Руслан Кравченко: Маємо перші позитивні результати роботи консультаційних центрів з питань розблокування податкових накладних

На сьогодні в органах ДПС діють 29 консультаційних центрів, які надають комплексну допомогу платникам у питаннях розблокування податкових накладних та виведення підприємств з категорії ризикових.

Про це Голова ДПС Руслан Кравченко заявив під час зустрічі з 130 представниками бізнесу, бізнес-асоціацій та громадських організацій Львівщини, в якій також взяв участь начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

За словами керівника Служби, такі центри користуються попитом серед бізнесу. Зокрема, лише на Львівщині трохи більше, ніж за півтора тижні розблоковано 3835 податкових накладних.

«Ми прагнемо максимально допомагати. Але якщо хтось, наприклад, буде реєструвати памперси, а на виході – зерно, будемо блокувати. Загалом з початку року кількість заблокованих накладних скоротилася до 0,44 %, майже 9 тис. підприємств виведені з переліку ризикових», – підкреслив Руслан Кравченко.

Для системного вирішення проблем податківці вже напрацьовують пакет змін щодо підвищення ефективності роботи СМКОР.

Крім  того, Голова ДПС акцентував увагу на виконанні ДПС рішень суду.

«Моя позиція незмінна – я прихильник досудового врегулювання суперечок. Але якщо суд ухвалив рішення – податкова має його виконувати. Це принцип, якого дотримується вся команда», – наголосив Руслан Кравченко.

Він також зазначив, що враховуючи численні пропозиції бізнесу, в ДПС активно працюють над внесенням змін до критеріїв віднесення підприємств до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Учасники зустрічі також обговорили питання:

скорочення кількості податкових інспекцій та проблеми, які через це виникли,

податкові перевірки,

підвищення функціональності Електронного кабінету платника податків.

 

Дніпропетровщина: 10 днів роботи консультаційного центру

На Дніпропетровщині за 10 днів розблоковано майже 5,2 тисяч податкових накладних та виключено з числа ризикових 262 суб’єкти господарювання

Для зручності та допомоги бізнесу 04.02.2025 на Дніпропетровщині запрацював консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).

Його основна задача – надання фахової підтримки суб’єктам господарювання (СГ) у розблокуванні податкових накладних та виключенні підприємств з переліку ризикових.

«Консультаційний центр сприяє ефективній комунікації та системному вирішенню проблемних питань. Понад 500 розблокованих податкових накладних у день та виключення з числа ризикових 262 підприємства – такий результат роботи центру на сьогодні», – зазначив керівник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталій Токар.

Станом на 18.02.2025, тобто за 10 робочих днів, до центру надійшло 224 звернення від платників податків.

Проведено десятки зустрічей та консультацій з роз’ясненнями галузевої специфіки діяльності підприємств та опрацюванням їхніх податкових ризиків.

Загалом пройшло 87 заходів з 224 СГ у різних форматах:

– 4 особисті зустрічі з платниками ПДВ з метою надання фахової інформаційної підтримки у питанні виключення з переліку ризикових;

– 4 онлайн зустрічі засобами ZOOM-конференції, на яких платникам надані роз’яснення з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств за участі 141 представника бізнесу;

– 79 роз’яснень платникам, які звернулись до консультаційного центру засобами телефонного зв’язку.

На особистих зустрічах з платниками шляхом ефективної комунікації фахівцями податкової служби регіону розроблено дорожню карту щодо необхідних дій для їхнього виходу із ризикової категорії.

Так, одним із платників, який перебував у переліку ризикових з квітня 2024 року, з урахуванням фахової допомоги податківців, 11.02.2025 подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості і за рішенням регіональної комісії 14.02.2025 СГ виключено з переліку ризикових.

Важливий наслідок проведених заходів у рамках роботи консультаційного центру – це збільшення кількості врахованих таблиць даних платника податку на додану вартість (Таблиця). У лютому поточного року відсоток врахованих Таблиць складає 59,5 відсотків. Позитивна динаміка у порівнянні з січнем 2025 року – 4,1 відсотки. І як результат – зменшення загальної кількості зупинених податкових накладних в ЄРПН.

Віталій Токар констатував: «У порівнянні з середнім показником січня 2025 року зменшилася кількість випадків, коли регіональна комісія не може прийняти рішення про реальність здійснення господарської операції за результатом розгляду первинного пакету документів, які подають платники, та направляє повідомлення про необхідність надання додаткових письмових пояснень і документів».

Виключення випадків безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних та потрапляння платників до категорії ризикових.

Бізнес має працювати комфортно, без зайвих перешкод та блокувань.

 

Звітність з ПДФО та ЄСВ відтепер щомісячна – Мінфін затвердив нову форму

З 2025 року податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ потрібно подавати щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і оновило порядок її заповнення та подання.

Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам.

Коли потрібно подавати звітність:

– до 10 лютого 2025 року звіти за IV квартал 2024 року подаються за старою формою;

– до 20 лютого 2025 року треба подати звіт за січень 2025 року за новою формою.

Нова форма звіту включає основний розрахунок і декілька додатків:

1. Додаток 1 – інформація про ЄСВ.
2. Додаток 4ДФ – відомості про доходи.
3. Додаток 5 – інформація про трудові відносини.
4. Додаток 6 – дані про спеціальний стаж.

Щомісячне подання звіту за новою формою сприятиме контролю за надходженнями до бюджету.

 

Фізична особа – резидент отримала бюджетний грант: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ. Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний місяць) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.3 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1ст. 170 ПКУ.

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

 

Порядок обчислення та терміни сплати податку на прибуток підприємств (у т. ч. загального МПЗ)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

– виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

– у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

– якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

– кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

– сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

– загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

– різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

 

Чи можливо виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 16 розд. ІІІ Порядку № 21 у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ), та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д6) (додаток 6). Копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.

Згідно з п. 1 розд. IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).

