПу здійснено 1 112 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 373 – адресні виїзди до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОПу надано 9 725 адміністративних послуг, в тому числі 1 364 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення, інших послуг – 37 997.

Єднаємося задля створення зручнішого для усіх середовища!

Національна стратегія доходів до 2030 року – реформування процесів податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Мобільний застосунок «Моя податкова» – зручний сервіс для платників від ДПС

Сучасні електронні сервіси від Державної податкової служби України (ДПС) надають платникам можливість спілкуватись з контролюючими органами дистанційно

Мобільний застосунок «Моя податкова» – це безкоштовне програмне рішення, розроблене ДПС для спрощення взаємодії громадян та підприємців з податковою службою.

«Моя податкова» є простим інструментом для отримання фізичними особами адміністративних та інших послуг онлайн.

Застосунок доступний для завантаження на двох основних мобільних платформах – Android (Google Play Market) та iOS (App Store).

Доступ до сервісів мобільного застосунку «Моя податкова»

«Моя податкова» має широкий функціонал, який надає можливість швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви та декларації, сплачувати податки.

Доступ до сервісів здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням:

– кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг,

– «хмарного» КЕП.

Інтерфейс застосунку зрозумілий і зручний та складається з чотирьох розділів

У розділі «Мої дані» платники можуть перевірити відомості про себе: адресу реєстрації; обʼєкти оподаткування; повідомлення про обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (податкові повідомлення-рішення (ППР)), нявність/відсутність податкового боргу; інформацію про реєстрацію фізичних осіб – підприємців та обрання спрощеної системи оподаткування.

У розділі «Послуги» платники можуть:

– направити Запит про суми виплачених доходів;

– подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки;

– подати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, які обрали спрощену систему оподаткування 1 – 3 груп;

– подати Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР та Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за формою № 5ДР;

– подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів;

– переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки з використанням однієї з платіжних систем;

– надіслати лист до ДПС.

У розділі «Повідомлення» можна переглянути отримані квитанції від ДПС; відомості з ДРФО; листи та інші повідомлення від контролюючого органу.

Розділ «Реєстри» надає можливість перегляду реєстрів: платників ПДВ, страхувальників, платників єдиного податку, неприбуткових установ та організацій. Крім того, користувачі можуть перевірити фіскальні чеки та марки акцизного податку (сервіс доступний без ідентифікації).

Застосунок постійно оновлюється та вдосконалюється. ДПС регулярно додає нові функції та покращує існуючі, щоб задовольнити потреби користувачів.

«Моя податкова» – значний крок до цифровізації державних послуг в Україні, що робить взаємодію з податковою службою більш прозорою, зручною та доступною.

Реєстрація ПРРО на відокремлений підрозділ (філію): куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями ) (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Чи повинен учасник бойових дій, військовослужбовець (резервіст, військовозобов’язаний) у разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи, внесеного до Реєстру волонтерів, подавати будь-яку звітність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

У разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи, внесеного до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів), платник податку на доходи фізичних осіб (податок) не зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (Кодекс). Разом з тим, якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Нагадуємо: обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок; доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.

Домашні працівники: правила офіційного оформлення та сплати податків

Робота в домогосподарстві або для нього може виконуватися лише за умови укладення письмового трудового договору між працівником та роботодавцем – фізичною особою (одним із членів домогосподарства).

Трудовий договір:

– укладається у двох примірниках і є основним документом, що підтверджує трудові відносини та визначає права і обов’язки сторін;

– працівник може розпочати роботу лише після того, як роботодавець повідомить органи ДПС за своєю податковою адресою про прийняття працівника на роботу.

Податкові зобов’язання роботодавця та працівника:

При офіційному працевлаштуванні домашній працівник має самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб (18 %) та військовий збір (наразі 5 %) із заробітної плати за результатами річного декларування.

Якщо домашній працівник бажає мати страховий стаж, він має самостійно укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Ці відрахування гарантують домашньому працівнику:

– зарахування страхового стажу для майбутньої пенсії;

– право на отримання лікарняних, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

– соціальний захист у разі втрати працездатності.

Оформлення трудових відносин і сплата податків домашнім працівником залишаються обов’язковими.

Офіційне оформлення домашніх працівників захищає їхні соціальні права та гарантує надходження податків і внесків, що фінансують державні соціальні програми.

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Національна стратегія доходів України до 2030 року (НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині митної і податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового та митного законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Порядок розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника у вигляді дивідендів за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

– визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

– визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

– визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

– визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).

Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС (реквізити рахунків для платників Дніпропетровщини розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

Надходження до загального фонду держбюджету: платники Дніпропетровщини сплатили майже 3,5 млрд грн податку на прибуток підприємств

Упродовж січня – липня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на прибуток підприємств на понад 3 492,1 млн гривень. Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли майже на 579,0 млн грн, або майже на 20,0 відс., у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Керівник податкової регіону подякувала усім, хто забезпечує своєчасне наповнення бюджетів.

«Здійснення податковою службою комплексу інформаційно-роз`яснювальних заходів сприяє дотриманню платниками податкової дисципліни. Для нас важлива співпраця з представниками бізнесу і громадськості для виявлення ключових і проблемних питань у діяльності суб’єктів господарювання. Від відкритого діалогу маємо помітний результат – сумлінне виконання платниками податків вимог та норм податкового законодавства і відповідальне ставлення до податкових зобов’язань», – зазначила Теодозія Чернецька.

Інформаційні джерела податкової служби Дніпропетровщини – складова інформаційної безбар’єрності

Інформаційна безбар’єрність: незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності громадяни мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.

► Інформаційні ресурси платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС):

– субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;

– сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;

– сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

► «Гарячі лінії» ГУ ДПС

– «Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у ГУ ДПС

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

– «Гарячі лінії» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх сімей

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

– Перелік «гарячих ліній» ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html

– Консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

– Перелік додаткових «гарячих ліній» з питань погашення податкового боргу та видачі довідок про відсутність заборгованості

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/655652.html

► Сучасний формат спілкування та оперативний інструмент вирішення актуальних питань – комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua).

► Мобільний ЦОП ГУ ДПС: надання податкового сервісу територіально, зокрема маломобільним групам населення

► Запис в електронну чергу до ЦОПів ГУ ДПС

https://zir.tax.gov.ua/main/queue/,

або за номером телефону 0 800 501 007 (напрямок 6)

Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати

Громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.

Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним.

Витрати, які включаються до податкової знижки

Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати

Подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік необхідно подати декларацію до 31 грудня 2025 року.

Які документи треба додати

– копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка прописки – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає декларацію на отримання податкової знижки);

– копію договору з навчальним закладом;

– копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

– документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);

– копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає декларацію на отримання податкової знижки);

– оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;

– реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).

У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити.

Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати декларацію

Скористатися одним із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– через Електронний кабінет платника.

Електронний кабінет – важливий напрямок цифровізації держави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) розроблена з метою вдосконалення процедур податкового та митного адміністрування, а також підтримки економічного зростання держави, зокрема, в контексті європейської інтеграції.

Цифровізація як одна із стратегічних цілей НСД відіграє фундаментальну роль в адаптації фіскальної системи України до сучасних вимог та наближенні до європейських стандартів.

Одним з ключових елементів цифровізації, передбачених НСД, є Електронний кабінет від Державної податкової служби України. Його розвиток та розширення функціоналу є важливим напрямком у модернізації податкового адміністрування та покращенні взаємодії між платниками податків та ДПС.

