Тиждень безбар’єрності: ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників

Стартував Національний тиждень безбар’єрності в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Безбар’єрність – це про рівність, повагу до гідності, фізичну, інформаційну та цифрову доступність. Це, насамперед, – про дотримання інтересів та потреб кожного.

Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС:

– доступ до онлайн-сервісів:

найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору,

Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;

– доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення:

при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг;

– ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача:

обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

Із засадами та принципами безбар’єрності можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі Безбар’єрність.

#тиждень_безбарєрності

«Податок на Google»: за І квартал 2025 року сплачено 39,6 млн євро та 43,4 млн доларів США

Перший квартал 2025 року завершили із зростанням надходжень так званого «податку на Google». За січень – березень цього року нерезиденти, які постачають електронні послуги українським споживачам, сплатили ПДВ до бюджету 39,6 млн євро та 43,4 млн доларів США.

Про це в Telegram-каналі повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.

За його словами, станом на перше квітня у гривневому еквіваленті це понад 3,5 млрд гривень.

«Це +9,5 млн євро та +8,9 млн доларів США порівняно з цим же періодом минулого року. Відповідні звіти подала 121 особа. Кількість зареєстрованих платників зросла на 26 нових учасників», – сказав він.

З 1 січня 2022 року в Україні вже 136 компаній – нерезидентів зареєстровані як платники ПДВ.

Топ-платників:
Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.

«Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо йдеться не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями», – зазначив Руслан Кравченко.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої/другої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ (абзац третій п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік), з урахуванням визначених цим Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації.

При цьому обмежень щодо права не сплачувати єдиний податок для ФОП – платників єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, ПКУ не встановлено.

Враховуючи зазначене, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, мають право не сплачувати єдиний податок у періоді, визначеному абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Звертаємо увагу, що норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у квітні 2025 року!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у квітні 2025 року

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у квітні 2025 року, підготовлений Головним управлінням ДПС

у Дніпропетровській області

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897909.html

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) інших, у тому числі самостійно виготовлених товарів / послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях і за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни таких товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання/передачі.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.

Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2025 о 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Як на підставі п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначається ліміт та сума перевищення оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі здійснення операцій з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям?

На час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16 березня 2025 року.

Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.

Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідні зміни передбачено шляхом доповнення підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ пунктом 72, згідно з яким установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зауважимо, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

З детальними прикладами щодо порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись на сторінці Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42980.

Про методологію для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».

За допомогою вищезазначеного сервісу платники податків – користувачі Електронного кабінету мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів (Е-повідомлення) зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме:

податковий номер платника;

назва та код територіального органу ДПС;

код території;

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати платнику необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Детінізація доходів – запорука майбутнього

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.

Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.

На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.

Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.

Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.

Плата за землю – важлива фінансова підтримка громад: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,3 млрд гривень

Протягом січня – квітня 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю надійшло понад 2 329,3 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на понад 197,0 млн грн, темп росту – 109,2 відсотків.

Національною стратегією доходів до 2030 року визначено, що пошук шляхів збільшення доходів бюджетів на стійкій основі, покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьба з тіньовою економікою спрямовані на забезпечення стабільних податкових надходжень. Наповнення бюджетів необхідні для фінансування першочергових витрат воєнного часу, а також – для задоволення нагальних потреб відновлення, реконструкції та модернізації у період повоєнного відновлення.

«Висловлюємо вдячність кожному платнику, який здійснює свій особистий внесок у підтримку економічної стабільності нашої держави!» – зазначила очільниця обласної податкової служби.

Отримання інформації за допомогою Електронного кабінету про внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Витяг з Єдиного реєстру в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви.

Статтею 54 Закону № 3817 передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомлення про:

необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;

дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу, витяг про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

До уваги платників з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Платники Податку, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (із змінами та доповненнями) задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період з 01 березня до 31 грудня 2022 року та 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

Для цілей справляння Податку (уточнення податкових зобов’язань) застосовується Перелік територій, затверджений наказом Міністерства розвитку від 28.02.2025 № 376, у частині наявності певної території у Переліку територій. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у відповідний період 2022 року не враховуються, дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації протягом 2023 року визначаються відповідно до даних Переліку територій у чинній редакції (зі змінами).

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Так, наприклад, для відображення зменшення суми податкового зобов’язання з Податку відповідно до вимог п. 1 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за об’єкти, які розташовані на територіях активних бойових дій, що відбулися у 2022 році або на тимчасово окупованих територіях, розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:

в колонці 9 зазначається площа об’єкта оподаткування у кв. метрах;

в колонці 10 заповнюється кількість місяців перебування у власності «2», тобто січень – лютий 2022 року, що пов’язано із виключенням із об’єкта оподаткування відповідно до норм ПКУ;

в колонках 11, 12, 13 вказується кількість місяців користування «0» з березня по грудень 2022 року.

Отже, сума податкового зобов’язання за січень – лютий 2022 року розраховується за формулою:

(площа об’єкта оподаткування х ставка у відсотках х 6500 (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2022) / 100) / 12 (кількість місяців) х 2 (кількість місяців).

Аналогічно заповнюється розд. І додатка 2 до Декларації.

Звертаємо увагу, що зразок заповнення уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн навчання»: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»/Юридичні особи/«Податкова звітність»/«Порядок складання та внесення змін».

Чи подається додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).

