Офіс податкових консультантів: відповідаємо на питання, які цікавлять платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на Дніпропетровщині працює Офіс податкових консультантів (Офіс).

Звернувшись до Офісу, кожен може отримати консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, з урахуванням індивідуальних потреб платника.

Консультації безоплатні та доступні для всіх.

За час роботи до Офісу звернулось понад 300 платників податків.

Їх цікавили, зокрема питання:

– подання податкової звітності;

– вибору системи оподаткування;

– отримання адміністративних послуг;

– нарахування та сплати податкових платежів та єдиного внеску;

– погашення заборгованості;

– реєстрації РРО/ПРРО;

– отримання ліцензій тощо.

Фахівці, задіяні у роботі Офісу, у максимально доступному форматі надають відповіді на запити.

Якісна допомога і у складних випадках – консультуємо відкрито та завжди у правовому полі.

Довідково – режим роботи Офісу податкових консультантів:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота та неділя – вихідні дні

Попередній запис на прийом – за номером телефону (056) 374 31 18

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

 

Надходження військового збору в 4 рази перевищили минулорічний показник

За дев’ять місяців поточного року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази більше  аналогічного періоду минулого року (+ 84,2 млрд грн).

Торік за 9 місяців надходження склали 32,5 млрд гривень.

Зростання зумовлене як підвищенням з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 %, так і свідомою позицією платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових.

Найбільше сплатили:

Київ – 37,7 млрд грн,

Дніпропетровська область – 13,2 млрд грн,

Львівська область – 9 млрд грн,

Харківська область – 7,4 млрд гривень.

Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.

Ставки військового збору:

ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).

Платники єдиного  податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально.

Підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу.

З найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.

Військовослужбовці та працівники ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту України – 1,5 % з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

 

 

Закон України № 4536: вимоги щодо мінімальної зарплати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон України № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм) оновлено норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями):

• починаючи з 01 жовтня 2025 року суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись таких вимог:

► розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПа (без найманих працівників), має становити не менше ніж:

▼ 1,5 мінімальних заробітних плат (МЗП) при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:

– їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

– площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних

▼ 2 МЗП для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам

• невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії
• розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період, починаючи з дня набрання чинності Законом України № 4536.

 

Здійснюєте розрахункові операції – застосування РРО/ПРРО обов’язкове!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що виконання вимог законодавства податкової сфери – обов’язок кожного громадянина нашої держави.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й підтвердженням того, що представники бізнесу працюють відкрито та чесно, а це сьогодні надзвичайно важливо.

Податківцями Дніпропетровщини на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота і відповідні заходи щодо інформування суб’єктів господарювання про вимоги законодавства, які регулюють питання застосування РРО/ПРРО.

Нагадуємо, що, починаючи із 01.01.2022, усі платники єдиного податку другої –четвертої груп при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах, у тому числі і на ринках.

Звертаємо увагу, що РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Якщо суб’єкти господарювання, у тому числі ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп, здійснюють роздрібну торгівлю на ринках у розташованих на їх території магазинах, кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу, то під час розрахункових операцій застосування РРО/ПРРО – обов’язкове.

Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і:

– використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;

– проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;

– видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.

 

Працювати офіційно – вигідно!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права і соціальні гарантії.

Так, у разі офіційного оформлення працівник отримує заробітну плату регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну заробітну плату (МЗП). Тобто місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше МЗП (у 2025 році – місячна – 8000 грн чи 48 грн – погодинна).

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними, зарплата виплачується напередодні.

Оформлені трудові відносини гарантують працівнику не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:

– оплачуваними відпустками,

– лікарняними,

– допомогою по вагітності та пологах,

– пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Крім того, за трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі.

Закликаємо усіх працювати відповідно до вимог чинного законодавства.

Офіційне оформлення найманих працівників – це свідчення сумлінного виконання роботодавцем своїх зобов’язань: перед державою – щодо сплати податків і зборів; перед працівниками – щодо соціального забезпечення та охорони праці.

 

ФОПи, які є роботодавцями, мобілізовані до Збройних Сил України: як сплачувати ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, нараховані та утримані уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою, у тому числі особою, яка проходила військову службу за контрактом, протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Податкова звітність про суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нараховані та утримані уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб протягом строку військової служби самозайнятої особи, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому Податковим кодексом України (ПКУ), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ.

 

Офіс податкових консультантів: формат роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08.09.2025 на Дніпропетровщині запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс).

Звернувшись до Офісу, платники мають можливість отримати змістовну консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Формат роботи Офісу:

– персоналізовані консультації (не просто відповіді на питання, а стратегічний підхід);

– аналіз документів і фінансових операцій для виявлення ризиків до того, як виникнуть проблеми;

– індивідуальні зустрічі для зручності платників;

– орієнтація на бізнес, ФОПів, громадян, які хочуть вдосконалити податкові процеси, уникнути штрафів, своєчасно сплачувати податки, збори та платежі.

Довідково: Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

 

Програмний РРО від податкової – це просто та зручно

Видача фіскального чеку при кожному розрахунку має стати звичайною нормою для нашого бізнесу

Бізнес, який працює добросовісно, сумлінно та прозоро, створює умови для чесної конкуренції та знаходить повагу споживачів. Кожен, отримавши чек за товар (послугу), може бути впевнений, що він захищений, як покупець.

Окрім того, фіскалізація покликана боротись з «тіньовою економікою», наслідками якої є значні втрати бюджетів країни, а в нинішній ситуації – це ще й недоотримання коштів для зміцнення обороноздатності держави.

Законодавство України зобов’язує суб’єктів господарювання (СГ) використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО) для чесного ведення бізнесу і фіскалізації платежів.

З 01 січня 2022 року СГ (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 групи) зобов’язані використовувати належним чином зареєстровану касову техніку, та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми у паперовому або електронному вигляді.

Застосування РРО та ПРРО є обов’язковим, якщо у господарській діяльності як спосіб оплати товарів, робіт послуг приймаються:

– готівкові кошти;

– електронні платіжні засоби;

– замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);

– повернуті товари (ненадані послуги, невиконані роботи).

Що таке програмний РРО?

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.

Апаратний РРО та ПРРО є тотожними засобами контролю розрахунків за товари, роботи, послуги.

ПРРО – це цифровий аналог касових апаратів.

ДПС України пропонує бізнесу до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон.

Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.

ПРРО є сучаснішим, мобільнішим, потребує менших витрат на обслуговування та дозволяє видавати, як електронні, так і паперові чеки. Електронні чеки касир надсилає споживачам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами. За потреби, СГ може придбати принтер і роздруковувати е-чеки у місцях продажу (надання послуг).

8 легких кроків роботи з ПРРО

Для роботи з ПРРО СГ необхідно здійснити 8 кроків:

Крок 1. Обрати пристрій, на який буде встановлено ПРРО.

На вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ завантажте та встановіть безкоштовне програмне забезпечення ПРРО від ДПС.

Крок 2. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (форма J/F1312006).

Крок 3. Засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F1316605) або декілька заяв – за потреби.

Крок 4. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи:

Крок 5. Через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення надіслати повідомлення про надання інформації щодо КЕП щодо осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО (форма J/F1391802).

Крок 6. Ввести в ПРРО перелік товарів.

Крок 7. Відкрити робочу зміну на ПРРО на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.

На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

Крок 8. Закрити робочу зміну на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.

ПРРО у цифрах

Починаючи з 2022 року по 2025 рік станом на 01.09.2025 зареєстровано 66 423 ПРРО. Їх кількість збільшилась майже на 9 тисяч у порівнянні із зареєстрованими ПРРО станом на 01.09.2024.

Протягом 8 місяців поточного року платниками податків зареєстровано 5 860 ПРРО та 52 160 об’єктів оподаткування.

За період 2022 – 2025 років кількість зареєстрованих РРО/ПРРО зросла більше ніж удвічі.

Це результат проведення на постійній основі інформаційно-роз’яснювальної роботи з платниками податків з питань своєчасної та належної реєстрації СГ, порядку застосування та реєстрації РРО/ПРРО, збільшення показників виторгів господарського об’єкта.

Сьогодення диктує чесні правила ведення бізнесу і бізнес ці правила приймає.

Довідково

Керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.

Безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання ПРРО, інструкції щодо встановлення та налаштування ПРРО, заповнення форм, форми ПРРО, презентаційні та роз’яснювальні матеріали, запитання суб’єктів господарювання та відповіді на них розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у банері «Програмні РРО».

 

Будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах дії воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Звертаємо увагу, що:

– надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП);

– дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);

Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!

Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

– податку на доходи фізичних осіб;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

– військового збору.

Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

 

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577).

Законом № 4577, зокрема ст. 274 та ст. 277  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ)

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Згідно зі ст. 277 ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

Закон № 4577 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 04.09.2025  № 174.

 

Леся Карнаух: ДПС та Світовий банк працюватимуть над модернізацією систем податкової

ДПС спільно з експертами Світового банку співпрацюватимуть для модернізації внутрішніх процесів, цифровізації адміністрування, а також посилення захисту даних, впроваджуючи найкращі міжнародні практики у сфері кібербезпеки. Про це домовилися під час зустрічі команда ДПС на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух та експерти Світового банку.

Сторони обговорили основні аспекти взаємодії та визначили підготовчі заходи для її успішного старту в межах проекту Світового банку «Зміцнення спроможності Уряду щодо впровадження фіскальної реформи» (Проєкт STRONG).

Як відзначила Леся Карнаух, на сьогодні основним пріоритетом для ДПС є запровадження сучасних підходів в адмініструванні податків, що відповідають стандартам ЄС, розширення можливостей ІТ-систем та нових сервісних послуг для бізнесу.

«Для нас надзвичайно важливо, що Світовий банк є нашим партнером у цих трансформаціях. Адже вагомою складовою успішного розвитку та реалізації цих кроків є міжнародна експертиза, яка дозволяє визначити ті напрями, які потребують посиленої уваги. Водночас дуже важливо сформувати деталізований план та чіткі цілі, яких ми прагнемо досягти під час таких змін», – розповіла Леся Карнаух.

У 2024 році за підтримки Світового банку було проведено Глобальне опитування платників податків, яке дало розуміння щодо  очікувань бізнесу. На основі його результатів у квітні цього року затверджено План заходів на 2025 – 2026 роки з підвищення довіри до податкової служби.

Функціональна оцінка діяльності ДПС, здійснена у 2024 році, підтвердила відповідність більшості функцій викликам сьогодення, але водночас показала напрями для удосконалення.

Ефективне впровадження реформ дозволить забезпечити мобілізацію доходів у бюджет та прозоре адміністрування, підвищити комплаєнс, зменшити корупційні ризики, а також забезпечити обмін даними з органами влади та іноземними компетентними органами.

На сьогодні ДПС продовжує реалізацію низки реформ у рамках виконання Національної стратегії доходів та євроінтеграційних зобов’язань України і підтримка експертів Світового банку може стати вагомим каталізатором у реалізації таких заходів.

«Ми вже почали втілювати ці підходи в життя – і знову ж таки за активної підтримки наших партнерів зі Світового банку. Співпраця у межах проєкту STRONG з ІТ-консолідації інформаційних ресурсів, розробка дорожніх карт цифрової трансформації – це не просто формальні заходи, а фундаментальна робота над тим, щоб зробити податкову систему України сучасною та орієнтованою на платника», – підкреслила Леся Карнаух.

 

Які заклади освіти відносяться до вітчизняних з метою отримання податкової знижки за навчання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

– від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);

– від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);

– від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами та доповненнями);

– від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту»;

– від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (зі змінами та доповненнями).

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Відповідно до т.. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої т.. 1 та п. 6 частини першої т.. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями) ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Повідомляємо, що податкову знижку за витратами, зокрема за навчання, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість отримати по 31 грудня 2025 року (включно).

 

Єдиний внесок: надходження зросли майже на 22 %

Протягом січня – вересня 2025 року платники перерахували 479,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з відповідним періодом минулого року це +21,9 %, або 86,2 млрд грн. За цей же період 2024 року ця сума була на рівні 393 млрд гривень.

Нагадуємо, що роботодавці сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Саме ці кошти є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».

Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:

– зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону № 2464),

– наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,

– пенсіонери,

– особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,

– мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),

– на загальній системі без доходу.

 

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (ПКУ) для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст.292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Програма лояльності «еDilo – B2B Factoring. Cash-back» – це порядок отримання Учасником програми компенсації Cash-back (далі – Кешбек), що визначається у відсотковому значенні від суми договору факторингу, за яким до Організатора перейшли права грошової вимоги.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право вимоги до третьої особи боржника (ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Тобто, договір факторингу передбачає відступлення права грошової вимоги.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

До грошової форми розрахунку належить розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошовими формами розрахунку є різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір відступлення прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Підпунктом 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі застосування інших способів розрахунків, ніж ті, що зазначені в п. 291.6 ст. 291 ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Враховуючи зазначене, укладення договору факторингу є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) у негрошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Разом з тим, об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно з п. 292.13 ст. 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Так, абзацом п’ятим п. 296.1 ст. 296 ПКУ зазначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Таким чином, сума отриманого Кешбеку не буде вважатися порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

Порядок заповнення заяви про внесення чергового платежу за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення Єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

У разі подання заяви ліцензіата про внесення чергового платежу за надану ліцензію в такій заяві зазначаються:

у пункті 1 «Заява подається до» – найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

у пункті 2 «Вид заяви» – вид заяви, яку подає ліцензіат (обирається позиція «Внесення чергового платежу за надану ліцензію»);

у пункті 3 «Реквізити заявника / ліцензіата»:

для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою – підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, і таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України;

для іноземних суб’єктів господарської діяльності – повне найменування нерезидента українською мовою та податковий номер нерезидента на території України, присвоєний відповідним податковим органом під час взяття на облік;

у пункті 4 «Вид ліцензії» – вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

пункт 5 «Спосіб отримання ліцензії» – не заповнюється;

у пункті 6 «Реєстраційний номер ліцензії» – реєстраційний номер ліцензії;

пункти 7 – 9 – не заповнюються;

у пункті 10 «Інформація про внесення платежу за ліцензію» зазначаються код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Під час накладання кваліфікованого електронного підпису та печатки заявника (за наявності) суб’єкт господарювання засвідчує/підтверджує достовірність інформації, зазначеної в пунктах заяви.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

 

Удосконалення процедур податкового адміністрування – Національна стратегія доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Зниження  порогу кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України звертає увагу на те, що Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.

Положення закону понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

 

Фізична особа отримала дохід, а податкову декларацію про майновий стан і доходи не подала: нарахування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №  859 (із змінами).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Водночас, згідно частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).

Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

 

Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У таблиці 1 додатка 2 здійснюється розшифровка від’ємного значення, зазначеного у рядках 19, 20.1, 20.2 та 21 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а також розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Графи 2 – 3 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період – рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом. Формат показника графи 2 ціле число від 1 до 12. Формат показника графи 3 – чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).

Значення графи 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» зазначається відповідно до причини формування від’ємного значення. У разі:

придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) постачальника має відповідати даним реєстру платників ПДВ;

ввезення товарів на митну територію України ‒ зазначається власний ІПН;

отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України ‒ зазначається умовний ІПН «500000000000»;

коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (далі – ПКУ) ‒ зазначається умовний ІПН «300000000000»;

залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року ‒ зазначається умовний ІПН «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 ‒ «2015», графи 5, 7 не заповнюються).

У разі формування від’ємного значення за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів, за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією в повному обсязі до Державного бюджету України, у графі 4 зазначається власний ІПН.

У графі 5 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» заповнюється у форматі одна – дві цифри місяця (наприклад, 1, 7, 10, 12 тощо) та чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).

У графі 6 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): сума» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У графі 7 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: ознака від’ємного значення (графа 6), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» у разі наявності такої ознаки проставляється позначка «+».

У графі 8 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації)» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) станом на 01 число звітного (поточного) місяця.

У графі 9 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України» платник податку здійснює розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У графі 10 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» зазначається залишок суми від’ємного значення, який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

 

З 16 вересня – зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 25.07.2025 № 371 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611) (далі – Наказ № 371) затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Зміни внесено з метою приведення Декларації у відповідність до вимог Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану», який вніс зміни до положень Податкового кодексу України.

Відповідно до Наказу № 371 Декларація доповнюється новим додатком БД для уніфікованого відображення операцій з благодійною допомогою.

Наказ № 371 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.09.2025 № 72.

 

Надання адміністративних послуг в безбар’єрному просторі

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

 

Меню Електронного кабінету «Листування з ДПС»: особливості формування запиту на отримання ІПК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання ІПК (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. При формуванні звернення в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:

1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області), до якого надсилається звернення;

2) тип – із списку обирається значення «консультація»;

3) тематика – зазначається тематика звернення платника;

4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;

5) файл – завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.

Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».

У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».

Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, «відкрита» та «приватна» частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

 

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС

Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:

– ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

– ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

– ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

– ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.

Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них – створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.

Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проєкту його результатам також буде надана відповідна оцінка.

 

Протягом трьох кварталів поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 117,0 млрд гривень

З початку 2025 року збір платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини склав понад 117,0 млрд гривень.

Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, до державного бюджету у січні – вересні п. р. надійшло майже 50,1 млрд грн, що на понад 12,3 млрд грн, або на 32,7 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом дев’яти місяців 2025 року платники спрямували понад 34,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 3,5 млрд гривень. Темп росту – 111,7 відсотки.

Державні цільові фонди упродовж січня – вересня отримали від платників області понад 32,9 млрд грн єдиного внеску. Це перевищує минулорічні надходження січня – вересня на понад 6,5 млрд грн, або на 24,7 відсотків.

Дякуємо платникам за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків!

 

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Управління комплаєнс-ризиками – системна методологія

На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.

Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з  оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.

ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.

 

Безбар’єрність: ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників

В рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Безбар’єрність – це про рівність, повагу до гідності, фізичну, інформаційну та цифрову доступність. Це, насамперед, – про дотримання інтересів та потреб кожного.

Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС:

– доступ до онлайн-сервісів:

найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору,

Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;

– доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення:

при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг;

– ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача:

обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

Із засадами та принципами безбар’єрності можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі Безбар’єрність.

 

З 1 жовтня набули чинності зміни, якими систематизовано правила для сировинних товарів

З 1 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України № 4536-IX, яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні.

Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 1 січня 2021 року. Тобто нових правил не запроваджено – йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України № 466-IX.

Законом України № 4536-IX уточнено, що:

– спеціальні правила із застосуванням котирувальних цін для операцій із сировинними товарами діють з 2021 року;

– для періодів до 2021 року – застосовуються загальні положення Податкового кодексу України щодо пріоритетних методів трансфертного ціноутворення та допустимих джерел інформації.

Такі зміни спрямовані на уніфікацію підходів та підвищення передбачуваності у сфері регулювання контрольованих операцій із сировинними товарами.

Нагадуємо:

– у 2020 році було встановлено обов’язкове застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для операцій із сировинними товарами, а перелік відповідних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221;

– з 1 січня 2021 року котирувальні ціни стали обов’язковим орієнтиром при аналізі таких операцій;

– до 2021 року діяли загальні правила статті 39 Податкового кодексу, які дозволяли використовувати відкриті джерела даних, зокрема, біржові котирування, цінові індикатори та інформаційно-аналітичних матеріалів тощо для підтвердження ринковості контрольованих операцій.

Довідково.

Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616».

 

Про визначення роботодавцями розміру єдиного внеску працюючим особам з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом сьомим частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами і доповненнями), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Також, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та сума допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

При цьому, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, роботодавці – підприємства, установи і організації нараховують єдиний внесок працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс.:

починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем належним чином засвідченого Витягу щодо встановлення інвалідності або копії довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності (виданої до 1 січня 2025 року), та закінчуючи датою скасування інвалідності (датою повторного оцінювання) відповідно до Витягу щодо встановлення інвалідності або датою скасування інвалідності на підставі рішення МСЕК.

При цьому, до дати одержання документів щодо встановлення інвалідності та після дати скасування інвалідності (дати повторного оцінювання), роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.

 

 

 

Офіс податкових консультантів – проактивна підтримка кожного платника Дніпропетровщини

Офіс податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) став інтерактивним майданчиком для проведення чергового засідання регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».

У зустрічі, яка відбулася в офлайн та онлайн форматах, взяли участь перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрій Яндульський, очільниця податкової служби області Теодозія Чернецька, а також заступниця начальника податкової Дніпропетровщини Наталя Федаш, керівники підрозділів ГУ ДПС та профільного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, представники бізнесу, громадськості та територіальних громад області.

Учасники заходу мали можливість познайомитися з сучасним механізмом послуг, орієнтованим на комунікацію з платниками на принципах рівних можливостей, поваги та інклюзії.

«Дніпропетровщина залишається одним із ключових економічних центрів України. Створення Офісу податкових консультантів – це підтримка бізнесу на рівні держави. Тут створенні всі умови, аби кожен зміг отримати практичну допомогу і продовжив створювати нові робочі місця, наповнювати бюджети усіх рівнів та зміцнювати обороноздатність країни», – зазначив Юрій Яндульський, ознайомившись з роботою Офісу.

Діалог податкової з платниками базується на увазі, повазі, довірі. Це дозволяє кожному отримати максимальну підтримку.

«Реальним механізмом такої допомоги платникам стали Офіси податкових консультантів. Їх відкрито при 20 територіальних органах ДПС України, у тому числі при ГУ ДПС, який знаходиться у м. Дніпро. Тут кожен може безкоштовно отримати фахову допомогу з податкових питань. Послугами Офісу на Дніпропетровщині уже скористались 315 платників», – наголосила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.

Теодозія Чернецька повідомила, що впродовж січня – вересня цього року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 84,1 млрд грн, що на 23,3 відсотки більше ніж у відповідному періоді минулого року. Підтримка бізнесу та забезпечення стабільного наповнення бюджетів – у пріоритеті співпраці податкової служби області з платниками.

Під час чергової зустрічі влади з бізнесом та громадськістю провідні фахівці ГУ ДПС традиційно обговорили низку важливих питань, у тому числі законодавчих новацій.

Зокрема, зупинилися на особливостях плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у період воєнного стану. Податківці наголосили, що попри всі виклики Дніпропетровщина займає перше місце в Україні за надходженнями по платі за землю від фізичних осіб. Це результат дієвої спільної роботи з органами місцевого самоврядування.

Також на дискусійному майданчику розглянуто питання податкових перевірок та погашення податкової заборгованості. Так, протягом 9-ти місяців цього року за результатами проведених ГУ ДПС заходів забезпечено надходження в рахунок погашення податкового боргу фізичних осіб у сумі 72,4 млн грн, з яких 60,1 млн грн надійшло до місцевих бюджетів.

Під час спілкування учасники дискусії, у тому числі ті, хто доєднався до діалогу онлайн, отримали фахові відповіді на актуальні питання.

Чергова зустріч продемонструвала готовність податкової служби Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу та зміцнювати довіру.

 

248,3 тис. платників отримали безкоштовні електронні ключі від ДПС з початку 2025 року

З початку 2025 року понад 248,3 тис. платників податків скористалися послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України. Вони безкоштовно отримали майже 736,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Більшість користувачів – фізичні особи. Більше 138,5 тис. громадян отримали 285,6 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 109,8 тис. юридичних осіб отримали понад 451,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів для ведення звітності, укладання угод та інших операцій.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 106,6 тис. платників.

За електронними запитами сформовано понад 379,7 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, з яких 57 тис. – печатки для програмних РРО.

Загалом з моменту запуску сервісу ДПС видано 15,2 млн сертифікатів.

Нагадуємо: для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно:

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».
2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).
3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».
4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

– чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.

 

Податки в один клік та автоматизація списання боргів: Леся Карнаух розповіла бізнес-асоціаціям про плани ДПС

Державна податкова служба України спільно із Мінцифри працює над розширенням податкових сервісів для громадян у Дії. Про розвиток послуг говорили на традиційній зустрічі команди ДПС із 55 бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства. Серед тем розмови: тестування нових систем, законодавчі ініціативи і зміни до роботи СМКОР.