Водночас, формою додатка 6 не передбачено подання уточнюючого додатка 6, такий додаток може бути поданий з відміткою звітний або звітний новий.

Крім того, п. 20 розд. ІІІ Порядку № 21 визначено, що після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Отже, помилку у додатку 6 можливо виправити лише якщо її виявлено до закінчення граничного терміну подання декларації. При цьому платник податку має право подати нову декларацію з відміткою «Звітна нова» та виправлений додаток 6 з відміткою «Звітний новий».

 

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 9 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (першої – третьої груп) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають Додаток 1 у складі Декларації востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.

Враховуючи зазначене:

– платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Додаток 1 у складі Декларації у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку третьої групи – у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації.

Поряд з цим, якщо платник податків ліквідується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду)), Декларація може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного періоду.

 

Отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального: новації Закону України № 3817

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).

Так, суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального подає заяву.

Відповідно до п. 5 ст. 43 до заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

У разі, якщо документи, видані (оформлені) іншій особі ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.

Інформуємо, що з метою перевірки дотримання суб’єктами господарювання окремих норм Закону № 3817 посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня поточного року проведено 5 фактичних перевірок платників, які здійснюють діяльність з роздрібного обігу пального.

За результатами зазначених перевірок встановлені порушення, а саме: здійснення суб’єктами господарювання операцій з роздрібної торгівлі пальним без ліцензій. Застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму понад 1,8 млн гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на безумовному дотриманні діючого законодавства України платниками податків, які здійснюють діяльність на ринку виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у тому числі при використанні РРО/ПРРО.

 

Як подати декларацію про доходи за 2024 рік

В Україні триває деклараційна кампанія – 2025.

Деякі платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно розрахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, подавши декларацію про майновий стан і доходи. Це передбачено Податковим кодексом України.

Подати декларацію можна декількома способами.

Кожен може обрати зручний для себе:

– особисто або уповноваженою особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

– в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До речі, це найбільш зручна форма. Для цього потрібно лише мати кваліфікований електронний підпис (так званий електронний ключ) та доступ до мережі «Інтернет».

Як подати?

– через електронний кабінет платника: як це зробити – дивись відео за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/774470.html;

– через мобільний застосунок «Моя податкова»: інструкція тут: https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali/10156.html.

Нагадаємо! Сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Це значно спростить процес.

Не відкладайте подання декларації на останній день! Вчасно звітуйте про отримані у минулому році доходи.

Про терміни подання декларації дивіться за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.

 

Дніпропетровщина: розпочали роботу інформаційні центри з питань реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою.

Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації податкових накладних, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся за телефонами та до центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС.

Робота консультаційних центрів буде здійснюватись за телефонами: (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування ЦОПів, а саме:

1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.
3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а.
4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.
5. Кам’янський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Кам’янське, вулиця Медична, 9.
6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.
7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.
8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а.
9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.
10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.
11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7.
12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30
13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46.
14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.
15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.
16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.
17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.

На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів:

понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв

перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин.

Увага!

Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком:

понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв

п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв

перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин.

Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.

 

У січні поточного року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 51 звернення громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є одним з пріоритетних напрямків роботи органів державної податкової служби.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому, так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України, від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 51 звернення громадян, з яких 51 – заява.

Загальна тематика письмових звернень:

–  інформування про ухилення від сплати податків – 26 звернень (51 %);

–  податок на майно – 8 звернень (15,7 %);

–  контрольно-перевірочна робота – 6 звернень (11,8 %);

–  аграрна політика та земельні відносини – 2 звернення (3,9 %);

–  інші питання – 9 звернень (17,6%).

У порівнянні з січнем 2024 року у поточному році загальна кількість звернень платників податків зменшилась на 17 одиниць (січень 2024 – 68 звернень).

 

Передача фізичною особою земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування: для кого визначається МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (із змінами та доповненнями) для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями, оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

 

До якого органу ДПС необхідно звернутися платнику у разі незгоди з показниками нарахованих, сплачених, повернутих сум податків, зборів та єдиного внеску, а також надміру сплачених коштів та сум податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску…

До якого органу ДПС необхідно звернутися платнику у разі незгоди з показниками нарахованих, сплачених, повернутих сум податків, зборів та єдиного внеску, а також надміру сплачених коштів та сум податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску, відображеними в меню «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету?

Через меню «Заяви, запити для отримання інформації» в Електронному кабінеті платник податків може подати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати  єдиного внеску за даними органів ДПС з підписом посадової особи ДПС (форма F/J13002).

Якщо запит стосується кількох років його потрібно подавати окремо за кожен рік, але не більше ніж за останні 5 років, відлік яких починається з року прийняття  запиту.

Відповідь на такі запити платник отримує не пізніше 2 робочих днів після прийняття запиту.

У разі встановлення платником невідповідностей між  показниками стану розрахунків з бюджетом і фондами за даними платника та даними податкового органу він може звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку з письмовим зверненням.

Звернення розглядаються у терміни, визначені чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про звернення громадян»:

– до одного місяця, якщо потрібне додаткове вивчення;

– до 15 днів, якщо питання можна вирішити одразу.

*Контакт-центр Державної податкової служби України надає  консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками. Загальна кількість звернень, що надійшла у минулому році сягнула цифри 1 062 448.

Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: idd@tax.gov.ua. Особистий кабінет: Через електронний кабінет платника податків.

Режим роботи: Понеділок–п’ятниця, з 08:00 до 18:00.

 

На яких ресурсах розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджетів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оперативне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення:

► у Центрах обслуговування платників;

► на субсайті відповідного територіального органу ДПС (Дніпропетровська область – за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv);

► на вебпорталі ДПС України (Головна/Рахунки для сплати платежів) за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;

► в Електронному кабінеті платника податків, який забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату.

