До уваги платників податків – фізичних осіб: триває деклараційна кампанія – 2025

З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори –конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Кодексу);

доходи, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу);

іноземні доходи (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу);

від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (стаття 177 Кодексу);

від здійснення незалежної професійної діяльності (стаття 178 Кодексу);

та в інших передбачених Кодексом.

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (пункт 179.3 статті 179 Кодексу).

Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.

Також зазначено випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до пункт 179.2 статті 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

– доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

– доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

– доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до статті 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Кодексу).

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Як доєднатися до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 69.41.2.1 пункту 69.41 статті 69 Податкового кодексу України визначені критерії, за умови одночасної відповідності яким суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування це:

– рівень сплати податку на прибуток повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Для резидентів Дія.Сіті:

– рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів Дія.Сіті.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи:

– рівень сплати податків до бюджету повинен відповідати або перевищувати середній по галузі;

Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):

– від’ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов’язань зі сплати за землю та єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:

– рівень сплати ПДФО має бути рівним або вищим від середнього по галузі;

– рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

– рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.

Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:

– дохід перевищує 5,0 млн. гривень;

– рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

Спільні вимоги до всіх категорій:

відсутність порушень строків подання звітності;

відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ;

відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ;

відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;

відсутність санкцій до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності;

відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців;

відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування;

веребування на обліку в ДПС більше 1 року.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

До уваги ФОПів – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

– для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

– для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 3 028 грн та мінімальної заробітної плати – 8 000 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 302,80 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1 600,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОПи – платники єдиного податку є платниками військового збору.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп у 2025 році – 800,0 грн (10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць). Сплачується щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ. Сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Дії суб’єкта господарювання, якщо при формуванні фіскального чека в «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «Помилка при збережені фіскального чека»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі надходження повідомлення «Помилка при збереженні фіскального чека» при формуванні фіскального чека в «ПРРО ДПС» суб’єкту господарювання потрібно переконатись, що довжина назви номенклатури товару не перевищує 50 символів.

Якщо зазначена вище довжина є більшою за 50 рекомендованих символів, то необхідно, використовуючи скорочення та абревіатури, зменшити назву номенклатури товару, після чого повторно виконати спробу фіскалізації чека.

З 1 січня реквізити рахунків для сплати платежів не змінилися

У зв’язку з надходженням запитів від платників Державна податкова служба України наголошує, що з 01 січня 2025 року реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів та сум єдиного внеску не змінювалися.

Разом з тим, у 2025 році перелік бюджетних рахунків доповнено новими рахунками, відкритими Казначейством з метою реалізації положень Закону України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», про що ДПС вже повідомляла: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/856459.html.

Актуальні реквізити рахунків для сплати в 2025 році податкових платежів та сум єдиного внеску розміщені на вебпорталі Державної податкової служби України.

Щоб дізнатися реквізити рахунків для сплати платежів, платникам необхідно виконати такі дії:

1) зайти на вебпортал ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;

2) вибрати регіон та вид платежу, який потрібно сплатити.

Порядок адміністративного оскарження рішення комісій щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок розгляду скарги) скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1 – 4).

Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися скарга.

Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).

Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про:

– найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;

– індивідуальний податковий номер платника податку;

– податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

– номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;

– інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;

– відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;

– вимоги платника податку, який подає скаргу;

– інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.

Згідно з п. 11 Порядку розгляду скарги у разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги, зокрема, про неврахування таблиці даних платника ПДВ – пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у таблиці даних платника ПДВ.

Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за себе звільняються:

– фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

– фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску;

– фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – на весь строк їх військової служби;

– фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – на весь строк їх військової служби;

– фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями) з місцем проживання в окупації, – на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

– фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (які не мають найманих працівників), позбавлені свободи внаслідок війни, – на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42446 .

Про подання декларації з акцизного податку за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 567) внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з акцизного податку (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

Пунктом 3 Наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності з 01 січня 2026 року.

Наказ № 567 опубліковано 27.12.2024 в Офіційному віснику України № 109.

Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку у терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2024 році від платників надійшло понад 23,5 млрд грн ПДФО

Протягом січня – грудня минулого року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону отримали від платників понад 23,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

У порівнянні з 2023 роком надходження збільшились на понад 3,5 млрд грн, темп росту – 117,7 відсотків.

Дякуємо сумлінним платникам за своєчасно сплачені податки і збори.

Відкрита та прозора взаємодія з бізнесом – це напрямок діяльності органів ДПС, що спрямований на підвищення рівня податкової культури у суспільстві. Новим форматом комунікацій бізнес-спільноти з податковою службою є ініціатива ДПС України «Територія високого рівня податкової довіри», долучившись до якої платники можуть скористатися перевагами цього проєкту.

Мета проєкту – побудова прозорих та справедливих податкових відносин, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками та державою.

Порядок отримання витягу з реєстру платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 183.11 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за запитом платника ПДВ контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Порядок формування і надання витягу з Реєстру, форми запиту та витягу встановлено розділом VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення).

