Податкова знижка: українцями задекларовано до повернення з бюджету майже 470 млн гривень

У першому півріччі 2025 року понад 74 тисячі українців скористались правом на податкову знижку. Торік їх кількість була меншою на 1,5 тисячі. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, задекларована до повернення складає майже 470 млн грн. Порівняно з першим півріччям минулого року вона зросла на 25 %.

Найчастіше українці подають декларації для отримання податкової знижки за такими витратами:

– оплата навчання

– страхування та пенсійні внески

– сплата відсотків за іпотекою

ТОП-регіони за кількістю декларацій на податкову знижку:

– Львівщина – майже 10 тис.,

– Київ – 6 тис.,

– Київщина – 5,2 тис.,

– Дніпропетровщина – 4,4 тис.,

– Тернопільщина – 4,3 тисячі.

«Такий інструмент – це про довіру та партнерство між державою та платниками податків. Це приклад того, що податки працюють на людину», – додала Леся Карнаух.

Нагадаємо!

Для отримання податкової знижки платник податків подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.

До декларації додаються підтверджувальні документи:

– копії квитанції, чеків, платіжних доручень,

– копії договорів про надання послуг,

– документи про ступінь споріднення,

– паспорт тощо.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет платника.

Детальніше як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

Боротьба з тіньовою зайнятістю: цьогоріч завдяки заходам ДПС роботодавці оформили понад 2,8 тис. працівників

З початку 2025 року Державною податковою службою під час проведення фактичних перевірок встановлено понад 1,7 тис. фактів порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин.

Завдяки проведеній роз’яснювальній роботі роботодавці оформили трудові відносини з понад 2,8 тис. найманих працівників.

Так, наприклад, при перевірці 3 суб’єктів господарювання, які займаються міжнародними перевезеннями вантажів та пасажирів, встановлено понад 90 фактів використання праці громадян без належного оформлення трудових відносин.

За результатами розгляду цих матеріалів Державна служба України з питань праці вже застосувала до таких роботодавців штрафні санкції на суму понад 3,1 млн гривень.

Також з початку року понад 1000 матеріалів фактичних перевірок, у яких задокументовано виявлені порушення законодавства про працю, направлено до Держпраці. Вона приймає рішення щодо накладення штрафів на таких суб’єктів господарювання.

Наразі за результатами розгляду матеріалів від ДПС органи Держпраці вже застосували до таких роботодавців штрафні санкції на суму майже 20,8 млн гривень. За більш ніж 380 фактами суб’єктам господарювання винесено попередження.

Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.

Леся Карнаух: ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією

ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією. Це те, що дозволить більш оперативно та якісно виявляти економічні правопорушення. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Деталі створення такого механізму обговорили під час спільної наради керівниці ДПС, Голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна та в. о. Директора БЕБ Сергія Перхуна. Все виключно в межах законодавства та повноважень кожного із органів.

Одне з питань – транскордонні операції.

Системи ДПС не мають повної інформації по певній частині операцій з нерезидентами, у тому числі операцій між субʼєктами з ознаками прихованої повʼязаності. Щоб бачити повну картину, є потреба у даних, що дозволяють виявляти фінансові потоки за межами формальних звітів. Зокрема, від БЕБ щодо транскордонних схем мінімізації податкових зобов’язань, від Держфінмоніторингу – щодо операцій між резидентами України та контрагентами – нерезидентами.

Інше важливе питання – «дропи».

«Останнім часом така схема ухилення від податків набуває все більшої популярності. Тому продовжимо спільну системну роботу, в тому числі і з НБУ, щодо виявлення і припинення схем, пов’язаних із використанням «дропів», – сказала в. о. Голови ДПС.

Через електронні платіжні засоби (P2P платежі) проходять значні обсяги безготівкових переказів між фізичними особами. Операції не декларуються та відповідно зменшуються надходження до бюджету.

«ДПС також відпрацьовує використання «дроп-схем» у протизаконних операціях. Вже виявили факти їх використання для легалізації коштів від реалізації наркотиків та організації нелегальних казино», – сказала Леся Карнаух.

Обговорили, зокрема, питання реалізації заходів до підсанкційних суб’єктів, а також щодо використання інформації CRS, отриманої ДПС.

Офіційне оформлення трудових відносин у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлені трудові відносини – запорука соціальних гарантій найманих працівників.

За трудовим договором працювати – вигідно!

З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.

Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату.

За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ). Це гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.

У разі втрати працездатності працівник отримує грошові виплати, які компенсують втрату заробітку через хворобу. Сплата ж ЄВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо працівник незадекларований, він взагалі не зможете розраховувати на допомогу.

