Леся Карнаух: За 10 місяців більше половини загальних надходжень зведеного бюджету забезпечили 4 сектори економіки

За 10 місяців більше половини загальних надходжень зведеного бюджету забезпечили 4 сектори економіки. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Лідери за сумами сплачених платежів:

– переробна промисловість – 17,7 %,

– оптова й роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,7 %,

– державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12,2 %,

– фінансова й страхова діяльність – 8,7 %.

Це ключові сектори для стабільності економіки країни.

Порівняно з аналогічним періодом 2024 року найбільше зростання податкових надходжень зафіксовано у галузях:

– переробної промисловості – на 27 % (+63,7 млрд грн),

– оптової та роздрібної торгівлі – на 25,9 % (+58 млрд грн),

– державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування  – на 28,1 % (+45,3 млрд грн),

– постачання електроенергії, газу, пари й кондиційованого повітря – на 27,9 % (+21,7 млрд грн).

«Український бізнес продовжує працювати, інвестувати та підтримувати економіку. Але війна та щоденні атаки ворога посилюють економічний тиск. Зруйнована інфраструктура, втрата потужностей, проблеми зі світлом та логістикою роблять навіть для сумлінного бізнесу сплату податків щораз складнішою. Відповідно це негативно позначається і на податкових надходженнях у запланованих обсягах до бюджету», – додала Леся Карнаух.

Вона подякувала бізнесу, який попри все продовжує платити податки. Бо в умовах війни – це фактично питання існування країни.

 

Закон України № 4536: основні новації для фізичних осіб – платників податків

Зміни до ПКУ: податкова знижка, нові правила оподаткування та подання звітності

Нововведення передбачають, зокрема.

1. Застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни.

Норма діє з 01.10.2025.

Статтею 166 ПКУ визначено, що громадяни мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого ПДФО за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року.

Отже, з урахуванням змін, внесених Законом № 4536, до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, віднесені, зокрема, фактично здійснені платником ПДФО витрати на:

– навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти,

– отримання доступного житла за державними програмами,

– оплату допоміжних репродуктивних технологій,

– відсотки за іпотечним кредитом,

– внески на благодійність,

– страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

– пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

– оренду житла, сплачені платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

2. Включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність.

Норма діє з 04.09.2025.

3. Встановлення квартального звітного періоду із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для самозайнятих осіб, а саме: фізичних осіб – підприємців (ФОП) і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників.

Норма діє з 01.01.2026.

4. Встановлення квартального звітного періоду із подання звітності з ПДФО та військового збору для приватних нотаріусів і ФОПів, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні.

Норма діє з 01.01.2026.

Закон України № 3817: нові вимоги до щомісячних зарплат та загального місячного оподатковуваного доходу

Законом України № 4635 також внесені зміни до Закону України № 3817. Відповідно до нововведень суб’єкти господарювання (СГ), які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет чи пальним, повинні забезпечити працівникам середню місячну зарплату не нижчу за дві мінімальні зарплати або півтори мінімальної зарплати – при дотриманні певних умов.

Тож, Законом № 4635 передбачено.

1. Встановлення мінімального розміру нарахованої середньої щомісячної зарплати/загального місячного оподатковуваного доходу для ФОПа, який не має найманих працівників, для СГ, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі:

– алкогольними напоями,

– або сидром та перрі (без додавання спирту),

– або тютюновими виробами,

– або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,

– або пальним.

Отже, починаючи з 01.10.2025 СГ, які отримали вище зазначені ліцензії для провадження відповідної діяльності, мають дотримуватись вимог, передбачених частинами 13 та 14 статті 42 Закону України № 3817.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ/загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, має становити не менше ніж:

 

► 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року* (у 2025 році – це не менше 12 000 грн (1,5 х 8 000 грн)), при одночасному дотриманні таких умов для усіх місць роздрібної торгівлі:

– їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

– площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;

 

► 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року* (у 2025 році – це не менше 16 000 грн (2 х 8 000 грн)), для усіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця роздрібної торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.

 

*Нагадуємо, що ст. 8 Закону України № 4059 з 01.01.2025 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 гривень.

 

Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.

Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:

– розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ, розміру, визначеному частиною 13 статті 42 Закону України № 3817;

– розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною 14 статті 42 Закону України № 3817.

 

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ здійснюється за період, після набрання чинності Законом № 4536, тобто з 01.10.2025 або з дати отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами у разі отримання відповідної ліцензії після 01.10.2025.

 

Довідково

 

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Закон України № 4536 – Закон України від 16 липня 2025 № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Закон України № 4536 набрав чинності з 01.10.2025, крім деяких його положень.

3. Закон України № 3817 – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами).
4. Закон України № 4059 – Закон України від 19 листопада 2024 року  № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (із змінами).

 

Не втратьте право на податкову знижку: подайте декларацію до 31 грудня

Менше двох місяців залишилося, щоб скористатися правом на податкову знижку. До 31 грудня включно необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання компенсації частини коштів з бюджету.

Цьогоріч знижка надається за 2024 рік. Якщо  декларація не вчасно подана, то право на її отримання  втрачається. Головна умова – офіційне працевлаштування та сплата податку на доходи фізичних осіб.

Витрати, які включаються до податкової знижки:

–   Оплата навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти.

–   Пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу.

–   Оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом.

–   Страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом.

–   Витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

–   Оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.

–    Витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

–   Витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

–   Витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов).

–   Витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

До декларації необхідно додати підтверджувальні документи залежно від виду понесених витрат.

Способи подання декларації:

– особисто або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– через Електронний кабінет платника.

Не втрачайте можливості повернути частину витрачених коштів. Подайте вчасно податкову декларацію.

Як подати декларацію:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.

Як отримати податкову знижку:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

Податкова знижка на благодійність:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/888122.html.

Податкова знижка на навчання:

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/926445.html.

 

Умови отримання пільг з податку на прибуток для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:

підакцизних товарів,

послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.

Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:

– у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;

– фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами та доповненням).

Такі дозволи видають:

Національна соціальна сервісна служба України,

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення,

Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація.

 

Поняття –  безбар’єрність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р схвалено Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (із змінами) (Стратегія). Ця Стратегія розроблена відповідно до принципів та інструментів методології управління, орієнтованого на результат, спрямована на сталий, інклюзивний розвиток і забезпечення доступності та людиноцентричності у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розв’язання наявних проблем та задоволення потреб різних суспільних груп шляхом виконання визначених завдань та досягнення поставлених цілей.

Інформуємо про такі поняття та напрями безбар’єрності.

► Безбар’єрність

Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

 

Методи перевірки на офіційне оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Страховий стаж і своєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку, професійного захворювання, а також право на гідну пенсію.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо роботодавець має найманих працівників, він на загальних підставах зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження удосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також така сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а у майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків та свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.

Для того, щоб перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ:

► зайдіть на портал електронних послуг ПФУ або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS);

► авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним способом:

– за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – можна отримати в ДПС;

– шляхом ідентифікації за GovID – за допомогою MobileID або BankID;

– за логіном і паролем – можна отримати в ПФУ;

► оберіть розділ «Дані з Реєстру застрахованих осіб», де зберігаються:

– персональні дані;

– інформація про заробітну плату;

– електронна трудова книжка;

– листки непрацездатності тощо;

► за необхідності актуалізуйте дані;

► надайте згоду на дистанційне інформування за номером телефону або на електронну пошту та отримуйте повідомлення про сплату роботодавцем єдиного внеску і набутий страховий стаж.

Звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику реалізацію його трудових прав і регулює взаємні обов’язки між працівником і роботодавцем, забезпечує здійснення діяльності у правовому полі.

 

Увага: шахраї знову розсилають фейкові фішингові електронні листи нібито від ДПС

Зафіксовано черговий факт масової розсилки електронних листів нібито від імені Державної податкової служби України.

Шахраї маскують свої адреси під нібито адреси ДПС, які насправді не мають жодного стосунку до податкової (rada@tax.gov.ua, noreply@tax.gov.ua). Тема повідомлень – «Термінове повідомлення: Уточнення податкової звітності за результатами перевірки».

Наголошуємо: ДПС не здійснює відправлення таких повідомлень, а електронні адреси, з яких надсилаються ці листи, не належать ДПС.

Ці листи містять шкідливе програмне забезпечення. Відкриття прикріпленого файлу призводить до запуску шкідливої програми, яка створює технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персонального комп’ютера користувача.

Також існує реальна небезпека зараження персональних комп’ютерів вірусами. Додатки (вкладення) до електронних поштових повідомлень можуть містити віруси та шкідливе програмне забезпечення. Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .zip або .rаr формату, а також файлів з розширенням .scr, .ехе.