У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.

Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 189,7 млн гривень

Впродовж чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло понад 189,7 млн гривень. Надходження збільшились на понад 16,7 млн грн, або на 9,7 відсотків.

Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку:

14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14020100 – спирт;

14020200 – лікеро-горілчана продукція;

14020300 – виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий;

14020400 – пиво;

14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14020800 – транспортні засоби;

14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14021300 – електрична енергія;

14021900 – пальне;

14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;

14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14022300 – виноробна продукція, для виробництва якої використовується спирт етиловий;

14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

14030100 – спирт;

14030200 – лікеро-горілчана продукція;

14030300 – виноробна продукція;

14030400 – пиво;

14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14030800 – транспортні засоби;

14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14031400 – електрична енергія;

14031900 – пальне;

14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;

14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України;

14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).

Сплата податкових платежів: про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників, зокрема Дніпропетровської області, розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv), а також на вебпорталі ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

– ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

– ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

– ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

ДПС використовує міжнародні практику управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (далі – Загальний план), схвалений Протоколом засідання Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками від 27.12.2024 № 3-ЕК СУПР, демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками.

В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Його використання є належною практикою, яка застосовується в податкових адміністраціях Європейського Союзу.

Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей як Національної стратегії доходів України до 2030 року, так і програмних документів України з управління державними фінансами.

Традиційною стратегічною метою розроблення та реалізації планів вдосконалення є підвищення добровільного дотримання законодавства при одночасному зниженні витрат на дотримання законодавства для платників податків та детінізація національної економіки.

Добровільне дотримання податкового законодавства в Україні означає реєстрацію у якості платників податків, коли це необхідно, вчасне подання податкової звітності, надання повної та точної інформації при декларуванні належних бюджету платежів та сплату всіх податків у встановлені законодавством терміни.

ДПС має намір впливати на всіх платників податків щодо дотримання їх податкових зобов’язань з розумінням того, що для досягнення оптимальних рівнів дотримання законодавства необхідно бути в курсі поведінки платників податків та розробляти методи впливу на їх поведінку. ДПС спрямована на впровадження у своїй діяльності кращих міжнародних практик податкового адміністрування та адаптації їх до особливостей національного податкового законодавства і реалій національної економіки.

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

Подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа за допомогою Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;

Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;

за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Більш ніж 1,9 млрд грн єдиного податку надійшло з початку року від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж січня – квітня 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком на понад 1 941,0 млн гривень. Надходження збільшились на понад 244,1 млн грн, або на 14,4 відс. порівняно з минулорічним відповідним періодом. Про це проінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за високий рівень податкової дисципліни і своєчасне наповнення бюджетів.

«Максимальна підтримка та допомога бізнесу – це важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини. Отже, сьогодні конструктивний діалог з бізнес-спільнотою не втрачає своєї актуальності: відкриті комунікації з платниками сприяють оперативному опрацьовуванню питань, з якими звертається бізнес до податкової служби, і спільно знаходимо найоптимальніші їх рішення. Результат таких взаємовідносин – податкові надходження до бюджетів від платників регіону мають позитивну динаміку», – зазначила Теодозія Чернецька.

Підтримка мобілізованих самозайнятих осіб – важливий напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей.

За результатами проведення аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання, зокрема з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.

Зокрема, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.

За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:

– сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;

– порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;

– відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Електронний кабінет – дієва допомога користувачам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання та громадян в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізована велика кількість електронних послуг та сервісів.

Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.

Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на єдиний рахунок визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Чи зобов’язані виробники (постачальники) здійснювати доопрацювання РРО у разі зміни законодавчих вимог?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Щодо визначення ФОПом – платником єдиного податку другої – третьої групи МПЗ для земельних ділянок, які орендовано у громадянина

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.

Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.

Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої групи, яка орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких ділянок.

Сплата військового збору ФОП на загальній системі оподаткування «за себе» у разі зміни протягом року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.

Засідання робочої підгрупи з питань надходжень акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупи з надходження акцизного податку за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів.

Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрафактною та контрабандною продукцією.

Особливу увагу було приділено питанням посилення контролю за обігом підакцизних товарів, запобігання порушенням податкового законодавства та виконанню відповідних нормативно-розпорядчих актів.

Засідання районної комісії з питань виплат заборгованості по заробітній платі

Днями, в режимі онлайн було проведено засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.

На засіданні обговорювались питання щодо заборгованості із заробітної плати, виплати заробітної плати працівникам підприємств нижче законодавчо встановленого мінімуму та по відшкодуванню пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району

За підсумками проведеного засідання, прийняті відповідні рішення та поставлені задачі суб’єктам господарювання стосовно вжиття невідкладних заходів для погашення вищезазначених заборгованостей.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

В Апостолівському секторі Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Під час спілкування платники податків запитували у фахівців про правила справляння військового збору та податкових пільг для мобілізованих ФОП, Національну стратегію доходів до 2030 року та системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), використання РРО/ПРРО, подання документів на податкову знижку та інші питання.

На всі запитання податківці надали вичерпні роз’яснення.

Інтерв’ю: Податкова служба – комфортний сервіс для кожного

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо створення рівних умов обслуговування для всіх категорій платників.

В рамках Національного тижня безбар’єрності, що проходить по всій країні, податківці Криворізького району підтверджують свою відданість принципам доступності, відкритості та прозорості у взаємодії з платниками податків.