Згідно з пунктом 7.4 розділу VІІ Положення запит про отримання витягу з Реєстру (форма № 1-ЗВР) подається особисто платником ПДВ або представником платника або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У запиті зазначаються критерії пошуку відомостей у Реєстрі (індивідуальний податковий номер платника ПДВ або податковий номер платника податків), а також вказується спосіб отримання витягу з Реєстру (в електронній формі, поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

Платники ПДВ можуть подати запит (ідентифікатор J/F13017) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо особа подала запит в електронній формі та/або обрала спосіб отримання витягу з Реєстру в електронній формі, то ДПС надсилає витяг (форма № 2-ВР) в електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ (підпункт 4 пункту 7.6 розділу VII Положення).

Разом із цим інформуємо, що в ДПС наявний механізм для перевірки статусу платника ПДВ.

Відповідно до п. 183.13 ст. 183 розділу V ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна податкова служба України щоденно оприлюднює на вебпорталі:

– дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ;

– інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Для отримання інформації, що оприлюднюється, на сьогодні працює пошуковий сервіс «Дані реєстру платників ПДВ», який розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Доступ до відомостей Реєстру надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ після проходження електронної ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом будь-якого надавача електронних послуг).

Крім того, за запитом (ідентифікатор J/F13004) в електронній формі платників ПДВ, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», контролюючі органи надають безоплатно інформацію, що оприлюднюється з Реєстру.

Форми запиту про отримання довідки з Реєстру (форма № 1-ДР), довідки (форма № 2-ДР) та порядок їх формування встановлено розділом VII Положення.

Державна податкова служба України протягом 3 робочих днів від дати надходження запиту надсилає довідку на адресу електронної пошти платника ПДВ, з якої надійшов запит.

Деклараційна кампанія 2025: визначення податкових зобов’язань з військового збору

З 01 січня 2025 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) і військового збору, та/або мають право подати податкову декларацію для отримання податкової знижки.

Звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024, змінено ставку військового збору на 5 відсотків.

Водночас, уточнення порядку сплати військового збору регламентовано Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон України № 4113), який набрав чинності з 01.01.2025, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону України № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України № 4015, тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом України № 4113 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 1.16, яким передбачено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Абзацом третім п.п. 1.16 п. 16і підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України № 4015 (тобто протягом грудня 2024 року), оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації за 2024 рік.

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, для фізичних осіб – платників податку, які відповідно до вимог розділу IV ПКУ зобов’язані подати податкову декларацію та визначити податкові зобов’язання за результатами звітного податкового року застосовують ставку військового збору у розмірі 1,5 відсотка, крім сум доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, що були отримані протягом грудня 2024 року та які підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Також слід зазначити, що Законом України № 4045 внесені зміни до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ, якими передбачено, що нотаріус, суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод з купівлі-продажу транспортних засобів, а також органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, інформацію, передбачену вищезазначеними пунктами ПКУ подають до контролюючого органу щомісячно в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Звертаємо увагу, що випадки, за якими податкова декларація не подається встановлено п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Водночас, у разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ (абзац 7 п. 179.2 ст. 179 ПКУ).

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у грудні 2024 року!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у грудні 2024 року

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у грудні 2024 року, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Алгоритм дій для взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно.

У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

– заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);

– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.

Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.

У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку.

Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.

Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Заяви за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 20-ОПП.

Документ, що підтверджує внесення плати за ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.

Відповідно до вимог розд. VII «Ліцензування» Закону № 3817 перший платіж за ліцензії здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

У заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, зокрема, код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного/щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності (п. 10 частини третьої ст 43 Закону № 3817).

Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Отже, документом, що підтверджує внесення чергової плати за отримані ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, є заява про внесення чергового платежу за ліцензію, що подається до органу ліцензування в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

При отриманні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення платежу зазначається у заяві про отримання ліцензії.

З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2025 розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року, шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), при отриманні:

– окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

– доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

– іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

– фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

– фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

– іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

– платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Майже 2,9 млрд грн – внесок платників Дніпропетровщини у підтримку обороноздатності країни

Впродовж 2024 року платниками Дніпропетровського регіону до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 2,9 млрд грн військового збору. У порівнянні з 2023 роком позитивна динаміка надходжень склала понад 0,5 млрд грн, або 23,7 відсотки.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що військовий збір сплачується (перераховується) платниками за наступними кодами класифікації доходів бюджету:

– 11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» – для податкових агентів;

– 11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» – для податкових агентів;

– 11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

– 11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

– 11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Сумлінно сплачуючи податки, кожен робить важливий внесок у зміцнення обороноспроможності нашої держави. Працюючи легально та добросовісно декларуючи доходи, платники фінансово підтримують Збройні Сили України.

Щодо сплати єдиного внеску у 2025 році самозайнятими особами та членами фермерського господарства за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що набрав чинності з 01.01.2025, зокрема зупинено на 2025 рік дію пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами).

Таким чином, у 2025 році відновлено обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за себе на загальних підставах для:

– фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів));

– фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,

– членів фермерського господарства.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку визначають базу нарахування єдиного внеску самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У 2025 році розмір мінімального страхового внеску складає 1 760 грн (8 000 грн х 22 %), розмір максимального страхового внеску – 35 200 грн (8 000 грн х 20 х 22%).

Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують єдиний внесок у розмірі 22 % від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності.

Протягом року суб’єктом господарювання змінено місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району: сплата ПДФО, подання Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

– із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

– до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно:

– юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

– платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;

– фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

– відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Підпунктом 1 п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зокрема, встановлено, що незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, проводяться такі реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь; державна реєстрація юридичних осіб – релігійних організацій; державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відс., що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності/корпоративними правами.