Електронний кабінет забезпечує реалізацію наступних завдань НСД щодо побудови сучасної ефективної податкової системи України:

– спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами: Електронний кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить взаємодію з податковою службою максимально зручною, прозорою та ефективною;

– зменшення адміністративного навантаження: завдяки Електронному кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;

– підвищення ефективності адміністрування: функціонал Електронного кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;

– підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Електронний кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;

– інтеграція з іншими державними сервісами: Електронний кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема, з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим умови, відповідно до яких ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Про подання ФОПом квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі ФОПами до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Мобілізований ФОП, у якого на період військової служби продовжувалося здійснення господарської діяльності, отримував доходи: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку другої та третьої групи, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу або за контрактом та мають/не мають найманих працівників, яким нараховується заробітна плата, звільняються від нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), у тому числі якщо в період військової служби надходили доходи та продовжувалося здійснення господарської діяльності.

Разом з тим у разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Для фізичних осіб встановлені пільги щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пільги щодо сплати земельного податку (податок) для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Понад 414,1 млн грн податку на прибуток підприємств – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 414,1 млн гривень. У порівнянні з семи місяцями 2024 року надходження виросли на понад 52,8 млн грн, або на 14,6 відсотків.

Повідомляємо, що відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал/майно та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Деякі особливості подання письмових пояснень та копій документів для розблокування ПН/РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання ПН/РК.

Згідно з п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом:

10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Термін розгляду скарги не може бути продовжений.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги), який визначає механізм подання та розгляду скарг, зокрема щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Якщо платником податку подано скаргу з порушенням строків подання, визначених у п. 3 Порядку розгляду скарги, така скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду (абзац другий п. 8 Порядку розгляду скарг).

Положеннями Порядку розгляду скарги не передбачено подання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, в тому числі з копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню (абзац другий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в шестимісячний строк з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.

Водночас слід зазначити, що питання судового оскарження не належить до компетенції органів ДПС.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 20 серпня 2025 о 12:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).

Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).

При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.

Так, відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.

Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами підпунктів 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5 прим. 1, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Крім того, ПКУ передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами підпунктів 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Про звільнення від сплати військового збору ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп на час відпустки та у період тимчасової втрати працездатності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

Легковий автомобіль після 1 лютого включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком: чи є об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки, на своєму вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого п. 13 Методики у разі відсутності на вебпорталі Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому п. 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму вебпорталі.

Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з вебпорталу Мінекономіки про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (п. 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономіки доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408(зі мінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Так, у графі 8 «Розмір частки / поділу загальної площі об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, що заповнюється у числовому значенні з двома знаками після коми та відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах про право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на такі об’єкти, які перебувають у власності відповідно до підпунктів «а», «б», «в» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ.

Лише задекларована праця гарантує соціальний захист і рівні права неповнолітнім

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 19 серпня 2025 о 09:59

Коли роботодавець офіційно оформлює підлітка, він сплачує за нього:

– податок на доходи фізичних осіб (18 %);

– 5 % військового збору;

– Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22 %).

Завдяки цьому підлітки отримують:

– заробітну плату на рівні дорослого працівника;

– щорічну оплачувану відпустку 31 день (або 24 дні за рішенням роботодавця);

– соціальне страхування та пенсійний стаж із першого робочого дня.

Неофіційна робота позбавляє їх не лише лікарняних і страхового захисту, а й зменшує їхнє майбутнє пенсійне забезпечення.

Мобілізація самозайнятої особи не з першого числа місяця: з якої дати така особа звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Отже, звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного реєстру призовників (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) – з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Чи може суб’єкт господарювання скористатись надміру сплаченими коштами за ліцензію при внесенні наступного чергового платежу за надану ліцензію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статей 50 – 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) перший платіж за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, здійснюється до отримання ліцензії у розмірі, визначеному Законом № 3817.

Ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (крім ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, плата за які справляється щоквартально рівними частинами).

Згідно зі ст.ст. 43, 47 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, зокрема, код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного / щоквартального) платежу за надану ліцензію.

Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Нормами Закону № 3817 не передбачено зарахування надміру сплачених коштів за ліцензію в оплату чергового платежу.

Водночас, з урахуванням п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, яким визначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, платник відповідно до ст. 43 ПКУ має можливість повернення, зокрема, надміру сплачених грошових зобов’язань.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

До уваги ФОП – платників єдиного податку третьої групи, які призвані на військову службу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацами першим і другим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема, третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПКУ здійснюється за місцем податкової адреси.

Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації) (абзац одинадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, в середині кварталу, повинна виконати податкові обов’язки щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

При цьому в Декларації не відображається дохід та не визначаються податкові зобов’язання з єдиного податку за період проходження військової служби, в якому самозайнята особа звільнена від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

«Податок на Google»: За перше півріччя бюджет отримав 85,7 млн доларів США та 76,5 млн євро

«Податок на Google». Міжнародні компанії збільшують відрахування до бюджету. У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів США та 76,5 млн євро. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в.о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

«Це на 16,2 млн доларів США (+23 %) та 15,9 млн євро (+26 %) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про нараховані суми податку прозвітували 132 особи – нерезиденти», – розповіла вона.

Найбільші платники: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.

Також зростає кількість осіб – нерезидентів, які надають електронні послуги фізичним особам. Сьогодні їх вже 141 (на 16 більше, ніж торік).

«Це колосальні надходження до бюджету, які посилюють нашу стійкість навіть в надскладних умовах. Більше того, це вирівнює умови конкуренції між українськими й міжнародними бізнесами у сфері цифрових сервісів. Вдячна всім глобальним гравцям за сумлінну сплату податків!» – наголосила Леся Карнаух.

З початку року платники перерахували майже 3 млрд грн екологічного податку

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 22 серпня 2025 о 11:22

Протягом січня – липня 2025 року платники перерахували до бюджету 2,968 млрд грн екологічного податку. Це більше на 0,9 %, або + 26 млн грн до аналогічного показника минулого року. У 2024 році показник сплати – 2,942 млрд гривень.

Найбільші суми сплачено:

– м. Київ – 578,1 млн грн,

– Дніпропетровська – 552,7 млн грн,

– Івано-Франківська – 284,5 млн грн,

– Запорізька області – 178 млн гривень.

Екологічний податок сплачують платники, які здійснюють:

– викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

– скиди у водні об’єкти,

– розміщення відходів,

– утворення радіоактивних відходів.

Зазначені кошти формують істотний фінансовий ресурс держави та місцевих громад для розв’язання екологічних питань та раціонального природокористування.

Нагадаємо! Тимчасово звільнені від сплати екологічного податку на період дії воєнного стану платники, об’єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік таких територій визначається Мінрозвитку у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Звільнення діє протягом всього 2022 року, а з 01 січня 2023 року – починаючи з першого числа місяця, в якому визначено дату початку бойових дій або тимчасової окупації, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.

Детальніше про особливості справляння екологічного податку – у розділі «Онлайн-навчання» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ekologichniy-podatok/.

Домашні працівники: правила офіційного оформлення та сплати податків

Трудовий договір:

Податкові зобов’язання роботодавця та працівника:

Ці відрахування гарантують домашньому працівнику:

– зарахування страхового стажу для майбутньої пенсії;

– право на отримання лікарняних, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

– соціальний захист у разі втрати працездатності.

Оформлення трудових відносин і сплата податків домашнім працівником залишаються обов’язковими.

Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати

Витрати, які включаються до податкової знижки

Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Як отримати

Які документи треба додати

– копію договору з навчальним закладом;

– копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити.