Рекомендуємо:

– не відкривати вкладення у підозрілих електронних листах;

– дотримуватися правил особистої кібергігієни;

– бути обережними та уважними навіть якщо адреса електронної пошти здається легітимною – зловмисники можуть маскувати адресу відправника;

– за можливості перевіряти достовірність отриманого листа, підтверджуючи факт його надсилання відправником.

 

Мета запровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (ДПС) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

ДПС продовжить розвивати систему управління ризиками дотримання податкового законодавства, яка буде інтегрованою в організаційну структуру та процеси діяльності служби. В межах системи управління ризиками дотримання податкового законодавства будуть вживатися заходи реагування на виявлені податкові ризики, спектр яких варіюватиме від сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства платниками податків (шляхом їх попередження про податковий ризик та можливість самостійного його усунення) на одному кінці спектру до примусового дотримання вимог (шляхом спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично грубо порушують законодавство) на іншому.

Такий системний підхід до управління податковими ризиками допомагатиме підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС, забезпечить ефективний розподіл ресурсів, дозволить досягти суттєвої економії часу працівників ДПС та платників податків загалом.

Довідково: комплаєнс у податковій сфері – це комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проєкту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками (постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854).

 

Один із напрямків безбарєрності – доступність

► Доступність

Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

 

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 

Реформування процесів податкового адміністрування – Національна стратегія доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

 

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): сприяння належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

 

У фокусі уваги податкової служби – офіційне оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

 

За яким кодом бюджетної класифікації сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;

18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

 

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При цьому, відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Нагадуємо, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

Національна стратегія доходів: позитивні наслідки цифровізації матеріалів фактичних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Максимальна автоматизація усіх податкових процесів спрямована на ефективну взаємодію з платниками податків.

Запровадження цифровізації матеріалів фактичних перевірок за допомогою сучасних інформаційних технологій, у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року, матиме такі позитивні наслідки:

– зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів щодо формування акта фактичної перевірки;

– дозволить покращити якість та результативність податкового контролю за рахунок автоматизації процесу;

– зменшить вплив «людського» фактору під час складання акта та формування матеріалів фактичної перевірки;

– надасть можливість платникам податків ознайомлюватись із результатами фактичних перевірок в більш зручний спосіб.

 

ПДВ: ознаки безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 27.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З дати набрання чинності змінами у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок зупинення) щодо ознак безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), визначених у пункті 3 Порядку зупинення, збільшено значення ключових показників або додано нові, а саме:

– обсяг постачання у поточному місяці – 1 млн грн;

– обсяг постачання за операціями з одним отримувачем – 100 тис. грн;

– сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт/послуг), сплачена у попередньому місяці – 40 тис. грн;

– сума ПДВ, задекларована за останній звітний (податковий) період, за який настав граничний строк сплати, становить більше ніж 40 тис. гривень;

– загальна сума ПДВ, сплачена з поставок товарів (робіт/послуг), вироблених в Україні за останні 12 місяців – 10 млн грн;

– загальна сума ПДВ, задекларована за останні 12 місяців – 10 млн грн;

– обсяг постачання за однією ПН не перевищує 10 тис. грн, якщо загальний обсяг операцій не перевищує 3 млн гривень.

 

Що таке товарний чек та які обов’язкові реквізити він повинен містити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

Водночас п. 15 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.

Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Проте, виходячи зі змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (зі змінами та доповненнями), а також визначення Законом № 265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розд. II Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

 

Інформаційні джерела Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – оперативне доведення актуальної податкової інформації до платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що отримати багато важливої податкової інформації і з питань оподаткування, і з питань діяльності ГУ ДПС платники можуть на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/).

Субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України – не єдине інформаційне джерело податкової Дніпропетровщини.

У податкової служби Дніпропетровщини створені:

– сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/);

– YouTube-канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Усі джерела оперативно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.

Для інформаційної підтримки платників у податковій службі Дніпропетровщини також працюють 111 номерів телефонів «гарячих ліній», що включають 24 напрямки роботи податкової (номери телефонів розміщені у розділі «Контакти» субсайту ГУ ДПС за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/).

Номери телефонів «гарячих ліній» працюють з урахуванням режиму роботи ГУ ДПС, а саме:

– з 08 год 30 хв до 17 год,

– перерва з 12 год 30 хв до 13 год,

– вихідні – субота і неділя.

Важливо: під час повітряної тривоги номери телефонів не працюють.

Користуйтесь інформаційними джерелами ГУ ДПС – це мінімум дій та максимум зручності.

Для податкової служби Дніпропетровщини завжди у пріоритеті розширення можливостей для комунікацій з громадськістю та бізнесом.

Податкова служба – це, у першу чергу, сервісна служба. Отже, усі ресурси – до послуг платників.

 

Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки не переноситься

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Нагадуємо, що отримати податкову знижку за витратами, понесеними у 2024 році, можна по 31 грудня 2025 (включно). Для цього необхідно подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Акцентуємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

 

ПРРО від ДПС – сучасне та зручне програмне рішення для бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 27 грудня 2023 року № 1218-р схвалена Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (НСД). Це дорожня карта реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД включають, зокрема, відновлення довіри платників податків до контролюючих органів, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та впровадження сучасних ІТ-рішень податкового адміністрування.

Одним з важливих аспектів зазначених цілей є цифровізація процесів контролю та фактичних перевірок, яка передбачає вдосконалення технології передачі даних з РРО (ПРРО).

Державна податкова служба України пропонує бізнесу безоплатне програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій – «ПРРО ДПС», яке відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS, Windows, Web доступна для завантаження на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni – rro/ та на відповідних платформах App Store Google, Play (для Android та iOS).

Переваги ПРРО від ДПС:

– безкоштовність,

– мобільність – може бути використане на будь-якому гаджеті,

– проста та зручна реєстрація,

– безкоштовні та автоматичні оновлення,

– можливість роботи в режимі офлайн.

Для допомоги користувачам на вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО», який містить:

– активні посилання на цифрові платформи для завантаження ПРРО від ДПС,

– керівництво користувача для відповідних операційних систем,

– нормативно-правові акти, пов’язані з роботою ПРРО,

– роз’яснення для платників,

– відповіді на актуальні питання,

– відеоуроки та презентації,

– реєстраційні форми,

– форми для отримання електронних довірчих послуг.

Державна податкова служба України продовжує працювати над впровадженням та удосконаленням цифрових технологій, що мінімізують вплив людського фактору та забезпечують прозорість під час здійснення податкового контролю.

 

Закон України № 4577: преференції для резидента Дефенс Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469).

Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:

Кодексом передбачено, зокрема:

• нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;
• вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті: резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток підприємств.

Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням. Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини. У разі невикористання резидентом Defence City звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку. Резиденти Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати: земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.

Звільнення від сплати земельного податку поширюється на:

1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City;

2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.

Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Defence City) та використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку; екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента. У разі втрати статусу резидента Defence City платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Defence City подати уточнюючу податкову звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню.

 

Які волонтерські витрати звільняються від оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – волонтера:

– кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);

– відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону № 3236.

Норми визначені підпунктами 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Довідково: відповідно до статті 1 Закону № 3236 волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерська допомога – це роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами.

Волонтерська діяльність є формою благодійництва. Загальні засади благодійництва та благодійницької діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073).

Згідно зі статтею 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Сфери благодійної діяльності, а також види такої діяльності визначені статтями 3 та 5 Закону № 5073 відповідно.

 

Акцизний податок: для осіб з інвалідністю законодавством передбачені пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податковим кодексом України передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.

Так, звільняються від оподаткування акцизним податком:

► операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:

– державного або місцевих бюджетів;

– фондів загальнообов’язкового державного страхування.

► операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

Згідно із Законом України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1192) до гуманітарної допомоги не належать підакцизні товари, крім:

– транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;

– такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.

Отже, якщо автомобіль, обладнаний для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.

ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.

 

ПДВ-пільги для суб’єктів господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чинне законодавство передбачає звільнення від сплати ПДВ для низки операцій, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю.

Операції, які підлягають звільненню від ПДВ:

– постачання окремих товарів і послуг, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю та інших пільгових категорій населення,

– постачання товарів/послуг, виготовлених (наданих) безпосередньо підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Відповідно до положень ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звільнення від оподаткування ПДВ можливе за умови дотримання визначених вимог, зокрема щодо категорій товарів/послуг, суб’єктів господарювання та джерел фінансування.