Як наголосила Ганна Познякова безбар’єрність у податковій сфері – це не лише про фізичну доступність приміщень, а передусім про створення рівних умов обслуговування для всіх категорій платників.

«Ми прагнемо, щоб кожен громадянин – незалежно від віку, стану здоров’я, місця проживання чи цифрових навичок – міг безперешкодно отримати якісні податкові послуги. Це і є справжня безбар’єрність», – підкреслила Ганна познякова.

Руслан Кравченко розповів про результати діяльності робочих груп в регіонах щодо підтримки мобілізованих ФОП та ветеранів

У квітні цього року 1 186 мобілізованих ФОП подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків. За цими заявами проведено зменшення нарахувань по єдиному податку та військовому збору. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

За його словами, це результат створення у територіальних органах ДПС робочих груп, які надають комплексну допомогу мобілізованим ФОП та ветеранам. ДПС відійшла від формального підходу, щоб предметно допомогти тим, хто захищає країну.

«Мобілізований підприємець не має бути наодинці з бюрократичними труднощами та сидячи в окопах думати, чи раптом він не поповнив лави податкових боржників. Людяність та увага до кожного – це те, на що налаштовую кожного податківця. Тільки такий підхід забезпечить довіру та ефективність», – зазначив Руслан Кравченко.

У регіонах працюють «гарячі лінії», розроблено чіткі алгоритми дій для мобілізованих і демобілізованих ФОП. До роз’яснювальної кампанії залучені органи місцевого самоврядування, ЦНАПи, ТЦК та обласні військові адміністрації.

Що робить ДПС:

− кожен регіон отримав переліки ФОП, яким нараховується єдиний податок та військовий збір, та які ймовірно не можуть виконувати свої податкові обов’язки. Відпрацьовується кожна історія,

− проведено інвентаризацію скарг та листів ФОПів щодо списання нарахованих податкових зобов’язань з дати їх мобілізації,

− інформує мобілізовані ФОП та їх родини про існуючі законодавчі механізми для уникнення негативних наслідків від несплати податків.

Руслан Кравченко також відзначив, що ДПС напрацювала пропозиції щодо збільшення з 10 до 180 днів терміну подання після демобілізації самозайнятою особою заяви на звільнення від сплати податків.

Задекларована праця – гідне майбутнє кожного працюючого

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що легальні трудові відносини – це соціальна захищеність працівників, своєчасно сплачені податки до бюджетів усіх рівнів, а отже і підтримка нашої країни у цей нелегкий час.

Здекларована праця – це гідне майбутнє кожного працюючого!

Наголошуємо, що незадекларована праця:

– це свідоме ухилення і роботодавців, і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків;

– це робота без укладання трудового договору, а отже і відсутність соціальних гарантій: права на відпустку, лікарняних, пенсії, соціального страхування;

– це відсутність захисту працівника від неправомірних дій роботодавця.

Незадекларована праця та отримання заробітної плати в конверті – явища, які шкодять і роботодавцям, і працівникам, і державі в цілому.

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, оскільки ви втрачаєте більше, ніж отримуєте!

Податкова знижка за навчання: які документи подаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Податок на нерухоме майно: обчислення для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Випадки, в яких юридична особа – платник податку на прибуток підприємств не визначає МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

– земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

– земель запасу;

– невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

– земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Надходження ПДФО від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету зросли на понад 25 відсотків

Упродовж січня – квітня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 3 601,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 726,3 млн грн, темп росту – 125,3 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що легальні трудові відносини і сплата роботодавцями відповідних податків та зборів забезпечують фінансування соціальних програм, своєчасну виплату громадянам допомоги, лікарняних, пенсій тощо.

«Підвищення рівня добровільної сплати податків платниками – це запорука отримання бюджетами таких необхідних для економіки коштів, особливо сьогодні. Платники Дніпропетровщини демонструють високий рівень податкової культури – надходження до бюджетів, у своїй більшості, мають позитивну динаміку. Дякуємо усім за результативну роботу!» – зазначила Теодозія Чернецька.

Ліквідація підприємницької діяльності: подання звітності мобілізованим ФОПом, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява ФОПа та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації) (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Пункт 9 прим. 2 частини 2 Закону № 2464 не скасовує обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, а надає можливість ФОПам, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, зазначені обов’язки платники єдиного внеску можуть виконати після їх демобілізації.

Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, ФОПи, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів)), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).

Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:

► додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Додаток ЄСВ1)) – ФОПи на загальній системі оподаткування;

► додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Додаток 1)) – ФОПи на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, в табличній частині:

Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);

Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Про організаційно-методичні засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).

Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів нерухомості (квартир)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується, зокрема: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Водночас, згідно з абзацом першим п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (для квартир 60*5=300 кв. метрів).

Чи застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі – власнику декількох квартир, якщо загальна площа кожної з них не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), а сумарна загальна площа всіх об’єктів вказаний розмір перевищує?

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

Враховуючи зазначене, якщо сумарна загальна площа всіх квартир, що перебувають у власності, перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.

Порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Можливість подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки через застосунок «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що триває Деклараційна кампанія – 2024. Нагадуємо, що податкову знижку за 2023 рік можливо отримати по 31 грудня 2024 року (включно).

Мобільний застосунок «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки:

– оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

– вкажіть суму витрат відповідного виду;

– зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

– прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

– підписуйте та надсилайте.