Як подати декларацію

Скористатися одним із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– через Електронний кабінет платника.

Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

До уваги платників податків: нові можливості Електронного кабінету!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 21 липня 2025 о 12:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про нові функціональні можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) стосовно здійснення листування в електронному вигляді та отримання кореспонденції від податкової служби через Електронний кабінет.

Відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України (ПКУ) Е-кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України.

Листування через Е-кабінет створює умови для оперативної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами. Адже має очевидні переваги:

– відсутність паперових документів,

– своєчасне отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції,

– Push-повідомлення на електронну пошту про надходження документу в Електронний кабінет,

– постійний доступ в Е-кабінеті до архіву листування з податковою.

Листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється в електронній формі за умови подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява).

Завдяки оновленому функціоналу Е-кабінету зробити це стало ще простіше:

– увійдіть до приватної частини Е-кабінету,

– у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»,

– натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну адресу, на яку бажаєте отримувати повідомлення про надходження документів в Е-кабінет,

– підпишіть КЕП та надішліть.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали зазначену Заяву, здійснюється в електронній формі шляхом надіслання документа в Е-кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання.

Тож пропонуємо скористатись правом отримувати кореспонденцію від податкової через Е-кабінет та впевнитись у зручності такого листування.

Внесено зміни до декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 22 липня 2025 о 10:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2025 № 319 «Про внесення змін до Змін до Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 319) внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з акцизного податку, порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку.

Вищезазначені додатки та Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку приводяться у відповідність до вимог Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».

Наказ № 319 набув чинності з дня опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2025 № 49).

Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, стати на облік як платники єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами) (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 30 липня 2025 о 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпунктів 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

– кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, у частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);

– відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону № 3236.

Зазначені доходи фізичних осіб – волонтерів не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором.

Спрощена система оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп: обрання/перехід

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) (п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

СГ може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП), державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або ФОП, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОПи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку СГ (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ СГ, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення ФОП, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може надати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб.

Разом з тим, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Більш детально про готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – на інформаційному ресурсі ДПС України ЗІР за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37622 .

Заощаджуйте свій час та користуйтесь електронними сервісами ДПС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

До 01.01.2025 порядок отримання та сплати чергових платежів за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах було визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 481).

Статтею 15 Закону № 481 передбачалось, що ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються терміном на 5 років, визначено річну вартість ліцензій, та сплату за такі ліцензії щорічно.

З 01.2025 розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, встановлено ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) в сумі, що розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

При цьому, п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення»» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 01.01.2025, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду (ст. 54 Закону № 3817).

Враховуючи викладене, річна плата за ліцензії визначається у розмірі, встановленому на 01 січня податкового року, в якому настає строк сплати наступного чергового річного платежу.

Отже, з 01.01.2025 черговий платіж за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що була отримана до 01.01.2025 терміном на 5 років сплачується щорічно, до початку кожного наступного річного періоду у розмірах, що визначені ст. 51 Закону № 3817.

Чи оподатковуються податком на нерухоме майно передані в оренду приміщення навчальних закладів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок на нерухоме майно) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Пунктом «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Від платників податків Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 64,1 млрд гривень

За січень-липень 2025 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 64,1 млрд гривень.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька відзначила, що це на понад 13,1 млрд грн, або на 25,8 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.

«Стійке зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів говорить про високу соціальну відповідальність платників податків Дніпропетровщини. Кожна гривня, сплачена до бюджету, важлива складова фінансової спроможності держави і громад. Це можливість посилювати наш оборонний потенціал, розбудовувати безпечне середовище, дбати про відновлення інфраструктури, зміцнювати соціальний сектор тощо. Ми вдячні нашим платникам податків за сумлінне ставлення до своїх обов’язків», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Роздрібна торгівля на території села, селища: РРО/ПРРО для платників єдиного податку другої – четвертої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (далі – Перелік), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

– така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

– такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

– сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Пунктом 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у пункті 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Офіційна робота: як сплата єдиного внеску гарантує соцзахист

Єдиний внесок, сплачений роботодавцем, забезпечує соціальний захист.

Коли працівник працює офіційно, він має доступ до державних соціальних фондів, виплати з яких фінансуються через ЄСВ:

– 22 % від заробітної плати – основне джерело фінансування лікарняних, декретних і допомоги з безробіття.

Це гарантує:

– виплати лікарняних, у разі хвороби працівника;

– виплати під час декретного лікарняного та декретної відпустки;

– виплати у разі призупинення трудового договору чи втрати роботи;

– зарахування страхового стажу для майбутньої пенсії.

Працівники, які працюють неофіційно, позбавляють себе цих виплат і гарантій, особливо у складних умовах воєнного стану.

Чи є відповідальність за арифметичні помилки у податковій звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).

Визначення цих термінів міститься у роз’ясненні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167, а також у листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 № 9018/7/23-3317.

Статтею 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено визначення понять які вживаються в ПКУ. В даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Статтею 76 ПКУ передбачено порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.

Враховуючи вищенаведене, ПКУ не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України: звертаємося, повідомляємо

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п’ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту: idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Дії платника податків, якщо у його Електронному кабінеті відображена недостовірна інформація щодо стану розрахунків з бюджетом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів Державної податкової служби України(далі – ДПС) за формою F/J1300207 (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Платник отримує витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за формою F/J1400207 у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту. При цьому Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.

Одночасно стаття 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) зазначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація про сплату податків, зборів та єдиного внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.

Стаття 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Несвоєчасна сплата розстрочених сум податкового боргу: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підпунктом 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Згідно з п. 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Отримання витягу з реєстру платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що порядок подання запиту та отримання витягу з реєстру платників ПДВ визначено розділом VІІ Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Якщо запит про отримання витягу було подано в електронному вигляді через Електронний кабінет, то витяг протягом 2 робочих днів від дати надходження запиту надсилається до Електронного кабінету, де розміщується у режимі «Перегляд звітності». Відкриття та перегляд витягу здійснюється шляхом натискання на запис із запитом про отримання витягу у цьому режимі та подальшим переходом за вкладкою «J(F)1401704».

Також витяг можна отримати у контролюючому органі або поштою (за рахунок одержувача) у разі зазначення у запиті відповідного способу отримання витягу.

Як отримати копії квитанцій про надсилання електронних документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу (п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.5 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).

Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).

Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку).

Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).

Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).

Податок на нерухомість: звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через вебпортал ДПС.

Понад 29,5 млрд грн надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом січня-липня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 29,5 млрд гривень. Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька наголосила, що це майже на 7,7 млрд грн, або на 35,1 відс. більше у порівнянні з січнем – липнем минулого року.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила платникам області вдячність за свідомість та відповідальність.

«Сумлінна сплата податків – це вчасне наповнення бюджетів, це стабільність економіки і вагома підтримка Збройних Сил України. Системна та якісна комунікація з бізнесом і фахові консультації залишаються пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Це сприяє формуванню відповідальної податкової культури», – зазначила Теодозія Чернецька.

Безкоштовний електронний ключ КНЕДП ДПС України – можливість дистанційного спілкування з державними органами

Що таке електронний ключ та навіщо він потрібен?

У цифрову епоху електронний ключ став невід’ємним інструментом для бізнесу та громадян. Він дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

Електронний ключ, або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), – це цифровий аналог власноручного підпису, який гарантує:

– ідентифікацію особи: підтверджує, що документ підписаний саме вами;

– цілісність документа: гарантує, що документ не був змінений після підписання;

– юридичну силу: електронний документ, підписаний КЕП, має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом;

– зручність: ви можете використовувати КЕП для взаємодії з різними державними органами та електронними сервісами;

– надійність: ДПС є державним органом, що гарантує надійність та безпеку електронних ключів своїх клієнтів.