 

Нові штрафи за порушення звітності з трансфертного ціноутворення

З 25 березня 2025 року набувають чинності зміни до Податкового кодексу України щодо нових розмірів окремих штрафів за порушення строків звітності з трансфертного ціноутворення.

На що слід звернути увагу?

– Штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи станом на 1 січня звітного року. За несвоєчасне подання відповідного повідомлення штраф зменшено зі 100 до 50 ПМ (абзац восьмий пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України).

– Штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті про КО (якщо подано уточнюючий звіт) становить 1 ПМ за кожен день затримки. Однак загальна сума штрафу не може перевищувати 300 ПМ або 0,5 % від суми не задекларованих КО, а застосуванню підлягає менше значення (абзац четвертий пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України).

Важливо: штрафи за результатами перевірок контролюючих органів застосовуються у розмірах, які діють на момент прийняття рішення про їх застосування.

Будьте уважні та вчасно подавайте звітність!

 

Доступ до публічної інформації

Протягом січня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 28 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилась на 6 одиниць (у січні 2024 року – 34 запити).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

– 20 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення);

– 8 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» оприлюднюється публічна інформація у формі 4 наборів відкритих даних, а саме:

► Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

► Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

► Інформація із системи обліку публічної інформації;

► Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

 

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким, зокрема підрозділ 1 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 35.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

 

Про підстави припинення дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право, зокрема, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним є:

1) заява ліцензіата про припинення дії ліцензії;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

3) припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;

4) зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у такому реєстрі, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад);

6) отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

7) несплата чергового платежу за ліцензію;

8) факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб;

9) факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПКУ;

10) факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки або у залученні повноважних осіб платника податків для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється, зафіксований контролюючим органом в акті такої перевірки;

11) факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

12) факт в’їзду/виїзду транспортного засобу на/з території акцизного складу поза пунктом, обладнаним контрольно-пропускною системою, та/або під час виходу з ладу цілодобової системи відеоспостереження, контрольно-пропускної системи без присутності уповноваженого представника податкового органу, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

13) факт виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованого пального, фальсифікація якого засвідчена висновком експертизи або рішенням суду, що набрало законної сили, – застосовується до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва пального;

14) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, пального, – виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованого у такого ліцензіата пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, що набрало законної сили;

15) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, – зберігання, транспортування, реалізації необлікованого у такого ліцензіата пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об’єм необлікованого пального в місці оптової торгівлі перевищує 5 відс. об’єму пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – 15 відс. об’єму пального), реалізованого у попередньому звітному (податковому) періоді, за даними системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, або перевищує 2 відс. об’єму стаціонарних резервуарів, розташованих у місці оптової торгівлі пальним;

16) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, – зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального більш як на 5 відс. перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – більш як на 15 відс.) чи більш як на 2 відс. об’єм відповідного резервуара;

факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального перевищує 10 відс. обсягу залишків пального;

17) факт переміщення ліцензіатом пального поза митним контролем, крім випадку, якщо на дату переміщення поза митним контролем такі товари (продукція) були непридатними до споживання (з причин спливу строку придатності до споживання, невідповідності законодавству України про безпечність та якість таких товарів), встановлений у рішенні суду, яке набрало законної сили;

18) факт необладнання спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) або факт відсутності в Єдиному реєстрі відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

19) факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі пальним через РРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів або без застосування РРО;

20) факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам’яті РРО чи в пам’яті модемів, які до них приєднані, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки;

21) факт проведення розрахунків в іншій формі, ніж безготівкова, при здійсненні оптової торгівлі пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

22) рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію Указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п.6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1644);

23) наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України»;

24) факт відмови у наданні посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, інформації про адресу або кадастрові номери земельних ділянок, на яких розміщені всі ємності для зберігання пального, про кількість та місткість таких ємностей та/або у можливості огляду таких ємностей посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зафіксований у відповідному акті, складеному посадовими (службовими) особами податкового органу;

25) неподання копій документів, передбачених п.п. 1, 2 і 6 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, протягом строку, встановленого частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817;

26) наявність інформації про:

припинення дії договору про управління активами відповідно до ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (із змінами та доповненнями);

повернення та/або продаж чи інше відчуження об’єктів нерухомого майна, отриманого у господарське відання та/або в управління згідно із законами України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами та доповненнями), від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (із змінами та доповненнями), Закону № 1644;

27) наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;

28) несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПКУ за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.

Нормами чинного законодавства не передбачено повернення сплаченого чергового платежу за ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у разі припинення дії такої ліцензії.

 

Сума боргу анульована кредитором до закінчення строку позовної давності: чи включається до загального оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%).

При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

– основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%);

– сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

– основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

– сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

– за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2025 році – 2000,00 гривень;

– за ознакою доходу «189» відображається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2025 році – 2000,00 грн та сума процентів, та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

 

Отримання мікрогрантів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738: особливості відображення у Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 із змінами та доповненнями затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).

Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).

Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Відповідно до п. 1 Порядку № 738 джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (із змінами та доповненнями).

Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

 

Митний режим експорту окремих видів товарів: протягом якого терміну надсилається квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування (ПН/РК) до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Також, п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації ПН/РК, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо протягом визначеного у цьому підпункті строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у цьому підпункті.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок ведення ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінам та доповненнями), доповнено пунктами 26 і 27.

Пунктом 27 Порядку ведення ЄРПН встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим.2 Закону № 959, реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Реєстрація зазначених податкових накладних та/або розрахунків коригування та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації.

 

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

 

Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2025 триває Деклараційна кампанія 2025.

Ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

► 18 відсотків від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу);

► 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу);

► 5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (п.п. 167.2 та 167.3 ст. 167 Кодексу);

► 9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Ставки військового збору, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

► 1,5 відсотка – з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів (п. 1.16 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу);

► 5 відсотків – з доходів від операцій з майном, доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягають оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримані платником податків після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (абзац третій п. 1.16 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно майже на 23,0 млн гривень

У січні поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 23,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем 2024 року находження виросли на понад 3,2 млн грн, або на 16,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.