«Баланс між контролем і сервісністю ДПС налаштовуємо у діалозі. Почули враження про щойно запущені проєкти і пропозиції до нових ідей. Комунікація – ключ до змін, адже кожна така зустріч дає нові імпульси роботі податкової», – зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Офіси податкових консультантів

Чимало представників спільнот вже протестували 20 офісів у столиці та регіонах. Від старту роботи підприємці та громадяни вже отримали там понад 5,1 тисячі консультацій. ДПС працює  над удосконаленням сервісу: розробляємо дорожні карти для найпоширеніших тем, плануємо зробити онлайн запис.

Дашборд «Моніторинг податкових надходжень»

Розвиваємо аналітичні інструменти. На вебпорталі ДПС запрацював дашборд, який дозволяє відстежувати динаміку податкових платежів, бачити виконання плану, отримувати прозорі дані про бюджет. Зважаючи на кількість пропозицій на зустрічі щодо розширення доступних даних – попит на такий продукт у громадськості чималий.

Податки через ДІЮ

Наша мета – податки в один клік через Дію. І не тільки для ФОПів, а і для громадян. Працюємо із Мінцифри над розширенням податкових сервісів на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг.

«Зокрема, хочемо створити нову послугу для громадян про майнові податки. Щоб кожен у Дії міг перевірити свої об’єкти оподаткування (нерухомість, землю, авто), звірити дані, отримати нарахування, дізнатися про борг і, звісно, сплатити податки», – додала очільниця ДПС.

Автоматизація стягнення податкового боргу

Замість паперових платіжних інструкцій – електронні. ДПС розробила і  наразі тестує програмне забезпечення для ефективнішої роботи з податковим боргом. Нова система передбачає удосконалену інформаційну взаємодію між ДПС, Казначейством та надавачами платіжних послуг. Це забезпечить примусове списання коштів з рахунків боржників в електронній формі в автоматичному режимі через систему електронних платежів Нацбанку.

Е – аудит (SAF-Т файл)

Чимало відгуків отримали і щодо активного тестування системи Е-аудит, яку плануємо запустити вже у 2026 році. Наразі платники вже подали 586 стандартних аудиторських файлів SAF-T UA. Вперше такий файл було використано ДПС для цифрового аналізу даних під час перевірки.

Е – акциз

ДПС зі свого боку вжила всіх потрібних заходів. Наразі чекаємо законодавчого рішення щодо старту запуску системи. В роботі два варіанти: паралельне використання паперових та електронних марок і перенесення строків впровадження.

СМКОР

У суботу запрацювали зміни, розроблені ДПС до Постанови № 1165, мета яких – зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних. Наразі відсоток блокування стабільний – 0,3 %, за кілька тижнів будемо бачити перші результати нових правил.

«Традиційна тема, яка піднімається на всіх наших зустрічах, – блокування і ризиковий статус. Рада нарешті чути від асоціацій, що ці питання стали не такими гострими, як раніше. До речі, шукаємо відповідь на один із найчастіших запитів бізнесу в цьому контексті – відкриття даних про ризиковість їхніх контрагентів», – зазначила Леся Карнаух.

Наразі ДПС працює над змінами до Податкового кодексу, щоб нівелювати проблему і не порушити права платників. Вже почули фідбек від учасників зустрічі про готовність долучитися до розробки норм і запобіжників. Напрацьовані пропозиції обов’язково винесуть на обговорення із бізнес-спільнотою.

 

Офіс податкових консультантів: формат роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08.09.2025 на Дніпропетровщині запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс).

Звернувшись до Офісу, платники мають можливість отримати змістовну консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Формат роботи Офісу:

– персоналізовані консультації (не просто відповіді на питання, а стратегічний підхід);

– аналіз документів і фінансових операцій для виявлення ризиків до того, як виникнуть проблеми;

– індивідуальні зустрічі для зручності платників;

– орієнтація на бізнес, ФОПів, громадян, які хочуть вдосконалити податкові процеси, уникнути штрафів, своєчасно сплачувати податки, збори та платежі.

Довідково: Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

 

З 1 жовтня набули чинності зміни, якими систематизовано правила для сировинних товарів

З 1 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України № 4536-IX, яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні.

Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 1 січня 2021 року. Тобто нових правил не запроваджено – йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України № 466-IX.

Законом України № 4536-IX уточнено, що:

– спеціальні правила із застосуванням котирувальних цін для операцій із сировинними товарами діють з 2021 року;

– для періодів до 2021 року – застосовуються загальні положення Податкового кодексу України щодо пріоритетних методів трансфертного ціноутворення та допустимих джерел інформації.

Такі зміни спрямовані на уніфікацію підходів та підвищення передбачуваності у сфері регулювання контрольованих операцій із сировинними товарами.

Нагадуємо:

– у 2020 році було встановлено обов’язкове застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для операцій із сировинними товарами, а перелік відповідних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221;

– з 1 січня 2021 року котирувальні ціни стали обов’язковим орієнтиром при аналізі таких операцій;

– до 2021 року діяли загальні правила статті 39 Податкового кодексу, які дозволяли використовувати відкриті джерела даних, зокрема, біржові котирування, цінові індикатори та інформаційно-аналітичних матеріалів тощо для підтвердження ринковості контрольованих операцій.

Довідково.

Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616».

 

Закон України № 4536: вимоги щодо мінімальної зарплати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон України № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм) оновлено норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями):

• починаючи з 01 жовтня 2025 року суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись таких вимог:

► розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПа (без найманих працівників), має становити не менше ніж:

▼ 1,5 мінімальних заробітних плат (МЗП) при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:

– їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

– площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних

▼ 2 МЗП для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам

• невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії
• розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період, починаючи з дня набрання чинності Законом України № 4536.

 

Зміна місцезнаходження/місця проживання платника податків: зняття з обліку/взяття на облік платника у контролюючих органах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У разі зміни місцезнаходження/місця проживання платника податків внесення змін до облікових даних здійснюється на підставі:

– відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження/місця проживання – для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;

– заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН – для платників податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.

Взяття на облік за основним місцем обліку здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) (із змінами), а саме:

– у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця;

– у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження/місця проживання суб’єктів господарювання змінюється код території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, у т. ч. якщо така зміна відбулася декілька разів протягом року, платник податків обліковується з ознакою сплати податків і зборів:

– за попереднім місцезнаходженням (відповідно до першої адреси платника, за якою платник перебував на обліку на початок звітного року) – до закінчення поточного бюджетного періоду;

– за новим місцезнаходженням платника податків (відповідно до останньої адреси платника, яка була змінена у звітному році) – з наступного бюджетного періоду.

 

Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.

Основні умови договору:

– працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;

– роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;

– мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;

– якщо працівник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.

Чому важливо працювати офіційно?

При оформленні трудового договору роботодавець:

– утримує  та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;

– утримує та сплачує 5 % військового збору;

– нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.

Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:

– отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;

– має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;

– користується гарантованим соціальним захистом.

Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.

Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!

 

Податкова соціальна пільга для осіб з інвалідністю та батьків дітей з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова соціальна пільга для осіб з інвалідністю та батьків дітей з інвалідністю  дозволяє зменшити суму оподатковуваного доходу та знизити розмір податку на доходи фізичних осіб, що утримується із заробітної плати (стаття 169 Податкового кодексу України).

Хто має право на пільгу

у розмірі 150 % прожиткового мінімуму

– платники податку, які утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

– особи з інвалідністю I або II групи (у тому числі з дитинства),

у розмірі 200 % прожиткового мінімуму:

– особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни.

Умови застосування пільги

– Пільга застосовується до заробітної плати (та прирівняних до неї виплат, компенсацій і винагород), нарахованої протягом звітного місяця.

– Місячний дохід такого платника не повинен перевищувати суму, що дорівнює: прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного року × 1,4 (результат округлюється до найближчих 10 грн).

Як отримати

Слід подати роботодавцю:

– заяву про застосування пільги

– документи, які підтверджують право особи на неї (копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи, для батьків дітей з інвалідністю – копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо звертається опікун), пенсійне посвідчення дитини, медичний висновок, виданий МОЗ, тощо).

 

З 1 жовтня 2025 року розширено пільгу зі сплати єдиного внеску для ФОП та інших самозайнятих осіб

З 1 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли ФОП та інші самозайняті особи, за яких ЄСВ повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати ЄСВ за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.

Отже, для звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:

– роботодавець (у тому числі резидент Дія Сіті) вже сплатив за них ЄСВ;

– сума сплаченого ЄСВ становить не менше мінімального страхового внеску.

Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, ФОП чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування ЄСВ та здійснюють його сплату. Для ФОП на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:

– база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;

– сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Такі правила зроблять систему більш справедливою, не змінюючи при цьому рівня соціальної захищеності ФОП та інших самозайнятих осіб.

Довідково.

Зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесені згідно із Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

 

Хто не сплачує туристичний збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском податковим агентам перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання.

Звертаємо увагу, не є платниками туристичного збору:

– особи з інвалідністю;

– діти з інвалідністю;

– особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (але не більше одного супроводжуючого);

– ветерани війни.

Це означає, що під час подорожей або перебування у готелях, хостелах та інших місцях розміщення ці громадяни не сплачують туристичний збір.

Перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, розміщується на сайтах місцевих рад.

Ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання:

– до 0,5 % мінімальної зарплати – для громадян України;

– до 5 % – для іноземців.

 

Закон України № 4536: до уваги платників плати за землю – гірничодобувних підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).

Законом № 4536 ст. 274 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 274.3, відповідно до якого ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Крім того, Законом № 4536 ст. 277 ПКУ доповнено п. 277.2, згідно з яким ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Видобування природного газу: від платників рентної плати до загального фонду держбюджету надійшло понад 266,2 млн гривень

У січні – серпні 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу сплатили до загального фонду державного бюджету понад 266,2 млн грн рентної плати.

Повідомляємо, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником податку на додану вартість, то при визначенні доходу від реалізації у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) ним не враховуються суми податку на додану вартість, нараховані на вартість реалізованих корисних копалин, що підлягали перерахуванню до бюджету.

 

Сплата податкового зобов’язання через мобільний додаток банку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

► Сплата земельного податку через мобільний застосунок банку:

▪ відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;

▪ заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

– реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та ПІБ (автоматично заповнюється банком);

– найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (використовується інформація з податкового повідомлення-рішення (ППР) на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– суму земельного податку (використовується інформація з ППР на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

▪ перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції, є вірними (у т. ч. РНОКПП),

▪ підтвердіть платіж.

► ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює РНОКПП та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

 

Податок на землю: хто і як може отримати пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що окремі категорії громадян мають право на звільнення від сплати земельного податку або надання податкових пільг. Це передбачено Податковим кодексом України (ПКУ) (ст. 281) та іншими нормативними актами.

Категорії громадян, звільнені від земельного податку (ст. 281 ПКУ):

особи з інвалідністю I та II групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Граничні норми площі земель, на які поширюється пільга:

для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд  (присадибна ділянка): у селах – до 0,25 га, у селищах – до 0,15 га, у містах – до 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів – до 0,01 га;

для ведення садівництва – до 0,12 га.

Пільги для власників земель/паїв

Власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.

Важливо!

Якщо у вас декілька ділянок одного виду використання щоб скористатися пільгою то:

до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга;

якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.

Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).

Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.

Пільги під час воєнного стану

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що розташовані:

на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих рф:

для фізичних осіб пільга діяла з 01.01.2022 до 31.12.2022,

для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – з 01.03.2022 по 31.12.2022.

З 01.01.2023 року – з першого числа місяця початку  і до останнього числа місяця завершення активних бойових дій/окупації.

Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Постановою КМУ.

З 01.05.2024 – на територіях, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Земельні ділянки, що підлягають консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами

Власники земельних ділянок можуть отримати податкову пільгу по платі земельного податку, якщо їхня земля:

перебуває у консервації,

забруднена вибухонебезпечними предметами,

або визнана непридатною для використання через загрозу такого забруднення.

Рішення про надання пільги приймає сільська, селищна, міська рада або військова/військово-цивільна адміністрація (далі – Ради).

Земельні ділянки у консервації

Податок не нараховується:

для земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця затвердження проєкту консервації до кінця місяця, в якому завершуються заходи з охорони земель (за даними Державного земельного кадастру);

для земель приватної власності – з моменту внесення даних до кадастру про заходи з охорони земель до кінця місяця завершення заходів.