Клієнти Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) мають можливість користуватись електронними ключами, які мають ряд переваг:

– можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів (планшетів, ноутбуків), так і зі смартпристроїв;

– використання електронних ключів дозволяє вирішувати чимало питань дистанційно, в тому числі і в державних органах, не відвідуючи їх особисто, що значно економить час та надає можливість уникати черг;

– електронні ключі є захищеними, персоналізованими та безпечними у застосуванні та користуванні електронними сервісами при безконтактній взаємодії користувачів та державних органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

– за допомогою електронних ключів можна здійснювати листування з державними органами в режимі онлайн мережі інтернет, формувати та надсилати електронні документи, запити на отримання інформації тощо.

Крім того, до органів ДПС можна подати заяви для реєстрації платниками окремих податків, заяви на упорядкування надміру/помилково сплачених коштів, звітність, вести документообіг, сплачувати податки та інше. Також у громадян є можливість перевірити загальну інформацію про себе, як платника податків та про об’єкти оподаткування, переглянути повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання, подати податкову декларацію про майновий стан та доходи, подати запит про суми виплачених доходів.

Для ознайомлення користувачів з кваліфікованими електронними довірчими послугами функціонує сайт КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua), на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, розміщення відокремлених пунктів реєстрації (ВПР) та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Записатися в електронну чергу до конкретного ВПР можна за телефоном 0 800 501 007 і таким чином спланувати свій візит до представництв КНЕДП ДПС.

Як отримати безкоштовний електронний ключ від КНЕДП ДПС?

Щоб отримати кваліфіковані електронні довірчі послуги (ЕДП) вперше, або якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

На офіційному інформаційному ресурсі КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) ознайомитись з Регламентом та умовами Договору про надання ЕДП.
Підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», обравши відповідну категорію (юридична особа, філія, іноземне представництво, органи державної влади; електронна печатка чи печатка РРО, фізична особа та ін.).
Звернутися до обраного ВПР з оригіналами документів для ідентифікації користувача, підготовленим пакетом документів для реєстрації і флеш-носієм.

Користувачам надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ще на 2 роки у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови, якщо:

– чинні сертифікати;

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Довідково

Надання кваліфікованих електронних довірчих послуг усім суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам забезпечує управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління).

Відокремленими пунктами реєстрації управління, що здійснюють надання кваліфікованих електронних довірчих послуг від імені КНЕДП ДПС, протягом першого півріччя 2025 року сформовано 20 722 кваліфіковані сертифікати електронного підпису та печатки, що на 5 772 сертифікати або 38,6 % більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та самостійно згенерували ключі та продовжили кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ще на 2 роки. Цей сервіс значно економить час платникам і дозволяє оновити сертифікати за 2 – 3 хвилини, не відвідуючи ВПР.

У Дніпропетровській області надання кваліфікованих електронних довірчих послуг здійснюється у 8 ВПРах, які розташовані у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Користуйтеся нашими послугами!

За видобування природного газу від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 187,0 млн грн рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 12 серпня 2025 о 09:58

Протягом семи місяців поточного року до загального фонду державного бюджету за видобування природного газу платники Дніпропетровщини спрямували понад 187,0 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що 20.08.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за липень 2025 року з розрахунком:

– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, Національну стратегії доходів до 2030 року у контексті безбарєрності та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, використання РРО/ПРРО, дотримання умов трудового законодавства, користування електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», подання документів на податкову знижку та інше.

Засідання робочої групи з питань обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у форматі онлайн

У рамках взаємодії податкових органів з органами місцевої влади представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області взяв участь у засіданні робочої групи Криворізької виконавчого комітету Криворізької міської ради з питань обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

На засіданні обговорювались питання посилення контролю за обігом підакцизних товарів та упередження випадків, що протидіють чинному податковому законодавству, а також аналіз сплати штрафів до бюджету.

Інтерв’ю: Звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП.

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби.

Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» та набрали чинності 5 липня цього року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звертає увагу на податки та платежі, що не сплачуватимуться:

– податок на доходи фізичних осіб,

– єдиний податок;

– військовий збір,

– єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстр) (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП, щоб отримати пільги:

– якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

– якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

Податкова служба не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з Реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані ФОПи/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. Єдиний внесок у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з єдиного внеску подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

– звітність – до 150 днів,

– сплата – до 180 днів.

У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.

Леся Карнаух: З початку року сплата ПДФО більше ніж на 20 % перевищила минулорічний показник

Сплата податку на доходи фізичних осіб з початку року більше ніж на 20 % перевищила минулорічний показник. Загалом протягом січня – липня поточного року платники сплатили 346,8 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Це на 59 млрд грн більше ніж торік.

Лідерство за сплатою продовжують тримати:

Київ – 82,7 млрд грн,

Дніпропетровська область – 34 млрд грн,

Львівська область – 23,5 млрд грн,

Київська область – 20,6 млрд гривень.

«Навіть у непростих умовах економіка продовжує працювати. І наше завдання без тиску створити умови, коли бізнес буде все більше зацікавлений у сплаті офіційної зарплати, а не в «тіні». Бо це, у тому числі, і кошти для розвитку громад та реалізації на місцях важливих проєктів», – додала Леся Карнаух.

Нагадуємо громадянам про можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року можна подавати до 31 грудня 2025 року.

Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

Як подати декларацію – детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.

Леся Карнаух: За сім місяців 2025 року великі платники сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд гривень

За сім місяців 2025 року великі платники, включені до Реєстру на цей рік, сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд грн. Це 49 % усіх надходжень країни за цей період. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Каранух.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень становить 12,3 %, або 64 млрд гривень.

Найбільше зростання забезпечено за рахунок:

– податку та збору на доходи фізичних осіб – +26,4 млрд грн (38,7 %),

– податку на додану вартість – +18,5 млрд грн (13,9 %),

– акцизного податку – +14,2 млрд грн (26,3 %).

«Попри це, постійні російські атаки продовжують негативно впливати на економіку. Підприємства зазнають руйнувань, втрачають ланцюги постачання, змінюють виробничі процеси. Деякі з них були змушені змінити місце розташування або взагалі припинити діяльність. Це, у свою чергу, негативно позначається на декларуванні і сплаті податків у бюджет», – зазначила Леся Карнаух.

У низці галузей маємо зменшення сплати податків окремими великими платниками:

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність:

54 % великих платників зменшили сплату на 11,2 млрд грн (39,5 %), у т. ч.:

– частини чистого прибутку – на 5,5 млрд грн, або на 60,0 %;

– ПДВ – на 4,9 млрд грн, або на 46,7 %.

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів:

52 % платників зменшили сплату на 14,8 млрд грн (на 38,1 %), у т. ч.:

– рентної плати за користування надрами – на 7,6 млрд грн, або на 44,6 %;

– ПДВ – на 4,1 млрд грн, або на 34,2 %;

– податку на прибуток – на 3,4 млрд грн, або на 42,8 %.

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря:

48 % платників зменшили сплату на 5,4 млрд грн (на 26,9 %), у т. ч.:

– податку на прибуток – на 2,3 млрд грн, або на 42,8 %;

– частини чистого прибутку – на 2,0 млрд грн, або на 47,5 %.

Переробна промисловість:

38 % платників зменшили сплату на 6,8 млрд грн (19,8 %), у т. ч.:

– податку на прибуток – на 3,0 млрд грн, або на 56,1 %;

– акцизного податку – на 2,6 млрд грн, або на 17,3 %.