До переліку операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, належать, зокрема:

– постачання спеціальних товарів, зокрема технічних (комплектуючих) та інших засобів реабілітації, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування особами з інвалідністю та іншими пільговими категоріями населення – за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);

– послуги реабілітаційних закладів, що мають відповідну ліцензію, для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (п.п. 197.1.5 ПКУ);

– реабілітаційні послуги, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для дітей до 18 років, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (пп. 197.1.6 ПКУ);

– послуги з утримання осіб у реабілітаційних закладах, а також послуги з харчування, забезпечення майном тощо, надані за рахунок державних коштів (абз. «б» та «д» п.п. 197.1.7 ПКУ);

– платні послуги з комплектування реєстраційно-облікових документів, користування рідкісними, цінними довідниками, книгами, що надаються бібліотеками, які перебувають у власності всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.20 ПКУ);

– послуги сільськогосподарських товаровиробників – зокрема з постачання продуктів власного виробництва та обробки землі для осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.24 ПКУ);

– постачання товарів/послуг підприємствами, створеними громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, за умови виконання вимог законодавства та наявності позитивного рішення уповноваженого органу (п. 197.6 ПКУ).

Важливо!

Застосування пільг можливе лише у разі повного дотримання вимог, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.

Тож суб’єкти господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян, мають уважно перевіряти відповідність своєї діяльності встановленим критеріям.

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Долучитись до бета-тестування Електронної системи простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах можуть суб’єкти господарювання, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мають ліцензію на право виробництва / оптової / роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами чи рідинами для електронних сигарет шляхом реєстрації за посиланням https://my.xtrace.gov.ua/.

 

Спрощуємо взаємодію: прибираємо фізичні перепони та бар’єри у комунікації

Управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про можливість отримання електронних довірчих послуг за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія».

Для цього необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорт громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Важливо! При собі необхідно мати флеш-носій.

Ми відкриті до діалогу і нових можливостей.

 

Рентна плата: за видобування залізних руд внесок від платників Дніпропетровщині до загального фонду держбюджету – понад 3,0 млрд гривень

Упродовж десяти місяців поточного року від платників Дніпропетровщини за видобування залізних руд надійшло понад 3,0 млрд грн рентної плати.

Інформуємо, що для суб’єктів господарювання ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рентна плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п.п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

 

Леся Карнаух: EU4PFM продовжить підтримку змін у ДПС, у фокусі – цифровізація, євроінтеграційні процеси, удосконалення управління ризиками

Плани співпраці ДПС та проєкту EU4PFM на 2026 – 2027 роки обговорили під час зустрічі команда ДПС на чолі з в. о. Голови Лесею Карнаух та експерт проєкту Пауліус Маяускас. Було визначено ключові напрями подальшої дворічної взаємодії та пріоритети для надання технічної допомоги.

«Для Державної податкової служби України співпраця з EU4PFM є стратегічно важливою. Завдяки підтримці ЄС ми успішно впроваджуємо реформи, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, – підвищуємо ефективність адміністрування податків, зміцнюємо довіру платників і розвиваємо цифрові сервіси», – зазначила Леся Карнаух.

За її словами, завдяки спільній роботі Україна вже успішно пройшла оцінку у межах переговорної Глави 16 «Оподаткування», що отримало позитивну оцінку Європейської комісії у звіті за 2025 рік.

У рамках технічної допомоги триває підтримка цифрової трансформації ДПС – зокрема, експертна підтримка щодо інтеграції з ІТ- системами ЄС.

Під час нового етапу співпраці увага буде зосереджена на таких стратегічних напрямах:

– Гармонізація законодавства з acquis ЄС, включно з імплементацією директив DAC8, CRS 2.0, CARF і Угоди FATCA.

– Розвиток ІТ-рішень та цифрової трансформації – створення систем управління ризиками (АСУПР), обміну інформацією з іноземними органами (ІКО), data warehouse (DWH), e-Learning, а також CRM-системи Контакт-центру.

– Підвищення кадрового потенціалу – навчання персоналу ДПС із питань acquis ЄС, управління, лідерства, комунікації, тайм-менеджменту, емоційного інтелекту та антикризових навичок.

– Розвиток корпоративної культури – з акцентом на принципи інклюзії, безбар’єрності та гендерної рівності, відповідно до стандартів Європейського Союзу.

– Запобігання корупції та підвищення доброчесності – через автоматизацію процедур моніторингу конфлікту інтересів і запровадження сучасних механізмів прозорості.

– Обмін найкращими практиками адміністрування податків, управління ризиками та обслуговування платників.

«Продовжуємо спільно з EU4PFM і надалі зміцнювати податкову систему України, роблячи її сучасною, прозорою та орієнтованою на європейські стандарти», – акцентувала Леся Карнаух.

 

Офіс податкових консультантів: доступність, неупередженість, конфіденційність, якісний сервіс

Податкова служба Дніпропетровщини нагадує, що з 08 вересня 2025 року при 20 територіальних органах ДПС України (ДПС) одночасно розпочали роботу Офіси податкових консультантів (Офіс). Це спеціалізовані центри, створені для надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Призначення Офісу податкових консультантів – допомога платникам у складних податкових питаннях, в уникненні помилок та штрафів, перетворення взаємодії з податковою службою на партнерство.

Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/програмних РРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.

У Дніпропетровській області Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється: без попереднього запису – у години вільного прийому (понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18).

За понад два місяці роботи Офіс податкових консультантів при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області продемонстрував значний попит платників у консультаційних послугах.

За період з 08.09.2025 по 12.11.2025 надано 1 412 консультацій юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Більша частина запитів – від фізичних осіб – підприємців та громадян.

Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань: особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на нерухоме майно, земельного податку, мінімального податкового зобов’язання (47,6%); надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (24,9%); подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (18,8%); виникнення та погашення податкової заборгованості (4,8%).

Результати роботи Офісу – свідчення ефективності нового сервісу від податкової. Бізнес та громадяни зацікавлені в оперативному отриманні якісних і кваліфікованих консультацій з податкового законодавства та партнерських відносинах з податковою службою.

 

Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до постанови Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) встановлено обов’язок юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 жовтня 2025 року, якщо немає монет номіналом 10 копійок, проводять заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими п. 4 прим. 1 Постанови № 25.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови № 25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

 

 

Терміни та порядок отримання першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом здійснюється без укладання додаткового договору. Це передбачено пунктом 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.

Платник набуває статусу субʼєкта електронного документообігу після  направлення до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі із дотриманням вимог законів про електронні документи і електронну ідентифікацію та довірчі послуги.

Як працює обмін документами

– Платник формує документ із усіма обов’язковими реквізитами та підписує його кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом (КЕП/УЕП).

– Документ шифрується та надсилається до контролюючого органу протягом операційного дня.

– Після надходження система проводить автоматизовану перевірку – дійсність підпису, відповідність затвердженому формату, наявність усіх обовʼязкових реквізитів та право підпису підписувачем.

Результат перевірки підтверджується квитанціями

– Перша квитанція надсилається автору протягом двох годин після отримання документа (або наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного дня). У ній вказано, чи пройшов документ перевірку.

– Якщо перевірка успішна, формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття (реєстрацію) документа або повідомляє про його неприйняття із зазначенням причини.

Якщо платник не отримав першу квитанцію в зазначений строк документ вважається неодержаним контролюючим органом.

У разі наявності другої квитанції про прийняття документа, датою і часом його прийняття (реєстрації) вважається дата та час, зафіксовані у першій.

Якщо платник подає кілька примірників одного документа (наприклад, після виправлення помилок), оригіналом вважається останній правильно сформований документ, який надіслано до граничного строку подання та прийнято контролюючим органом.

 

Леся Карнаух: З початку року до бюджету надійшло понад 13,2 млрд грн «податку на Google»

За 10 місяців 2025 року компаніями – нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого «податку на Google». У  гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Найбільші суми податку сплатили: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.

З початку року платниками податку зареєструвались 7 осіб – нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи – нерезиденти.

«Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий  цифровий ринок. Стабільні надходження податку працюють на оборону країни, критичну інфраструктуру, фінансову стабільність», – наголосила Леся Карнаух.

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

► Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);

▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

 

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.

Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.

Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

– податку на доходи фізичних осіб;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

– військового збору.

Порушення норм трудового законодавства – це ризики.

Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від           Контакт-центру ДПС – важливий вектор діяльності фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (ГУ ДПС).

Всього у січні – жовтні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 97 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:

–  нарахувань в ІКП – 53 звернень (54,6%);

–   отримання адміністративної послуги – 11 звернень  (11,34 %);

–  роботи ЦОП – 1 звернення  (1,1%);

–  режиму і порядку роботи – 2 (2,1%);

–  обліку платників податків – 3 (3,1%);

–  відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%)

–  ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 21 звернень (21,65 %)

–  проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – звернення (2,1 %),

–  проблем при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %)

Протягом січня – жовтня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 192 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

–  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 68 (35,4%);

–  контрольно-перевірочна робота – 39 (20,3%);

–  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 29 (15,1%);

–  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 18 (9,4%);

–  податкова заборгованість – 14 (7,3%);

–  отримання довідки про доходи – 4 (2,0%);

–  податкова знижка – 3 (1,6%);

–  інші питання – 17 (8,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 69 (січень – жовтень 2024 – 123 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 35 звернень.