Після завершення заходів податок відновлюється з першого числа наступного місяця.

Якщо даних у контролюючого органу немає, податок нараховується за даними, які подає платник. У разі розбіжностей контролюючий орган перераховує суму податку протягом 10 робочих днів.

Земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами

Податок не нараховується за час, коли ділянка вважається забрудненою згідно з даними Державного земельного кадастру:

з першого числа місяця, коли починається обстеження території операторами протимінної діяльності;

до останнього числа місяця, коли ділянка визнається придатною для використання.

Для територій з активними бойовими діями чи тимчасовою окупацією цей період розраховується з місяця після завершення бойових дій чи окупації, за умови подання заяви власником та прийняття рішення Ради про пільги.

Податок відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому ділянку визнано придатною.

Земельні ділянки з потенційною загрозою забруднення

Податок не нараховується з першого числа місяця прийняття Радою рішення про надання пільги (на підставі заяви власника) і до останнього числа місяця:

завершення строку дії пільги,

скасування рішення,

початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

Якщо у контролюючого органу відсутні дані, податок нараховується за інформацією платника; у разі розбіжностей він коригується протягом 10 робочих днів.

Ради можуть щороку ухвалювати рішення про індивідуальні податкові пільги (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) за заявою платника.

Земельні ділянки, на яких об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:

Інформація про знищені об’єкти має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки в межах площ:

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більше 0,25 га,

у селищах – не більше 0,15 га,

у містах – не більше 0,1 га.

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості:

100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта житлової та нежитлової нерухомості більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;

50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.

Плата за землю не нараховується та не сплачується:

з місяця знищення нерухомості згідно з Реєстром пошкодженого майна,

до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.

 

Постанова КМУ № 1048: збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 27.09.2025 набере чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1048).

Постановою № 1048 внесені зміни до Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних постанови, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами).

Основні новації:

► Збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних.

Граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн, змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду.

Збільшено поріг для податкових накладних за операціями з невеликими сумами – з 5 до 10 тис. грн та ліміту загального обсягу таких операцій в поточному місяці з 500 тис. грн до 3 млн гривень.

► Спрощено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає.

► Змінено умови для автоматичної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування:

при автоматичній реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у разі виключення з переліку ризикових для платника податку будуть враховуватися показники позитивної податкової історії;

при автоматичній реєстрації у разі врахування таблиці даних платника така реєстрація буде здійснюватися у тому числі і в результаті автоматичного врахування таблиці даних платника.

► Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку.

► Змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема збільшено ліміти обсягу операцій – з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тис. грн, змінено умови в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду з 3 до 5.

► Змінено критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника податку на додану вартість з 30 до 90 днів.

Довідково: Постанова № 1048 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.08.2025 № 176.

 

Ключові переваги використання SAF-T UA

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Важливий крок до цифровізації податкового контролю: SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine) на практиці підтвердив свою ефективність.

► Ключові переваги використання SAF-T UA:

– оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

– відстеження операцій – досліджено повний ланцюг операцій від первинних документів до фінансової звітності;

– єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

– аналітичний акцент – зосередження уваги на суті господарських операцій, а не на технічній обробці паперів;

– ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

► SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури, яка поєднує український досвід із найкращими світовими практиками.

 

НСД: сучасна модель управління людськими ресурсами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників податкової служби.

Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) як сучасна модель управління людськими ресурсами спрямована на:

– підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;

– підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг;

– посилення інституційної спроможності ДПС;

– підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;

– підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;

– поліпшення внутрішньої комунікації;

– ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

Дніпропетровщина: протидія нелегальному обігу пального у м. Дніпрі

Органи Державної податкової служби України у своїй діяльності керуються виключно Конституцією України, законами України та іншими нормативно – правовими актами органів державної влади.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), у рамках спільних дій з Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (ГУНП) щодо боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра, на постійній основі проводиться моніторинг діяльності суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства, зокрема, яке регулює обіг пального.

Так, у вересні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС на території м. Дніпра встановлено торговий об’єкт з реалізації пального, діяльність на якому здійснював  суб’єкт господарювання без державної реєстрації та відповідних дозвільних документів. Для ідентифікації зазначеної особи працівниками ГУ ДПС, у рамках проведення заходів відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, залучено співробітників ГУНП.

На теперішній час по даному факту готуються відповідні матеріали для передачі до органів прокуратури з метою порушення кримінальної справи.

Спільна діяльність державних та правоохоронних органів щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг пального та нафтопродуктів з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства.

 

Сучасні інструменти управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 2024 року в Україні стартував експериментальний проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України, щодо функціонування системи управління податковими ризиками (компланс-ризиками) в Державній податковій службі України. Основна мета проєкту – виявлення потенційних проблем ще до їх виникнення завдяки оцінці ризиків та зосередження ресурсів ДПС на найбільш ризикових платниках.

Система управління комплаєнс-ризиками використовує нові інструменти та підходи:

– запровадження інституту комплаєнс-менеджера. Для платників податків з високим рівнем податкової дисципліни ДПС призначає комплаєнс-менеджера, завдання якого – допомагати платнику, надаючи консультації та оперативно інформуючи про податкові ризики. Взаємодія здійснюється за вибором платника по телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в електронному кабінеті. Це суттєво спрощує комунікацію та знижує адміністративне навантаження;

– ІТ технології. ДПС активно впроваджує сучасні аналітичні інструменти для обробки великих масивів даних. Інформація з податкових декларацій, банківських операцій та інших джерел аналізується автоматизованими системами та допомагає ідентифікувати невідповідності та ризики;

– інформаційна підтримка. Створено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua), де зібрані всі дані про проєкт: критерії, переваги, середні показники для різних галузей і регіонів. Крім того, на субсайті розміщено перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який формується щоквартально.

Система управління податковими ризиками демонструє перехід ДПС до ризико-орієнтованої моделі, що має на меті підвищення ефективності податкового адміністрування та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.

 

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (Кодекс) база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, крім винятків передбачених цим підпунктом, визначається, зокрема, як сума фінансової допомоги:

– наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню;

– наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення;

– наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу або була припинена внаслідок прощення боргу.

Якщо протягом 12 місяців сума фінансової допомоги не буде повернута резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, то сума такої допомоги включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств такого платника.

 

Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► Громадяни, які протягом минулого року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, можуть повернути частину сплачених коштів, скориставшись податковою знижкою. Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника ПДФО, так і на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

► Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним (для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається до 31 грудня 2025 року).

► Які документи треба додати до Декларації?

– копію паспорта (і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію);

– копію договору з навчальним закладом;

– копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

– документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);

– копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає Декларацію);

– оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий ПДФО та суми податкової соціальної пільги (у разі її наявності) за звітний податковий рік;

– реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).

У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

► Як подати декларацію?

Скористатися одним із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою до органу ДПС за місцем обліку;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– через Електронний кабінет.

 

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 23 вересня 2025 о 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки  про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 р. за № 1102/32554 (далі – Порядок №733).

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;

– в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306  (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим  органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

 

Чи оподатковуються ПДФО та військовим збором грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (зі змінами та доповненнями) (далі – СКУ) сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У ст. 21 СКУ визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Також відповідно ст. 27 СКУ державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

 

Мобільний ЦОП – зручна та швидка податкова допомога

З 24.07.2020 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) працює мобільний центр обслуговування платників (мобільний ЦОП) для більш зручного та якісного надання послуг. Мобільний ЦОП започатковано з метою створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами у віддалених куточках Дніпропетровської області та вразливими групами населення.

Організація роботи мобільного ЦОП визначена Положенням про мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Мобільний ЦОП – це постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців, зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП.

Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:

– надання адміністративних послуг та консультацій;

– поліпшення якості надання адміністративних послуг;

– інформування про порядок надання адміністративних послуг;

– інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».

ГУ ДПС переформатувало свою роботу в умовах викликів сьогодення. Так, в межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та ГУ ДПС від 10.12.2021 року з метою об’єднання зусиль для координації дій у підвищенні якості сервісного обслуговування платників податків між ГУ ДПС та територіальними громадами області укладені угоди про співпрацю та затверджені графіки чергувань в приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (далі – ЦНАП) для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг на 2025 рік.

З початку року мобільним ЦОП за участі ДПІ здійснено 1 258 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 422 адресних виїздів – до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОПу надано 11 733 адміністративні послуги, в тому числі 2 146 – адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 47 312.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для вразливої групи населення, інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування населення Дніпропетровщини.

 

Податкова для всіх, без винятків: разом будуємо простір рівних можливостей

Податкова, як сервісна служба надає безкоштовно адміністративні та інші послуги фізичним особам, фізичним особам – підприємцям, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності та іншим суб’єктам господарювання.

На Дніпропетровщині податківці працюють, щоб кожен відвідувач центрів обслуговування платників (ЦОП) мав і турботливий супровід і кваліфіковану податкову допомогу у вирішенні своїх питань.

Так, для зручності платників Нікопольського району функціонує два ЦОПи – ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ. За період з 01.01.2025 до 31.08.2025 ЦОП ДПІ надано 12 894 адміністративні послуги, у тому числі 4 266 – в електронній формі. Також з початку року працівниками ДПІ здійснено 33 виїзди та надано 40 адміністративних послуг.

Крім того, у рамках угод про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та територіальними громадами (ТГ) організовані чергування працівників ДПІ у ЦНАПах. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування ЦОПу ДПІ. Так, на звітний період на Нікопольщині працівниками ДПІ здійснено 51 виїзд. Під час роботи прийнято 1 849 відвідувачів та надано 1 178 адміністративних послуг та 361 іншу послугу, 1 224 консультації.

У січні – серпні 2025 року до ЦОПу Дніпровської ДПІ (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників, Царичанського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 79 789 платників податків, яким надано 76 665 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).

Крім цього, за вісім місяців працівниками Дніпровської ДПІ здійснено 78 виїздів мобільного ЦОПу за адресами суб’єктів звернень та 206 виїздів мобільного ЦОПу до ЦНАПів. Під час роботи фахівцями ГУ ДПС надано 201 адміністративну послугу.

На виконання угод про співпрацю між ГУ ДПС та ТГ, а також відповідно до затвердженого графіку чергування працівників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах ТГ. За вісім місяців поточного року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 284 виїздів.

Протягом січня – серпня  Кам’янською ДПІ (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 26 049 адміністративних послуг, у т. ч. 8 194 – в електронній формі.

Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час.

Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення для приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видачі необхідних платникам документів фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснюються виїзди на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за вісім місяців 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ   здійснено 45 виїздів та надано 71 адміністративні послуги.

Також, за угодами про співпрацю з ТГ щодо чергування в ЦНАПах здійснюється виїзди мобільного ЦОПу. За період з січня по серпень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 118 чергуваннь в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 2 083 адміністративні, сервісні та інші послуги.

Протягом серпня 2025 року працівниками Криворізької ДПІ забезпечено обслуговування 5 394 суб’єктів звернень та надано 5 176 адміністративних послуг. Слід зазначити, що за вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», що є зручно та комфортно.

З метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, розширення кола суб’єктів звернень, які мають можливість звернутись до мобільного ЦОПу.

Фахівцями Криворізької ДПІ на постійній основі здійснюються виїзди та чергування і у ЦНАПах ТГ та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу до платників, що відносяться до мало мобільних груп населення з обмеженими фізичними можливостями.

Протягом серпня місяця поточного року було забезпечено 11 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами роботи співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 737 суб’єктів звернень, з яких, 191 – надані адміністративні послуги та усні консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Системне усунення бар’єрів відбувається на рівні держави. Податкова служба

спрямовує свою діяльність, щоб комфорт і доступність стали не привілеєм, а нормою для кожної людини.

Взаємодія податківців з громадськістю та бізнес-спільнотою відбувається за принципами доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямкам безбар’єрності – отриманню адміністративних послуг платниками податків, а також доступності онлайн сервісів ДПС, таких як Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС.

Безбар’єрність передбачає створення умов, в яких всі люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. В ЦОПах ДПІ поза чергою здійснюється обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки з розмальовками, іграми та забавками для дітей.