Якщо працівник оформив з роботодавцем трудовий договір, то роботодавець не може змусити його виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією.

Оформлений працівник, крім основної відпустки, має право на оплачувані навчальні відпустки.

Також працівник має право на відпустку за власний рахунок (весілля, народження дитини, похорон, догляд за хворими родичами).

Крім того, трудовим законодавством передбачені додаткові відпустки, зокрема для працівників з дітьми, учасників бойових дій.

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом можна отримати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити, підписати та надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».

Через певний час користувач отримує Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом, який можна переглянути та завантажити у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Презентаційні матеріали можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/308545.pdf

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.

Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується для фізичних осіб за таким принципом:

– Якщо у платника є квартира, то на її площу буде знижено 60 кв. м. Це означає, що тільки площа понад 60 кв. м оподатковуватиметься.

– Якщо є житловий будинок, то з площі будинку буде знижено 120 кв. м.

– Якщо є і квартира, і будинок, то загальна площа обох об’єктів зменшується на 180 кв. м (це максимальна знижка).

Тобто, податок на нерухомість обчислюється лише з тієї частини площі, яка перевищує відповідні ліміти.

Щодо кількості об’єктів нерухомості у власності:

– Якщо є один об’єкт житлової нерухомості (одна квартира чи один будинок), то податок обчислюється на основі площі, зменшеної на 60 кв. м для квартири або 120 кв. м для будинку, та застосовується відповідна ставка податку.

– Якщо є кілька об’єктів одного типу (наприклад, кілька квартир або кілька будинків), то обчислення податку здійснюється на основі сумарної площі всіх цих об’єктів, зменшеної відповідно до ліміту площі для кожного типу.

– Якщо є об’єкти різних типів (квартира і будинок), то розрахунок податку відбувається на основі сумарної площі всіх цих об’єктів, зменшеної на загальний ліміт площі для комбінації квартир і будинків.

– Якщо є кілька об’єктів нерухомості, то податок розподіляється між ними пропорційно до площі кожного об’єкта.

Таким чином, сума податку на нерухомість буде залежати від кількості і типу ваших об’єктів та їх загальної площі після застосування знижок.

Крім того:

– Якщо у власності платника податків є квартира більше ніж 300 кв. м або будинок більше ніж 500 кв. м, податок на таку нерухомість збільшується на 25,000 грн на рік за кожен такий об’єкт.

– Податкові органи надсилають платникам податків повідомлення про суму податку до 1 липня наступного року. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.

– Якщо платник податків набуває новий об’єкт нерухомості, податок сплачується з місяця, коли він став власником цього об’єкта.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

Метою розроблення та запровадження загального плану удосконалення та управління податковими ризиками є:

– створення платникам податків умов для кращого розуміння норм податкового законодавства, та своєчасного та якісного виконання обов’язків, визначених ПКУ;

– збільшення надходжень платежів до бюджетів та державних цільових фондів;

– зменшення тіньового сектору економіки;

– побудова системи управління податковими ризиками відповідно до світових практик.

Закон України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України, в частині впровадження податкового комплаєнсу.

Для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків має одночасно відповідати вимогам та критеріям, визначеними цим законом, серед яких такі показники, як відсутність податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відсутність фактів порушення термінів виконання податкових обов’язків щодо подання звітності тощо.

Детально ознайомитись з критеріями та перевірити відповідність суб’єкта господарювання вимогам включення до Переліку можна на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Військовий збір: особливості сплати для ФОПів – платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Хто із ФОПів – платників єдиного податку сплачує військовий збір?

З 01.01.2025 ФОПи – платники єдиного податку 1,2,3 та 4 груп є платниками військового збору (далі – ВЗ).

Які ставки ВЗ?

– для ФОПів 1, 2 та 4 груп – 10 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року: у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску з ВЗ – 800 гривень;

– для платників єдиного податку 3 групи – 1 % від отриманого доходу.

Коли сплачується ВЗ?

– ФОПи – платники єдиного податку 1, 2 та 4 груп сплачують ВЗ авансовим внеском до 20 числа кожного місяця. ВЗ можна сплатити за весь квартал або рік, але не більше, як до кінця поточного звітного року

– ФОПи – платники єдиного податку 3 групи сплачують ВЗ щоквартально протягом 10 днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація)

Як нараховуються авансові внески?

– нарахування авансових внесків ФОПам – платникам єдиного податку 1, 2 та 4 груп здійснюють контролюючі органи

В які терміни ФОПом подається Декларація?