Загальна тематика звернень:

–  контрольно-перевірочна робота – 17 (48,6%);

–  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 11 звернень (31,4%);

–  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,7%);

–  отримання довідки про доходи – 2 (5,7%);

–  інші питання – 3 (8,6%).

Порівняно з минулим роком кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 26 одиниць (січень – жовтень 2024 – 9 звернень).

 

Чи оподатковується благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) не оподатковується за умови, що сума (вартість) отриманої благодійної допомоги витрачається учасниками бойових дій військовослужбовцями (резервістами, військовозобов’язаними) виключно: для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2025 року № 110.

Довідково: підпункт «а» підпункту 170.7.8 пункту 170.8 статті 170 Податкового кодексу України.

Більш детальніше про оподаткування ПДФО і військовим збором коштів, які надходять на розрахунковий рахунок волонтера, витрати та їх документальне підтвердження, звітність тощо можна ознайомитись у Інформаційному листі № 5/2025: Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/917484.html.

 

Нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) працівникам та гіг-спеціалістам резидента Дія Сіті: в якому розмірі встановлюється єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.

База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону № 2464, а саме:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:

допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. III Інструкції № 5).

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, підприємство, що є резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), здійснює нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, які нараховані на користь кожній застрахованій особі, у розмірі мінімального страхового внеску, незалежно від розміру нарахованої заробітної плати.

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Разом з тим, оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не належать до фонду оплати праці, то такі виплати є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

 

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

 

Реєстрацію РК до ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг зупинено: яким чином покупець повинен зменшити податковий кредит?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 192. ст. 192 ПКУ).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник (продавець) має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування.

Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару / послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

При заповненні рядка 15 декларації обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – додаток 1 (Д1)).

Формою додатку 1 (Д1) передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1 (Д1).

Враховуючи зазначене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, що коригується, незалежно від факту отримання чи реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН. Зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки (іншого документу) з відображенням відповідного коригування у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування (обов’язкове також заповнення таблиці 2.2 додатка 1 (Д1)).

 

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Відповідно до примітки 5 інформації до додатків 1 та 2 до Декларації у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Наказ № 290).

При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Таким чином, якщо об’єкт нерухомості знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.

Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться зазначений об’єкт нерухомості. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частині додатка 1 та додатка 2 до Декларації.

 

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а  також  осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

 

Платникам податків про комплаєнс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє.

Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.

Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.

Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.

Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.

Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.

Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

 

Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:

– гідні та безпечні умови праці;

– нормований робочий час;

– оплачувані та неоплачувані відпустки;

– регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;

– захист від незаконного звільнення;

– страхові виплати в разі непрацездатності;

– захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Цілі Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань  – Система управління комплаєнс-ризиками 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

– профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;

– допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;

– реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

За допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

 

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку (далі – Заява). В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

Отже, платник екологічного податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року (у тому числі, якщо джерела забруднення знищені), повинен скласти Заяву довільної форми та подати її до органу(ів) ДПС за місцем розташування джерел забруднення (місцем обліку платника екологічного податку) не пізніше граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) за І квартал звітного року. В іншому разі такий платник екологічного податку зобов’язаний подавати Декларацію(ї).

 

ФОП – платник єдиного податку в деяких періодах не отримував дохід: чи сплачувати єдиний внесок за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:

під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

платники єдиного внеску, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (зі змінами та доповненнями) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду держбюджету понад 166,6 млн грн рентної плати

З початку поточного року платники Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду державного бюджету понад 166,6 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що 19.11.2025 – останній день сплати за ІІІ квартал 2025 року рентної плати за: користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; спеціальне використання води; спеціальне використання лісових ресурсів.

 

Випадки, в яких виникає право податкової застави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

 

Платнику ПДФО виплачуються аліменти згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін: чи оподатковується такий дохід військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України (далі – СКУ), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктами 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених СКУ, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

 

Імпорт або експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потрібна ліцензія?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 18 Закону України від 18 червня 2024 року    № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, – за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а суб’єктами господарювання – виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) – за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Операції з ввезення на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Згідно з частиною другою ст. 18 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) або поміщення алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Операції з повернення раніше ввезених на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) або з поміщення сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Суб’єкти господарювання – виробники харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) можуть здійснювати операції з вивезення за межі митної території України раніше ввезених алкогольних напоїв, за умови внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру та надання митному органу за місцем митного оформлення таких алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Відповідно до частини четвертої ст. 24 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Відповідно до частини першої ст. 30 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального (крім пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно) здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, або на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

 

З початку року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 4,8 млрд грн податку на прибуток

У січні – жовтні поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4 838,8 млн грн податку прибуток підприємств. Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, це на понад 648,8 млн грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Керівник обласної податкової зауважила, що, сумлінно сплачуючи податки, платники Дніпропетровщини проявляють стійкість перед викликами сьогоднішніх реалій.

«Своєчасне наповнення бюджетів – це стратегічний напрямок діяльності податкової служби. Спільно з платниками працюємо над збільшенням фінансового ресурсу держави, щоб, незважаючи на непрості умови, економіка працювала і розвивалась. Дякуємо кожному, хто відповідально ставиться до виконання своїх зобов’язань. Продовжуємо взаємодію з бізнесом задля стабільного функціонування нашої країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що згідно з внесеними до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація) змінами (набрали чинності 16.09.2025), за звітний 2025 рік платники, які безоплатно надають допомогу неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги, подаватимуть Декларацію за оновленою формою з додатком БД.

У новому додатку БД зазначається наступна інформація:

– про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним організаціям;

– про безоплатну допомогу для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги.

 

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб), встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (у розмірі мінімального страхового внеску).

Якщо після настання зазначеного терміну резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, то такий платник зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частиною п’ятою, тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 (22 відс., 8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю), щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

Положення щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовується до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667 з 1 лютого 2025 року.

 

Інформаційні джерела податкової служби Дніпропетровщини – складова інформаційної безбар’єрності

Інформаційна безбар’єрність: незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності громадяни мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.

► Інформаційні ресурси платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС):

– субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;

– сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;

– сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

► «Гарячі лінії» ГУ ДПС

– «Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у ГУ ДПС

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

–         «Гарячі лінії» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх сімей

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

– Перелік «гарячих ліній» ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html

–         Консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

–  Перелік додаткових «гарячих ліній» з питань погашення податкового боргу та видачі довідок про відсутність заборгованості

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya–scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/655652.html

► Сучасний формат спілкування та оперативний інструмент вирішення актуальних питань – комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua).

► Мобільний ЦОП ГУ ДПС: надання податкового сервісу територіально, зокрема маломобільним групам населення

► Запис в електронну чергу до ЦОПів ГУ ДПС

 https://zir.tax.gov.ua/main/queue/,

або

за номером телефону 0 800 501 007 (напрямок 6)

 

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Самозайнята особа без найманих працівників служить за контрактом: звільнення від сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Абзацом першим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (далі – Указ № 303), та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи зазначене, ФОПи (особи, що провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) без найманих працівників, які служать за контрактом у період дії воєнного стану в Україні, звільняються від сплати єдиного внеску за себе з першого дня мобілізації, оголошеної Указом № 303, та протягом усього особливого періоду.

 

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною першою ст. 163 прим. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлено: невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП порушення податковим агентом, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, встановленого ПКУ, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої ст. 163 прим. 17 КУпАП дії, передбачені частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст. 254 КУпАП).

Положеннями частини першої ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 КУпАП (зокрема, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)) протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частини першої ст. 163 прим. 17 КУпАП мають право складати уповноважені на те органи Національної поліції, відповідно до частин другої і третьої ст. 163 прим. 17 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальні органи.

Понад 130 послуг у режимі 24/7: Електронний кабінет – головний інструмент цифрової взаємодії з податковою

Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.

Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Серед найбільш популярних сервісів є:

– Доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо

– Доступ до реєстраційних та облікових даних платника

– Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації

– Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків

– Сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем

– Перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН

– Інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб

– Листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків

Е-Кабінет громадянина

Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

– переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;

– переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;

– подавати декларацію про майновий стан і доходи;

– отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

– подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Мобільний застосунок «Моя податкова»

На цифрових платформах iOS та Android впроваджено мобільний застосунок для фізичних осіб «Моя податкова», який надає можливість громадянам та фізичним особам-підприємцям:

– отримати інформацію про об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР;

– направити запит на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримати відомості про суми виплачених доходів та отримати відомості про доходи;

– подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи та податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (1, 2 та 3 груп);

– переглянути інформацію про стан розрахунків із бюджетом та сплатити податки;

– подати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (фф. 1ДР, 5ДР);

– надіслати листи, запити на отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів тощо.