Дані про взяття на облік платника податків передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням/місцем проживання із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік (п. 10.11 розд. Х Порядку № 1588).

ПКУ не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України.

Отже, у випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або державної податкової інспекції, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (ДПІ обслуговування) відповідно до розд. Х Порядку № 1588.

Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання (у тому числі фізична особа – підприємець) до закінчення поточного бюджетного року сплачує ПДФО за попереднім місцезнаходженням.

При цьому, звітність – Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

Оновлення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку публікуються протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку.

Чи відображається у податковій декларації з ПДВ та у додатку 1 до неї коригування обсягів придбання товарів/послуг без ПДВ та/або за нульовою ставкою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 4 розд. V Порядку № 21 до розділу II податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України без ПДВ (рядок 10.4).

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації.

При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 Податкового кодексу України відображаються у таблиці 2.2 додатка 1.

При цьому у таблиці 2.2 додатка 1 підлягають відображенню лише обсяги коригування податкового кредиту за операціями з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 і 14 відсотків.

Отже, коригування обсягів придбання без ПДВ та/або за нульовою ставкою не підлягає відображенню у декларації та у додатку 1 до декларації.

Дії фізичної особи – платника податків у разі зміни облікових даних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

– витяг з реєстру територіальної громади;

– паспорт, виготовлений у формі книжечки;

– тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Протягом 2024 року від платників плати за землю до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,2 млрд гривень

Протягом січня – грудня 2024 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети платою за землю на понад 7,2 млрд гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 784,8 млн грн, темп росту – 112,2 відсотків.

Керівник обласної податкової подякував платникам за продуктивну роботу і своєчасно сплачені податки та нагадав, що для кожного платника, який увійшов до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається персональний комплаєнс-менеджер. Він супроводжує платника і за потреби допомагає в усіх процесах, пов’язаних з податковими процедурами. Вся контактна інформація про комплаєнс-менеджера надходить платнику до приватної частини Електронного кабінету. При цьому, суб’єкт господарювання сам обирає зручний для себе формат взаємодії та частоту комунікацій з комплаєнс-менеджером, що забезпечує повну прозорість і ефективність у вирішенні податкових питань.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.1.0 станом на 10.01.2025 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.33.1.0) (станом на 10.01.2025):

Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

S0401212 – № 1-ціни (пром) (місячна). Звіт про ціни виробників промислової продукції;

S0600118 – №1-торг. Звіт про товарооборот торгової мережі;

S2702416 – № 24-сг (місячна) Звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин.

Довідники:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 03.01.2025 року.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

УВАГА! ШАХРАЇ!

Упродовж останніх днів зафіксовано факти неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на офіційну скриньку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від імені керівника одного із структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогою зв’язатися за певним номером телефону, який не належить даній особі.

Текстові повідомлення мають наступний зміст: «Доброго дня, [Прізвище, Ім’я по батькові посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області] турбує. Перекажіть щоб [Ім’я по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. 0*********».

Звертаємось до платників: будьте обачними, не піддавайтеся на провокації! Будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть, якщо вони надійшли від відомих адресатів!

Торік ДПС встановила понад 11 тис. фактів найманої праці без оформлення трудових відносин

ДПС протягом 2024 року встановила понад 11 тисяч фактів використання роботодавцями найманої праці без оформлення трудових відносин. Ці дані передані до Державної служби з питань праці України.

Крім того, в результаті перевірок більше ніж 7 тисяч працівників додатково оформили трудові відносини.

Податківці зосереджують увагу на легалізації трудових відносин, заробітної плати та боротьбі з прихованою зайнятістю. Офіційне працевлаштування має низку переваг для працівника.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і впливатиме на розмір пенсії.

Ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави.

Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Наголошуємо, що вирішувати цю проблему треба спільними зусиллями – як державі, так і самим працівникам.

Адже в умовах повномасштабної війни одним з важливих чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з вимогами абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

При цьому слід враховувати, що на підставі п.п. 14.1.17 п. 14.1 ст. 14 ПКУ поняття бюджетної установи у ПКУ вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Так, згідно з п. 12 частини першої ст. 2 БКУ бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Таким чином, якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає.

Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).

На підставі викладеного вище питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Про подання декларації з акцизного податку за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Наказ № 567 опубліковано 27.12.2024 в Офіційному віснику України № 109.

У грудні платники сплатили до загального фонду державного бюджету 13,1 млрд грн акцизного податку

Акцизного податку на суму 13,1 млрд гривень з вироблених та ввезених підакцизних товарів надійшло до загального фонду державного бюджету України у грудні 2024 року. Це на 45 відс. (4,1 млрд грн) більше грудня 2023 року.

Виконання показника доходів забезпечено на 104,1 відс., додатково до бюджету надійшло 0,5 млрд гривень.

У грудні 2024 року також забезпечено виконання показників доходів з лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.

Так, з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції надійшло майже 1 млрд грн, що забезпечило виконання доведених показників доходів на 109 відс. (додатково 80,4 млн грн).

З вироблених та ввезених тютюнових виробів надійшло майже 9 млрд грн, що становить 100,1 відс. показника доходів, додатково надійшло 9,3 млн гривень.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

– фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – на весь строк їх військової служби;

Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42446 .

Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платники податків – юридичні особи та фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

Закон № 4015 – деякі податкові зміни для податкових агентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015) внесено зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ.

Зазначені новації передбачають, що з 01.01.2025 для податкових агентів встановлено щомісячний обов’язок подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

До цього був встановлений квартальний термін подання такого податкового розрахунку.

Військовий збір: до уваги платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачено, що платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2025 сплачують військовий збір.

Для його сплати відкрито бюджетні рахунки:

– юридичним особам (ІІІ група) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

– фізичним особам – підприємцям (платникам єдиного податку) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування».

Реквізити зазначених рахунків, зокрема у розрізі регіонів розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

До уваги платників: інформація про реквізити рахунків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Актуальна інформація про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (шлях Головна/ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ/Рахунки для сплати платежів).

Впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону надійшло понад 42,2 млрд грн податкових платежів

Платниками Дніпропетровщини у січні – грудні 2024 року до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 42,2 млрд грн податків та зборів, що на понад 10,9 млрд грн, або на 35 відс., більше надходжень 2023 року.

Основним джерелом доходів загального фонду державного бюджету є податок на додану вартість (ПДВ). Протягом 2024 року платники регіону сплатили понад 16,3 млрд грн ПДВ, що складає понад 38 відс. від загальних надходжень. Також до загального фонду державного бюджету у січні – грудні минулого року надійшло понад 14,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (понад 34 відс. від загальних надходжень), понад 5,2 млрд грн податку на прибуток підприємств (понад 12 відс. від загальних надходжень) та майже 5,0 млрд грн рентних платежів (понад 11 відс. від загальних надходжень).

Подяка платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів.

Звертаємо увагу, що основні переваги, які очікуються від системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства – це надання змоги платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимальне спрощення процесу звітування та сплати податків і зборів, мінімізація ризиків недотримання платниками вимог податкового законодавства.

Закон № 4113: новації з податку на доходи фізичних осіб для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон № 4113) запроваджені зміни до положень Податкового кодексу України, зокрема стосовно податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для резидентів Дія Сіті, які застосовуються з 01.01.2025 (п. 170.141 ст. 170 ПКУ).

Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки ПДФО при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті:

– ставка податку у розмірі 5 відсотків до доходів спеціалістів резидента Дія Сіті застосовується починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті. Доходи, що були нараховані (виплачені) в календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків;

– уточнено, що за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав вимогам профільного законодавства, ПДФО сплачується за власний рахунок за ставкою 18 відсотків, за вирахуванням податку, що вже був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів;

– встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка ПДФО у розмірі 5 відсотків і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) на власний рахунок до бюджету ПДФО за ставкою 18 відсотків щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням сплачених сум ПДФО.

Умови включення юридичних осіб та ФОПів до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування).

Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці (ФОП), що одночасно відповідають всім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;

є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;

з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Порядок визначення та розрахунок показників, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлено п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ

Підпунктом 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що за умови одночасної відповідності всім критеріям, встановленим п.п. 69.41.2, до Переліку включаються:

– юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.1 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

– резиденти Дія Сіті (п.п. 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

– юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.3 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

– юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи (п.п. 69.41.2.4 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ оподаткування (п.п. 69.41.2.5 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

– фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі (п.п. 69.41.2.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.

До Переліку включається інформація про:

– найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;

– податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.

Сервіс ДПС України «Пульс»: результати опрацювання інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечує організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.

Всього у січні – грудні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 361 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 76 одиниць (січень – грудень 2023 року – 437 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

– щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 235 звернень (65%);

– щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 58 звернень (16 %);

– щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 звернення (1 %)

щодо роботи центрів обслуговування платників – 16 звернень (4,5%).

Терміни та ставки, за якими сплачується військовий збір ФОП – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (ФОПи) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Податкова вимога

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 060 грн (17 грн х 160).

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (із змінами) (далі – Порядок № 610).

Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представники) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 6 розділу IV Порядку № 610).

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири)

Запитання:

Чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. м, норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України. Якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?

Відповідь:

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) визначається статтею 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника Податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25000 гривень податкового зобов’язання з Податку у разі наявності у юридичної особи – платника Податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.

За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ не застосовується.

Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.

Оскільки підпункт 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначає збільшення суми Податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. м, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника Податку.

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства

Питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

До уваги самозайнятих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:

– припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

– закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

– анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, – з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) та копію документа, відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них Заяви за ф. № 5-ОПП (п.п. 3 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588).

Таким чином, фізична особа, відносно якої внесено до Реєстру самозайнятих осіб запис про припинення незалежної професійної діяльності, та яка має намір провадити незалежну професійну діяльність вдруге, стає на облік в контролюючому органі за місцем свого постійного проживання у день подання Заяви за ф. № 5-ОПП та копій документів, що підтверджують право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

При цьому взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вдруге, не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності вперше, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Платникам про експериментальний проект щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи.

Основні новації експериментального проекту

► Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:

ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

► Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.

► Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них – створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.

► Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

► Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.

Закон № 4113: зміни у справлянні військового збору для ФОПів на загальній системі оподаткування

Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирають чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом № 4015, зокрема, збільшено розмір ставки військового збору з 1,5 відс. до 5 відс., у тому числі для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які не є платниками єдиного податку.