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів:

36 % платників зменшили сплату на 10,1 млрд грн (на 30,8 %), у т. ч.:

– ПДВ – на 3,7 млрд грн, або на 45,2 %;

– податку на прибуток – на 3,3 млрд грн, або на 51,7 %.

Тимчасове звільнення від податкових обов’язків для бізнесу з прифронтових територій: хто має право та як отримати

Платники податків із прифронтових територій, які постраждали внаслідок бойових дій, можуть отримати тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків.

Таке право визначено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Ним для такого бізнесу передбачено перенесення термінів подання звітності та сплати податків на дату після закінчення воєнного стану або відновлення можливості виконання платником своїх обов’язків.

Хто може скористатися:

Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема:

– руйнування повністю або частково виробничих потужностей;

– знищення комп’ютерного та іншого обладнання;

– перебування на території бойових дій;

– окупацію території, де розташоване підприємство або його об’єкти оподаткування;

– втрату доступу до виробничих чи управлінських приміщень;

– втрату інших виробничих чи необоротних активів.

Тимчасове звільнення передбачає:

перенесення термінів:

– подання звітності з визначених податків, зборів, обов’язкових платежів;

– сплати визначених податків, зборів та обов’язкових платежів;

звільнення від штрафних санкцій за:

– несвоєчасну реєстрацію податкових або акцизних накладних;

– порушення порядку застосування РРО/ПРРО.

Що необхідно зробити:

Платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми з документами на підтвердження.

Це можуть бути:

– акти фіксації пожеж, руйнувань, складені уповноваженими працівниками ДСНС;

– дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на майно;

– витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень;

– банківські виписки про відсутність коштів як інших джерел доходу підприємства;

– інші документи з підтвердженням фактів перешкод або неможливості.

Подати їх можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС особисто, поштою (з повідомленням про вручення) або через Електронний кабінет.

Розгляд документів:

Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів.

Якщо документів недостатньо – платнику направляється рішення з пропозицією надати додаткові матеріали для підтвердження протягом 10 календарних днів. Після отримання таких додаткових документів, контролюючий орган розглядає їх протягом 20 календарних днів.

Рішення щодо можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків платником приймається з урахуванням індивідуальних особливостей бізнесу та обставин кожного платника, причинно-наслідкового зв’язку та усіх документів.

У разі позитивного рішення платник отримує право виконати свої податкові обов’язки протягом шести місяців після скасування дії воєнного стану або після відновлення можливості їх виконання.

Триває сплата земельного податку: що потрібно знати про нарахування і пільги та орендну плату

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно. Вона справляється у двох формах:

– Земельний податок – сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі.

– Орендна плата – сплачується за користування земельними ділянками державної або комунальної власності на умовах договору оренди.

Хто і коли нараховує податок

– Контролюючі органи нараховують податок фізичним особам за місцем розташування земельної ділянки (у тому числі земельної частки/паю) до 1 травня.

– Підставою для нарахування є офіційні дані:

Державного земельного кадастру;

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

державних актів на землю,

сертифікатів на право на земельні ділянки(паї),

рішень місцевих рад, інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою (часткою);

Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

– Якщо у базах відсутні відомості про вашу ділянку, податок нарахують за інформацією з наданих вами документів, доки дані не оновляться у реєстрах.

Строки надсилання та сплати

– До 1 липня податкова надсилає податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми податку, який містить:

кадастровий номер та площу земельної ділянки;

розмір ставки податку;

пільги зі сплати податку.

– Сплатити податок потрібно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення.

– Якщо повідомлення не було надіслано вчасно – відповідальність за несвоєчасну сплату не настає.

– Важливо: податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених Кодексом, тобто за 1095 днів.

Якщо змінився власник

– Попередній власник платить за період з 1 січня до початку місяця, коли втратив право власності.

– Новий власник платить починаючи з місяця, коли набув право власності.

– Якщо зміна сталася після 1 липня, податкова надсилає нове податкове повідомлення-рішення попередньому власнику, а попереднє повідомлення скасовується.

Перевірка даних та звірка

– Якщо у вас є одна або декілька земельних ділянок або паїв, ви маєте право провести звірку інформації в податковій за місцем реєстрації або розташуванням будь-якої ділянки.

– Це допоможе уникнути помилок у нарахуванні.

Орендна плата

– Підставою для нарахування є договір оренди землі.

– Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, а також інформувати про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому такі зміни відбулися.

– Строки сплати орендної плати визначені договором, але загальний порядок розрахунків регулюється тими ж статтями ПКУ, що і земельний податок.

Пільги зі сплати земельного податку

– Від податку звільняються певні категорії громадян (зазначені у ст. 281 ПКУ), наприклад:

– особи з інвалідністю першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільга діє у межах граничних норм площі за кожним видом цільового використання землі:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

– На період дії єдиного податку 4-ї групи: власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.

– На час воєнного стану не нараховується та не сплачується земельний податок та орендна плата:

– за ділянки державної та комунальної власності, які розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації рф:

з 01.01.2022 до 31.12.2022 – для фізичних осіб,

з 01.03.2022 до 31.12.2022 – для юросіб та ФОП,

з 01.01.2023 – від місяця початку активних бойових дій (тимчасової окупації) до останнього числа місяця їх завершення.

з 01.05.2024 – за території, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено Постановою КМУ.

– земельні ділянки, на яких об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:

Пільга надається в межах площ земельних ділянок:

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більше як 0,25 га;

у селищах – не більше як 0,15 га;

у містах – не більше як 0,1 га;

для фізичних та юридичних осіб:

100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;

50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.

Пільга діє від першого числа місяця знищення об’єкту до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.

На період дії воєнного стану місцеві ради при прийнятті рішення щодо встановлення ставок і пільг можуть:

не застосовувати вимоги щодо термінів їх прийняття та оприлюднення, передачі інформації контролюючим органам,

надавати індивідуальні податкові пільги.

Щоб скористатися пільгою:

Якщо у вас кілька ділянок одного виду, до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга.
Якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.
Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).
Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.

Відпустки для вагітних жінок і працівників з дітьми: офіційна праця – інвестиція в майбутнє

Державна податкова служба України нагадує: оплачувані відпустки для вагітних жінок і працівників із дітьми фінансуються завдяки офіційній зайнятості та сплаті податків.

Якщо праця задекларована, роботодавець:

– нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб (18 %),

– утримує військовий збір (5 %),

– сплачує єдиний соціальний внесок (22 %) за кожного працівника.

Офіційне працевлаштування гарантує:

– оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (70 днів до і 56 днів після пологів, більше – при ускладненнях чи народженні двох і більше дітей);

– одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини (до 14 днів для батька чи інших родичів, які доглядають за дитиною);

– відпустку для догляду за дитиною (до 3 або 6 років);

– одноразову оплачувану відпустку при всиновленні дитини (56 днів, або 70 – при всиновленні двох або більше дітей);

– щорічну додаткову відпустку (10 – 17 днів для батьків двох або більше дітей до 15 років, дітей з інвалідністю чи усиновлених дітей).

Працівники, які працюють неофіційно, позбавляють себе права на ці гарантії, а також соціальні та страхові виплати у разі хвороби чи декрету.

Задекларована праця та сплата податків – запорука вашого соціального захисту та фінансової підтримки у важливі моменти життя.