 

Військовий збір: на підтримку обороноздатності до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,3 млрд гривень

Упродовж десяти місяців поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 7,3 млрд грн військового збору. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року на понад 5,3 млрд грн, темп росту – 360 відсотків.

Керівниця податкової служби області акцентувала, що сумлінна сплата військового збору – це вагомий внесок у підтримку обороноздатності країни.

«Дякуємо кожному, хто в ці непрості для держави часи проявляє стійкість і відповідально виконує свої фінансові зобов’язання. Фахівці податкової служби Дніпропетровщини на постійній основі проводять зустрічі з бізнесом надають адміністративні послуги, практичну і консультаційну допомогу. Відкриті і прозорі комунікації сприяють зміцненню партнерських відносин, спрощують взаємодію податківців з платниками податків. Результатом нашої спільної роботи є підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства суб’єктами господарювання, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що ставки військового збору:

– для ФОПів першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн);

– для платників єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально;

– для ФОПів на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу;

– з найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.

Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

 

Суб’єкт господарювання в установлений строк не подав обов’язкову звітність про використання РРО/ПРРО: чи є підстава для проведення фактичної перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 

Сергій Лисеюк: Нові підходи до податкових перевірок – фокус на аналізі ризикових операцій

Державна податкова служба України активно вдосконалює систему податкових перевірок, акцентуючи увагу на якості та ефективності, ніж на просто формальному виконанні положень Податкового кодексу. Головний принцип: мінімум втручання – максимум прозорості, професійності та партнерства з бізнесом. Про це  розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час TAX & BUSINESS TALKS – A2B FORUM, організованого Асоціацією адвокатів України.

За його словами, на виконання липневого Указу Президента, яким затверджено рішення РНБО щодо зміни підходів до контролю, ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтовний підхід при відборі платників до перевірок.

«Ми зосередили увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства. Удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. У результаті кількість фактичних перевірок у жовтні цього року порівняно з липнем зменшилась на 30 %, а документальних позапланових – на 15 %», – зазначив Сергій Лисеюк.

Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати ресурси та не відволікати бізнес від основної діяльності, зосередженої на розвитку і сплаті податків.

Заступник Голови ДПС також наголосив, що реформа податкових перевірок – частина ширшої стратегії, спрямованої на зміцнення довіри між податковою службою та бізнесом.

«Ми вже почали говорити про культуру, про довіру і про рух податкової служби в напрямі її зміцнення. Відкритий діалог – це те, з чого починаються зміни. Ми не просто змінюємо інструменти – ми змінюємо підхід. Наша мета – зробити податкову службу зрозумілою, ефективною і такою, якій довіряють», – підкреслив заступник Голови ДПС.

Одним із кроків до відкритості стало підписання в березні – липні Меморандуму про співпрацю з Центром досліджень фіскальної політики. Результатом партнерства став запуск дашборду моніторингу податкових надходжень, який офіційно запрацював наприкінці вересня.

Цей інструмент дає змогу відстежувати виконання планів, доведених Міністерством фінансів, аналізувати динаміку податкових надходжень та ефективність податкової політики.

«Дашборд – це прозорість у дії. Держава отримує інструмент контролю, а суспільство – зрозумілий доступ до даних про наповнення бюджету», – зазначив Сергій Лисеюк.

Він також акцентував, що з вересня ДПС відкрила Офіси податкових консультантів у 20 регіонах, де вже надано понад 16 тисяч консультацій, а рівень задоволеності платників становить 97 %.

«Бізнес хоче більше комунікувати – і ми відкриті до цього. У штаті офісів працюють 1,5 тисячі фахівців, які надають консультації щодо сплати податків, трансфертного ціноутворення, електронного кабінету, ліцензування та податкової звітності», – розповів заступник Голови ДПС.

Важливим також є впровадження системи електронного аудиту (е-аудиту) – ключового інструменту цифрової трансформації податкового контролю. Станом на сьогодні у тестуванні беруть участь 38 платників, передано 692 SAF-T-файли.

«Е-аудит – це не просто інновація, це новий рівень аналітики. Ми поступово відходимо від ручного опрацювання інформації та зосереджуємося на аналізі ризикових операцій», – пояснив Сергій Лисеюк.

Для зручності платників створено банер із інформацією про систему е-аудит на вебпорталі ДПС та майданчик у Google Chat для комунікації з розробниками.

Учасники заходу також обговорили механізми міжвідомчої взаємодії, зокрема, ДПС, БЕБ та Держмитслужби. Зазначалося, що ефективність своєчасного обміну інформацією  є важливим чинником дієвості заходів детінізації економіки та боротьби з економічними та фінансовими правопорушеннями.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Платники запитували про отримання податкової знижки, порядок звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, визначення та сплата МПЗ, подання звітів через Електронний кабінет, рахунки для сплати податків.

Також, фахівці відповідали на питання про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення працівника на роботу та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Коментар про роботу Офісу податкових консультантів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа про роботу Офісу податкових консультантів.

Офіс податкових консультантів (Офіс), який запрацював на Дніпропетровщині з початку вересня, – це ініціатива, що запроваджена у відповідь на потреби бізнесу.

► Головна ідея

Офіс – новий сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Ми допомагаємо бізнесу та громадянам уникати проблем, а державі – розвивати економіку. Це частина стратегії економічної стійкості у сучасних умовах.Кожен платник, який сьогодні продовжує працювати, платити податки й утримувати економіку потребує максимальної підтримки держави.

► Принципи роботи Офісу

• доступність – консультації безоплатні та доступні для всіх платників;
• комплексність – охоплення всіх податкових напрямів в одному місці;
• персоналізація – індивідуальний підхід до кожного платника;
• прозорість – фіксація всіх консультацій, чіткі строки, зрозумілі процедури;
• професійність – фаховий, висококваліфікований підхід;
• конфіденційність – збереження та захист даних отриманих під час консультацій;
• неупередженість – рівний підхід до всіх платників незалежно від розміру бізнесу, форми власності та виду діяльності;
• безбар’єрність: інклюзивна – підтримка людей з інвалідністю та залучення їх до бізнес-середовища,

фізична – доступність Офісу для всіх платників та супровід модератора,інформаційна – консультації з урахуванням індивідуальних потреб платника,

цифрова – застосування електронних ресурсів ДПС.

► У Офісі консультації платникам надаються за відповідними напрямами:

– оподаткування фізичних осіб;

– оподаткування ФОПів;

– оподаткування юридичних осіб;

– електронні сервіси та звітність;

– податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;

– підакцизні товари;

– зупинення реєстрації ПН/РК;

– погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;

– надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Запрошуємо до Офісу податкових консультантів!

Адреса Офісу: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Режим роботи Офісу:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота та неділя – вихідні дні.

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

 

Засідання міської робочої групи з питань справляння плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.

Днями, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої підгрупи з питань справляння плати за землю та виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади, мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

На засіданні було розглянуто виконання дохідної частини місцевого бюджету та проаналізовані надходження з орендної плати та податку на землю за 2025 рік.

Визначено заходи щодо розширення бази оподаткування та відповідного збільшення дохідної частини місцевого бюджету.

 

 

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2026 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Засідання комісії відбудеться 19 грудня 2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.

Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі розміщено на сайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області – dp.tax.gov.ua.

 

ДПС запрошує платників долучитися до дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковою

Державна податкова служба запрошує платників долучитися до свого Щорічного дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податкових органів.

Це дозволить визначити проблеми в роботі органів ДПС, які потребують особливої уваги та вирішення. А також зʼясувати аспекти діяльності ДПС, якими платники задоволені.

Опитування є анонімним та добровільним.

Просимо заповнити анкету за посиланням:

https://tax.gov.ua/anketa/?3361646887.

Посилання буде активним з 07 по 30 листопада 2025 року включно.

У разі виникнення технічних проблем з доступом – звертайтеся за тел. (044) 281-3029.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Сподіваємося на співпрацю!

Допоможіть нам стати кращими для вас!

 

Загальний фонд держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України отримав від платників рентної плати 936,0 тис. гривень

Протягом січня – вересня поточного року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували до загального фонду державного бюджету 936,0 тис. грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що платник рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Нагадуємо, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Довідково: п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з відшкодування витрат за ремонт пошкодженого товару, який був попередньо експортований нерезиденту та відремонтований таким покупцем-нерезидентом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном (зокрема, послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном), є місце фактичного постачання таких послуг (п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ).

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).

Таким чином, якщо нерезидент надає резиденту – платнику ПДВ послуги, повʼязані з рухомим майном (зокрема, з ремонту рухомого майна, який здійснюється за межами митної території України), то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території України та операції з їх постачання не підпадають під обʼєкт оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ. Отже, ПДВ за такою операцією не нараховується.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платниками податку, має розглядатися з урахуванням усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

 

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковим кодексом України передбачено зменшення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Надано право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з Податку, що сплачується на відповідній території:

з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями);

з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

Крім того, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право звільняти від сплати Податку на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, які внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.