Податкова – це сучасно і людяно. Менше черг, більше онлайн-сервісів.

 

Звернення громадян за січень – вересень 2025 року

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР “Про звернення громадян” (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування”, ГУ ДПС забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи  “Урядовий контактний центр”, “Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА” та  сервісу “Пульс”.

Так, за січень – вересень 2025 року до ГУ ДПС надійшло 772 звернення громадян, з них: 772 заяви.

Загальна тематика письмових звернень:

–           інформування про ухилення від сплати податків – 472 звернення (61,1%);

–           контрольно-перевірочна робота – 57 звернень (7,4%);

–           податок на майно – 118 звернень (15,3%)

–           аграрна політика та земельні відносини – 25 звернень (3,2%);

–           єдиний соціальний внесок – 16 звернень (2,1%);

–   відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 15 звернень (2%)

–           інші питання – 69 звернень (8,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 227 одиниць (січень – вересень 2025 – 545 звернень).

На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – вересні  2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 8 особистих прийомів громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість проведення особистих прийомів у 2025 році збільшилась на 1 одиницю (січень – вересень 2024 – 7 особистих прийомів).

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу “Пульс”, державної установи “Урядовий контактний центр” та “Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА”

Всього за січень – вересень 2025 року до сервісу “Пульс”  на розгляд надійшло 95 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі –  звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

–           Щодо нарахувань в ІКП – 49 звернень (51,6%);

–           Щодо отримання адміністративної послуги – 11 звернень  (11,57 %);

–           Щодо роботи ЦОП – 1 звернення  (1,1%);

–           Відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%)

–           Не надання відповіді на усні або письмові звернення – 21 звернень (22,1 %)

–           проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 2 звернення (2,1 %),

–           проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %)

 

За січень – вересень 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 159 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи “Урядовий контактний центр” і 26 звернень, що надійшли на “Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА”.

Загальна тематика  159 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи “Урядовий контактний центр”:

–           питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 55 (34,6%);

–           контрольно-перевірочна робота – 30 (18,9%);

–           надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 27 (17,0%);

–           отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 14 (8,8%);

–           податкова заборгованість – 14 (8,8%);

–           отримання довідки про доходи – 4 (2,5%);

–           податкова знижка – 3 (1,9%);

–           інші питання – 12 (7,5%).

 

На “Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА” надійшло  26 звернень.      Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд  від “Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА”:

–           питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 звернень (38,5%);

–           контрольно-перевірочна робота – 9 (34,6%);

–           отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (7,7%);

–           отримання довідки про доходи – 2 (7,7%);

–           інші питання – 3 (11,5%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи “Урядовий контактний центр” у 2025 році збільшилась на 53 одиниці (січень – вересень 2024 – 106 звернень) та кількість звернень на “Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА” збільшилась на 18 одиниць (січень – вересень 2024 – 8 звернень).

 

 

Мобільний застосунок «Моя податкова» – зручний сервіс для платників від ДПС

Сучасні електронні сервіси від Державної податкової служби України (ДПС) надають платникам можливість спілкуватись з контролюючими органами дистанційно

Мобільний застосунок «Моя податкова» – це безкоштовне програмне рішення, розроблене ДПС для спрощення взаємодії громадян та підприємців з податковою службою.

«Моя податкова» є простим інструментом для отримання фізичними особами адміністративних та інших послуг онлайн.

Застосунок доступний для завантаження на двох основних мобільних платформах – Android (Google Play Market) та iOS (App Store).

  Доступ до сервісів мобільного застосунку «Моя податкова»

«Моя податкова» має широкий функціонал, який надає можливість швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви та декларації, сплачувати податки.

Доступ до сервісів здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням:

– кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг,

– «хмарного» КЕП.

  Інтерфейс застосунку зрозумілий і зручний та складається з чотирьох розділів

У розділі «Мої дані» платники можуть перевірити відомості про себе: адресу реєстрації; обʼєкти оподаткування; повідомлення про обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (податкові повідомлення-рішення (ППР)), нявність/відсутність податкового боргу; інформацію про реєстрацію фізичних осіб – підприємців та обрання спрощеної системи оподаткування.

У розділі «Послуги» платники можуть:

– направити Запит про суми виплачених доходів;

– подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки;

– подати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, які обрали спрощену систему оподаткування 1 – 3 груп;

– подати Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР та Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за формою № 5ДР;

– подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів;

– переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки з використанням однієї з платіжних систем;

– надіслати лист до ДПС.

У розділі «Повідомлення» можна переглянути отримані квитанції від ДПС; відомості з ДРФО; листи та інші повідомлення від контролюючого органу.

Розділ «Реєстри» надає можливість перегляду реєстрів: платників ПДВ, страхувальників, платників єдиного податку, неприбуткових установ та організацій. Крім того, користувачі можуть перевірити фіскальні чеки та марки акцизного податку (сервіс доступний без ідентифікації).

Застосунок постійно оновлюється та вдосконалюється. ДПС регулярно додає нові функції та покращує існуючі, щоб задовольнити потреби користувачів.

 

Які кроки потрібно зробити працівнику для  перевірки оформлення трудових відносин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Страховий стаж і своєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку, професійного захворювання, а також право на гідну пенсію.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо роботодавець має найманих працівників, він на загальних підставах зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження удосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також така сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а у майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків та свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.

Для того, щоб перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ:

► зайдіть на портал електронних послуг ПФУ або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS);

► авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним способом:

– за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – можна отримати в ДПС;

– шляхом ідентифікації за GovID – за допомогою MobileID або BankID;

– за логіном і паролем – можна отримати в ПФУ;

► оберіть розділ «Дані з Реєстру застрахованих осіб», де зберігаються:

– персональні дані;

– інформація про заробітну плату;

– електронна трудова книжка;

– листки непрацездатності тощо;

► за необхідності актуалізуйте дані;

► надайте згоду на дистанційне інформування за номером телефону або на електронну пошту та отримуйте повідомлення про сплату роботодавцем єдиного внеску і набутий страховий стаж.

Звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику реалізацію його трудових прав і регулює взаємні обов’язки між працівником і роботодавцем, забезпечує здійснення діяльності у правовому полі.

 

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Метою Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 294-р) є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Звертаємо увагу, що безбарʼєрність у податковій службі, це зокрема доступ до онлайн-сервісів:

– найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС України та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для людей із порушенням зору;

– Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

 

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Інспектори праці та податкові інспектори  мають право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство.

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

територіальні органи Держпраці;

територіальні органи ДПС.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

 

Переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевагами використання системи управління комплаєнс-ризиками є:

– підвищення довіри до справедливості податкової системи – платники податків відчувають підтримку у виконанні податкових зобов’язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані;

– сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;

– сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:

– краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.

– кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;

– оптимізація збору доходів.

 

Листування за допомогою Електронного кабінету – зручна і ефективна взаємодія платників з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.

Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 42¹.2. статті 42¹ ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:

– отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

– миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;

– забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;

– зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

– постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

 

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

 

 Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон № 4496 щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

• один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
• до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
• п’ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

 

Придбали земельну ділянку – порядок сплати земельного податку фізичною особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року -реформування процесів податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

 

 

В яких випадках заповнюються Додаток 1 та Додаток 3 до декларації з акцизного податку виробником алкогольних напоїв?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Порядок № 14).

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше відображаються у розд. А Декларації, для заповнення якого використовуються дані, зокрема, з Додатка 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) та Додатка 3 «Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 3).

Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 заповнюють виробники, платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

У графі 2 Додатка 1 зазначається код товарів (продукції), на які ст. 215 Кодексу встановлено специфічні ставки акцизного податку.

Згідно з п. 225.1 ст. 225 Кодексу суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 8 розд. V Порядку № 14 встановлено, що Додаток 3 до Декларації заповнюють платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, які використовують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), що отриманий відповідно до ст. 225 Кодексу, та/або здійснюють операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.

У графі 10 Додатка 3 вказується сума податкового зобов’язання за векселями, строк сплати за якими настав, або сума, сплачена грошовими коштами за отриманий у звітному періоді спирт.

Враховуючи викладене, виробником алкогольних напоїв Додаток 1 до Декларації заповнюється у випадку здійснення виробництва алкогольних напоїв, на які ст. 215 ПКУ встановлено специфічні ставки акцизного податку, ввезенні на територію України маркованої марками акцизного податку підакцизної продукції.

Додаток 3 до Декларації заповнюється у випадку використання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів) що отриманий виробниками відповідно до норм ст. 225 Кодексу, та/або здійснення операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.

 

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): належне наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

 

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

– є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

– та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року: створення позитивного іміджу ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що стратегічна ціль ДПС щодо формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС.

Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприяє:

– підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

– підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

– підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

– збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

– удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

 

Про застосування до фізичної контролюючої особи фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Контрольованою іноземною компанією (надалі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК). Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Відповідно до п. 120.7 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас Законом України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Отже, до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

 

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

 

Чи нараховується пеня у разі несвоєчасної сплати єдиного податку ФОПами першої – третьої груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.  295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, у разі несвоєчасної сплати єдиного податку ФОПами першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати: чи є право на ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

До уваги платників! Сплата військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

– ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

– ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

– ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

 

Суб’єкт господарювання планує займатись вирощуванням тютюну та реалізацією тютюнової сировини іншому СГ: які ліцензії необхідно отримати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 20 Закону України від 18 червня 2024 року   № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів (частина перша ст. 22 Закону № 3817).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України тютюнової сировини здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини.

Поміщення тютюнової сировини, паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет – фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини, або на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (частина сьома ст. 24 Закону № 3817).

Отже, суб’єкт господарювання, який планує здійснювати діяльність з вирощування тютюну та реалізовувати тютюнову сировину іншому суб’єкту господарювання повинен отримати ліцензію на право вирощування тютюну.

 

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:

– найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));

– місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

– керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.

Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:

– особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

– поштою;

– через Електронний кабінет в електронній формі.

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для полегшення користування особам з порушенням зору оновлено вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (https://ca.tax.gov.ua).

Користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

– вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

– зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

– можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

ДПС продовжує працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні, вдосконалювати сервіси, щоб кожен клієнт відчував зручність і підтримку.

 

По-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу

Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу.

Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.

У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:

– з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;

– з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань  – податковий борг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.

Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:

• відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
• відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.

Перевагами ж, якими користуються суб’єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:

• мораторій на документальні перевірки;
• скорочення строків перевірок;
• скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;
• особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.

Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.

Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

 

Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність.

Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).

Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.

Таким чином, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.

Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здається її власником в оренду, лізинг, позичку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.

Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

 

Умови отримання пільг з податку на прибуток для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім: 

підакцизних товарів,

послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.

Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:

у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;

фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Такі дозволи видають:

Національна соціальна сервісна служба України,

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення,

Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація.

 

Платникам ПДВ про відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами) у рядку 16 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) відображається від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 декларації вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У рядку 16.3 декларації також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 ПКУ.

У разі заповнення, зокрема рядка 16.3 декларації обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків» (далі – таблиця).

Інформацію про зміну (збільшення / зменшення) залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (рядок 16.3 декларації) розшифровується у таблиці в окремому блоці «Дані податкового повідомлення-рішення».

В блоці про дані податкового повідомлення-рішення суму залишку від’ємного значення передбачено зазначати в розрізі постачальників за якими відбулась зміна залишку такої суми.

При цьому за потреби платник може добавляти необхідну кількість рядків щодо інформації про таких постачальників.

 

 

 

Леся Карнаух: З моменту запуску роботи Офісів податкових консультантів вже отримали консультації майже 2500 осіб

Перші підсумки роботи Офісів податкових консультантів. Робота Офісів стартувала в 20 регіонах 8 вересня. І цей формат, як показує практика, дуже затребуваний. Консультації вже отримали майже 2500 осіб. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Як функціонує Офіс на практиці Леся Карнаух розповіла учасницям Business Woman Club. Це міжнародна жіноча спільнота, яка об’єднує успішних жінок бізнесу, політики й дипломатії для розвитку та співпраці.

«Запит на якісну податкову підтримку та доступні, зрозумілі консультації чималий. Бізнесу та громадянам дуже часто вкрай важко самостійно розібратися в усіх нюансах податкових питань та ухвалити рішення як діяти правильно. Але ми завжди готові прийти на допомогу», – сказала вона.