Разом з тим, Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 розділу IV ПКУ.

Так, доходи ФОПів, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ (пункт 177.1 статті 177 розділу IV ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пункт 177.2 статті 177 розділу IV ПКУ)

Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ).

ФОПи подають річну Декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу І «Загальні положення» ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу IV ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Отже, розрахунок податкового зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.

Враховуючи зазначене, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік отриманого ФОП, який не є платником єдиного податку, від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.

При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.

Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) спрямовано на підвищення рівня отримання платниками податків податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», яка набрала чинності 31.07.2024.

Нагадуємо, що вищезазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.

Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: отримання відомостей про доходи у смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».

Для цього необхідно:

– завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play.

– ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого надавача;

– у розділі «Послуги» обрати меню «Отримати відомості про суми виплачених доходів»;

– вказати необхідний період*, за який користувач бажає отримати відомості.

Результат отримується за 5 хвилин.

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Також звертаємо увагу, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Щодо запровадження електронного аудиту («е-аудит»), передбаченого розділом 4.2.2(b) «Удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок» Національної стратегії доходів до 2030 року

Впровадження електронного аудиту («е-аудит») здійснюється в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД). Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку.

Одним із напрямів реалізації НСД є заходи по впровадженню «е-аудит», що сприятиме удосконаленню процесів організації проведення перевірок та цифрової трансформації контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

На сьогодні прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, розроблено методики проведення перевірок, удосконалено «Електронний кабінет» для забезпечення зручності роботи з великими обсягами даних.

Для платників податків передбачається:

– сприяння достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;

– надання можливості виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T UA файлу (система відображає ймовірні помилки платника);

– підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства;

– забезпечення прогнозованості щодо відбору платника до документальної перевірки.

Для податкових органів запровадження «е-аудит» передбачає:

– введення автоматизації податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;

– прискорення та спрощення процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;

– стандартизація процесів податкових перевірок;

– зменшення впливу «людського» фактору під час процедур податкового контролю.

Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу. Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу.

З метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури («е-аудит») шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків. Ознайомитись з Меморандумом про участь в експерименті із запровадження Концепції електронного аудиту великим платникам податків можна за посиланням: Головна/БАНЕР/SAF-T/Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).

Протягом 2024 року заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.

На сьогодні SAF-T UA в Україні впроваджується поступово – на даному етапі вимога до формування та подання стандартного аудиторського файлу розповсюджується лише на великих платників податків.

Плата за ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також на зберігання пального з 01.01.2025: розмір та порядок внесення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, пальним, встановлена у таких розмірах:

– пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 0,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Cтаттею 53 Закону № 3817 встановлено річну плату за ліцензії на право:

– роздрібної торгівлі пальним – в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

– зберігання пального – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;

– зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно, є безоплатною (частина друга ст. 53 Закону № 3817).

Ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії, передбаченої частиною другою cт. 53 Закону № 3817) справляється щорічно.

Перший платіж за ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

Згідно з ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Податковий борг виник у період дії воєнного стану в Україні: щодо підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

– у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

Водночас, з 01 серпня 2023 року ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої – третьої груп є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Водночас, враховуючи норми п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.

Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Закон № 3813: опублікування середніх показників критеріїв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.

Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Деякі нюанси заповнення Заяви за формою № 20-ОПП, поданої через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Згідно з пунктами 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (Заява за формою № 20-ОПП), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Заява за формою № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

Заява за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за формою № 20-ОПП).

У розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Заяви за формою № 20-ОПП:

у графі 7 зазначається назва населеного пункту/району у місті,

у графі 8 – тип вулиці (вулиця/бульвар/площа/проспект/провулок/проїзд/узвіз тощо),

у графі 9 – назва вулиці,

у графі 10 – номер будинку (арабська цифра),

у графі 11 – доповнення до номера будинку (у разі наявності – літера українського алфавіту),

у графі 12 – корпус (у разі наявності, якщо до номера будинку, який складається з декількох корпусів, додається номер корпусу. Позначається арабською цифрою або літерою українського алфавіту),

у графі 13 – номер квартири (арабська цифра).

При заповненні граф 7 – 9 Заяви за формою № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.

Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у цьому розділі, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів та назв населених пунктів, вулиць тощо, які є актуальними на дату подання Заяви за формою № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.

Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».

Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».

Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html

До уваги ФОПів, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звертає увагу платників податків фізичних осіб – підприємців, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами.

Мобілізовані підприємці на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності:

– з податку на доходи фізичних осіб,

– з єдиного податку,

– з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника.

Звертаємо увагу, що заява подається протягом 10 днів після демобілізації або лікування (реабілітації), у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації.

Форма, за якою подається заява для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності з 01.01.2025

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених Законом № 3817 випадках.

Відповідно до частини сьомої ст. 34 та частини сьомої ст. 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:

– форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;

– форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.

Водночас, відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.

У зв’язку з цим, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, зокрема, щодо отримання ліцензії такі заяви подаються у довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.

Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html.

Зазначена інформація розміщена на вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42422 .

Семінар з питань новацій податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.

Днями, в приміщенні виконавчого комітету Криворізької міської ради для платників податків Кривого Рогу проведено семінар щодо новацій податкового законодавства.