Завантажуйте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Долучайтесь та використовуйте зручні податкові сервіси!

Національна стратегія доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

Які документи необхідно подати для отримання ліцензії на право зберігання пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право зберігання пального надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

До заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (із змінами та доповненнями), – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання пального, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного майна» (із змінам та доповненнями) та від 06 березня 1992 року № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (із змінами та доповненнями, втратив чинність), є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями).

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна;

3) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками

Це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/895068.html

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

У січні – квітні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшла 51 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 87 одиниць (січень – квітень 2024 року – 138 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення щодо:

– нарахувань в ІКП – 29 звернень (56,9%);

– отримання адміністративної послуги – 10 звернень (19,6 %);

– роботи ЦОП – 1 звернення (1,97%);

– відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3,9%)

– ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 7 звернень (13,73 %)

– проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,97 %),

– проблеми при отриманні податкової знижки – 1 звернення (1,97 %)

Також у січні – квітні поточного року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 34 одиниці (січень – квітень 2024 – 44 звернення).

Загальна тематика вищезазначених звернень:

– питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 30 (38,5%);

– надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 11 (14,0%);

– податкова заборгованість – 10 (12,8%);

– контрольно-перевірочна робота – 7 (9,0%);

– отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 7 (9,0%);

– податкова знижка – 2 (2,6%);

– отримання довідки про доходи – 1 (1,3%);

– інші питання – 10 (12,8%).

Крім того, 9 звернень надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА». Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 5 одиниць (січень – березень 2024 – 4 звернення).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

– податок на майно – 5 звернень (55,6%);

– контрольно-перевірочна робота – 1 (11,1%);

– отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);

– інші питання – 2 (22,2%).

Яким чином СГ може зберігати Z-звіт на «ПРРО ДПС» (Windows оновлена версія з 01.03.2025)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Щоденний Z-звіт зберігається в «Журналі операцій» ПРРО.

При використанні «ПРРО ДПС» версії Windows збереження документа можливе шляхом надсилання його на друк та вибору принтера «Microsoft Print to PDF». В такому випадку користувачу буде запропоновано зберегти Z-звіт у форматі PDF.

Чи оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу вживаного товару іншій фізичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».

У розумінні положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ) господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої – безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку.

Статтею 42 ГКУ визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Слід зазначити, що згідно ст. 58 ГКУ суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.

Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.

Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПФО, податок), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка ПДФО становить 18 відсотків.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). З 1 січня 2025 року ставка становить 5 відсотків.

Відповідно до п. 179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.

В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

«Моя податкова»: податкова у вашому смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України продовжує цифровізацію послуг для платників податків. Сучасні електронні сервіси від ДПС дозволяють платникам спілкуватись з податковою службою дистанційно. Мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» є зручним інструментом, за допомогою якого платники можуть отримати низку адміністративних послуг онлайн.

Функціонал застосунку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів. Так, у розділі «Послуги» з’явилась нова функція «Надіслати лист до ДПС», за допомогою якої можна надсилати кореспонденцію до контролюючих органів.

Щоб надіслати лист через застосунок «Моя податкова», необхідно:

Авторизуватися з файловим або хмарним кваліфікованим електронним підписом, ДіяПідписом.
Зайти у розділ «Послуги» та обрати режим «Надіслати лист до ДПС».
Натиснути «+» (Створити).
Обрати регіон, район, тип та тематику. Зазначити короткий зміст листа.
Прикріпити файл (pdf чи фото) розміром до 5МБ.
Підписати та відправити.

Крім того, у застосунку «Моя податкова» можна отримати інформацію про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; відомості про доходи; подати заяву для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів; подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи на податкову знижку; декларацію платника єдиного податку для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп; фізичні особи можуть сплатити податки.

Нагадуємо, що завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.

Військовий збір: понад 2,6 млрд грн надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,6 млрд грн військового збору. Це на понад 1,9 млрд грн більше ніж у минулорічному відповідному періоді, темп росту складає 369,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за відповідальність і сумлінну сплату податків та зборів.

«Своєчасна сплата військового збору – це важливий ресурс для допомоги Збройним Силам України і значний внесок в оборону нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що з 01.01.2025 військовий збір сплачують усі категорії платників податків.

Так, зокрема, ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір за ставкою 10 відс. від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн); платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – за ставкою 1 відс. від отриманого доходу щоквартально; для ФОПів на загальній системі оподаткування ставка військового збору складає 5 відс. від чистого річного оподатковуваного доходу.

Визначення граничного терміну сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема ФОПи – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями встановлено, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Чи мають право ФОП – платники єдиного податку на автоматичне зарахування військового збору, сплаченого за себе у 2024 році, в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема:

► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

► платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку, які у 2024 році сплатили військовий збір, мають право на автоматичне зарахування коштів в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік з подальшим відображенням нарахованих сум у складі податкової декларації платника єдиного податку за звітні (податкові) періоди 2025 року.

Особливості заповнення ф. № 1ДР або ф. № 5ДР фізичною особою, яка постійно проживає за кордоном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зі змінами і доповненнями (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:

– паспорт громадянина України;

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

– тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, громадянин України, який виїхав за кордон на постійне місце проживання в Обліковій картці за ф. № 1ДР та заяві про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР використовує дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання та у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказує адресу місця проживання у країні постійного проживання (перебування) за кордоном.