 

До уваги неприбуткових установ і організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) листом від 27.01.2025 № 2187/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 2187) повідомила.

01 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1514 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1514).

У зв’язку зі змінами, внесеними пунктом 16 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами), узгоджено з чинними положеннями Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

У Порядку враховано зміни, внесені до статей 13 та 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) законами України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» та від 06 жовтня 2022 року № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», у частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Також у Порядку враховано зміни, внесені до Кодексу Законом України від 07 лютого 2023 року № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (далі – Закон № 2918), зокрема щодо можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» (далі – Закон № 80/94-ВР), від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон № 2657) та від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон № 1907).

Крім того, з метою узгодження із Законом № 1907, який встановлює правові, організаційні і фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах, Порядок, зокрема, доповнено визначенням терміна «Реєстр» і зазначено, що ДПС є власником, держателем, адміністратором Реєстру, який забезпечує створення, формування, ведення та функціонування Реєстру.

Щодо змін, внесених до Порядку

У Постанові № 1514 викладено пункт 1 Порядку у новій редакції, у якій зазначено, що Порядок визначає процедуру функціонування Реєстру, механізм і вимоги щодо створення, формування, ведення, зберігання, доступу, захисту реєстрових даних, надання відомостей, що містяться в Реєстрі, відповідно до законодавства.

В абзаці другому пункту 1 Порядку визначено термін «Реєстр» як складову інформаційно-комунікаційної системи ДПС, що забезпечує збирання, зберігання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, яка містить податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу, про неприбуткові підприємства, установи та організації, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

В абзаці третьому пункту 1 Порядку передбачено, що у Порядку вживаються терміни у значеннях, наведених у Кодексі і законах №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, а також інших законах і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах.

Пункт 2 Порядку викладено у новій редакції, в якій враховані вимоги Закону № 1907 щодо створення та функціонування публічних електронних реєстрів, у частині того, що виключно законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються відомості, зазначені у Законі № 1907.

З урахуванням вимог, зазначених у Законі № 1907, пункт 2 Порядку доповнено відомостями щодо Реєстру, у якому, серед іншого, зазначаються:

назва держателя реєстру;

назва та/або вимоги до адміністратора;

вимоги до публічних реєстраторів;

вимоги до створювачів;

фінансові джерела створення програмно-технічних засобів реєстру та право власності на них;

вимоги до інтеграції із Системою електронної взаємодії;

вимоги до обробки та захисту персональних даних, інших реєстрових даних та інформації;

джерела фінансового забезпечення функціонування реєстру;

вимоги до системи управління ризиками та інформування суб’єктів інформаційної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованої обробки;

порядок обов’язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення, тощо.

З метою узгодження Порядку з вимогами пункту 133.4 статті 133 Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 4 Порядку:

уточнено редакцію абзацу двадцять другого в частині, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду таких документів внесено до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи;

доповнено новим абзацом двадцять третім у частині, що установи та організації, які під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про включення до Реєстру і які за результатами розгляду цих документів включені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

З метою узгодження Порядку з вимогами статей 13 та 17 Закону № 755 в частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 6 Порядку:

виключено абзац шостий, яким визначався один зі способів подання (надіслання) неприбутковою організацією реєстраційної заяви та копій документів, необхідних для включення до Реєстру, зокрема, державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації;

уточнено редакцію абзацу сьомого в частині, що під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у відповідній заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації, заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру без подання окремої заяви. Згідно із Законом № 755 разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру;

уточнено редакцію абзацу восьмого в частині, що на підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою № 1-РН згідно з додатком 1.

Крім того, з метою спрощення адміністрування неприбуткових установ та організацій та дотримання вимог Кодексу, пункт 8 Порядку доповнено абзацом дванадцятим у частині, що якщо після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу контролюючий орган встановив невідповідність неприбуткової організації вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, він приймає рішення про виключення організації з Реєстру з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

З метою узгодження Порядку з вимогами Закону № 2918 у частині можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, абзац п’ятий пункту 121 Порядку викладено у новій редакції в частині, що неприбуткові організації можуть подати до контролюючого органу запит про отримання витягу з Реєстру засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 851 та 2155.

Також Постановою № 1514 внесені зміни до окремих додатків до Порядку, а саме:

у додатку 1 «Реєстраційна заява платника податку» виноску «1» викладено в новій редакції, якою доповнено положенням, що реєстраційна заява генерується в автоматичному режимі у разі надходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви не тільки про державну реєстрацію створення юридичної особи та про включення до Реєстру, а також у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;

назви додатка 4 «Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій» та додатка 5 «Повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі неприбуткових установ та організацій» доповнено відомостями про дату і номер електронного документа.

 

Зміни до розрахункових документів

З 1 березня субʼєкти господарювання, що надають послуги з виконання платіжних операцій, зобовʼязані видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом – фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу.

Зміни внесені наказом Міністерства фінансів України.

Що зміниться у фіскальних чеках?

Виключені реквізити:

– номер ID картки;

– підпис касира;

– підпис держателя електронного платіжного засобу.

Додано реквізити:

– засіб оплати;

– валюта розрахунку;

– реквізити паспорта покупця при продажу алкоголю та тютюну в магазинах безмитної торгівлі;

– вміст QR-коду доповнено пошуковим запитом для перевірки чека в Системі обліку РРО;

– код автентифікації повідомлення (MAC) чека для РРО;

– вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єму (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) при продажу у магазинах безмитної торгівлі;

– сума решти.

До 1 березня 2025 року можна використовувати старі форми чеків на програмних РРО та касових апаратах, які зареєстровані у Держреєстрі РРО.

Довідково:

Зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів внесено наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13», зі змінами.

 

Надали в оренду власну квартиру іншій фізичній особі – задекларуйте отриманий дохід!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо фізична особа – орендар не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119¹ Кодексу.