Податківці розповіли присутнім про декларування доходів громадян отриманих у 2024 році, обов’язок платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2025 сплачувати військовий збір та єдиний соціальний внесок. А також, про Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України та інші зміни.

Розглянули питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та особливості податкового адміністрування під час дії воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Звернули увагу платників на важливість сплати податків, зборів та платежів до бюджетів та надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх.

Актуальні питання податкового законодавства розглядали за «круглим столом»

Днями, в Центрі обслуговування платників податку Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних податкового законодавства.

Присутнім розповіли про Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», яким передбачено, що платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2025 сплачують військовий збір. Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України.

Нагадали про дотримання трудових відносин з найманими працівниками та інше.

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2025

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

– для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

– для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 8000 гривень.

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів Дніпропетровської області:

Код ДПІ	Назва ДПІ
462	Дніпровська ДПІ
403	Кам’янська ДПІ
408	Новомосковська ДПІ
410	Павлоградська ДПІ
412	Синельниківська ДПІ
482	Криворізька ДПІ
407	Нікопольська ДПІ

Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті:

– «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;

– «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.

Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.

Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.

Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/»

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 8000 гривень.

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2025 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку – 1 336 000 грн;

другої групи платників єдиного податку – 6 672 000 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 9 336 000 гривень.

Щодо ставок єдиного податку

Максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку:

першої групи становить 302,80 грн,

другої групи – 1600,0 гривень.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що до сум доходу, зазначеного у п. 293.4 ст. 293 ПКУ, ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) встановлюється у розмірі 15 відсотків.

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

– профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;

– допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;

– реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

На яку ПСП та при якому граничному доході платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2025 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4).

Отже, у 2025 році ПСП дорівнює 1514,00 грн при граничному доході – 4240,00 гривень.

Довідково: статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 3028,00 гривень.

Особливості здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 45 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно зі статтями 50 та 89 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа та фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

При цьому ст. 90 ЦКУ встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Види та організаційні форми підприємств визначені ст. 63 ГКУ.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС. Зокрема, відповідно до такого довідника об’єкт оподаткування «Бар» має код «78», «Кафе» – «247», «Ресторан» – «452».

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Визначення терміну заклад ресторанного господарства (далі – заклади РГ) наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 219).

Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) РГ поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) РГ, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України (п. 1.6 Правил № 219).

На фасаді приміщення закладу (підприємства) РГ повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).

Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) РГ або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».

Особливості справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у 2024 – 2025 роках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2024 – 2025 роках рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Так, Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон № 3721) до Податкового кодексу України внесено наступні зміни в частині порядку справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата), які набули чинності з 01 липня 2024 року, а деякі з 01 вересня 2024 року.

Розширено перелік об’єктів, які належать до об’єкту оподаткування Рентною платою, а саме: підставою для користування радіочастотним спектром України визначено:

– ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

– ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;

– присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.

Визнано не платниками Рентної плати користувачів суднових станцій, що встановлені на борту судна, що звільняє таких користувачів від обов’язків нарахування та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати.
Збільшено розмір ставок Рентної плати.
Змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок Рентної плати, а саме:

– скасовано з 01.09.2024 коригуючий коефіцієнт 0,75;

– коефіцієнти 1,2 та 1,4 застосовуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Вдосконалено порядок обміну інформацією з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
Скорочено термін вжиття заходів контролюючим органом згідно із законодавством до платників Рентної плати, якими не сплачено або сплачено в неповному обсязі податкові зобов’язання з Рентної плати, з шести до трьох місяців.

Зміна ставок Рентної плати та припинення застосування коефіцієнтів до них відбуватиметься не одномоментно, а у послідовності, наведеній у Додатку*.

Звертаємо увагу, що зміни, внесені Законом № 3721, розміщені на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) (Головна / Законодавство / Податки, збори, платежі / Загальнодержавні податки / Рентна плата / Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом / Коментарі фахівців) за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata3/komentari-fahivtsiv-/

Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

За якою ставкою податку на прибуток підприємств оподатковуються дивіденди, виплачені банківською установою у 2024 році?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.

Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.

!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.

Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.

Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.

Сплата військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набрав чинності з 01 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», тобто з 01 грудня 2024 року.

Законом № 4113 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 1.16, яким визначений порядок сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку а доходи фізичних осіб, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 01 січня 2025 року.

До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:

– окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);

– доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);

– іноземні доходи;

– доходи від продажу інвестиційного активу;

– доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійною діяльністю.

Єдиний внесок: порядок повернення коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті.

Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом № 4113, зокрема уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті.

Відповідно до підпункту 170.14¹.2 пункту 170.14¹статті 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Змінами, внесеними Законом № 4113 уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Змінами до підпункту 170.14¹.5 пункту 170.14¹статті 170 Кодексу уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.

Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.

З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 пункт 170.14¹ статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.14¹.6 пункту 170.14¹ статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.

Змінами до частини 14¹статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.

На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.

Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 частину 14¹ статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.

Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 14¹ статті 8 Закону № 2464 щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.

В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: дії ФОПа для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про таке.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:

як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);

як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.

При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.10.2024 № 522) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» – для податкових агентів;

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» – для податкових агентів.

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.

Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.

Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

У 2024 році платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 130,7 млрд гривень

У січні – грудні 2024 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло понад 130,7 млрд грн податків, зборів та платежів.