Який термін подання платниками єдиного податку третьої групи податкової декларації та який строк сплати податку (крім е-резидентів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (податкова декларація) у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у встановленому порядку.

Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Таким чином, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів та вартість товарів, перерахованих (переданих) платниками податку на прибуток підприємств Збройним силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, включених до складу витрат, не здійснюється.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).

Цифровізація сервісів для платників – пріоритет сучасної податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.

Провести звірку розрахунків з бюджетом та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть, не відвідуючи контролюючий орган, – в Електронному кабінеті.

Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно надіслати до органу ДПС за своїм основним місцем обліку Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».

Платникам доступне отримання Витягу, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів. Якщо платник податків у Запиті зазначає позначку про необхідність підпису Витягу, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника.

Податківці провели засідання «круглого столу» для платників податків Лозуватської ТГ

Фахівці Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели засідання «круглого столу» з платниками податків Лозуватської територіальної громади. Основною темою заходу стали актуальні зміни в податковому законодавстві та практичні аспекти їх впровадження.

Учасникам розповіли про реформування Державної податкової служби України в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року та впровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиків), особливості оподаткування та звільнення від податкових зобов’язань для фізичних осіб-підприємців, які були мобілізовані.

Окрему увагу приділили важливості легалізації трудових відносин найманих працівників, використанню реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за порушення у сфері розрахунків.

Під час заходу фахівці податкової надали відповіді на всі запитання учасників. Такі заходи сприяють налагодженню відкритого діалогу між громадянами та податковими органами.

Руслан Кравченко: Завдяки допомозі GEM пошкоджене приміщення податкової у Дніпрі оперативно відновлене

Трохи більше місяця тому після однієї з чергових атак росіян на Дніпро було пошкоджено приміщення Головного управління ДПС області – вибита значна кількість вікон. Вже сьогодні – все відновлено.

Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

Відновити приміщення в такі короткі терміни вдалося за допомогою некомерційної організації Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Фондом Говарда Г. Баффетта (HGBF).

«З GЕM нас пов’язує історія, яка почалася ще в часи, коли я очолював ОВА. Вони допомогли встановити в будинках мешканців Київщини, які постраждали від російських атак, вікна на 3 млн доларів. Сьогодні вони підставили своє дружнє плече податківцям», – відзначив Голова ДПС.

У будівлі ГУ ДПС Дніпропетровської області демонтували пошкоджені величезні нестандартні конструкції, встановили нові вікна та повернули будівлі її функціональність. Загалом замінено 276 м2 пошкоджених металопластикових та дерев’яних блоків зі склопакетами.

Руслан Кравченко підкреслив, що GEM також допомагає відновити ще два приміщення податкової – у Полтаві та на Харківщині. Вони теж пошкоджені внаслідок російських ударів.

«Дякую команді GEM та її засновнику Майку Каппоні. Так виглядає справжня дружба. Коли допомагають не тому, що треба – а тому, що не можуть інакше», – акцентував Голова ДПС.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком тютюнових виробів.

Закон № 4115 діє з 25.03.2025 року.

Згідно із положеннями Закону № 4115, зокрема, ст. 39 прим. 1 розд. І «Загальні положення» ПКУ викладено в новій редакції.

Так, згідно із новою редакцією ст. 39 прим. 1 ПКУ встановлено, що для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:

– реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

– нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.

Отже, з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.

Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень за квітень на 10,2 млрд грн, за чотири місяці цього року – на понад 46 млрд гривень

Державна податкова служба демонструє стабільне перевиконання плану надходжень. У квітні, станом на 19:00 30.04.2025, ще +10,2 млрд грн. Чотири місяці завершили із солідним перевиконанням – на 46,2 млрд грн (+13,1 % до плану Мінфіну). Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

«У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14 % до плану, +37,2 % до квітня 2024 року)», – зазначив він.

Головні показники квітня:

– ПДФО: 29,7 млрд грн (+18,6 % до плану)

– ПДВ: 27,4 млрд грн (+6 %)

– Податок на прибуток: 5,6 млрд грн (+77,5 %)

– Акциз з вироблених та ввезених товарів: 15,7 млрд (+11,4 %)

Відшкодування ПДВ:

Четвертий місяць позитивна динаміка. У квітні відшкодовано 13 млрд грн. За січень – квітень сума становить понад 55 млрд грн (+24,2 % до показника 2024 року).

Показники січня – квітня 2025 року:

– Надходження: 398,2 млрд грн

– Перевиконання плану: +46,2 млрд грн

– Перевиконання показника січня – квітня 2024 року: +16,9 %

«Накопичили суттєвий фінансовий резерв. Завдяки системній роботі, підвищенню добровільної сплати податків та покращенню адміністрування маємо додатковий обсяг для фінансування важливих видатків», – додав Голова ДПС.

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійним податковим боргом є:

– податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

– податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

– податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

– податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

– податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

– податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

– податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

– податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).

Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

Про впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.

Зокрема, введено поняття:

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

– взяття його на облік як платника податків,

– реєстрації платником окремих видів податків,

– подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),

– сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,

– інших податкових обов’язків,

– невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Де можна перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви не є складовою винагороди за виконані ним роботи (надані послуги): оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667).

Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.

Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.

Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.

Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Оформлення трудових відносин

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

– гідні та безпечні умови праці;

– нормований робочий час;

– оплачувані та неоплачувані відпустки;

– регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

– можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

– захист від незаконного звільнення;

– страхові виплати в разі непрацездатності;

– пільги для неповнолітніх;

– додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

– захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Про Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

Метою розроблення та запровадження загального плану удосконалення та управління податковими ризиками є:

– створення платникам податків умов для кращого розуміння норм податкового законодавства, та своєчасного та якісного виконання обов’язків, визначених ПКУ;

– збільшення надходжень платежів до бюджетів та державних цільових фондів;

– зменшення тіньового сектору економіки;

– побудова системи управління податковими ризиками відповідно до світових практик.

Закон України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України, в частині впровадження податкового комплаєнсу.

Для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків має одночасно відповідати вимогам та критеріям, визначеними цим законом, серед яких такі показники, як відсутність податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відсутність фактів порушення термінів виконання податкових обов’язків щодо подання звітності тощо.

Детально ознайомитись з критеріями та перевірити відповідність суб’єкта господарювання вимогам включення до Переліку можна на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД:

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Несвоєчасна реєстрація РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: визначення кількості днів прострочення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту).

Так, згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Загальні граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН встановлено п. 201.10 ст.201 ПКУ.

Так, реєстрація, зокрема розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, в розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ та відповідно порушення граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тягне за собою накладання штрафу на платника на якого покладено обов’язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у розмірах передбачених п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних термінів, встановлених для реєстрації, зокрема розрахунків коригувань до податкової накладної, на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику здійснюється з дати отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від постачальника (продавця) товарів/послуг.

Разом з цим задля підвищення якості електронних сервісів для платників податків, ДПС у червні 2024 року запроваджено сервіс для обміну електронними документами (розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику) отримувачем (покупцем), тобто фіксує дату отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.

Так, використання платниками податків ІКС «Електронний кабінет» для обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами передбачає фіксацію ДПС факту отримання отримувачем (покупцем) товарів/послуг такого розрахунку коригування, що дає можливість контролюючим органам підтвердити факт дотримання/недотримання платником (покупцем) строків для реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Сервіс SWinED зручно інтегрується з іншими системами, тож для налаштування обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику з контрагентами з використанням SWinED платникам податків необхідно звернутись до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.

Дніпропетровщина: понад 49,6 млрд грн – надходження від платників до бюджетів усіх рівнів та держаних цільових фондів з початку року

Протягом чотирьох місяців 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 49,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем минулого року на понад 10,8 млрд грн, або на понад 28 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Як зауважила очільниця податкової служби регіону, до державного бюджету у січні – квітні 2025 року надійшло понад 21,1 млрд грн, що на понад 5,8 млрд грн, або на 37,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети впродовж чотирьох місяців поточного року поповнились майже на 14,7 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,0 млрд грн у порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Темп росту надходжень складає 116,5 відсотки.

Державні цільові фонди протягом січня – квітня 2025 року отримали понад 13,8 млрд грн єдиного внеску, що майже на 3,0 млрд грн, або на 27,5 відс. більше, ніж у січні – квітні 2024 року.

«Дякуємо платникам за роботу, своєчасне наповнення бюджетів і важливий внесок у фінансову підтримку держави!» – зазначила Теодозія Чернецька.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.

Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.

Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.

Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.

Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.

У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.

При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.

Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов’язки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це надважливий документ у роботі. Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов’язки.

Закликаємо і роботодавців, і найманих працівників працювати відповідно до вимог трудового законодавства!

Чи може ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх в якості оплати за поставку конкретних товарів/послуг покупцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

УВАГА! ШАХРАЇ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу суб’єктів господарювання Дніпропетровського регіону, що невідомі особи здійснюють дзвінки до суб’єктів господарювання з телефонних номерів (068) 947 27 64 та (096) 649 88 39 від імені начальника Дніпровської державної податкової інспекції ГУ ДПС з вимогою перерахунку значної суми грошових коштів на карткові рахунки з метою упередження проведення перевірок.

Шановні платники! Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.

Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям, ретельно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

Якщо ви отримали подібний дзвінок, слід негайно звертатись до Національної поліції за номером телефону 102, або ж зателефонувати на сервіс ДПС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків), або до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за номерами телефонів (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Реалізація товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.

Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).

Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

Як отримати податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право громадян скористатися податковою знижкою передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Так, з 01 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.

Для отримання податкової знижки платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До такої декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також пред’являє паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України в (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.

Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (набрав чинності 25.03.2025) внесено зміни, зокрема, до абзацу четвертого п. 120.6 ст. 120 ПКУ, згідно з якими змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту.

Так, несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.

Таким чином, при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

При підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для усунення помилки «Невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:

– який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

– правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

– чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

– чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

Подання уточнюючого розрахунку у разі коригування показників, відображених у звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску, поданих за періоди до 2021 та 2021 – 2024 років

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку звітним періодом є календарний місяць.

Проведення коригувань Розрахунку встановлено розд. V Порядку, п. 5 якого визначено, що після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку (п.п. 9 п. 10 розд. V Порядку).

Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:

I квартал: 1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);

II квартал: 1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);

III квартал: 1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);

IV квартал: 1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).

Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:

– для податкових агентів: I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;

– для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.