«Для нас важливо, щоб про роботу наших Офісів знали якомога більше українців. Бо цей сервіс економить час та нерви», – додала в. о. Голови ДПС.

Напрями, за якими надаються консультації, дуже широкий:

– оподаткування фізосіб та юридичних осіб,

– електронні сервіси та звітність,

– податкові спори,

– податковий аудит,

– фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,

– контроль за обігом підакцизних товарів,

– зупинення реєстрації ПН / РК,

– погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,

– надання кваліфікованих електронних довірчих послуг,

– трансфертне ціноутворення,

– адміністрування акцизного податку.

Адреси Офісів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv

 

З 1 жовтня набирають чинності новації щодо ПДВ: продовжується дія касового методу в енергетиці та вводиться нова пільга

З 1 жовтня 2025 року набирає чинності Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536).

Ним внесено низку змін щодо оподаткування податком на додану вартість.

Основні новації:

–  до 1 січня 2028 року продовжено застосування касового методу з ПДВ для операцій з постачання електричної енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, централізованого водопостачання та водовідведення.

–  запровадження нової податкової пільги з ПДВ:

застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ при передачі меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності;

таке звільнення застосовується у разі, якщо передача систем здійснюється безоплатно і лише організаціям водокористувачів відповідно до Закону України від 17 лютого 2022 року № 2079-ІХ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

Важливо: ця пільга є тимчасовою та буде діяти до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.

При застосуванні пільги податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не нараховуються.

Довідково:

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2079 організація водокористувачів (далі – організація) – це неприбуткова юридична особа, створена власниками та/або користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем з метою надання послуг щодо гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування меліоративної мережі організації).

З 1 вересня 2025 року – нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html) розміщені нові довідники податкових пільг станом на 01.09.2025, а саме:

– Довідник податкових пільг № 130/1, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник інших податкових пільг № 130/2.

Нагадуємо, що довідники податкових пільг містять інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України. Це дозволяє платникам правильно застосовувати їх під час подання податкової звітності.

Довідково: у довідниках зазначається код пільги, який потрібно вказувати у податкових деклараціях; зміст пільги; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно тощо); умови та строки дії пільги.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.

Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за календарний рік використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень такого року. При цьому враховуються показники декларацій за такий період та уточнюючих розрахунків, які були подані у такому календарному році, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).

Таким чином, якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях то уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно.

Показники таких уточнюючих розрахунків будуть враховані у декларації за останній податковий період року, в якому їх подано, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).

 

«Моя податкова»: подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи)

Для подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи):
► ідентифікуйтесь за допомогою файлового або хмарного підпису;

► у розділі «Послуги» оберіть «Декларація платника єдиного податку  (1-2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;

► оберіть потрібний звітний період та додатки* (за необхідності);

*Для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування;

► заповніть необхідні додатки;

► зазначте:

– фактичну численність найманих працівників у звітному періоді;

– обсяги доходів за звітний період;

► збережіть;

► підпишіть;

► надішліть

 

Платник ПДФО навчається в аспірантурі: чи є право на отримання податкової знижки за витратами, понесеними за навчання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1556).

Згідно з частинами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому, здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (частини 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник ПДФО, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

 

Основні принципи системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Основними принципами системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) платника податків є:

– інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

– структурування та комплексне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

– адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

– інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

– динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

– постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

 

Основні поняття та напрями безбар’єрності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р схвалено Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (із змінами) (Стратегія). Ця Стратегія розроблена відповідно до принципів та інструментів методології управління, орієнтованого на результат, спрямована на сталий, інклюзивний розвиток і забезпечення доступності та людиноцентричності у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розв’язання наявних проблем та задоволення потреб різних суспільних груп шляхом виконання визначених завдань та досягнення поставлених цілей.

Інформуємо про такі поняття та напрями безбар’єрності.

► Безбар’єрність

Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

► Доступність

Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

► Інклюзія

Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії – залучення всіх людей у всі сфери життя.

► Фізична безбар’єрність

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

► Інформаційна безбар’єрність

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

► Цифрова безбар’єрність

Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

► Суспільна та громадянська безбар’єрність

Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

► Освітня безбар’єрність

Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

► Економічна безбар’єрність

Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

 

Про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку ФОПом, яка подала заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку ФОПи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених підпунктами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

У разі не отримання ФОПом відмови у реєстрації платника єдиного податку він має можливість відповідно до вимог п. 299.9 ст. 299 ПКУ безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

 

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за такими кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

 

Про інформаційну безбар’єрність в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформаційна безбар’єрність – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Візія цього напряму: люди незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.

Стратегічні цілі інформаційної безбар’єрності: публічна інформація суб’єктів владних повноважень є доступною для кожного у різних форматах. Інформація у аудіовізуальних та друкованих медіа відповідає потребам осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.

Досягнення стратегічних цілей дасть змогу забезпечити інформаційну безбар’єрність в державі завдяки:

– підвищенню доступності публічної інформації;

– покращенню доступу до інформації під час судового та виборчого процесу, під час оповіщення і евакуації осіб старшого віку і осіб з інвалідністю, батьків дітей, які повернулися з депортації, батьків і дітей на територіях можливих бойових дій і деокупованих територіях, зокрема доступу до інформації про мінну небезпеку і правила поведінки;

– впровадженню національних стандартів доступності для аудіовізуальних та друкованих медіа;

– зростанню частки доступного культурного, спортивного та іншого аудіовізуального та друкованого медіа-контенту;

– зростанню частки заходів у сферах культури, фізичної культури та спорту, для яких забезпечується титрування, переклад на жестову мову та/або аудіодискрипція (тифлокоментування);

– збільшенню кількості фахівців, які здатні створювати контент у різних форматах.

Нагадуємо, що Контакт-центр ДПС України (далі – Контакт-центр) дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Так, Контакт-центр надає фізичним та юридичним особам:

– інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;

– інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;

– інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;

– персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.

Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).

Також Контакт-центр приймає:

– звернення заявників на сервіс «Пульс»;

– усні звернення громадян відповідно Закону України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;

– запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо.

Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.

Безбар’єрність – це не бонус, це норма: комфорт і доступність – не привілей, а право.

 

Легалізація заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати – надважливе завдання податкових органів

Адже зарплати у «конвертах», заниження офіційних доходів та порушення мінімальних гарантій оплати праці не лише підривають соціальний захист працівників, а й завдають значних збитків державному бюджету. Під час викликів сьогодення ця проблема набуває особливої гостроти.

Задача податкової служби – створити умови, за яких легальна зарплата стане вигідною і для роботодавців, і для працівників.

Для цього фахівці податкової служби разом з органами Держпраці та місцевого самоврядування проводять роз’яснювальну роботу, націлену на легалізацію ринку праці.

Адже тіньові зарплати – це не лише втрати для держави, а й пастка для самих працівників

Без офіційних внесків до Пенсійного фонду громадяни втрачають страховий стаж, а отже, у майбутньому отримуватимуть мізерні пенсії. Працівники мають усвідомити, що «конверт» – це тимчасова вигода, яка обертається довгостроковими проблемами: відсутність щорічної відпустки з її оплатою та відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність у разі нещасних випадків на виробництві тощо.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій.

 Офіційне працевлаштування найманих працівників – це обов’язок роботодавця

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії

І це:

– гідні та безпечні умови праці;

– нормований робочий час;

– оплачувані та неоплачувані відпустки;

– регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

– можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

– захист від незаконного звільнення;

– страхові виплати в разі непрацездатності;

– пільги для неповнолітніх;

– додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

– захист прав тощо.

 

Про методологічну основу для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

 

Метою запровадження системи управління у ДПС

Нагадуємо, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації проєкту управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС є:

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

 

Легалізація ринку праці – це фінансова підтримка країни та зміцнення її обороноздатності

Надзвичайно актуальним та важливим сьогодні є питання легалізації найманої праці та виплати заробітної плати. Офіційне працевлаштування – це значний вклад у підтримку економіки країни та безпосередня допомога нашим захисникам.

Незадекларована праця залишається однією з головних викликів сучасного ринку праці, що негативно впливає як на економіку країни, так і на добробут громадян.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) активно проводить інформаційну-роз’яснювальну роботу серед платників, спрямовану на підвищення обізнаності щодо необхідності дотримання трудового законодавства.

Її головна мета – допомогти бізнесу зрозуміти важливість легалізації трудових відносин, а також уникнути можливих юридичних проблем. Державні органи прагнуть створити умови для ведення прозорого бізнесу, що сприяє економічному зростанню країни та підвищенню рівня соціального захисту населення.

 

Податкова знижка за благодійність: що треба знати громадянам

Громадяни мають  можливість скористатися податковою знижкою, якщо вони протягом року здійснювали витрати на благодійність.

Умови для отримання такої знижки:

1. Кошти або майно були передані тільки неприбутковим організаціям, які:

– зареєстровані в Україні;

– внесені до Реєстру неприбуткових організацій на дату передачі коштів або майна.

2. Знижка надається на суму витрат, які не перевищують 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік.
3. Документи, які підтверджують витрати:

– квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;

– копії договорів (за наявності).

Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску.

Копії підтверджуючих документів подаються разом з податковою декларацією. Оригінали документів не подаються, але зберігаються у платника протягом строку давності.

На вимогу контролюючого органу, платники мають надати документи, які підтверджують доходи або витрати для податкової знижки.

Важливо! Якщо переказ зроблено на особисті рахунки волонтерів – така сума не враховується у податковій знижці.  Внески на спеціальні рахунки, наприклад, Національного банку України або UNITED24, не дають права на знижку, оскільки ці юридичні особи не є неприбутковими організаціями.

Рекомендуємо перевіряти відображення юридичних осіб у відповідних реєстрах під час підрахунку витрат, які можна віднести до податкової знижки.

З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.

Як подати декларацію детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.

Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.

Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007 .

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 08.00 год до 19.00 год, у п’ятницю з 08.00 год до 18.00 год (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 год до 08.00 год,  у п’ятницю з 18.00 год (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

 

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Обчислення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно за будівлю (споруду) сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається в оренду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу I (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.

Тобто, суб’єкт господарювання, який є сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.

Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

 

Внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 7,6 млрд грн ПДФО

У січні – серпні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження виросли на понад 1,4 млрд грн, або на 23,7 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Дякуємо платникам за відповідальне виконання своїх податкових зобов’язань. Збереження робочих місць, офіційне оформлення трудових відносин, своєчасна виплата заробітних плат найманим працівникам, а також сумлінна сплата ПДФО, військового збору та єдиного внеску забезпечують вагому підтримку і соціальних програм, і оборонного стану нашої держави. Продовжуємо спільно з бізнесом працювати у напрямку підвищення рівня податкової дисципліни та сталого наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

 

До уваги платників податків! Щодо переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з підпунктами 69.41.1 та 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до Переліку платників належать юридичні особи та фізичні особи підприємці, які відповідають одночасно усім вимогам та критеріям відповідно до обраної системи оподаткування.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 7 розд. Ⅳ Порядку формування та оприлюднення Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (далі – Порядок № 495) розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.

Пунктом 2 розд. Ⅳ Порядку № 495 визначено, що ДПС повідомляє платника податків про включення / виключення його до/з Переліку платників шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників за відповідними формами (додатки 2, 3 до Порядку № 495) та в порядку, встановленому Мінфіном.

Меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:

«Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;

«Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Зокрема, зміст розділу «Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету (далі – Електронний кабінет) містить відповідний перелік критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1 – 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в залежності від обраної платником податків системи оподаткування.

Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо переліку вимог, передбачених підпунктами 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1 – 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, оновлюється протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників, тобто не пізніше 5 робочого дня квітня, червня, вересня та грудня.

Окрім того, у разі виключення платника податків з Переліку платників, інформація щодо невідповідності вимогам, передбачених підпунктами 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ відображається в приватній частині Електронного кабінету протягом 5 робочих днів після виключення такого платника з Переліку платників.

 

Про застосування адміністративної відповідальності у разі порушень суб’єктом господарювання вимог щодо застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.