– ФОПи – платники єдиного податку 1 та 2 груп подають Декларацію один раз на рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року

– ФОПи – платники єдиного податку 4 групи подають Декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого (суми сплаченого ВЗ за 2025 рік відображаються у Декларації за 2026 рік)

– ФОПи – платники єдиного податку 3 групи подають Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу

У Декларації вказуються всі нараховані суми, включаючи щомісячні авансові внески з ВЗ

Коли ФОПи 1 та 2 груп подають квартальну Декларацію?

Квартальна Декларація подається у разі:

– перевищення протягом року ліміту доходу, що дозволяє використовувати певну групу єдиного податку;

– переходу на іншу групу спрощеної системи оподаткування;

– відмови від спрощеної системи оподаткування.

Наслідки незадекларованої праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незадекларована праця – це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і як наслідок – не отримуєте соціальних гарантій, а саме коли:

– не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування;

– не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця;

– працюєте на себе і на роботодавця, а не на себе і на країну;

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, адже ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.

Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

Податкова знижка за навчання: з податковою декларацією про майновий стан і доходи до контролюючого органу подаються підтверджуючі документи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Звертаємо увагу, що 31.12.2025 – останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи, щоб скористатись правом на податкову знижку за витратами, які понесені у 2024 році.

До уваги платників податків: нові можливості Електронного кабінету!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про нові функціональні можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) стосовно здійснення листування в електронному вигляді та отримання кореспонденції від податкової служби через Електронний кабінет.

Відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України (ПКУ) Е-кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України.

Листування через Е-кабінет створює умови для оперативної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами. Адже має очевидні переваги:

– відсутність паперових документів,

– своєчасне отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції,

– Push-повідомлення на електронну пошту про надходження документу в Електронний кабінет,

– постійний доступ в Е-кабінеті до архіву листування з податковою.

Листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється в електронній формі за умови подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява).

Завдяки оновленому функціоналу Е-кабінету зробити це стало ще простіше:

– увійдіть до приватної частини Е-кабінету,

– у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»,

– натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну адресу, на яку бажаєте отримувати повідомлення про надходження документів в Е-кабінет,

– підпишіть КЕП та надішліть.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали зазначену Заяву, здійснюється в електронній формі шляхом надіслання документа в Е-кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання.

Тож пропонуємо скористатись правом отримувати кореспонденцію від податкової через Е-кабінет та впевнитись у зручності такого листування.

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав майже 126,1 млн грн екологічного податку

У першому півріччі поточного року платники Дніпропетровщини повнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком майже на 126,1 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року надходження збільшились на понад 4,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).

Протягом звітного року доходи у вигляді заробітної плати оподатковувалися за різними ставками ПДФО: що з податковою знижкою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок), сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у такому порядку:

– визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

– визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

– визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

– визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:

– визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

– визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 статті 166 ПКУ;

– визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

Внесено зміни до декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2025 № 319 «Про внесення змін до Змін до Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 319) внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з акцизного податку, порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку.

Вищезазначені додатки та Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку приводяться у відповідність до вимог Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».

Наказ № 319 набув чинності з дня опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2025 № 49).

ФОП на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності: подання звітності з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктами 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація) як фізична особа – підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток ЄСВ 1) сум єдиного внеску з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації:

– у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності доходів від провадження підприємницької діяльності;

– у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.

З початку року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 8,4 млн грн частини чистого прибутку

Протягом січня – червня 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету частиною чистого прибутку на понад 8, 4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Податкового кодексу України.

Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, стати на облік як платники єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами) (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Отримання довідки про відсутність податкового боргу для подання громадянином до Державного центру зайнятості разом із заявою на отримання мікрогранту на створення власного бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (зі змінами) (далі – Порядок № 738), визначено, зокрема, умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб’єктам господарювання (далі – отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).

Заяву на отримання мікрогранту подають, зокрема, громадяни України (абзац другий п. 8 Порядку № 738).

Рішення про надання мікрогранту приймає згідно з п. 17 Порядку № 738 Державний центр зайнятості.

Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту, якщо отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту / конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу (абзац тридцять третій п. 19 Порядку № 738).

Механізм надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), визначений Порядком надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Відповідно до абзаців першого і другого п. 3 Порядку № 733 для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Заява подається за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733:

– у паперовій формі – до контролюючого органу за основним місцем обліку платника в один із таких способів: поштою; електронною поштою; безпосередньо до контролюючого органу;

– в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ із дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а саме: «Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738», та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником, а саме: Державний центр зайнятості.

Довідка надається платнику безоплатно.

Довідка готується протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 5 Порядку № 733 встановлено, що перевірка наявності / відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності / відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.

За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Таким чином, для отримання мікрогранту фізична особа (громадянин) подає до Державного центру зайнятості Довідку, отриману у територіальному органу ДПС до якого подано Заяву. При цьому Довідка підтверджує відсутність податкового боргу на дату її формування.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дня її формування (п. 6 Порядку № 733).