Майже 89,5 млрд грн сплачено військового збору: серед лідерів Київ та Дніпропетровщина

З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази, або на 65,1 млрд грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Серед лідерів у сплаті:

– Київ – 29,2 млрд грн (32,6 % сплаченого збору)

– Дніпропетровська область – 10,2 млрд грн (11,4 %),

– Львівська область – 6,9 млрд грн (7,7%),

– Харківська область – 5,7 млрд гривень (6,4%).

Зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5 % з 1 грудня 2024 року та сумлінна і своєчасна сплата збору платниками.

Нагадаємо!

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:

– прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;

– оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;

– комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);

– підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;

Як легалізувати трудові відносини?

НСД: обмін інформацією для податкових цілей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

– посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

– виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

– підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

– отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб

Запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування

Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) спрямовано на підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», яка набрала чинності 31.07.2024.

Нагадуємо, що вищезазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.

Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.

Мінімальна заробітна плата – соціальна гарантія для найманого працівника

Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.

Система управління ризиком дотримання податкового законодавства: переваги

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і як кінцевий результат – сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

Безбар’єрність: ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників

В рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Безбар’єрність – це про рівність, повагу до гідності, фізичну, інформаційну та цифрову доступність. Це, насамперед, – про дотримання інтересів та потреб кожного.

Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС:

– доступ до онлайн-сервісів:

найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору,

Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;

– доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення:

при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг;

– ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача:

обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

Із засадами та принципами безбар’єрності можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі Безбар’єрність.

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Безбарєрність: якісні та зручні послуги платникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Держава починається з поваги. Надання послуг у безбар’єрному середовищі є важливим кроком до створення інклюзивного та справедливого суспільства. Це не лише питання забезпечення прав людей з інвалідністю, але й створення умов для комфортного життя для всіх громадян.

Сьогодні ознакою справедливого, сучасного та відкритого суспільства є проявлення гуманізму і поваги до кожного. Наше ставлення до інклюзивності, доступності послуг, інформації, можливостей незалежно від фізичних, вікових, мовних чи соціальних особливостей людини характеризує соціум, в якому ми живемо, працюємо, відпочиваємо і задовольняємо свої потреби.

Податкова служба є транспарентною, сучасною і технологічною службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам.

Якісне сервісне обслуговування платників – один з пріоритетів діяльності податківців.

Зручність та забезпечення потреб людей з інвалідністю і маломобільних груп населення під час отримання ними послуг – під особливою увагою. Так, у Центрах обслуговування платників забезпечено доступність приміщень для таких осіб.

Комунікації з контролюючими органами у зручних форматах надають можливість кожному за потреби отримати, зокрема довідки, консультації чи відеоінструкції.

Електронні сервіси ДПС також для комфорту платників. Найпопулярніший сервіс – Електронний кабінет, за допомогою якого в онлайн режимі можна подати звітність, сплатити податки, отримати необхідну інформацію тощо.

Під свої потреби кожний сьогодні має можливість обрати необхідний механізм взаємодії з податковою – офлайн чи онлайн, чат чи дзвінок.

Прибираючи бар’єри, ми будуємо суспільство без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку.

Безбар’єрний підхід – це шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії, зокрема між державою та платниками податків.

Листування за допомогою Електронного кабінету – зручна і ефективна взаємодія платників з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.

Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 42¹.2. статті 42¹ ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:

– отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

– миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;

– забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;

– зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

– постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні сервісами Електронного кабінету користуються понад 3,1 млн громадян, проте подано лише 115,8 тис. заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року метою є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Така важлива ініціатива нагадує: безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Зміни антикорупційного законодавства:встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон № 4496 щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
п’ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

Змінено підслідність кримінальних справ.

Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ – уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Закон № 4496 знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення Закону № 4496 понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368⁵ ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. гривень. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії, зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Як отримати податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право громадян скористатися податковою знижкою передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Так, з 01 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.

Для отримання податкової знижки платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До такої декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також пред’являє паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами), визначено, що до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.

При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої у Державній казначейської служби України (Казначейство) відкрито єдиний рахунок.

Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через Електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 148).

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби Електронного кабінету, може:

– визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

– не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим. 1.5 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України;

2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі;

3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до п.п. 2 п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.

Електронний кабінет: повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами та доповненнями).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами та доповненнями).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.

При створенні Заяви у режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зі змінами та доповненнями), зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Зведений бюджет: понад 55,1 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини

За підсумками першого півріччя 2025 року від платників Дніпропетровщини до зведеного бюджету спрямовано понад 55,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Порівняно із січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 11,3 млрд грн, або на 26 відсотків.

При цьому до загального фонду державного бюджету надійшло майже 25,8 млрд грн, до спеціального фонду державного бюджету – понад 7,0 млрд грн, до місцевих бюджетів регіону – понад 22,3 млрд гривень.

Подяка платникам за своєчасну та у повному обсязі сплату податкових платежів – гарантію стабільного наповнення бюджетів усіх рівнів та фінансової незалежності.

Оновлена форма декларації з акцизного податку: відображення суми податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 31 липня 2025 о 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на таке.

Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності окремих норм Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби», у листі від 28.07.2025 № 18610/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 18610) повідомила, зокрема про порядок відображення суми податкового зобов’язання з акцизного податку з урахуванням внесених змін до додатків 1 та 2 до декларації з акцизного податку із застосуванням ставок акцизного податку в євро та офіційного курсу гривні до євро.

При реалізації/ввезенні тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, при здійсненні інших операцій з такими товарами, які є об’єктом оподаткування акцизного податку, у звітності за місячні звітні періоди:

– березень (з 25.03.2025) – червень 2025 року – застосовується офіційний курс гривні до євро, що діяв станом на 01 липня 2024 року (43,2658 гривень до 1 євро);

– липень – грудень 2025 року, застосовується офіційний курс гривні до євро, що діяв станом на 01 січня 2025 року (43,6855 гривень до 1 євро).

У додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (Додаток 1) податкові зобов’язання з акцизного податку обчислюються у графі 15.2 рядка «Усього (округлення до двох знаків після коми)». Сума податкових зобов’язань з акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, та рідини, що використовуються в електронних сигаретах за операціями, які є об’єктом оподаткування визначається як сума показників по графі 15.2, які розраховані як добуток обороту з реалізації (передачі), ввезення товару (Оборот тютюн, вир гр.9), ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (графа 14.1) та офіційного курсу гривні до євро – для ставки, встановленої в євро відповідно до підпунктів 215.3.2 – 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 розділу IV, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому для обрахунку операцій, які є об’єктом оподаткування (підзаголовок графи 15.2), застосовується курс Національного банку України, який є більшим на дату реалізації товару або на дату придбання марок акцизного податку.

У додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» (Додаток 2) податкові зобов’язання з акцизного податку обчислюються у графі 21 «Сума акцизного податку з операцій, які є об’єктом оподаткування, (графа 16 або графа 19, або графа 20, яка з них має більше значення)» проставляється у гривнях та розраховується за двома (для сигарет) або трьома (для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну) ставками, що визначається шляхом порівняння обчислених сум податку та мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару. В графі 21 до нарахування береться та сума, яка має більше значення.

Якщо платник податку у звітному періоді реалізує тютюнові вироби, які марковані марками акцизного податку, придбаними до 25 березня 2025 року, у Додатку 1 або Додатку 2 при розрахунку сум акцизного податку з такого товару (продукції) обирається розмір ставки, перерахований в гривні, який є більшим на дату його реалізації (діє ставка в євро та курс Національного банку України) або на дату придбання марок акцизного податку (діяла ставка в гривнях, при цьому графи щодо курсу євро не заповнюються).