Отже, якщо платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Тобто, у разі, якщо платник податку протягом 2024 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі (не податковому агенту), такий платник податку за наслідками 2024 року зобов’язаний подати Декларацію.

 

Проведено засідання підгрупи у міськвиконкомі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупи з правоохоронними та контролюючими органами щодо надходження акцизного податку та виконання показників доходів бюджету.

На засіданні обговорили питання дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів та заходи протидії нелегальній торгівлі контрабандними товарами.

 

Погашення податкового боргу обговорювалось під час засідання міської ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи щодо виконання планових показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та скорочення податкового боргу до місцевого бюджету.

На засіданні обговорили стан податкової заборгованості до місцевого бюджету та заходи направлені на погашення боргу.

 

Інтерв’ю: Декларування доходів за 2024 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Днями, начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю для представників медіа щодо кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2024 році.

З початку 2025року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2024 році, тож громадянам необхідно прозвітувати про свої доходи.

«Ганно Іванівно скажіть будь ласка, яким громадянам необхідно звітувати про отримані доходи?

Обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України.

Зокрема, стаття 67 зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до вказаної законодавчої норми «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про доходи,  розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію.

До громадян, які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходиналежать громадяни, які отримували доходи, із яких під час їх нарахування чи виплати протягом 2024 року податок не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів, а також отримували іноземні доходи.

До найпоширеніших випадків декларування доходів відносяться зокрема:

– доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;

– доходи від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна,

– доходи від продажу власного рухомого / нерухомого майна,

– доходи від продажу інвестиційних активів;

– доходи отримані із-за кордону та інше.

Якщо фізична особа отримала перелічені доходи, то вона має їх обов’язково задекларувати та сплатити у загальному випадку податок на доходи фізичних осіб 18% та 1,5% військовий збір.

Який документ повинна надати контролюючому органу фізична особа-резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувалися за межами України?

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Який термін подання декларації про отримані доходи та терміни сплати?

Громадяни, які зобов’язані подати декларацію, повинні це зробити до 1 травня 2025 року. А декларацію на отримання податкової знижки, громадяни подають включно пo 31 грудня 2025 року.

Щодо термінів сплати слід зазначити, що відповідно до п.п.179.7 ст. 179 ПКУ  фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2025 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Хто звільняється від обов’язкy подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Вiдобов’язкy подання декларації звільняються платники податку, якi є неповнолітніми абo недієздатними особами, перебувають нa утриманні батьків (опікунів) aбо держави станом на кінець звітнoго податкового року. В цьому випадку обов’язoк подання декларації покладається на батьків чи опікунів (піклувальників). Також, звільняються вiдoбов’язкy подання декларації особи, якi перебувають під арештом aбо є затриманими чи засудженими дo позбавлення волі, перебувaють в полоні aбо ув’язненні на території iнших держав станом на кінець граничнoгo строку подання декларації; перебувають нa строковій військовій службі, перебувають у розшуку стaном на кінець звітногo податкового року.

Також, п.п. 174.2.1 п.174.2 ст 174 ПКУ передбачено оподаткування за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (батьки,діти,чоловік, дружина, брат,сестра, дід, баба);

б) вартість власності, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Куди і як подаються декларації?

Фізична особа — платник податку подає декларацію за звітний податковий період у встановлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою, тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.

Це можна зробити такими способами: особисто або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

В умовах сьогодення платники мають можливість дистанційного спілкування з податковою зокрема в електронному сервісі «Електронний кабінет».  Скористатись кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з телефонів, сервіс працює безкоштовно.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику податків необхідно мати кваліфікований електронний підпис.

У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи в приміщені Центру обслуговування платників, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів 4А (колишня вул. Пушкіна).

Тож. Шановні громадяни міста! Закликаємо вас виконати свій конституційний обов’язок та задекларувати доходи отримані на протязі 2024року, адже сплачуючи податок наповнюється бюджет держави в цей складний час. Не зволікайте та вчасно задекларувати свої доходи.»

 

Переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевагами використання системи управління комплаєнс-ризиками є:

– підвищення довіри до справедливості податкової системи – платники податків відчувають підтримку у виконанні податкових зобов’язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані;

– сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;

– сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:

– краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.

– кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;

– оптимізація збору доходів.

 

Податок на нерухоме майно: від фізичних осіб надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2024 році склали майже 354,6 млн гривень

Впродовж 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 354,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2023 роком надходження виросли майже на 120,5 млн грн, темп росту – 151,5 відсотків.

Звертаємо увагу, якщо об’єкт нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи, то податкове повідомлення-рішення складається на таку неповнолітню особу. При цьому, грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

 

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів/https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 34 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), містить, зокрема, перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, дату внесення/виключення фіскальних номерів таких РРО/ПРРО до/з Єдиного реєстру ліцензіатів – для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно частини четвертої ст. 35 Закону № 3817 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить, зокрема, перелік фіскальних номерів РРО, КОРО та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, дату внесення/виключення фіскальних номерів таких РРО до/з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального – для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

У разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів/Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів чи Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Заява про внесення змін подається, зокрема, у разі зміни переліку фіскальних номерів РРО, ПРРО, КОРО та розрахункових книжок, наявних у місці торгівлі.

У разі зміни переліку РРО, ПРРО, КОРО та розрахункових книжок, наявних у місці торгівлі, у заяві про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів/Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального зазначаються: перелік фіскальних номерів РРО, ПРРО, КОРО та розрахункових книжок, що підлягають виключенню/включенню з Єдиного реєстру ліцензіатів/Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Орган ліцензування протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів/Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального вносить зміни до відомостей або приймає рішення про відмову у внесенні змін до відомостей.

Оскільки плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), встановлена за кожний окремий РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, то у разі, якщо у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО/ПРРО, такий суб’єкт господарювання повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 52 Закону № 3817 за кожен РРО/ПРРО, що додається.