Згідно з приміткою 4 до Розрахунку та додатків Д1, Д5 та Д6 до Розрахунку у рядку 02 «Звітний (податковий) період» (далі – рядок 02) зазначається звітний податковий період (календарний рік) та місяць (цифрове значення від 1 до 12), за який подається Розрахунок (додатки до нього).

Так, наприклад, якщо потрібно відкоригувати дані в Додатку Д1 (Д5, Д6) за лютий 2023 року, необхідно подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» і зазначити:

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Розрахунку: рік – «2023»; місяць – «2»; номер Розрахунку – «2» (якщо за І квартал 2023 року подавали «Звітний», який був «1»);

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Додатка Д1 (Д5, Д6): рік – «2023»; місяць – «2».

Аналогічно заповнюється рядок 02 Розрахунку і Додатків Д1, Д5, Д6 за періоди до 2021 року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9616) повідомила про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України:

– 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2024 за № 2000/3345 (далі – наказ № 621).

– 04 квітня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2025 року за № 323/43729, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 лютого 2025 року № 94», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2025 за № 352/43758 (далі – наказ № 94).

Щодо наказу № 621

Згідно з наказом № 621 внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813), а саме: додатка ДІЯ, додатка РІ до рядка 03 РІ, додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Додаток АМ викладено в новій редакції.

Згідно із Законом № 3813 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що набрали чинності з 01 січня 2025 року і відповідно до яких уточнено, зокрема:

базу оподаткування щодо операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначених в абзаці шостому підпункту «б» та в абзаці першому підпункту «в» підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1, у підпункті 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 та в підпункті «а» підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 14.6, 22.2, 28.2 додатка ДІЯ Декларації узгоджено відповідно до положень Кодексу;

різниці, що застосовуються під час здійснення фінансових операцій, передбачених у підпункті 140.4.3 пункту 140.4, в абзаці четвертому підпункту 140.5.4 та в абзаці третьому підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2, 3.1.7.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації узгоджено відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, згідно із Законом № 3813 Кодекс доповнено положеннями, які набрали чинності з 01 серпня 2024 року, щодо:

проведення інвентаризації основних засобів, визначених у пункті 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану, для використання в господарській діяльності відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У зв’язку із цими змінами додаток АМ до Декларації (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ) викладено в новій редакції, яка передбачає:

доповнення таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20___ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні», яка заповнюється в разі прийняття рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні і введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

доповнення таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» новим рядком «А3 ж³», який заповнюється під час розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України і придбаних або споруджених під час дії воєнного стану, у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Також звертаємо увагу, що в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації виключено рядок 23 таблиці 1 – «дохід за виробництво та/або розповсюдження реклами», тож нумерацію рядків 24 – 34 змінено на 23 – 33 відповідно.

Щодо наказу № 94

Згідно із наказом № 94 внесено зміни до Декларації, пов’язані з реалізацією положень законів України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).

Відповідно до Закону № 4015 внесено зміни та доповнення до Кодексу, зокрема, щодо встановлення:

1) базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, запровадженої з 01 січня 2025 року, для цілей:

оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика);

оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика);

застосування положень щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток під час виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика);

2) розміру авансового внеску, який сплачується з 01 січня 2025 року платниками податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти.

Крім того, згідно із Законом № 4015 Кодекс доповнено положеннями щодо:

1) особливостей оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що застосовуються з 01 грудня 2024 року, а саме:

встановлено розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

встановлено порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств;

2) особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

У зв’язку із цими змінами у формі Декларації:

рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено рядками: «фінансові установи, крім страховика»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним»;

показники рядків 26 ОВ – 28, 36 щодо відображення сум авансових внесків з місць роздрібної торгівлі пальним та примітку «⁵» щодо застосування, зокрема, фінансовими установами базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків викладено в нових редакціях.

Відповідні зміни внесено в додатки ВП, АВ, КІК, ЗП.

Крім цього, у Декларації:

виключено додаток ОВ до Декларації (рядок 26 ОВ), натомість доповнено новим додатком ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ), у якому відображаються розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют та розрахунок авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Згідно із Законом № 4113 Кодекс доповнено положеннями щодо невключення до бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема в частині суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.

У зв’язку із цими змінами рядки 16.5, 16.6 та 17 додатка ДІЯ узгоджено відповідно до положень Кодексу.

Згідно із пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:

у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;

у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;

у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пунктів 43¹ та 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Лист ДПС № 9616 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79474.html

Земельна ділянка знаходиться у користуванні на підставі договору сервітуту: чи визначає платник податку на прибуток підприємств МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до земель сільськогосподарського призначення у відповідності до частини другої ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки (абзац другий частини шостої ст. 37 прим. 1 ЗКУ).

Частиною першою ст. 102 прим. 1 ЗКУ встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 102 прим. 1 ЗКУ (частина друга ст. 102 прим. 1 ЗКУ).

Враховуючи вищенаведене у платника податку на прибуток – користувача земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні такого платника на підставі договору про встановлення земельного сервітуту (права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь)) або суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для забудови) не виникає обов’язку визначати МПЗ щодо таких земельних ділянок.

Юридичною особою (платником податку на прибуток) – власником земельних ділянок, які знаходяться в користуванні інших осіб на підставі укладеного договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, визначається МПЗ щодо тих земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь.