Мінімальне акцизне податкове зобов’язання у Додатку 2 проставляється в євро згідно з Порядком заповнення граф 17, 18. При цьому графи 19, 20 заповнюються в гривнях, з урахуванням перерахунку за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діяв на 00 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація/ввезення на митну територію тютюнових виробів. Для обрахунку (граф 19, 20) використовується курс Національного банку України, який є більшим на дату реалізації товару або на дату придбання марок акцизного податку (для продукції, яка маркована марками акцизного податку, придбаними до 25 березня 2025 року – мінімальне акцизне податкове зобов’язання в гривнях, що було чинне до 25 березня 2025 року).

При цьому, для сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети зазначається з урахуванням застосування коефіцієнту 1,1 (у період з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року) та відображається у графі 17 «Мінімальне податкове зобов’язання, встановлене Кодексом за 1000 шт» Додатку 2.

Лист № 18610 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/919438.html

Довідково: Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).

Про обчислення фізособам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ)):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст.266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Сума обчислюється, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. 266.7.1¹ п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про отримання ліцензій на вирощування тютюну та реалізацію тютюнової сировини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно (частина перша ст. 20 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817)).

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів (частина перша ст. 22 Закону № 3817).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України тютюнової сировини здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини.

Отже, суб’єкт господарювання, який планує здійснювати діяльність з вирощування тютюну та реалізовувати тютюнову сировину іншому суб’єкту господарювання повинен отримати ліцензію на право вирощування тютюну.

Інформаційний лист № 4/2025: Дія Сіті: актуальні питання оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/914361.html) повідомила таке.

З моменту запуску правового режиму Дія Сіті чимало компаній скористалися можливістю працювати за спеціальними умовами. Водночас у резидентів виникає чимало питань щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток підприємств.

Цей інформаційний лист підготовлено за результатами аналізу запитів, що надходять до ДПС та зустрічей з платниками податків. У ньому роз’яснено відповіді на актуальні питання, які найчастіше порушуються резидентами Дія Сіті.

Мова йде про:

– особливості визначення об’єкта оподаткування,

– кошти, які не оподатковуються податком на прибуток,

– оподаткування дивідендів,

– особливості заповнення звітності та інше.

Ознайомитися з інформаційним листом № 4/2025 можна за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/782/914361/InfoList4_2025.pdf .

Закон України № 4115: щодо пом’якшення антифорстолінгового обмеження

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на таке.

Підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 16¹ відповідно до якого, зокрема, протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 120 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Тобто, 115 відсотків замінено 120 відсотками, що пом’якшує обмеження обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Отже, у додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (Додаток 1) та додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» (Додаток 2) до декларації з акцизного податку враховані зміни (пом’якшення антифорстолінгового обмеження) шляхом заміни цифри «115» на «120», а саме: у графах 17-20 Додатку 1 та у графах 22-25 Додатку 2.

Валютний нагляд: як уникнути ризиків та пені

Державна податкова служба України звертає увагу підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на необхідність дотримання правил валютного законодавства.

Якщо ви здійснюєте:

експорт – валютна виручка має бути зарахована на рахунок в українському банку у строк, встановлений Національним банком України;

імпорт – товари (роботи, послуги) мають бути своєчасно отриманими.

За порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % заборгованості.

Використовуйте законодавчі механізми захисту для бізнесу:

своєчасно та в повному обсязі надавайте документи про здійснені зовнішньоекономічні операції до уповноважених банківських установ;

отримайте висновок Мінекономіки про подовження строку розрахунків;

звертайтеся до суду (арбітражу) з позовом щодо стягнення заборгованості з нерезидента;

засвідчуйте наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасно завершити розрахунки в відповідних уповноважених органах.

Наголошуємо: ДПС не ставить за мету штрафувати. Перевірки відбуваються лише за наявності інформації про порушення валютного законодавства, отриманої від банків.

Діалог влади та бізнесу: довіра формується на відкритості і чесності

Чергова зустріч у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» зібрала представників бізнес-спільноти з різних районів Дніпропетровщини. Діалог відбувся за участю керівників департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації та структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

«Надважливо для нас мати зворотний зв’язок. Ми хочемо чути вас, щоб знати, які питання потребують вирішення. Для нас ключове – створення комфорту для кожного платника податків,» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Теодозія Чернецька.

На зустрічі розглядалося декілька важливих питань. Серед них підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин за зовнішньоекономічними контрактами під час дії воєнного стану. Податківці наголосили, що у разі задокументованого підтвердження об’єктивної неможливості виконати конкретний обов’язок через обставини непереборної сили, виконання договору за операціями з експорту або імпорту товарів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Чимала увага була приділена застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку та під час реалізацій товарів(послуг) через мережу Інтернет. Системний аналіз та контроль за використанням електронних платіжних систем показав, що більшість суб’єктів господарювання, діяльність яких відбувається через мережу Інтернет відповідально застосовують при розрахунках РРО/ПРРО. Однак, як показали перевірки є і ті, хто нехтує законодавством. Несумлінним платникам нагадали, що за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків з 1 серпня штрафи стягують у повному обсязі: 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні і 150 % – вартості товарів (робіт, послуг) при кожному наступному порушенні.

Також, розглянули актуальні питання застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями (ФОП). Нині на Дніпропетровщині понад 160 тисяч ФОПів, з них більше 133 тисяч підприємців працюють на єдиному податку. Фахівці ГУ ДПС зупинилися на важливих аспектах спрощеної системи оподаткування в залежності від виду діяльності, кількості найманих осіб та граничного обсягу отриманого доходу, дедлайнах реєстрації та сплати податку.

Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.

Для роз’яснення діючого законодавства податкова служба Дніпропетровщини використовує всі можливі сучасні інструменти та формати спілкування. Вони знаходять позитивний відгук у платників.

Довіра сформована на відкритості і чесності є важливим фактором формування позитивної атмосфери у бізнес-середовищі та сприяє підвищенню податкової культури.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 13 серпня 2025 о 11:48

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – один з важливих напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

Всього у січні – липні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 74 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо нарахувань в ІКП – 40 звернень (54,1%);
щодо отримання адміністративної послуги – 11 звернень (14,9%);
щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,4%);
відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,7%);
ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 13 звернень (17,6%);
проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,4%);
проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,7%).

Також у січні – липні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 135 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».

Загальна тематика письмових звернень:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 52 (38,5%);
надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 23 (17,0%);
контрольно-перевірочна робота – 21 (15,6%);
податкова заборгованість – 11 (8,1%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 11 (8,1%);
податкова знижка – 3 (2,2%);
отримання довідки про доходи – 2 (1,5%);
інші питання – 12 (9,0%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 54 одиниці (січень – липень 2024 – 81 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 19 звернень. Загальна тематика звернень:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 8 звернень (42,1%);
контрольно-перевірочна робота – 6 (31,6%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (10,5%);
отримання довідки про доходи – 1 (5,3%);
інші питання – 2 (10,5%).

Порівняно з відповідним періодом 2024 року загальна кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 12 одиниць (січень – липень 2024 – 7 звернень).

Оновлена форма декларації з акцизного податку: відображення суми податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на таке.

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:

– додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;

– проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;

– закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;

– істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Зведений бюджет: понад 55,1 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини

Про звірку даних щодо плати за землю

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо (п. 286.5 ст. 286 ПКУ):

– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Спрощена система оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп: обрання/перехід

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

Офіційна заробітна плата – захист інтересів працівників

Інформаційна політика держави щодо виведення з «тіні» заробітної плати та доходів громадян направлена на підвищення самоповаги громадян, які не повинні погоджуватися на роботу без офіційного оформлення трудових відносин, отримання заробітної плати у «конвертах» або нижче за мінімально встановлений рівень.