 

Яка дата, із зазначених в меню «Облікові дані» Електронного кабінету, вважається датою зняття з обліку ФОПа в контролюючому органі?

Державна реєстрація фізичних осіб – підприємців здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Взяття на облік /зняття з обліку фізичних осіб – підприємців в органах ДПС здійснюється на підставі відомостей з ЄДР відповідно до статей 65 та 67 Податкового кодексу України, отриманих у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС.

Дані про взяття на облік/зняття з обліку фізичних осіб – підприємців передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Особливості припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця в умовах тимчасового обмеження доступу до Єдиного державного реєстру визначені частиною першою постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1546 «Деякі питання функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Постанова № 1546), якою, зокрема, установлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця особисто заявником подається відповідна заява в паперовій формі до податкового органу незалежно від його місцезнаходження або така заява може бути подана в електронній формі з використання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що здійснювалося відповідно до Постанови № 1546, вважається дата подання відповідної заяви.

Відповідно до ст. 67 ПКУ, ст. 13 Закону № 755, та ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) підставою для зняття з обліку в контролюючих органах фізичної особи – підприємця є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Згідно з п.п. 1 п. 11.8 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Зняття з обліку фізичних осіб – підприємців як платників єдиного внеску – страхувальників здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платників податків та проведення остаточного розрахунку.

 

До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включено 800 суб’єктів господарювання Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) встановлено особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового Кодексу (податкового адміністрування), визначені цим підпунктом, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік). Порядок формування та оприлюднення переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (із змінами).

Станом на 01.01.2025 року до Переліку включено 800 суб’єктів господарювання, які обліковуються в ГУ ДПС (785 – юридичних осіб, 15 – фізичних осіб – підприємців), а саме:

► юридичні особи:

–  юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування – 460 суб’єктів господарювання (57,5% від загальної кількості СГ);

–  юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи – 175 СГ (21,88%);

–  юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи – 144 СГ (18,0%);

–  резиденти Дія Сіті – 6 СГ (0,75%);

► фізичні особи – підприємці:

–  фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування – 5 платників (0,62%);

–  фізичні особи-підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи – 10 СГ (1,25%).

По галузям економіки найбільшу питому вагу – 23,9% (191 суб’єкт господарювання) – складають платники оптової та роздрiбної торгiвлі, ремонту автотранспортних засобiв i мотоциклів; 18,8% (150 СГ) – сiльського господарства, лiсового та рибного господарства; 16,6% (133 СГ) – переробної промисловості; 7,1% (57 СГ) – будівництва та стільки ж 7,1% (57 СГ) у сфері операцiй з нерухомим майном. Дiяльнiстю у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування займаються 6,8% (54 СГ); 6,5% (52 СГ) – професiйною, науковою та технiчною діяльністю; 13,2% (106 СГ) – інші галузі економіки.

Щоб долучитись до Переліку юридичній або фізичній особі – підприємцю необхідно відповідати одночасно низці вимог та критеріїв залежно від обраної системи оподаткування.

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

 

Місце проживання керівника (засновника) є основним місцем обліку юридичної особи: заповнення граф «Тип об’єкта оподаткування», «Стан об’єкта» та «Вид права на об’єкт» розд. 3 заяви за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від форми ведення підприємницької діяльності, зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

Якщо місце проживання керівника (засновника) є основним місцем обліку юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то така юридична особа/фізична особа – підприємець повинні подати до контролюючого органу Заяву за ф. № 20-ОПП з інформацією про даний об’єкт оподаткування протягом 10 робочих днів після проведення державної реєстрації юридичної особи/реєстрації підприємницької діяльності.

Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП).

У графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» – зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 – квартира», «685 – житловий будинок», «293 – котедж» тощо) відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування.

У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 2 – експлуатується або 8 – орендується.

У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

 

Фізична особа, яка є стороною договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, працевлаштувалась: що з договором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

– члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню (абзац третій частини першої ст. 10 Закону № 2464);

– особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (абзац п’ятий частини першої ст. 10 Закону № 2464);

– домашні працівники (абзац шостий частини першої ст. 10 Закону № 2464).

Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в абзацах третьому, п’ятому частини першої ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір), але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Пунктом другим частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, що Договір може бути достроково розірваний контролюючим органом у разі: набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, у разі набуття фізичною особою, яка є стороною Договору, впродовж дії Договору, зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, такий Договір достроково розривається контролюючим органом.

 

Чи можуть працівники державних органів влади/державних установ отримати удосконалений електронний підпис у КН ЕДП ДПС на незахищеному носії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини другої ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» , із змінами (далі – Закон № 2155) органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи (далі – КЕП) та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники, заступники керівників, посадові особи державних органів, інших юридичних осіб публічного права, а також державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для вчинення реєстраційних та інших дій, якщо зазначені особи використовують електронний підпис для реалізації повноважень, пов’язаних із набуттям, зміною чи припиненням прав та/або обов’язків фізичних і юридичних осіб відповідно до закону, використовують виключно КЕП, якщо інше не передбачено законом.

Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 17 Закону № 2155).

Згідно з абзацом другим п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798 (далі – Порядок № 798), кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача – представника державної установи – кваліфікований сертифікат відкритого ключа, в якому додатково до ідентифікаційних даних фізичної особи, яка є працівником державної установи, зазначаються ідентифікаційні дані відповідної державної установи (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).

Відповідно до п. 27 ст. 1 Закону № 2155 КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Пунктом 4 Порядку № 798 визначено, що державні установи та їх працівники для засвідчення чинності відкритого ключа використовують КЕП та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Підписувачі – представники державної установи використовують виключно КЕП та печатки підписувачів – представників державної установи.

Інші працівники державної установи для підготовки, погодження та підписання проектів електронних документів використовують кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписувачів – представників державної установи або особисті кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, в яких не зазначаються ідентифікаційні дані відповідних державних установ.