Встановлено звільнення від сплати Податку, для резидентів Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті), яке поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

 

ФОП – платник єдиного податку другої групи відповідно до договору надає стоматологічні послуги військовослужбовцю, вартість яких оплачує юридична особа: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа (громадська або неприбуткова організація), яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право перебувати на другій групі платника єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 та п. 291.5 ст. 291 ПКУ, тобто здійснювати діяльність з надання послуг тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа або фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Водночас, будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

 

Удосконалення процедур податкового адміністрування в пріорітеті Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2025 о 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

 

Про методологію для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

 

Детінізація доходів – запорука майбутнього

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.

Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.

На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.

Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.

Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.

 

Право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

 

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). 

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п.  166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

 

Безбар’єрність в отриманні послуг: у ЦОПах для зручності відвідувачів облаштовані дитячі куточки

Податкова служба як сервісна служба безкоштовно надає адміністративні та інші послуги суб’єктам господарювання: підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, ФОПам та фізичним особам.

Фахова допомога кожному – пріоритет у роботі податкової служби Дніпропетровщини.

Для платників сервісне обслуговування фахівцями податкової служби здійснюється у зручний спосіб: як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Отже, кожен відвідувач може спланувати свій візит.

Крім того, для створення комфортних умов під час отримання платниками адміністративних та інших послуг, які надаються у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та з урахуванням вимог Положення про діяльність дитячих кімнат в установах та організаціях, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 19.04.2022 № 136 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2022 за № 557/37893), згідно з якими приміщення дитячої кімнати має відповідати нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди, Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», в ЦОПах облаштовані дитячі куточки.

Так, особа, яка завітала до ЦОПу з дитиною, має можливість отримати податкові послуги без зайвого клопоту. У дитячому куточку малеча може зайнятись малюванням, розкрасками тощо.

Сьогодні податкова служба адаптується до потреб людей.

Безбар’єрність – це не бонус, це норма.

 

Роздрукування чи створення в електронному вигляді Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).

За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та / або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

 

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи – платники транспортного податку спрямували майже 6,9 млн гривень

Протягом трьох кварталів 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб отримали майже 6,9 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – вереснем 2024 року це більше на понад 1,6 млн грн, або на 30,3 відсотки.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Легалізація найманої праці – у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

 

Безюар’єрність: Мобільний ЦОП – швидка та якісна допомога кожному

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що з 24.07.2020 працює мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС (далі – Мобільний ЦОП).

Мобільний ЦОП запроваджено з метою створення зручних та доступних умов для платників під час отримання ними адміністративних та інших послуг. Зокрема, це стосується юридичних і фізичних осіб у віддалених куточках Дніпропетровської області та вразливих груп населення.

Мобільний ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців, зручна, якісна та швидка податкова допомога для тих, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП.

Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:

– надання адміністративних послуг та консультацій;

– поліпшення якості надання адміністративних послуг;

– інформування про порядок надання адміністративних послуг;

– інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги «Електронного кабінету», мобільного застосунку «Моя податкова».

В умовах викликів сьогодення ГУ ДПС переформатувало свою роботу. У рамках роботи Мобільного ЦОПу фахівці ГУ ДПС здійснюють чергування у Центрах надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області для приймання відвідувачів та надання їм адміністративних послуг.

З початку року фахівцями ДПІ, задіяними у роботі Мобільного ЦОПу, здійснено 1 406 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 474 – адресних виїзди до маломобільних груп населення. Податківцями надано 13 047 адміністративних послуг, у тому числі 2 336 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 54 556, зокрема, роз’яснень – 19 430, примірників друкованої продукції – 27 382.

Мобільний ЦОП від ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для вразливих груп населення, інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування мешканців Дніпропетровщини.

 

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (далі – Порядок).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

Відсутня реєстрація РК на зменшення суми компенсації товарів/послуг, складеного до ПН, реєстрація якої зупинена, і продавець не вжив заходів для її розблокування: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачає відповідальність згідно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Одночасно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, відповідно до абзацу двадцять четвертого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

У разі, якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної документальної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів.

Враховуючи, що розрахунок коригування може бути зареєстровано у ЄРПН лише після реєстрації податкової накладної, до якої його складено, а податкова накладна до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації має статус податкової накладної, реєстрацію в ЄРПН якої зупинене, складання такого розрахунку до неї не може бути здійснено.

Після відновлення реєстрації у ЄРПН податкової накладної на підставі прийнятого комісією рішення, платник податку може скласти та зареєструвати у ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної у терміни, встановлені п. 201.10 ст. 201. ПКУ та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

У разі порушення платником податку термінів реєстрації, передбачених податковим законодавством для реєстрації в ЄРПН, зокрема, розрахунку коригування, до такого платника податку буде застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах, передбачених ст. 120 прим.1 ПКУ та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Водночас, оскільки надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку потребує чіткого розуміння умов, із зазначеного питання пропонуємо у кожному конкретному випадку звертатися до ДПС щодо надання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ.

 

Створюємо безбар’єрний простір: отримати адміністративні послуги в ЦОПах допоможе перекладач з української жестової мови

Рівні можливості для кожного – не привілей, а право. У центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) доступна послуга перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7».

Отримати адміністративні та інші послуги доступно, просто і зручно. Для цього платник має повідомити фахівця ЦОПу про необхідність перекладу жестовою мовою. Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з жестової мови на усну і навпаки. Сервіс є безоплатним.

Отже, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу.

Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це ще один важливий крок до побудови безбар’єрного простору.

Реалізація принципу інформаційної безбар’єрності – це про те, щоб кожен міг отримувати інформацію через доступну подачу і не відчував себе поза інформаційним полем.

Створюємо умови, за яких люди можуть повноцінно брати участь у житті суспільства.

 

Роль управління комплаєнс-ризиками у мобілізації доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Використання системи управління податковими ризиками дозволяє оптимізувати збір доходів, визначаючи та зосереджуючи ресурси на найбільших ризиках для податкової бази.

Визначення найбільших відносних ризиків для податкової бази дозволяє приймати обґрунтовані рішення та сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства в довгостроковій перспективі.

 

Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та на нерухомість

Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.

Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.  Закон набрав чинності 05.10.2025.

Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.

Звільнення поширюється на:

земельний податок:

– земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;

– земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.

податок на нерухомість:

– об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

– будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.

У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:

– втрачається право на звільнення від сплати податків;

– до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;

– пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.

 

Довідково.

Відповідно до частини шостої статті 36 Закону «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469  (зі змінами) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:

резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;

юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;

статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;

Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;

частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:

1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;

2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.

Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:

– фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;

– місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.

Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

 

Виправлення самостійно виявлених помилок: заповнення ФОПом – платником єдиного податку податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої – третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

 

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

 

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

 

Про особливості листування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.

Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.

Відповідь на лист надається у такий спосіб:

на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);

до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;

в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).

 

Е-аудит – важливий аспект цифровізації в рамках Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Цифровізація є ключовою складовою Національної стратегії доходів (НСД), виконуючи роль інструмента для модернізації податкового адміністрування, підвищення ефективності управління державними доходами та боротьби з тіньовою економікою.

Одним з основних аспектів цифровізації в рамках НСД є запровадження електронного аудиту («е-аудит»), який передбачає цифрову трансформацію основних процесів контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

ДПС активно працює над розвитком ІТ-рішень у цьому напрямку. Так, для забезпечення якісної роботи з великими обсягами даних удосконалено функціонал Електронного кабінету. Також для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу, розміщено детальні інструкції та презентаційні матеріали.

Ключові переваги використання SAF-T UA:

– оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

– відстеження операцій – досліджeння повного ланцюга операцій від первинних документів до фінансової звітності;

– єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

– ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

Запровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA значно прискорить процес перевірки, зменшить час на формування запитів, забезпечить детальну аналітику, тим самим створить додаткову зручність для бізнесу.

SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури. Тож ДПС запрошує платників долучатись до процесу тестування функціоналу системи електронного аудиту.

 

Індивідуальний підхід до кожного: консультаційний центр податкової Дніпропетровщини оперативно вирішує питання розблокування податкових накладних

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулися робочі онлайн зустрічі на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) із представниками підприємств, які займаються вирощуванням зернових, бобових культур та насiння олiйних, а також оптовою торгiвлею деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням.

Діалоги з платниками пройшли за участю заступника начальника податкової служби області Максима Яіцького.

Фахівці ГУ ДПС під час індивідуальних зустрічей надали суб’єктам господарювання фахові консультації. У першу чергу роз’яснили алгоритм роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків та причини включення підприємств до переліку ризикових, зупинення ПН/РК в ЄРПН.

Фокусувалися на порядку подання статистичної звітності, яка відображає фактичні обсяги вирощеної/виробленої та реалізованої продукції. А також приділили увагу забезпеченню належного документування постачання і походження продукції.