Якщо земельні ділянки належать до несільськогосподарські угідь, то МПЗ не визначається.

До уваги платників податку на нерухоме майно!

Які реквізити має містити фіскальний касовий чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нова форма фіскального чека діє з 01.03.2025.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою № 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою № 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;

yyyyMMdd – дата чека;

HHmmss – час;

NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;

sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється реєстратором розрахункових операцій:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати.

Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується.

Рядки 20 та 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

Закон України № 3603: особливості податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачено, зокрема:

врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);
збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;
скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);
нерозповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;
доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних;
доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;
надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок;
скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;
врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, у частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

Подання в електронному вигляді копій документів до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі, якщо у платника ПДВ, який застосовує електронний документообіг, зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, то таким платником подаються копії документів до Повідомлення про подання пояснень та копій документів.

Письмові пояснення та копії документів, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

До Повідомлення можна додати документи довільного формату (J/F13126), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Отже, платник ПДВ подає копії підтверджуючих документів до Повідомлення про надання пояснень шляхом завантаження їх копій у форматі PDF, PNG або JPG.

Змінилися дані, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків – подайте Заяву за ф. № 5ДР!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про алгоритм дій, зокрема фізичної особи – платника податку, у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків.

Подання платником заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)) та документу, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):

– до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);

– у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

– витяг з реєстру територіальної громади;

– паспорт, виготовлений у формі книжечки;

– тимчасове посвідчення громадянина України;

– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

Комунікація з платниками податків Софіївського району за «круглим столом»

З метою обізнаності актуальних питань податкового законодавства, фахівцями Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків Софіївського району.

На заході податківці обговорили актуальну тематику оподаткування: основні напрями Національної стратегії доходів до 2030 року та пріоритети системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики); важливість офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та своєчасна сплата податків, зборів, платежів до бюджетів;

Під час діалогу податківці приділили особливу увагу підприємцям, які захищають державу, акцентувавши, щодо роботи гарячої лінії ((096) 862 10 70 ) ГУ ДПС у Дніпропетровській області та правил звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які мобілізовані.

Надали роз’яснення стосовно отримання податкової знижки за витратами на лікування та навчання, розповіли про роботу електронної скриньки dp.ikc@tax.gov.ua комунікаційної платформи та сервісу «Пульс» для запобігання проявам корупції в податковій службі.

Відповіли на запитання, які цікавили платників податків Софіївської громади.

Податківці відкриті до спілкування з громадськістю та бізнес спільнотою!

Криворізькі податківці провели семінар для платників податків

В приміщенні Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради відбувся семінар для платників податків, на якому обговорювалися зміни в податковому законодавстві, а також ключові напрямки національної податкової стратегії до 2030 року.

Основні теми семінару включали:

Нові підходи до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками);

Визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ);

Зміни в трудових відносинах, які стосуються як підприємців, так і найманих працівників;

Переваги електронних сервісів від ДПС;

Комунікаційна платформа, що сприятиме покращенню взаємодії між податковими органами та платниками податків;

та інші питання.

Учасники заходу отримали можливість безпосередньо звертатися до податківців із запитаннями, обговорювати новації та отримати практичні поради щодо ефективного ведення бізнесу в умовах змін законодавства.

Засідання робочої групи виконкому Криворізької міської ради з питань справляння плати за землю

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання робочої групи з питань справляння за землю та виконання показників доходів бюджету Криворізької громади.

На засіданні обговорили стан надходжень до бюджету громади плати за землю та орендної плати.

Також, узгодили спільні дії органів місцевого самоврядування та податкової служби щодо підвищення ефективності адміністрування плати за землю та виявлення резервів для збільшення надходжень.

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонної «гарячої лінії» з актуальних питань податкового законодавства.

Під час спілкування з платниками податків фахівці надали вичерпні роз’яснення з питань справляння військового збору – роз’яснено порядок нарахування та сплати збору, особливо в умовах мобілізації та змін у законодавстві та податкових пільг для мобілізованих ФОП. Також запитували про вимоги трудового законодавства, Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), та інші питання.

Коментар: Легалізація праці забезпечує соціальні гарантії найманим працівникам!

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо легалізації найманої праці.

Під час розмови з Ганна Познякова наголосила на необхідності дотримання трудового законодавства та офіційного оформлення трудових відносин між роботодавцями та працівниками, адже нелегальна зайнятість позбавляє працівників соціального захисту, а державу — надходжень до бюджету.

Офіційне працевлаштування гарантує найманим працівникам соціальні виплати, стаж, пенсію та інші державні гарантії.

На завершення було наголошено, що інформування населення — важливий крок у напрямі підвищення рівня правової обізнаності та формування відповідального ставлення до оплати праці.

1545

Грушівська громада

Дніпропетровської області

(05656) 57770

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у квітні 2025 року!

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у квітні 2025 року, підготовлений Головним управлінням ДПС

у Дніпропетровській області

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Детінізація доходів – запорука майбутнього

Сплата податкових платежів: про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа за допомогою Електронного кабінету

Електронний кабінет – дієва допомога користувачам

Цифровізація сервісів для платників – пріоритет сучасної податкової служби

Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень за квітень на 10,2 млрд грн, за чотири місяці цього року – на понад 46 млрд гривень

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Де можна перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі?

Про Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Про Національну стратегію доходів

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Зміст

Фотогалерея

Історія