До уваги самозайнятих осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за контрактом!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), або за контрактом, на весь період їх військової служби (починаючи з першого числа місяця, в якому було їх призвано на військову службу або в якому було укладено контракт, але не раніше 24.02.2022 та закінчуючи останнім днем місяця, в якому така самозайнята особа була демобілізована (звільнена з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) такої самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає в електронному вигляді інформацію з Єдиного реєстру призовників центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Якщо самозайнята особа, яка призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою у тому числі особою за контрактом, протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Податкова звітність про суми податку та військового збору, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ.

Пункт 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадять незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення».

Електронний кабінет: отримайте ІПК онлайн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для формування та надсилання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі платник може скористатися меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).

При формуванні індивідуальної податкової консультації:

– оберіть контролюючий орган,

– заповніть адресу для листування, контактний телефон, електронну адресу,

– зазначте необхідність отримання податкової консультації,

– збережіть, підпишіть та надішліть сформоване звернення.

Інформація щодо отримання і реєстрації звернення в контролюючому органі та надіслана в Електронний кабінет індивідуальна податкова консультація в електронній формі містяться в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».

Презентаційні матеріали щодо подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в Електронному кабінеті можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/305278.pdf

Управління комплаєнс-ризиками – системна методологія

На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.

Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.

ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.

Перший продаж нерухомого майна, яке отримане за спадковим договором і перебувало у власності менше трьох років: оподаткування доходу ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 1 Цивільного кодексу України в (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (частина перша ст. 1302 ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим відповідно до частини першої ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша ст. 1217 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця визначено ст. 172 ПКУ.

Для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого та другого п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько – побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці).

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину (абзац п’ятий п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою планується здійснити перший продаж протягом звітного податкового року нерухомого майна (квартири), яке перебувало у власності менше трьох років, то дохід, отриманий від такого продажу оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5 відс. та військовим збором – 5 відсотків.

При цьому зауважуємо, що положення абзацу п’ятого п. 172.1 ст. 172 ПКУ до доходу, отриманого від продажу нерухомого майна, одержаного на підставі спадкового договору, не застосовуються.

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД:

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

«Моя податкова»: отримання відомостей про доходи у смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.

Завантажуй в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуйся онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обирай «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказуй необхідний період* та отримуй результат за 5 хвилин.

Крім того нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Цінуй свій час та приєднуйся.

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Презентаційні матеріали за посиланням

https://tax.gov.ua/data/material/000/748/743998/Otrimannya_v_domostey_pro_sumi_viplachenih_dohod_v.pdf

Які суми не включаються до складу доходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої груп, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:

– суми податку на додану вартість (п.п. 1 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця (п.п. 6 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ (п.п. 7 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я та/або лікарські засоби, придбані на підставі договору керованого доступу, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів місцевих бюджетів, та/або коштів суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України; та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону (абзаци перший – третій п.п. 11 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ (абзац четвертий п.п. 11 п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

– пасивні доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) в банку, отримані таким платником податку (п.п. 13 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Крім того, до складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п. 6 прим. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Підвищення порогу для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України звертає увагу на те, що Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.

Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 1726 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ у 2025 році, до прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).

Кримінальна відповідальність за ст. 3662 ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн – 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).

Закон України № 4505: новації для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.07.2025 набув чинності Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» (далі – Закон № 4505).

Законом № 4505 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 98, відповідно до якого тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, вважати, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, суб’єктам господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були придбані такою особою шляхом укладення договорів керованого доступу відповідно до законодавства, є дата відвантаження таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них.

Положення цього пункту застосовуються, за умови що:

особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, постачає лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них, оплата за які здійснюється за кошти суб’єктів господарювання, що зазначені в абзаці першому цього пункту, згідно з договором за собівартістю таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;

протягом строку виконання такого договору до собівартості лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них можуть включатися лише ті загальновиробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут, які здійснені (які планується здійснити) особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту;

суми витрат на відрядження, що включаються до собівартості лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, не можуть перевищувати:

у межах України – суми витрат, що не включається до оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу;

за межами України – граничних норм щодо сум та складу витрат на відрядження за кордон осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зниження порогу кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення закону понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Надання адміністративних послуг в безбар’єрному просторі

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

#тиждень_безбарєрності

Розрахунок податкової знижки за навчання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

За витратами, понесеними у 2024 році громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) мають право на отримання податкової знижки. Для отримання податкової знижки податкова декларація про майновий стан і доходи за наслідками 2024 року подається платником по 31 грудня 2025 року (включно).

Нагадуємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Для розрахунку податкової знижки, зокрема за навчання, визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а також на суму податкової соціальної пільги (ПСП) за її наявності. Інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця.

Визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки на підставі підтверджуючих документів.

Сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, розраховується наступним чином. Із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

Водночас, у разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання, розраховується шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.

Торгівля здійснюється через мережу Інтернет: що зазначається у рядку «назва господарської одиниці» у реєстраційних заявах за ф. № 1-РРО та № 1-ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено у Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та інших нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Процедура реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок РРО) / Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок ПРРО).

Відповідно до п. 4 глави 2 розд. ІІ Порядку РРО реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО) / п. 3 розд. ІІ Порядку ПРРО реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО).

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (п. 3 розд. ІІІ Порядку РРО) / дані про господарську одиницю внесені до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку ПРРО).

Форма та зміст розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Положення № 13).

Відповідно до визначення, наведеного у п. 2 розд. I Положення № 13, найменування господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального чека є, зокрема, назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2 фіскального чека).

Першоджерелом даних для Повідомлення № 20-ОПП є правовстановлювальні документи, на підставі яких у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування та які є актуальними на дату його подання.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» Повідомлення № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html).

Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та належності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу об’єкта оподаткування у довіднику.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності назви об’єкта оподаткування та з метою додаткового уточнення інформації про такий об’єкт.

Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж товарів через мережу Інтернет, то у реєстраційних заявах № 1-РРО/№ 1-ПРРО слід зазначати назву господарської одиниці, яка відповідає найменуванню об’єкта оподаткування, що, зокрема, може містити ознаку дистанційної торгівлі та/або будь-яку іншу додаткову інформацію (комерційне найменування, власну назву тощо).

Послуги, що надаються Контакт-центром ДПС, порядок їх отримання платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги у режимі online, зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку, щоденно з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – з 8 год 00 хв до 18год 00 хв (крім суботи та неділі)).

Приєднатись до чату Контакт-центру ДПС можна безпосередньо на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (https://zir.tax.gov.ua) або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Контакт-центр ДПС надає:

– інформаційно-довідкові послуги юридичним особам (кнопка 1), фізичним особам – підприємцям (кнопка 2), фізичним особам – платникам податків (кнопка 3) з питань оподаткування;

– послуги з питань електронного підпису (кнопка 4);

– можливість прийняти повідомлення, усне звернення, скаргу (кнопка 5);

– можливість записатись в електронну чергу до Центру обслуговування платників (кнопка 6);

– можливість отримати інформацію щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» (кнопка 7).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру ДПС зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

Детальна інформація щодо роботи Контакт-центру ДПС розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/index/contact .

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Розрахункові операції протягом дня не проводились: чи подається інформація по дротових чи бездротових каналах зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, зокрема, передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Згідно з п.п. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).

Пунктом 3.4 розд. ІІІ Вимог № 1057 визначено, що ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Враховуючи викладене, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО та/або ПРРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.

Безбар’єрність – це не бонус, це норма

З початку поточного року до ЦОП Самарівської ДПІ (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 9 174 платника, яким надано 8 570 адміністративних послуг (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час. Працівники ЦОПу Самарівської ДПІ та ЦОПу Магдалинівсього сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ допомагають кожному.

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення працює мобільний ЦОП. Надання послуг здійснюється шляхом виїзду працівників за адресою місця проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за перше півріччя працівниками ДПІ та сектору, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 22 виїзди та надано 33 адміністративні послуги.

На виконання Угоди про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та територіальними громадами, а також відповідно до затвердженого Графіку чергування працівників Самарівської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. За шість місяців поточного року фахівцями податкової здійснено 41 виїзд.

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, перед багатьма громадянами України виникає ряд бар’єрів у реалізації своїх прав. Ці бар’єри наявні у різних сферах від безперешкодного доступу до громадських та житлових будівель до працевлаштування та культурного життя.

Сервіси податкової служби – це про комфорт і доступність для кожного. Це про співпрацю і довіру.

Переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевагами використання системи управління комплаєнс-ризиками є:

– підвищення довіри до справедливості податкової системи – платники податків відчувають підтримку у виконанні податкових зобов’язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані;

– сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;

– сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:

– краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.

– кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;

– оптимізація збору доходів.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов’язки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це надважливий документ у роботі. Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов’язки.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

Закликаємо і роботодавців, і найманих працівників працювати відповідно до вимог трудового законодавства!

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.3 ст. 63 глави 6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).

Оподаткування іноземних доходів: як задекларувати і не платити податки двічі

Фізичні особи – резиденти України зобов’язані декларувати доходи, отримані як на території України, так і за її межами. Іноземні доходи підлягають оподаткуванню в Україні.