В межах інформаційної кампанії Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота з працівниками та роботодавцями стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці. Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини надаються роз’яснення стосовно того, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджети коштів, необхідних для забезпечення Збройних Сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.

Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

З вересня поточного року розпочалась інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами) (далі – МКУ).

При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:

– 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40, 8400 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.

Водночас норми п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.

Щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Платникам єдиного податку (другої/третьої груп) про заповнення додатка 2 до податкової декларації платника єдиного податку – ФОП за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про особливості заповнення граф 7 – 12 додатка 2 до податкової декларації платника ЄП – ФОП, якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, платники єдиного податку другої або третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Водночас, п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

В Додатку 2 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 2 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 2 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;

у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить:

0,05 – за 2024 рік,

0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 2 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:

графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;

графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.

Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

До уваги користувачів ПРРО: актуальні програмні рішення від ДПС

Державна податкова служба України інформує платників про можливість використання безоплатного функціоналу оновленого «ПРРО ДПС».

Це програмне рішення:

– відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;

– охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.

Користувачам, які досі використовують «ПРРО каса», для використання безоплатного програмного рішення Державної податкової служби рекомендується перейти до застосування «ПРРО ДПС», який розроблений на заміну «ПРРО каса».

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play та на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Також за цим посиланням доступне для завантаження «ПРРО ДПС» для OC Windows та web.

Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС», яке необхідно оновити.

«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для web оновлюється автоматично.

Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені:

керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;

форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;

відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.

Закон України № 4115: деякі зміни до Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на таке.

Змінами до Кодексу, зокрема, передбачено, що:

– роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45 (підпункт 14.1.106 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу);

– розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до зазначеного вище порядку.

Водночас, у зв’язку з тим, що за 2024 рік частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні сигарет становить 55,8 %, тобто є меншою за 60 %, починаючи з 1 квітня до 31 грудня 2025 року виробники та імпортери сигарет застосовують коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання.

Відповідно до вимог Кодексу на вебпорталі ДПС оприлюднена інформація про загальну суму податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети, середньозважену роздрібну ціну продажу сигарет та показник (у відсотках), що характеризує частку загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет.

При визначенні максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби в декларації про МРЦ, а також роздрібної ціни продажу (при торгівлі в роздріб) – вони не повинні бути меншими за встановлене на дату виробництва:

– сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети, з урахуванням застосування коефіцієнту 1,1 (у період з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року) та помножене на коефіцієнт 1,45;

– сигарил за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90 – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарили, помножене на коефіцієнт 1,45;

– інших тютюнових виробів – специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45.

Розмір ставок акцизного податку на тютюнові вироби в одиницях виміру за 1 кілограм (нетто) / за 1000 штук встановлено в євро замість гривні. При цьому, згідно з пунктом 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено поступове (до 31.12.2027) щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, інші продукти, що містять тютюн, замінники тютюну, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Відповідно до абзацу п’ятого підпункту 391. 1 статті 391 Кодексу для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:

– придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року); формування унікального ідентифікатора (з 1 січня 2026 року); реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

– нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу;

Одночасно змінами до Кодексу передбачено, зокрема:

– зменшення розміру сукупних втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини з 10% до 5%, використаної для виробництва;

– пом’якшення антифорстолінгового обмеження при придбанні марок акцизного податку та при реалізації продукції на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами тютюнових виробів до підвищення ставок акцизного податку, норма діє тимчасово на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Пом’якшення антифорстолінгового обмеження полягає в тому, що збільшено середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку до 120 % (раніше, а саме до підвищення ставок акцизного податку, було 115 %).

Отже, з метою забезпечення реалізації змін, передбачених Законом № 4115, внесено зміни до форми декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України (МФУ) від 23.01.2015 № 14 (із змінами, затвердженими наказом МФУ від 05.06.2025 № 291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2025 за № 936/44342) (далі – Наказ № 291).

Податкові зобов’язання з акцизного податку за операціями з реалізації вироблених в Україні / із ввезених(ої) на митну територію України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах необхідно відображати у розділі Б Декларації, які розраховані відповідно до:

– додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (далі – Додаток 1);

– додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» (далі – Додаток 2).

Відповідно до Наказу № 291 додаток 1 та додаток 2 Декларації доповнено новими графами в частині застосування валютних курсів при нарахуванні податкових зобов’язань з акцизного податку.

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

До уваги мобілізованих, демобілізованих фізичних осіб та членів їх родин!

Для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та/або членам їх родин в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній»:

(096) 8621070

(095)1590970

(консультації мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх родин з питань адміністрування податків, зборів)

(093) 6063045

(099) 5101150

(консультації мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх родин з питань погашення податкового боргу)

Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС

код території

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Національна стратегія доходів: Безбар’єрність

У концепції Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Метою є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

Президентом України 15 липня 2025 року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня 2025 року закон опубліковано, 17 липня 2025 року він набув чинності.

Закон вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України «Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо! Оскільки частиною другою ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн. Раніше цей поріг становив 1 003 500 грн.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) визначає «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 (далі – Порядок № 733).

Для отримання Довідки платнику необхідно подати Заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Пунктом 3 Порядку № 733 визначено, що заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (Заява), подається платником (за його вибором):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;

– в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами).

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа у паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Інформаційна безбар’єрність

Надходження до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 7,0 млрд гривень

З початку року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,0 млрд гривень. Це більше ніж за підсумками січня – червня 2024 року на понад 1,8 млрд грн, або на 37,8 відсотків.

Пунктом 1 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами) (далі – БКУ)визначено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є (п. 3 ст. ст. 13 БКУ):

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, Національну стратегії доходів до 2030 року у контексті безбарєрності та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, дотримання умов трудового законодавства, особливості користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова», отримання податкової знижки та інші.

Засідання районної комісії з питань заборгованості із заробітної плати у форматі онлайн

У рамках постійної співпраці з органами місцевої влади представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області взяв участь у засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.

Учасники комісії у форматі онлайн розглянули інформацію щодо наявних боргів підприємств району, окреслили основні причини виникнення заборгованості та обговорили шляхи її ліквідації.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області і надалі продовжуватиме брати активну участь у спільних заходах, спрямованих на соціальний захист найманих працівників.

Коментар: Вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні.

Відтепер користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

– вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

– зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

– можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

1545

Грушівська громада

Дніпропетровської області

(05656) 57770

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Про систему управління комплаєнс-ризиками

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Інформаційні джерела податкової служби Дніпропетровщини – складова інформаційної безбар’єрності

► «Гарячі лінії» ГУ ДПС

– «Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у ГУ ДПС

– «Гарячі лінії» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх сімей

– Перелік «гарячих ліній» ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

– Консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

– Перелік додаткових «гарячих ліній» з питань погашення податкового боргу та видачі довідок про відсутність заборгованості

► Запис в електронну чергу до ЦОПів ГУ ДПС

Електронний кабінет – важливий напрямок цифровізації держави

Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Інтерв’ю: Звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Оновлена форма декларації з акцизного податку: відображення суми податкового зобов’язання

Оновлена форма декларації з акцизного податку: відображення суми податкового зобов’язання

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

Про звірку даних щодо плати за землю

Офіційна заробітна плата – захист інтересів працівників

Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

До уваги користувачів ПРРО: актуальні програмні рішення від ДПС

Коментар: Вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Зміст

Фотогалерея

Історія