Так, до Державного бюджету України з початку 2024 року спрямовано понад 52,2 млрд гривень. Це на понад 10,7 млрд грн або на 26,0 відс. більше аналогічного періоду 2023 року.

Місцеві бюджети впродовж 2024 року отримали більш ніж 41,4 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з 2023 роком на понад 6,8 млрд гривень. Темп росту надходжень – 119,9 відсотків.

Державні цільові фонди у січні – грудні 2024 року поповнились єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 37,0 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 16,5 відс. більше ніж за підсумками 2023 року.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і фінансову підтримку держави!» – зазначила очільниця обласної податкової.

Завершено новітню розробку ІТ-рішення ДПС для аналізу даних РРО/ПРРО

За підтримки Проєкту EU4PFM Державна податкова служба України впровадила прогресивне ІТ-рішення, що посилить аналітичні можливості, які покращують управління податковими ризиками, та дозволить:

аналізувати дані РРО/ПРРО;

своєчасно ідентифікувати податкові ризики та ефективно ними управляти;

підвищити ефективність ризик-орієнтованого підходу, а саме — відбирати для податкових перевірок лише ті підприємства, щодо яких виявлено ймовірні ризики.

Впровадження модернізованої ІТ-системи сприятиме детінізації готівкових розрахунків, підвищенню справедливості та рівних умов для бізнесу, що є передумовою для забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджету.

EU4PFM продовжує підтримувати ДПС у впровадженні інноваційних цифрових технологій, що мінімізують вплив людського фактору і забезпечують прозорість та застосування єдиних підходів під час здійснення податкового контролю.

Прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: як надіслати повідомлення до ДПС через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413):

повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;

у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001004» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «J(F)3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне/нульове значення: чи подається Звіт про КІК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.

Для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (абзац перший п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).

Згідно з п.п. 39 прим. 2.3.3 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток КІК звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).

Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).

Таким чином, якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне або нульове значення, контролюючою особою обов’язково подається:

Звіт (повний);

додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (Розрахунок прибутку КІК).

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

У Звіті та у Порядку № 254 чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

Графи 1 – 2, 4 – 9, 11 – 17, 21 – 26 та 35 Звіту є обов’язковими для заповнення.

Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.

Отже, графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.

Сплачуєте бюджетні/небюджетні платежі – дотримуйтесь порядку заповнення платіжної інструкції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

До уваги платників податків!

Інформація щодо ліцензування з 01 січня 2025 року діяльності, яка регулюється Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон 3817)

З 1 січня 2025 року повністю набирає чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:

– перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія:

на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;

на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

При цьому, звертаємо увагу, що вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;

– прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

– встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року;

– встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року;

– вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).

Слід врахувати, що з 1 січня 2025 року ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).

Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.

Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.

Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:

– отримання ліцензії;

– внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;

– внесення чергового платежу за отриману ліцензію;

– припинення дії ліцензії;

– отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,

такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання (додаються).

При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.

До уваги платників податків! Змінено критерії віднесення операцій до контрольованих

Державна податкова служба України з метою дотримання платниками податків вимог законодавства з трансфертного ціноутворення звертає увагу на таке.

З 01.01.2025 набирають чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено абзацами такого змісту:

«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

Також Законом № 3813 в абзаці тринадцятому підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу цифри «20» замінено цифрами «25», тобто збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків.

Крім того, з 01.01.2025 згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 3813 до абзацу шістнадцятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 будуть внесені зміни щодо можливості для контролюючих органів доказувати пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки.

Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, зокрема, будуть враховуватись такі критерії:

віднесення держав (територій) до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;

віднесення до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

не забезпечення компетентними органами держав (територій), за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника).

Щодо організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи, то згідно зі змінами, внесеними Законом № 3813, операції з такими суб’єктами будуть визнаватись неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу.

З більш детальною інформацією щодо змін в Кодексі, передбачених Законом № 3813, можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text.

Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами подається за формою «J/Fl300207»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Кроки для платника податків

Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі платежів » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь – якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Національна стратегія доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):

– отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

– отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

– іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);

– для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).

Зобов’язані подавати Декларацію також:

– фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);

– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);

– іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);

– платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Припинення діяльності юридичної особи (її відокремлених підрозділів): дії ліквідатора для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Зняття з обліку в контролюючих органах юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) визначено: ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями; розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 11.5 розд. XI Порядку № 1588 у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків датою виникнення підстав для початку проведення контролюючими органами процедур, передбачених розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162, є дата отримання першого з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

відомостей з ЄДР про прийняте уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, рішення про припинення відокремленого підрозділу такої юридичної особи;

судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних, зокрема, з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. XI Порядку № 1588).

Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, враховуючи норми ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями, юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду).

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до контролюючих органів податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Оскільки платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, то у разі їх закриття платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, протягом 10 робочих днів після закриття.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з ЄДР про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки (пп. 2, 3 розд. IV Порядку № 1162).

Пунктом 11.9 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків/електронних гаманців юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Інформація про відкриті/закриті у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей рахунки/електронні гаманці, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.

Згідно з п. 11.10 розд. XI Порядку № 1588 та п. 4 розд. IV Порядку № 1162 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП) або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП, а також відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. № 11-ЄСВ мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.

Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації достатньою підставою для підписання та направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за ф. № 30-ОПП.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Пунктом 11.11 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що за наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 ПКУ, за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).

Митна вартість товарів не перевищує еквівалент 150 євро: порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення/вивезення товарів на/з митної території України незалежно від обраного митного режиму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.

Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс. , ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).

Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.

Згідно з п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. У рядку 2.3.1 вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) вказуються дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 відс. відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 декларації такі операції не підлягають.

Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 4 (Д4).

Отже в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4).

Чи можуть платники бути виключені з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.

Податкова культура відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Податкова культура – це частина загальнонаціональної культури країни, відображає рівень розвитку суспільства, виражений у чинних нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, усвідомленні необхідності виконання податкових зобов’язань, виконанні своїх обов’язків як платниками податків, так і державою. Таким чином, податкова культура стосується всього суспільства і включає у себе свідоме ставлення до податкового процесу всіх його учасників. Податкова культура в державі відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до держави податків, зборів та інших обов’язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов’язків платниками податків та контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства.

Ключовим чинником є розуміння всіма громадянами важливості сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Вона тісно пов’язана не лише з відношенням суспільства до сплати податків, а й із відношенням держави в особі її представників до платників податків як особистості, їхніх прав і свобод, честі та гідності. Саме взаємоповага зазначених суб’єктів сприятиме досягненню високого рівня податкової культури у державі. Ураховуючи те, що рівень податкової культури у суспільстві є невід’ємною частиною та обов’язковою умовою забезпечення належного рівня податкової безпеки держави, доцільним є визнання податкової культури одним зі складників податкової безпеки.

Податковий менеджмент як складник податкової безпеки являє собою сукупність норм, методів та правил організації відносин між державою та платниками податків із метою формування бюджетів та державних цільових фондів. Податкова безпека тісно пов’язана з рівнем податкової культури, яка проявляється у дотриманні всіма суб’єктами податкових правовідносин законів та інших нормативно-правових актів, вчасності та правильності сплати податків, знанні законів, своїх прав та обов’язків, довірі до держави та ефективному перерозподілі зібраних податків та зборів.

Розроблення концепції передбачає визначення системи поглядів на загальні засади запровадження нових або скасування тих, що вже існують, податків та зборів, підходів до порядку їх адміністрування, прав та обов’язків платників податків, контролюючих органів та їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також принципів та порядку притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. Це дасть змогу побудувати систему забезпечення податкової безпеки держави з метою надійного захисту її інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз у сфері справляння податків і зборів, а також забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів.

Одним із етапів концепції розвитку податкової культури є впровадження заходів інформаційно-роз’яснювальної кампанії про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

З 29.11.2024 в податковій службі запроваджено функціонування комплаєнс-менеджерів, які на постійній основі проводять зустрічі з платниками податків, що включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Вони здійснюють роз’яснення основних аспектів податкового законодавства задля підвищення рівня добровільної сплати податків.

Заходи, які застосовуються податковими органами, повинні забезпечувати доступ платників податків до послуг в електронному вигляді, сприяти підвищенню податкової культури та мотивації платників зі сплати податків і цим самим збільшувати поступлення до державного бюджету.

На постійній основі запроваджено висвітлення актуальних питань щодо змін податкового законодавства, відповідальності за його порушення на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та центрах обслуговування платників податків.

Отже, податкова грамотність і формування податкової культури – це одні з найважливіших умов для того, щоб податкова система та власне податкове адміністрування ефективно запрацювали.

Результатом цієї роботи є збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів. Так, в порівнянні з минулим роком надходження до Державного бюджету України в цілому по області збільшились по податку на прибуток на 1850,2 млн грн; по податку на додану вартість – на 2890,0 млн грн; по рентній платі – на 2096,3 млн грн; до місцевих бюджетів – по рентній платі – на 870,0 млн грн; по платі за землю –779,7 млн грн.

Побудувати економічно розвинену Україну неможливо без участі кожного члена суспільства, який свідомо бере участь у цьому процесі, тобто працює і сплачує податки. А формування податкової культури є важливою складовою фінансової грамотності населення.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати документи, зазначені у п. 5 Порядку № 520.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).

Виходячи з вищенаведеного, діючим законодавством не передбачено можливості покупцем ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до податкових накладних продавця, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПН.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи здійснюється анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати задекларованих податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), якщо їх погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом другим п. 6 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, встановлено, що у разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до абзаців першого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій, визначений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період березень 2022 – грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац п’ятий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники орендної плати, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом № 3050 відповідно до ст. 288 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац шостий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, якщо платник податку не сплатив податкові зобов’язання, задекларовані в Декларації, а погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої Декларації щодо зменшення сум раніше нарахованих зобов’язань відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати), здійснюється територіальними органами ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки (місцем адміністрування земельного податку та/або орендної плати) на підставі поданої платником податків відповідної заяви у довільній формі.

1545

Грушівська громада

Дніпропетровської області

(05656) 57770

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Військовий збір: до уваги платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування!

Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків

Форма, за якою подається заява для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності з 01.01.2025

До уваги платників!

Особливості справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у 2024 – 2025 роках

До уваги платників податків! Змінено критерії віднесення операцій до контрольованих

Зміст

Фотогалерея

Історія