При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев’ятій і десятій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

 

Про списання заборгованості по єдиному внеску за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), а також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953) (зі змінами) (далі – Інструкція № 449).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Порядок сплати єдиного внеску реґламентовано нормами ст. 9 Закону № 2464. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону № 2464).

Статтею 25 Закону № 2464 встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п. 7 ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Відповідні положення містяться і в Інструкції № 449.

У разі, якщо ФОП, зареєстрована платником єдиного податку в населеному пункті, який був окупований у квітні 2014 року, і має заборгованість по єдиному внеску, що виникла у зв’язку із анулюванням контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку у вересні 2016 року, то така заборгованість по єдиному внеску списанню не підлягає і має бути погашеною платником.

 

Платникам під час сплати податків та єдиного внеску необхідно дотримуватися правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОПи та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

 

Партнерська співпраця бізнесу, влади, громади – запорука успішного розвитку регіону

Фінансова спроможність, безпекові заходи, виконання соціальних програм, підтримка освіти, медицини, зміцнення інфраструктури, ремонти доріг, загалом розвиток міст і сіл не можливі без ефективної співпраці бізнесу, влади та громади.

Розвиток регіонів напряму залежить від наповнення бюджетів, а наповнення бюджетів – від сплати податків, сплата податків – від комфортності ведення бізнесу на тій чи іншій території. А коли бізнес ще й соціально відповідальний – це покращує розвиток громад в рази. Сьогодні влада усіх рівнів націлена на те, аби ще більше сприяти налагодженню такої співпраці.

Співпраця на вирішення конкретних завдань чи тривале партнерство передбачають об’єднання й координацію зусиль, ресурсів, рівність участі кожної зі сторін та спільну відповідальність за результати діяльності.

Бізнес зацікавлений у високій спроможності адміністрації громади, яка б вирішувала соціальні виклики території. Громада зацікавлена у високій ефективності бізнесу, який би забезпечував робочі місця, генерував податкові надходження, виробляв товари та послуги для мешканців.

Децентралізація владних повноважень дозволила посилити зацікавленість, вплив та відповідальність громад, бізнесу та населення щодо багатьох питань самоуправління, які колись були недоступні. Кооперація між сторонами стає все більш ефективною, партнерською, дружньою. Ключем до підвищення спроможності адміністрації громади та ефективності локального бізнесу є посилення комунікації між сторонами та реалізація спільних проєктів для забезпечення сприятливого бізнес-клімату у громаді.

На Дніпропетровщині результатом такої співпраці є стале надходження до державного та місцевих бюджетів.

Упродовж січня – серпня 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень.

При цьому, Державний бюджет України у січні – серпні поточного року отримав майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів протягом 8-ми місяців цього року від платників надійшло понад 30,6 млрд грн, що перевищує минулорічні надходження на понад 3,2 млрд грн. Темп росту – 111,8 %.

Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд грн, що більше надходжень січня – серпня 2024 року на понад 5,7 млрд грн, або на 24,9 %.

Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом та місцевим самоврядуванням. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою.

Довідково 

Партисипація (від англ. participation – «брати участь») – це принцип участі людей, що проявляється в культурі співучасті, де громадяни активно долучаються до суспільного життя. Це процес, де громадяни та влада спільно створюють можливості для вирішення важливих питань. 

 

Який порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.

Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа. Це передбачено п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.

Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:

– заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «Технологічні сертифікати»);

– оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

 

Платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску у різний спосіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі уповноважений орган);

– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

 

Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:

– особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

– особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.

При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

 

Загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 13,0 млн грн частини чистого прибутку

Впродовж восьми місяців 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету частиною чистого прибутку на понад 13,0 млн гривень.

Нагадуємо, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

 

Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

ФОП, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Заява подається з позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;

у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;

у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;

у полі 4 – відомості щодо податкової адреси (місце проживання) ФОП та контактний телефон.

Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:

у полі 5.1 – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».

Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку на якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.

У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:

індивідуальний податковий номер;

дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.

Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.

Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається наступна інформація:

код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3);

область, район, населений пункт;

вулиця, номер будинку / офісу / квартири;

індекс.

У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.

У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).

У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність / відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).

Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

 

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

 

Для платників Криворізького району проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Найбільше платників цікавили питання щодо отримання картки платника податків, реквізити рахунків для оплати податків, порядку отримання податкової знижки, правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП.

Також, фахівці відповідали на питання про  Національну стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення працівника на роботу та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар про Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в податковій службі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в податковій службі.

Метою Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 294-р) є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Звертаємо увагу, що безбарʼєрність у податковій службі, це зокрема доступ до онлайн-сервісів:

– найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС України та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для людей із порушенням зору;

– Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

 

Засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Криворізької райдержадміністрації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Євгеній Кретов взяв участь у позачерговому засіданні районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Криворізькій районній державній адміністрації.

Під час засідання було розглянуто ситуацію, що склалася в окремих агропідприємствах району внаслідок несприятливих погодних умов, які призвели до загибелі частини врожаю.

Комісією рекомендовано громадам провести власні позачергові засідання та ухвалити рішення щодо окремих сільськогосподарських підприємств. Це дозволить аграріям отримати у Торгово-промисловій палаті сертифікати про форс-мажорні обставини та надалі застосувати їх у взаємодії з податковими органами.

Євгеній Кретов підкреслив готовність до конструктивної співпраці з агробізнесом та органами місцевого самоврядування з метою підтримки платників податків у складних умовах та забезпечення дотримання норм чинного законодавства.

 

Засіданні підгрупи виконавчого комітету Криворізької міської ради з питань акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Виконавчим комітетом Криворізької міської ради за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів проведено засідання підгрупи з надходжень по акцизному податку та мобілізації додаткових надходжень до бюджету Криворізької міської територіальної громади.

Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрабандною продукцією.

Приділили увагу питанням посилення контролю за сплатою акцизного податку суб’єктами господарювання та аналізу надходжень коштів до міського бюджету.

 

Офіси податкових консультантів: чим відрізняється новий сервіс ДПС і де нас знайти

Для підвищення якості податкових послуг та зручного інформування платників ДПС відкрила Офіси податкових консультантів у 20 регіонах України. Новий сервіс допоможе розібратися у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень законодавства.

Кожний платник, який звернувся за консультацією, отримає аргументовану та якісну відповідь. А модератор зорієнтує та допоможе в отриманні консультаційних послуг з урахуванням індивідуальних потреб відвідувача.

Фахівці Офісів консультують за такими напрямами:

– оподаткування фізосіб та юридичних осіб,

– електронні сервіси та звітність,

– податкові спори,

– податковий аудит,

– фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,

– контроль за обігом підакцизних товарів,

– зупинення реєстрації ПН / РК,

– погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,

– надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

– трансфертне ціноутворення.

Інформацію про розташування та графік роботи Офісів можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv.

Запрошуємо громадян і бізнес скористатися новою послугою податкової.

Залишайте відгуки про наш сервіс, щоб ми могли покращити роботу і стати ще кориснішими для вас.

Офіси податкових консультантів – це увага, повага, довіра. Адже всі, хто в умовах війни продовжують працювати, платити податки й утримувати економіку, – потребують максимальної підтримки держави.

 

Впровадження SAF-T UA: ДПС та АСС обговорили практичні питання формування та подання файлу

Про особливості впровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA (Standard Audit File for Tax) говорили під час зустрічі представники ДПС та Американської торговельної палати в Україні (АСС).

Податківці роз’яснили ключові аспекти функціонування файлу SAF-T UA як сучасного інструмента електронного аудиту, що відповідає рекомендаціям Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та враховує національні особливості бухгалтерського обліку.

Увага була зосереджена на перевагах системи для бізнесу:

підвищенні прозорості та спрощенні процедур податкового контролю;

зменшенні адміністративного навантаження на платників податків;

забезпеченні ефективної взаємодії бізнесу та податкових органів на основі цифрових рішень.

Також представники ДПС надали відповіді на практичні питання щодо порядку формування, направлення, отримання та опрацювання файлу SAF-T UA.

Учасники наголосили на важливості діалогу між бізнесом і ДПС для успішної імплементації файлу SAF-T UA. Окремо відзначено необхідність тестування системи, надання методологічної підтримки платникам податків, а також формування практичних навичок користування новим інструментом.

За результатами зустрічі сторони домовились про подальшу спільну роботу над практичними аспектами впровадження файлу SAF-T UA та проведення додаткових консультацій для мінімізації можливих технічних і процедурних питань.

 

Фізичній особі для отримання пільги щодо сплати земельного податку необхідно надати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звільнення фізичних осіб від сплати земельного податку здійснюється на підставі п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія)), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

 

Цифровізація податкового контролю: на практиці вперше використано SAF-T UA під час перевірки

Важливий крок до цифровізації податкового контролю. Державна податкова служба під час документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ вперше на практиці використала стандартний файл SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine).

SAF-T UA на практиці підтвердив свою ефективність.

На запит податкового органу платник надав стандартизований аудиторський файл, що дозволило замінити традиційне опрацювання великої кількості паперових документів на сучасний цифровий аналіз даних.

Інспектори отримали повну аналітичну інформацію в уніфікованому форматі про господарські операції. Це значно спростило та прискорило перевірку.

Ключові переваги використання SAF-T UA:

– оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

– відстеження операцій – досліджено повний ланцюг операцій від первинних документів до фінансової звітності;

– єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

– аналітичний акцент – зосередження уваги на суті господарських операцій, а не на технічній обробці паперів;

– ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури, яка поєднує український досвід із найкращими світовими практиками.

 

Про обов’язкові реквізити фіскального звітного чеку (Z-звіт), створеного на РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (із змінами та доповненнями) чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

– назву і адресу господарської одиниці;

– індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

– фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

– заводський номер реєстратора;

– логотип виробника.

 

Інклюзія – це коли всі на рівних: безбар’єрний простір у регіоні – пріоритет у роботі податківців Дніпропетровщини

Надання адміністративних та інших послуг підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання – пріоритетний напрямок роботи податкової служби як сервісної служби.

Податківці Дніпропетровщини забезпечують комфорт і доступність під час надання послуг, враховуючи різні потреби кожного суб’єкта звернень.

Так, за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за отриманням адміністративних послуг звернулось 12 975 платників податків, яким надано 12 403 адміністративні послуги (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється у зручний спосіб: як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Це дозволяє кожному спланувати свій візит до податкової.

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, у рамках роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС, приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду податківців на адресу за місцем проживання (перебування) особи за попередньою домовленістю з громадянином. Так, протягом 8 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДП ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 8 адресних виїздів, 68 виїздів до ЦНАПів та надано 155 адміністративних послуг.

Також, працівники ГУ ДПС здійснюють чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової.  Так, за 8 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ ГУ ДПС здійснено 76 виїздів.

Сервіси податкової служби спрямовані на допомогу кожному. Адже, комфорт і доступність – не привілей, а право.

Разом будуємо простір довіри.

 

Чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою плати за землю, якщо ППР не вручено особисто або надіслано без повідомлення про вручення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зокрема, податкові повідомлення – рішення, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1 ст. 42 ПКУ).

Плата за землю відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Отже, ПКУ не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою земельного податку або орендної плати, у разі якщо податкове повідомлення-рішення з такого податку не надіслане за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або не вручене йому або його представнику особисто.

 

Акцизний податок: які пільги передбачені для осіб з інвалідністю

Податковим кодексом України передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.

Звільняються від оподаткування акцизним податком:

– операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:

– державного або місцевих бюджетів;

– фондів загальнообов’язкового державного страхування.

– операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України)  або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

Згідно із Законом України № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» до гуманітарної допомоги  не належать підакцизні товари, крім:

– транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;

– такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.

Отже, якщо автомобіль, обладнаний  для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192-XIV, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.

ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.

 

Реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів, на які відсутні документи на їх придбання: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначення часу виїзду з акцизного складу та показників пробігу транспортного засобу, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Усі документи, які є підставою для відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов’язково перевіряються представником контролюючого органу на акцизному складі (п. 230.16 ст. 230 ПКУ).

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється (п. 230.18 ст. 230 ПКУ).

Форму товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 28.04.2005 № 154, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2005 за № 817/11097 (із змінами).

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 Закону № 265).