Іноземні доходи включають будь-які доходи, отримані резидентами за межами митної території України або на непідконтрольних територіях, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності.

Такі доходи оподатковуються:

податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,

військовим збором:

– за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,

– за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.

При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом НБУ на дату його нарахування (отримання).

Як задекларувати іноземні доходи

Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.

Подати декларацію, перебуваючи за кордоном, можна:

– поштою – з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;

– в електронній формі – через Електронний кабінет платника податків за наявності електронного ключа.

Сплатити суму податкового зобов’язання, визначену в декларації, необхідно до 1 серпня року, наступного за звітним.

Зарахування податків, сплачених за кордоном

Суми податків, сплачених за межами України, можуть бути зараховані при розрахунку податкових зобов’язань в Україні.

Для цього необхідно:

надати довідку від іноземного податкового органу про суму сплаченого податку, базу та/або об’єкт оподаткування (вона має бути легалізована, якщо інше не передбачено міжнародними договорами).

У разі відсутності підтвердних документів платник може подати заяву до податкового органу за своєю податковою адресою для перенесення строку подання декларації – до 31 грудня року, наступного за звітним.

Сума сплаченого податку за межами України зараховується у сумі, що не перевищує суму податку, яку потрібно сплатити в Україні.

Чи потрібно декларувати допомогу, отриману з іноземних джерел

Якщо ви через російську агресію отримали тимчасовий захист за кордоном, то не підлягає оподаткуванню допомога, отримана:

– від іноземних держав та їх державних фондів,

– компаній, організацій, які здійснюють благодійну діяльність.

Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.

Якщо платник податку отримував лише таку допомогу, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним. Якщо ж були інші доходи, вони підлягають декларуванню відповідно до загального порядку.

Е-Акциз: Уряд затвердив порядок маркування алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет електронними марками акцизного податку

З 1 січня 2026 року маркування підакцизних товарів здійснюватиметься шляхом нанесення графічного елемента електронної марки акцизного податку, який складається з Датаматрікс-коду (DataMatrix) та елементів, придатних для читання людиною у форматі перших дванадцяти символів унікального ідентифікатора.

Він наноситиметься на кожну на кожну окрему пачку тютюнового виробу, або пляшку алкогольного напою, або ємність з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Це передбачено Порядком маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 890.

Маркування забезпечуватимуть економічні оператори під час виробництва таких товарів на митній території України, до ввезення таких товарів на митну територію України або в режимі митного складу до випуску у вільний обіг на митну територію України.

Марки мають наноситися у спосіб, що унеможливлює їх заміну або повторне використання, не перекриваючи обов’язкову інформацію, визначену законодавством.

У разі друку їх графічних елементів на фізичних носіях, такі графічні елементи електронної акцизної марки наносяться у спосіб, який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження та забезпечує неперекривання інформації, нанесення якої передбачено законодавством.

Для окремих тютюнових виробів (сигарет з фільтром/без фільтру, сигарили, ТВЕН) передбачено маркування безпосередньо під час виробництва. Унікальні ідентифікатори, нанесені на продукцію з країн ЄС, мають забезпечувати її ідентифікацію в Електронній системі обігу.

Також встановлено вимоги до символів у Датаматрікс-коду (DataMatrix), якості друку марок, обладнання для їх зчитування, а також спосіб нанесення групових ідентифікаторів на транспортну упаковку.

Разом із маркою може бути зазначено спосіб сканування, що забезпечить інформованість покупців та дозволятиме споживачам (віком від 18 років) перевіряти легальність продукції.

Постанова є одним з елементів впровадження з 1 січня 2026 року електронної марки акцизного податку та електронної системи простежуваності підакцизних товарів на всіх етапах їх переміщення від виробника/імпортера до кінцевого споживача.

Це забезпечить додатковий контроль за легальністю реалізації алкоголю і тютюнових виробів та сприятиме скороченню їх тіньового обігу.

Довідково.

Попереднє Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, втратить чинність з 01 січня 2026 року, за винятком окремих перехідних норм — вони залишаються чинними до 01 вересня 2026 року.

Постанова Кабінет Міністрів України від 16 липня 2025 року № 890 «Про затвердження Порядку маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Оформлення трудових відносин

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

– гідні та безпечні умови праці;

– нормований робочий час;

– оплачувані та неоплачувані відпустки;

– регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

– можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

– захист від незаконного звільнення;

– страхові виплати в разі непрацездатності;

– пільги для неповнолітніх;

– додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

– захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Як отримати податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право громадян скористатися податковою знижкою передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Так, з 01 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.