Таким чином, працівники державних органів влади та державних установ можуть отримати удосконалений електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (в тому числі для внутрішнього використання) виключно як фізичні особи, тобто без зазначення ідентифікаційних даних відповідної державної установи.

 

Чи сплачують військовий збір ФОПи на єдиному податку 1 та 2 групи, якщо їх податкова адреса знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати військовий збір, якщо їх податкова адреса знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України.

Йдеться про період з першого числа місяця, коли почалися бойові дії, виникла загроза бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території. Звільнення від сплати триває до останнього числа місяця, коли бойові дії завершилися, загроза зникла або окупацію припинено.

– Такі ФОПи не заповнюють декларацію платника єдиного податку за період, коли вони не сплачували єдиний податок та військовий збір.

– Якщо платники скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не нараховує їм відповідні авансові внески.

– Податкові зобов’язання з військового збору нараховуються лише за періоди, коли збір було сплачено та відображено в декларації.

– Штрафи та пеня за несплату або неповну сплату авансових внесків з військового збору до таких платників не застосовуються.

«Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф»:

1. затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
2. визначає території, де тривали або тривають бойові дії чи є тимчасова окупація;
3. містить дати початку та завершення бойових дій, можливості їх виникнення, а також початку і завершення окупації.

Важливо: Якщо ФОП змінює місцезнаходження на територію, не зазначену в Переліку, вищезазначені норми не застосовуються до нього з першого числа місяця, наступного за місяцем такої зміни.

*Контакт-центр Державної податкової служби України надає  консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками. Загальна кількість звернень, що надійшла у минулому році сягнула цифри 1 062 448.

Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: idd@tax.gov.ua. Особистий кабінет: Через електронний кабінет платника податків.

Режим роботи: Понеділок–п’ятниця, з 08:00 до 18:00.

 

Декларування доходів: хто і в які терміни має подати декларацію

В Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року. Вона стартувала 1 січня 2025 року.

Граничні терміни подання декларації

До 1 травня року декларацію подають:

– громадяни, які отримали певний дохід і зобов’язані подати декларацію (наприклад: особи, які отримували іноземні доходи, доходи від відчуження корпоративних прав, доходи від задавання майна в оренду іншим фізичним особам, при отриманні спадщини (дарування) від осіб, які не є особами першого та другого ступеня споріднення тощо).

Якщо відсутня довідка від компетентного органу іншої країни про іноземні доходи та податки, сплачені закордоном – можна подати заяву до податкової за податковою адресою та перенести строк подання декларації до 31 грудня.

– ФОП, крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування;

– фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

До 31 грудня року декларацію подають:

– фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку.

Окремі строки подання декларацій діють для таких категорій:

– ФОП у разі припинення підприємницької діяльності (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування) мають подати декларацію протягом 20 календарних днів після місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим звітним періодом є період від дня, що настає після завершення попереднього звітного періоду, до кінця місяця, в якому підприємницьку діяльність припинено.

– Резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання – подають декларацію не пізніше 60 календарних днів до виїзду.

Важливо! Якщо останній день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то згідно з податковим законодавством, строк переноситься на перший робочий день.

 

Зміна даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків: алгоритм дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення №822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

– витяг з реєстру територіальної громади;

– паспорт, виготовлений у формі книжечки;

– тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (із змінами та доповненнями) (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана надати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: хто подає інформацію про об’єкти оподаткування відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Облік об’єктів оподаткування здійснюється на підставі поданої платником податків згідно з п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), яке подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588 відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Юридична особа інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

У разі закриття відокремленого підрозділу, такий відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – Заяву за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. У такий же спосіб подається Повідомлення за ф. № 20-ОПП і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Платники податків можуть подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Переглянути інформацію про об’єкти оподаткування можна у приватній частині Електронного кабінету.

 

На дату подання декларації у платника ПДВ відсутні документи, які були підставою для формування від’ємного значення: як заповнити колонки 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 6 розд. І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать, зокрема, податкова декларація з податку на додану вартість з додатками.

Зважаючи на викладене, платники податків не мають права на формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними (бухгалтерськими) документами, у тому числі на формування від’ємного значення ПДВ за рахунок таких показників.

 

Особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни, зокрема, до п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ, згідно з яким передбачено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств з 01.01.2025 сплачується у розмірі:

а) еквівалентному шестистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) еквівалентному семистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;

в) еквівалентному двомстам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктами «а» та «б» п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ, населених пунктах або за межами населених пунктів.

Відповідно до п.п. 141.13.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.3 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.

Підпунктом 141.13.4 п. 141.13 ст. 141 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.13.1 п. 141.13. ст. 141 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.

Національний банк України до 10 числа (включно) поточного місяця подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їх місцезнаходження та суб’єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі. Інформація подається в порядку, визначеному Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 141.13.5 п. 141.13 ст. 141 ПКУ).

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

 

За яким кодом класифікації доходів бюджету резидент Дія Сіті сплачує ПДФО за ставкою 18 відсотків при виплаті лікарняних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), розд. 3 якої передбачено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

До складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться, зокрема:

– допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);

– оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. 3 Інструкції № 5).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.

Враховуючи викладене, резидент Дія Сіті сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. при виплаті доходів, які не належать до фонду оплати праці, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.

 

Платником не подано заяви на повернення помилково/надміру сплачених платежів, які обліковуються в ІКП більше 1095 днів: чи підлягають такі кошти списанню?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

Абзацами першим та другим п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) встановлено, що у разі, якщо платником податків не подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені протягом 1095 днів від дня виникнення таких сум, то відповідно до ст. 43 глави 1 розд. II ПКУ такі суми не підлягають поверненню платнику.

Засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодекади автоматично формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності.

Під час опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, здійснюється перевірка повноти внесеної до ІКС ДПС інформації за кожним платником (абзац четвертий п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).