Підставою для списання продукції у відправника та оприбуткування її у одержувача є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Податкова знижка за благодійність: що треба знати громадянам

Громадяни мають  можливість скористатися податковою знижкою, якщо вони протягом року здійснювали витрати на благодійність.

Умови для отримання такої знижки:

1. Кошти або майно були передані тільки неприбутковим організаціям, які:

– зареєстровані в Україні;

– внесені до Реєстру неприбуткових організацій на дату передачі коштів або майна.

2. Знижка надається на суму витрат, які не перевищують 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік.
3. Документи, які підтверджують витрати:

– квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;

– копії договорів (за наявності).

Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску.

Копії підтверджуючих документів подаються разом з податковою декларацією. Оригінали документів не подаються, але зберігаються у платника протягом строку давності.

На вимогу контролюючого органу, платники мають надати документи, які підтверджують доходи або витрати для податкової знижки.

Важливо! Якщо переказ зроблено на особисті рахунки волонтерів – така сума не враховується у податковій знижці.  Внески на спеціальні рахунки, наприклад, Національного банку України або UNITED24, не дають права на знижку, оскільки ці юридичні особи не є неприбутковими організаціями.

Рекомендуємо перевіряти відображення юридичних осіб у відповідних реєстрах під час підрахунку витрат, які можна віднести до податкової знижки.

З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.

Як подати декларацію детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.

Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.

Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

 

Зміни в антикорупційному законодавстві

Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України звертає увагу на те, що Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.

Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 1726 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ у 2025 році, до прикладу, це  від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).

Кримінальна відповідальність за ст. 3662 ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн – 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).

Закон знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення закону понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

Також закон  вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України «Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо! Оскільки частиною другою ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн. Раніше цей поріг становив 1 003 500 грн.

Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

• один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
• до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
• п’ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

Змінено підслідність кримінальних справ.

Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ – уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)».

 

Подання в електронній формі заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 137.7 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).

Абзацом другим п. 4 Порядку визначено, що Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Згідно з п. 5 Порядку визначено, що Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «Хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf (обмеження до 5 МБ) до органу ДПС.

Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі наразі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, або поштою.

 

Сплачуйте податки вірно: детальний розбір на прикладі майнових податків

Для спрощення процесу сплати податків Державна податкова служба України підготувала для громадян пам’ятку з детальними інструкціями щодо сплати податкових зобов’язань з майнових податків, зокрема земельного податку, як через мобільні застосунки банків, так і у касі банківських установ.

Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку

Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:

– відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;

– заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

– власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);

– найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– призначення платежу:

– код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

– додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

– перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

– підтвердіть платіж.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку,  платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Приклад 2. Сплата через касу банку

Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:

– власний податковий номер та ПІБ;

– найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

– перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

– власноруч підпишить правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.

Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.

РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

 

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень

Протягом восьми місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 104,5 млрд грн податків, зборів і платежів.

До Державного бюджету України у січні – серпні 2025 року надійшло майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали упродовж січня – серпня поточного року понад 30,6 млрд грн, що на понад 3,2 млрд грн більше минулорічного показника січня – серпня 2024 року. Темп росту надходжень складає 111,8 відсотки.

Державні цільові фонди з початку року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд гривень. Надходження збільшитись у порівнянні з січнем – серпнем 2024 року на понад 5,7 млрд грн або на 24,9 відсотки.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Висловлюємо вдячність платникам за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань, за фінансову підтримку економіки нашої держави! Це сьогодні ваш особистий важливий внесок в обороноздатність і незалежність України!» – зазначила очільниця податкової служби регіону.

 

На Дніпропетровщині кількість ризикових платників та зупинених податкових накладних зменшилась

Консультаційний центр – оперативна інформаційна підтримка бізнеса

Надання роз’яснень платникам податків щодо роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР), причин зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних), відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) критеріям ризиковості платника податку – це про роботу консультаційного центру з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр).

З початку роботи Консультаційного центру станом на 01.09.2025 здійснено 1 176 заходів по взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з 1 584 суб’єктами господарювання (СГ).

Ключові напрямки роботи

З метою надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових, врахуванні Таблиці даних проведено 40 заходів у форматі особистої зустрічі з платниками податку, 25 – в онлайн форматі за участі 433 СГ.

На особистих зустрічах з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств з платникам ПДВ, зокрема розроблені та надані дорожні карти щодо необхідних дій для виходу СГ із ризикової категорії.

Крім того надані роз’яснення 1 111 платникам за їх зверненням на номери телефонів Консультаційного центру.

Ці звернення платників переважно стосувалися необхідності отримання консультацій щодо:

– причин зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та неврахування Таблиці даних;

– формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;

– порядку та вимог до заповнення і подання Таблиці даних;

– причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Закріплюємо результати

За майже сім місяців роботи Консультаційного центру:

– розблоковано 58 022 ПН/РК (станом на 22.07.2025 – 46 678);

– з переліку ризикових виключено 1 383 платники (станом на 22.07.2025 – 1 303);

– регіональною комісією враховано 1 962 Таблиці даних, що складає 61,4 % від загальної кількості поданих (станом на 22.07.2025 – 1 459 (54,3 %));

– зупинених ПН стало менше: станом на 01.09.2025 – 0,67 % від загальної кількості поданих на реєстрацію, а станом на 22.07.2025 – 0,76 %.

Консультаційний центр продовжує виконувати свої задачі: надання комплексної допомоги бізнесу для вирішення питання зупинення реєстрації податкових накладних та виведення підприємств з категорії ризикових шляхом надання зрозумілих роз’яснень щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (зі змінами та доповненнями) незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

В той же час відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів / послуг.

При цьому такі платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.

При заповненні рядка 14 до декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації (далі – додаток 1).

Формою додатка 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатка 1, яка заповнюється в розрізі контрагентів.

 

Принципи Національної стратегії доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Заходи реформування податкової системи та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року ґрунтуються на принципах:

► Стабільності: Збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.

► Нейтральності: Політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.

► Справедливості: Політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків. Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання.

► Доброчесності: Політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів.

► Інтегрованості: Максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.

► Ефективності: При розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацією, підвищенням якості використання даних контролюючими органами.

► Розвитку: Політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.

 

На обороноздатність та допомогу Збройним Силам України платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 5,7 млрд грн військового збору

Упродовж восьми місяців 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 5,7 млрд грн військового збору. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року надходження збільшились на понад 4,2 млрд гривень. Темп росту – 367,6 відсотків.

Керівник податкової служби регіону подякувала всім, хто сумлінно сплачує податки, збори і платежі та зауважила, що сьогодні комунікації з платниками, які відбуваються на постійній основі – це той робочий процес, який спрямований на побудову довіри і партнерства між податковою і бізнесом.

«Держава починається з поваги, поваги до кожного. І податкова служба сьогодні змінюється, стає ближче до платника. Адже тільки разом ми зможемо протистояти всім викликам і забезпечити майбутнє нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

 

Увага! Шахраї активізувалися

Останнім часом почастішали випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб, які видають себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та звертаються до суб’єктів господарювання із проханням чи вимогою надати грошові кошти.

Зокрема, шахраї надсилають електронні листи на адресу платників податків або телефонують з проханням надати одноразову фінансову допомогу для потреб Збройних Сил України чи грошові кошти за сприяння вирішення проблемних питань платника.

У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути пильними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону +38 093 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

 

Надходження єдиного внеску за 8 місяців цього року більше ніж на 22 % перевищили минулорічні

За січень – серпень 2025 року платники перерахували 423,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 22,3 %, або на 77,2 млрд грн більше за відповідний показник минулого року.

За 8 місяців  2024 року ця сума була на рівні 346,3 млрд гривень.

Нагадуємо, що роботодавці, в яких працюють особи з інвалідністю, сплачують ЄСВ за пільговими ставками:

– 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,

– 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,

– 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.

Передбачені також пільги для фізичних осіб з інвалідністю.

Звільняються від сплати ЄСВ за себе:

– фізичні особи – підприємці (ФОП),

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність,

– члени фермерського господарства,

якщо вони:

– мають статус особи з інвалідністю,

– та отримують пенсію або соціальну допомогу.

 

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платники можуть отримати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до вимог пп. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацем третім п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ на запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Національна стратегія доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Безбар’єрність – доступність та зручний сервіс для всіх платників

У податковій службі безбар’єрність це:

• Доступ до онлайн-сервісів:

Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС, вебсайт КНЕДП адаптовані для людей з порушенням зору;

Контакт-центр( тел.0 800 501 007, дзвінки безкоштовні)

• Доступність приміщень для людей з інвалідністю та мало мобільних груп населення;
• Ввічливе та уважне ставлення кожного відвідувача

 

Трудові відносини під увагою у податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПКУ та без попередження платника податків (особи).

Так, підставами для проведення фактичної перевірки є, зокрема наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Наголошуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками забезпечує громадянам соціальні гарантії та своєчасні надходження до бюджетів.

Сьогодні кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.

 

Заяву про включення до Реєстру волонтерів можна подати в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання заяви про включення до Реєстру волонтерів в електронній формі в Електронному кабінеті можливо у режимі «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян» або у «Введення звітності» режиму «Додатково».

Для подання заяви потрібно:

– пройти ідентифікацію,

– увійти до особистого кабінету,

– обрати режим «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян»

або

– заповнити форму F1308302 у «Введення звітності» з режиму «Додатково»,

– підписати та надіслати заяву до контролюючого органу.

 

Чи може інший суб’єкт господарювання або фізична особа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

– ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

– засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

– правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів)) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

 

Як легалізувати трудові відносини?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо трудовий договір між фізичною особою та роботодавцем неукладений, то трудові відносини юридично не закріплено.

Тож, коли особа, яка виконує трудові обов’язки (тобто фактично перебуває в трудових відносинах) наполягає на оформленні трудового договору відповідно до вимог діючого законодавства, а роботодавець не бажає оформити трудові відносини належним чином, виникає необхідність доводити факт перебування у трудових відносинах працівника з конкретним роботодавцем.

Підтвердити факт перебування в трудових правовідносинах можливо як у судовому так і в позасудовому порядках.

В позасудовому порядку працівник може обговорити з роботодавцем свої права, а у разі негативного результату – направити звернення одночасно до територіальних органів Держпраці та ДПС.

Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку визначені статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Фізична особа має право звернутися до суду за місцем її проживання з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Звертаємо увагу, що роботодавцям не слід забувати про відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників. На сьогодні законодавством передбачено такі види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.

 

Право на податкову знижку визначене законодавством

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► За витратами, понесеними у 2024 році, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які не є суб’єктами господарювання, мають право на податкову знижку. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2025 року (включно).

► Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

► Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

► До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

► Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

► Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

За об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи встановлені нульові ставки: чи подається звітність з податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

Припинення діяльності з реалізації пального або спирту етилового: заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (із змінами) (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).

Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому в заяві:

у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

 

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання ФОПами – платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Водночас, відповідно до п. 74доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

За яким ідентифікатором форми подається Звіт про контрольовані операції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами). Звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 01 жовтня року, що настає за звітним.

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Звіту з додатками за ідентифікатором форми J0104707 (подається з 01.08.2024).

 

Фахівці Криворізької ДПІ відповідають на питання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Здебільшого питання були стосовно порядку отримання податкової знижки, правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, нарахування та сплата податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Також, ще запитували про  Національну стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), надсилання до ДПС повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Коментар для медіа щодо права на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо права на податкову знижку.

За витратами, понесеними у 2024 році, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які не є суб’єктами господарювання, мають право на податкову знижку. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2025 року (включно).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Питання плати за землю та податкового боргу розглянули на засіданні підгрупи міськради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області взяли участь у засіданні робочої підгрупи Криворізької міської ради з питань справляння плати за землю.

У ході обговорення увага була зосереджена на питаннях своєчасної та повної сплати земельного податку й орендної плати за земельні ділянки відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також на виконанні планових завдань із наповнення бюджету громади.

Окремо розглянули заходи, спрямовані на зменшення податкового боргу та можливості залучення додаткових надходжень до бюджету.

Спільна робота податківців та органів місцевого самоврядування спрямована на забезпечення стабільного наповнення бюджету громади, що є важливою складовою її соціально-економічного розвитку.