Для отримання податкової знижки платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До такої декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також пред’являє паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет.

Суть управління комплаєнс-ризиками

Грошове забезпечення, нараховане військовослужбовцям – особам з інвалідністю: визначення розміру єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)).

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб:

– військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями), осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;

– осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

– осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Разом з цим, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 01 січня 2025 року

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).

У разі якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної плати на користь особи з інвалідністю – працівника, яка не є військовослужбовцем, то такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41 відс., за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання документів щодо встановлення інвалідності відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449.

Одночасно, згідно з ст. 3 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VII (зі змінами та доповненнями) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.

Враховуючи викладене вище, для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Фізична особа обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та має найманих працівників: звітність з ПДФО та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями та абзацу тринадцятого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

При цьому, для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, в Довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа – підприємець, адвокат».

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та на платників єдиного внеску, визначених пп. 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону 2464 (п. 3 розд. І Порядку № 4).

Розрахунок містить інформацію, зокрема, про додатки (Д1, Д2, Д3, 4ДФ, Д5, Д6), які є невід’ємною частиною Розрахунку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 4).

Враховуючи викладене, подається один Розрахунок, оскільки суб’єктом господарювання є фізична особа – підприємець, яка обліковується в контролюючих органах з додатковою ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка по суті дає такому підприємцю право займатися незалежною професійною діяльністю.

Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

– юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

– нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума витрат, понесена орендарем у зв’язку з поліпшенням об’єкта оренди, при його поверненні орендодавцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,5 млрд грн рентної плати

Впродовж першого півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже понад 2,5 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що податкова служба прагне, щоб кожен платник податків мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС – це, зокрема доступ до онлайн-сервісів.

Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору. Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Новації щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Закон України від 17 червня 2025 року № 4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» (далі – Закон № 4496) набув чинності 17.07.2025 (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 138 від 16.07.2025).

Закон № 4496 підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 172⁶ КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2025 році, для прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. гривень). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто у 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. гривень).

Кримінальна відповідальність за ст. 366² ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Закон № 4496 знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення Закону № 4496 понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368⁵ ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. гривень. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії, зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

Також Закон № 4496 вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України «Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо! Оскільки частиною другою ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 гривень. Раніше цей поріг становив 1 003 500 гривень.

Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон № 4496 щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
п’ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

Змінено підслідність кримінальних справ.

Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ – уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Понад 75 млрд грн військового збору за півріччя – надходження зросли майже в 4 рази

Протягом січня – червня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 75 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази, або на 55 млрд грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

За перше півріччя 2024 року було сплачено понад 20 млрд гривень.

Причина зростання – підвищення з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 % та свідома позиція платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують українських захисників.

Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.

Найбільше сплатили:

Київ – 24,3 млрд грн,

Дніпропетровська область – 8,6 млрд грн,

Львівська область – 5,7 млрд грн,

Харківська область – 4,8 млрд гривень.

Нагадуємо, що самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Які розміри ставок встановлені для ФОПів – платників єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:

– здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

– провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

– не використовують працю найманих осіб;

– членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;

– площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

– для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

– для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

– для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

– для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

– для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

– для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у таких розмірах:

– за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;

– за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Національна стратегія доходів до 2030 року: підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що стратегічна ціль ДПС щодо формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС.

Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприяє:

– підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

– підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

– підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

– збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

– удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

Електронні сервіси ДПС – важлива складова Національної стратегії доходів України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) спрямована на гармонізацію податкового та митного законодавства України зі стандартами ЄС. Електронні сервіси ДПС відіграють ключову роль у реалізації НСД. Адже вона прямо передбачає цифрову трансформацію, що означає збільшення та розвиток електронних сервісів, які спрощують взаємодію бізнесу з податковою службою. Електронні сервіси сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.

Основними електронними сервісами ДПС, що сприяють реалізації НСД, є:

– Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо;

– мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету;

– Інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи,

– сервіс «InfoTAX», який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо.

Можливість подання звітів, листування та отримання консультацій онлайн значно заощаджують час та ресурси платників податків. Це сприяє створенню більш комфортних умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню довіри суспільства до податкових органів. Електронні сервіси ДПС є не просто зручними інструментами, а стратегічною складовою НСД, основою для модернізації податкової системи та підвищення її ефективності.

Чи необхідно платнику, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального, реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (п.п. 14.1.141 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Разом з цим повідомляємо, що п. 44.1 ст. 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на автозаправній станції фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак, якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Звертаємо увагу, що для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації суб’єкт господарювання має право звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема договорів з постачальниками пального та покупцями пального, видаткових накладних та з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Безбар’єрне середовище створює комфортні умови для всіх

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Безбар’єрне середовище створює комфортні умови для всіх громадян. Вільний доступ до послуг, простота в пересуванні та відсутність фізичних та соціальних перешкод дозволяють людям реалізувати свій потенціал, зберігати активність і впевненість у собі.