Обговорили вимоги до формування пакета документів, необхідного для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зазначених у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Методологічна та практична підтримка бізнесу у розблокуванні податкових накладних дозволяє податківцям Дніпропетровщини оперативно відпрацьовувати питання мінімізації ризиків зупинення реєстрації ПН.

У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм, у т. ч. для уникнення типових помилок при поданні таблиць даних платника податку на додану вартість, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, звертайтесь за номерами телефонів консультаційного центру з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

 

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ та при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку) (п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п.п. 3 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Про внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна для перерахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 (далі – Порядок № 624).

Держатель Реєстру майна (Міністерство розвитку громад та територій України) щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.

Адміністратором Реєстру майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України (п. 8 Порядку № 624).

Підтвердженням внесення, зокрема, даних за пошкоджене та знищене майно всіх форм власності – об’єкти рухомого та нерухомого майна є Витяг з Реєстру майна.

Витяг з Реєстру майна можна отримати через Портал «Дія», самостійно через мобільний застосунок «Дія» або на порталі diia.gov.ua. Також є можливість звернутися за отриманням Витягу з Реєстру майна до державного реєстратора, адміністратора Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса.

 

Сплата ПДФО у разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 10.2 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно, зокрема, відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Отже, на відокремлені підрозділи юридичних осіб не розповсюджуються норми п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588, тому сплата податків здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Враховуючи викладене, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється до бюджету за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у такому контролюючому органі.

 

Закон України № 4536: з якої дати розраховується розмір середньомісячної зарплати/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПа, який не має найманих працівників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 03.09.2025 в офіційному виданні «Голос України» № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон України № 4536).

Цим Законом внесено зміни, зокрема, до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) у частині встановлення мінімального розміру нарахованої середньої щомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання (СГ), зареєстрованого як фізична особа – підприємець (ФОП), що не має найманих працівників, для СГ, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним.

Для цілей Закону № 3817 розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати та розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період, починаючи з дня набрання чинності Законом України № 4536.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4536 цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім окремих його норм.

Отже, розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, для СГ, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним з метою відповідності вимогам ст. 42 Закону № 3817 здійснюється, починаючи з 01 жовтня 2025 року.

 

 

Леся Карнаух: За 10 місяців року до бюджету надійшло понад 1 трлн грн податків та зборів, які контролює ДПС

За 10 місяців 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,026 трлн грн податків та зборів, які контролюються ДПС.

Це + 195,2 млрд грн до показника минулого року. Виконання плану – 107,7 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

«Щоденні атаки ворога та руйнування бази оподаткування значно впливають на наповнення бюджету. Ми спільно докладаємо максимальних зусиль, щоб забезпечити фінансову стабільність держави. Бізнесу вкрай важко. Вкрай важко створювати додану вартість та платити ПДВ, виготовляти підакцизну продукцію, забезпечувати прибутковість, відповідно виконувати свої податкові зобовʼязання. І я вдячна кожному платнику, які попри виклики, продовжують працювати та сплачувати податки», – додала Леся Карнаух.

План жовтня виконано на 102,2 %. До бюджету надійшло 76,3 млрд грн.

Надходження податків та зборів, які контролює ДПС:

– ПДФО – 32,1 млрд грн;

– податок на прибуток підприємств – 4,6 млрд грн;

– ПДВ з урахуванням відшкодування – 24,2 млрд грн;

– акцизний податок – 10,8 млрд грн;

– рента – 3,6 млрд грн;

– інші надходження – 1,0 млрд грн.

 

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнобовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

 

Право на податкову знижку: способи подачі податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):

– особисто або уповноваженою особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.

Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

 

Звільнення від сплати єдиного внеску за себе мобілізованих або залучених за контрактом фізичних осіб – підприємців, якщо вони є роботодавцями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Починаючи з 01.10.2025 мобілізовані або залучені за контрактом фізичні особи – підприємці (ФОП) (у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які мають найманих працівників (роботодавці), згідно з положеннями частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464), звільняються від обов’язку сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо роботодавець сплатив за таких осіб страховий внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

При цьому відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

До обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, належать, зокрема:

– своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

– подання звітності, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Фізична особа – підприємець по відношенню до себе є одночасно як страхувальником, так і застрахованою особою. По відношенню ж до найманих працівників фізична особа – підприємець є виключно страхувальником.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Отже, законодавством чітко визначено, що наймані працівники набувають статусу застрахованих осіб за умови сплати за них єдиного внеску (страхувальником). Водночас на відміну від ФОПів, наймані працівники не можуть бути страхувальниками по відношенню до себе.

Непоширення вимог п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на ФОПів, які є роботодавцями, пов’язане з необхідністю виконання страхувальником своїх обов’язків по відношенню до застрахованих осіб.

Разом з цим, у разі мобілізації/укладення контракту фізичної особи – підприємця, яка є роботодавцем, для неї:

– страхувальник – підрозділ сил безпеки й оборони України, в якому проходить військову службу така фізична особа – підприємець. У розумінні Закону № 2464 це не є основним місцем роботи (з 01.10.2025 з частини шостої ст. 4 Закону № 2464 прибрали умову щодо необхідності мати основне місце роботи), проте, такий страхувальник (нараховує грошове забезпечення) є в переліку роботодавців, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464;

– застрахована особа – сама фізична особа – підприємець.

Саме тому, зміни, які набули чинності з 01.10.2025, є логічним кроком щодо усунення у фізичної особи – підприємця дублювання обов’язків страхувальника по відношенню до себе.

 

Про податкові пільги для новоствореної ФОП, яка обрала єдиний податок після мобілізації або під час служби за контрактом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п.п. 298.1.1 п 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже згідно з абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.

Натомість на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.

 

Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрна комунікація – разом будуємо простір довіри

Прояв поваги до прав людини. У центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) запроваджено послугу перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху.

Така інтеграція стала можливою завдяки укладеному у рамках співпраці договору між ГУ ДПС та Дніпропетровською обласною організацією УТОГ. Відповідно до угоди особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову та з української жестової мови шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Механізм роботи простий і зручний. Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у перекладачі жестовою мовою. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки. Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні декларації чи звітності та інших адміністративних послугах ГУ ДПС.

Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.

Коли система поважає кожного – вона працює для всіх. Ця ініціатива сприяє безбар’єрності у широкому сенсі – від фізичного доступу (пандуси) до інформаційного (цифрові інструменти). Більше того, така практика сприяє соціальній інтеграції. Люди з інвалідністю стають активними платниками податків, беруть участь в економічному житті регіону, що посилює довіру до державних інституцій.

У ГУ ДПС продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, щоб фізичні перешкоди та бар’єри у комунікації не були перепонами для якісного обслуговування платників податків.

Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.

Кожен з нас може зробити внесок у шляхетну справу – підтримати ініціативи з інклюзії і поширити інформацію про послугу.

Давайте будувати простір довіри разом.

 

Звільнення мобілізованих ФОП від сплати податків на час служби: на що звернути увагу

Самозайняті особи, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків. Умова – якщо вони зареєстровані ФОП або суб’єктом незалежної професійної діяльності до дати призову або укладення контракту.

Право на звільнення передбачене Законом України № 4505-ІХ від 18 червня 2025 року, який набрав чинності 5 липня 2025 року.

Такі фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мали або не мали найманих працівників, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з:

– податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);

– єдиного податку;

– військового збору.

Звільнення застосовується з 1 числа місяця, в якому таку особу призвано на військову службу або укладено з нею контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), до останнього дня місяця, в якому особа демобілізована (звільнена зі служби).

Як бути, якщо фізична особа після призову на військову службу або укладення контракту зареєструвалася як ФОП або як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність?

У цьому випадку фізособи нараховують та сплачують податки на загальних підставах та подають звітність у звичайному порядку. З набранням чинності Закону № 4505 (з 5 липня 2025 року) право звільнення від сплати податків на таких осіб не розповсюджується.

Як бути, якщо мобілізований ФОП 3 групи перевищив протягом календарного року, в якому він проходив військову службу, встановлений обсяг доходу?

ФОП 3 групи зобов’язаний перейти на загальну систему, якщо протягом календарного року, навіть під час військової служби, перевищив граничний обсяг доходу.

У разі невиконання такого переходу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована. Підстави для цього визначені у:

– підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу – перелік випадків та терміни, в які платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків та зборів;

– пункті 299.10 статті 299 – умови анулювання реєстрації.

Як бути, якщо анулювали статус платника єдиного податку під час служби за наявність податкового боргу?

Якщо ФОП, який проходить військову службу, був виключений із реєстру платників єдиного податку за наявність податкового боргу, то податкова служба зобов’язана відновити його статус з дати анулювання, якщо анулювання сталося під час служби.

Довідково: Пункт 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».

 

Податкова знижка для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Звертаємо увагу!