Відповідно до абзаців десятого – чотирнадцятого п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 за результатами опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем його формування, зазначені структурні підрозділи шляхом встановлення відповідної відмітки підтверджують/відмовляють у підтвердженні повноти внесеної до ІКС ДПС інформації.

На записи, щодо яких встановлено відповідні відмітки про підтвердження повноти внесеної до ІКС ДПС інформації, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів, відповідальних за адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, судове оскарження, ведення обліку платежів. Опрацьовані записи автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності (далі – Журнал підтверджених сум).

На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум структурний підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.

На кожне сформоване засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, на які здійснено накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, вносяться до Реєстру прийнятих рішень та здійснюється автоматичне списання відповідних сум.

При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

В яких випадках та яким чином заповнюються графи 9, 10 (мета використання) розділу ІІІ звіту 1-ВП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП), Порядок заповнення форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення    Звіту № 1-ВП) та Коди, одиниці виміру та види продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 296).

Відповідно до примітки 2 до форми Звіту № 1-ВП інформація у графах 9, 10 (мета використання) розд. ІІІ «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» (далі – розд. ІІІ Звіту № 1-ВП) зазначається для спирту та виноматеріалів.

Пунктом 6 розд. IV Порядку заповнення Звіту № 1-ВП встановлено, що у графі 9 «Вид продукції, на виробництво якої відвантажено продукцію/товар» зазначається вид, а в графі 10 «Код продукції, на виробництво якої відвантажено продукцію/товар» зазначається код продукції, на виробництво якої відвантажена продукція/товар, що зазначена у графах 5 – 8 розд. ІІІ «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» (зазначають виробники спирту та виноматеріалів) згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296.

Отже, графи 9, 10 розд. ІІІ Звіту № 1-ВП заповнюються виробниками при відвантаженні спирту та виноматеріалів покупцям для подальшого їх використання при виготовленні продукції/товару. У вказаних графах зазначаються вид та код продукції згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296, на виробництво якої відвантажено спирт чи виноматеріали.

 

Електронні сервіси від ДПС на допомогу платникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам про альтернативні шляхи отримання послуг та сервісів ДПС – через Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова».

Так, сервіси для громадян об’єднані в окремий Е-кабінет для громадян, який, крім доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування, сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, дає можливість подання Облікової картки фізичної особи – платника податків (ф. № 1ДР) та заяви на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ф. № 5ДР), направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів тощо.

Мобільний застосунок «Моя податкова», який впроваджено на цифрових платформах iOS та Android, також забезпечує можливість подання Облікової картки фізичної особи – платника податків (ф. № 1ДР), заяви на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ф. № 5ДР) та отримання інших податкових сервісів громадянами.

З використанням Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова» фізичним особам надана можливість сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду або спрощеним методом сплати (Apple Pay, Google Pay).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в меню «Допомога» (https://cabinet.tax.gov.ua/help/) розміщено інструкцію користувача.

Крім того, презентаційні та інструктивні матеріали щодо сервісів Електронного кабінету для громадян можна переглянути у розділі «Онлайн-навчання» підрозділу «Е-кабінет» рубрика «Функціонал Е-кабінету для громадян» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu-dlya-gromadyan/), щодо сервісів мобільного застосунку «Моя податкова» – у розділі «Мобільний застосунок «Моя податкова» підрозділ «Презентаційні матеріали» (https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/) вебпорталу ДПС.

 

Як платник податків може через Електронний кабінет подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302002 і до якого органу ДПС?

Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платнику потрібно здійснити наступні кроки:

Крок 1. Вхід до Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Крок 2. Вхід до приватної частини Електронного кабінету можливий після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису (від будь-якого надавача довірчих послуг), через систему id.gov.ua (MobileID, BankID), Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Крок 3. Режим «Введення звітності» в Електронному кабінеті дозволяє платникам створити та подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені до територіальних органів ДПС;

Крок 4. При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник обирає параметри фільтра: «рік», «період», «тип форми» (наприклад, «J(F)13 Запити»). Зі списку електронних форм обирається потрібна форма Заяви (J/F 1302002) і вказується відповідний територіальний орган ДПС: (за замовчуванням зазначається орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Крок 5. Для повернення коштів за одним або кількома платіжними документами:

а) До Заяви платник може додати копії платіжних документів: у вкладці «Додатки» потрібно вибрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

б) у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви платник зазначає інформацію  з платіжних документів.

Важливо: Для повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник подає Заяву до територіального органу ДПС за місцем обліку відповідної суми.

*Контакт-центр Державної податкової служби України надає  консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками. Загальна кількість звернень, що надійшла у минулому році сягнула цифри 1 062 448.

Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: idd@tax.gov.ua. Особистий кабінет: Через електронний кабінет платника податків.

Режим роботи: Понеділок–п’ятниця, з 08:00 до 18:00.

 

Платники Дніпропетровщини у січні 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів і державних цільових фондів

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, платники Дніпропетровщини протягом січня 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

Так, у січні поточного року збір платежів до бюджетів усіх рівнів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 11,1 млрд гривень.

При цьому, до державного бюджету від платників області протягом січня 2025 року надійшло майже 4,7 млрд грн, що на понад 1,6 млрд грн, або на 52,3 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети впродовж першого місяця 2025 року отримали від платників понад 3,3 млрд грн, що на 458,1 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту – 115,9 відсотків.

Державні цільові фонди впродовж січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на понад 3,1 млрд грн, що на 874,8 млн грн, або на 38,9 відс., більше ніж у січні 2024 року.

Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки, збори і платежі!

 

Довідку про відсутність заборгованості з платежів платники можуть отримати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300306 (для юридичних осіб) або F1300306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у реєстрі «Довідка про відсутність заборгованості» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit) зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

 

Яким чином оподатковуються ПДВ операції з надання послуг з гарантійного ремонту товару?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 № 1251 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (далі – Порядок № 1251).

Пунктом 3 Порядку № 1251 визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).

Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.

Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.