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

 

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України

Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи

Мета запровадження: 

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи 

Основні види ризиків: 

– ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

– ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

– ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

– ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики: 

– проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;

– реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Оформлення трудових відносин відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

 

Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.

НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.

 

Змінені правила реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.09.2025 набрали чинності зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048.

Мета новацій – зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних, зробити правила прозорішими, допомогти бізнесу, який чесно працює, уникнути постійних ризиків блокування.

Основні зміни:

♦ Збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних:

– граничний обсяг постачання – до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн;

– кількості платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, із трьох до п’яти.

♦ Підвищуються пороги для операцій з невеликими сумами:

– з 5 до 10 тис. грн за однією накладною;

– загальний обсяг у місяць – з 500 тис. грн до 3 млн гривень

♦ Спрощено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає.

♦ Удосконалено автоматичну реєстрацію – при автоматичній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у разі:

– виключення з переліку ризикових для платника податку будуть враховуватися показники позитивної податкової історії;

– у разі врахування таблиці даних платника така реєстрація буде здійснюватися у тому числі і в результаті автоматичного врахування таблиці даних платника.

♦ Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку на додану вартість.

♦ Змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема:

– збільшено ліміти обсягу операцій – з 1 млн грн до 3 млн грн,  на одного контрагента – з 100 тис. грн до 500 тис. грн;

– кількість платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, з трьох до п’яти.

♦ Змінено критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів.

Також запроваджено додаткові запобіжники проти маніпуляцій із фінансовою звітністю щодо залишкової вартості основних засобів.

Довідково

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» 28.08.2025).

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу та нагадує.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

– виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;

– у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;

– якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Звертаємо увагу, що 13.06.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2025 № 215 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою (у т. ч. уточнюючу) за звітний (податковий) період – три квартали 2025 року.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

Поряд з цим, на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:

– J0100128 – для юридичних осіб;

– F0100728 – для фізичних осіб;

– J0100928 – для інститутів спільного інвестування;

– J0100528 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

 

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 

Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

 

Отримання облікової картки платника податків на неповнолітню особу одним з батьків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).

До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься інформація, зокрема, про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає, зокрема, витяг з реєстру територіальної громади.

Витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу (частина перша ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Враховуючи викладене, при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР на неповнолітню особу віком від 14 до 18 років, яка отримала/не отримала паспорт громадянина України, одному з батьків необхідно пред’явити до контролюючого органу такі документи:

паспорт громадянина України або свідоцтво про народження неповнолітньої особи;

документ, що посвідчує особу одного із батьків;

документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;

витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) неповнолітньої особи подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) неповнолітньої особи відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

 

Про право ФОПа на використання коштів з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Пунктом 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю (ФОП) на підставі пред’явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та поданої заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 4 до Інструкції № 162) (п. 33 розд. ІІ Інструкції № 162).

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

 

Податкова знижка за навчання: які необхідно подати документи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.

Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Витрати, які включаються до податкової знижки

Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати?

Подати річну Декларацію по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається по 31 грудня (включно) 2025 року.

Які документи необхідно додати до Декларації?

– копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка реєстрації місця проживання (прописки) – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію на отримання податкової знижки);

– копію договору з навчальним закладом;

– копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

– документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, якщо сплата була за чоловіка (дружину);

– копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (того, хто подає Декларацію на отримання податкової знижки);

– оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;

– реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).

У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.

Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати Декларацію?

Скористатися одним із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– через Електронний кабінет.

 

Про ліцензування права на зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно зі ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

 

В чому полягає суть управління комплаєнс-ризиками?

На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.

Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з  оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.

ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.

 

Про плату за ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) зазначено, що річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним встановлено у розмірі:

– спиртом етиловим, спиртовими дистилятами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– алкогольними напоями власного виробництва, для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива – в сумі 4,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, в сумі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– тютюновими виробами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно. Плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах зараховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням ліцензіата.

Перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

 

Випадки, в яких ФОПом – платником єдиного податку не визначається мінімальне податкове зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ).

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами, наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:

– земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

– земель запасу;

– невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

– земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

– земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

– за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

– з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні, зокрема, фізичних осіб – підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (далі – Перелік територій).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (із змінами), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

 

Закон України № 3817: порядок та строки оскарження рішень податкових органів про застосування фінансових санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Частиною першої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року  № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (Закон України № 3817) встановлено, що за порушення норм Закону України № 3817 щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених ст. 73 Закону України № 3817, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.

До суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірах, встановлених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817 (абзац перший частини другої ст. 73 Закону України № 3817).

Податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6) ст. 73 Закону України № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ). Інші органи виконавчої влади приймають рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених пунктами 3, 6 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, у межах їхньої компетенції, визначеної законом, а в разі невиконання суб’єктом господарювання таких рішень сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені п. 24 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, застосовуються: податковими органами – за порушення п. 10 частини другої, частин сьомої, восьмої, десятої ст. 71 Закону України № 3817, іншими органами виконавчої влади – за порушення частини першої, пунктів 1 – 9 частини другої, частин третьої – шостої та дев’ятої статті 71 Закону України № 3817 (частина четверта ст. 73 Закону України № 3817).

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817, може бути оскаржено в адміністративному порядку згідно із ст. 56 ПКУ або в судовому порядку (частина п’ята ст. 73 Закону України № 3817).

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (із змінами).

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з п. 56.12 ст. 56 ПКУ, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).

Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац перший п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

 

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату студентів при проходженні виробничої практики

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (із змінами та доповненнями) на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти (вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти) забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.

Законом України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» (далі – Закон № 4574) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках (преамбула до Закону № 4574).

Згідно з положеннями пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (зі змінами) (далі – Порядок № 992), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.

Відповідно до п. 10 Порядку № 992 з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Тобто учні, слухачі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, може бути спрямовано на рахунок закладу освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи, з яких не більш як 15 відс. коштів може бути спрямовано на преміювання майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання за безпосередню підготовку учнів, якісну організацію та виконання освітніх програм з виробничого навчання на підприємстві і виробничої практики відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи (абзац перший п. 18 Порядку № 992).

Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20 (зі змінами).

У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.

Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску, який, у цьому випадку, нараховує підприємство.

 

Алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702), і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.

Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);

Поля регіон та район заповнюються автоматично.

3. Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.

Після успішного заповнення Зберегти заяву.

4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).

Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

 

Про розмір середньомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і не мають найманих працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Норми діють з 01.10.2025.

 

Рентна плата за видобування залізних руд: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 3,0 млрд гривень

Протягом трьох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу, зокрема допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому, а також забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Новації законодавства: звільнення від сплати єдиного внеску самозайнятих осіб, якщо його сплатив роботодавець

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» (далі – Закон № 4536) частину шосту ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами ьта доповненнями) (далі – Закон № 2464) викладено в новій редакції, а саме:

«Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, з 1 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли фізичні особи – підприємці та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.

Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:

– роботодавець (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;

– сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.

Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:

– база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;

– сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

 

Як фізичним особам – підприємцям обрати чи перейти на спрощену систему оподаткування (перша – третя групи платників єдиного податку)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

Наказ МФУ № 371: внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (Наказ № 371) набрав чинності 16.09.2025.

Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація), затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (із змінами).

Основні зміни:

– до форми Декларації:

♦ доповнена Додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)), що містить 7 таблиць;

♦ таблицю «Наявність додатків» форми Декларації доповнено графою «БД»;

– Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації доповнено:

♦ новим рядком 4.1.25 БД;

♦ літерами «БД» у рядках 3.1.9, 3.1.13 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

– Додаток ДІЯ до Декларації:

♦ рядки 20, 21 доповнено літерами «БД».

Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.

 

Від платників ПДФО до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень

У січні – вересні 2025 року від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 2,6 млрд грн, або на 15,4 відс., більше ніж за підсумками трьох кварталів минулого року.

Керівниця обласної податкової служби подякувала платникам за роботу і фінансовий патріотизм, який, завдяки узгодженню особистих інтересів з інтересами суспільства, проявляється у щоденних фінансових рішеннях суб’єктів господарювання.

«Своєчасна сплата ПДФО забезпечує територіальні громади коштами, необхідними для життєдіяльності та розвитку територій. Крім того, від відповідальності платників сьогодні залежить не тільки фінансова безпека держави, а обороноздатність країни. Продовжуємо працювати задля нашого сьогодні і нашого майбутнього», – зазначила Теодозія Чернецька.

 

ПКУ: за несвоєчасно подану податкову звітність передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України (ПКУ) встановлені строки подання податкової звітності і сплати податків, зборів та платежів.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нагадуємо, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом другим п.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).

Отже, повторне правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок стосовно податків і зборів за кожним контролюючим органом, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено ППР. Із дати винесення контролюючим органом такого ППР починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.