Розвиваючи безбар’єрність, Україна прагне стати суспільством рівних можливостей, де кожен відчуватиме підтримку, незалежно від обставин.

Державна податкова служба України продовжує курс на цифровізацію, активно впроваджуючи сучасні та зручні сервіси для платників податків, забезпечуючи доступ до онлайн-послуг та інформації для всіх груп населення, включаючи людей з інвалідністю та літніх людей.

Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.

Крім того, кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час: приймання відвідувачів здійснюється, як за чергою, так і за попереднім записом до електронної черги.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 Кам’янською ДПІ (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 19 915 адміністративних послуг, у т. ч. 6 563 – в електронній формі.

Також, для обслуговування маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, з початку 2025 року працівниками ЦОПу ДПІ та сектору здійснено 32 виїзди та надано 58 адміністративні послуги.

У рамках співпраці з територіальними громадами під час проведення чергування в ЦНАПах територіальних громад працівниками Кам’янської ДПІ, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, у першому півріччі 2025 року здійснено 88 чергувань в ЦНАПах Кам’янського району та надано 1 691 адміністративну, сервісну та іншу послугу.

Сучасна Україна прагне стати комфортною та доступною для кожного. Безбар’єрність – це шлях до гідного та справедливого життя для всіх нас, це наше спільне майбутнє, де кожен з нас має рівні можливості.

Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет: подайте у декілька кроків

Листування в електронній формі – швидка, надійна та комфортна комунікація платників з податковими органами

Бажаєте отримувати інформацію від податкової служби в електронному вигляді, здійсніть такі кроки:

► увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн);

► у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»;

► натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну пошту, на яку буде приходити інформація про документи, що надійшли в Електронний кабінет;

► підпишіть КЕП та надішліть

Урядом упорядковано повноваження Державної податкової служби України

Оновлені функції передбачені змінами до Положення про Державну податкову службу України. Все узгоджено з чинним законодавством.

Коротко про зміни:

ДПС адмініструватиме внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

За рахунок внеску буде фінансуватися соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.

Тому уточнені функції та права ДПС щодо:

– ведення обліку, адміністрування та контролю за своєчасністю подання звітності;

– перевірки повноти, достовірності та своєчасності нарахування і сплати внеску;

– застосування відповідальності;

– погашення податкового боргу та стягнення недоїмки;

– участі в аналізі та прогнозуванні надходжень внеску;

– складання звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом тощо.

Посилення контролю за підакцизною продукцією.

Положення доповнено нормами щодо ліцензування діяльності суб’єктів господарювання у сфері:

– вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;

– оптової та роздрібної торгівлі цією продукцією.

Облік та контроль за обігом маркованої підакцизної продукції ДПС буде здійснювати із використанням Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

ДПС також уповноважена:

– контролювати сплату акцизу із ввезення, виробництва та реалізації на митній території України маркованої продукції;

– виконувати вимоги законодавства у сфері обігу підакцизної продукції;

– забезпечувати електронну простежуваність обігу продукції;

– адмініструвати сплату авансових внесків з податку на прибуток і ПДФО суб’єктами роздрібної торгівлі пальним.

Маємо також повноваження повідомляти НАБУ про факти, які можуть свідчити про спроби надання неправомірної вигоди службовим особам іноземних держав.

Листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами, звертаємо увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет, відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі за особами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, визначеними абзацом першим п. 42.4 ст. 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 42¹.2 статті 42¹ Кодексу).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку функціонування Електронного кабінету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017 за № 942/30810, зі змінами (далі – Порядок) листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).

Переваги здійснення листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі:

Отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

Миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет);

Забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;

Зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

Постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Порядок подання Заяви:

Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого сертифікату електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія. Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У меню «Налаштування» обрати вкладку «Бажання листування з КО»;

Натиснути «Бажаю отримувати документи» та вказати електронну пошту, на яку бажаєте отримувати інформацію про документи, що надійшли в Електронний кабінет;

Підписати КЕП та надіслати.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

УВАГА! Зростає кількість шахрайських дій!

Останнім часом невстановлені особи, видаючи себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), звертаються до суб’єктів господарювання із проханням чи вимогою надати грошові кошти.

Зокрема, шахраї надсилають електронні листи на адресу платників податків або телефонують з проханням надати одноразову фінансову допомогу для потреб Збройних Сил України чи грошові кошти за сприяння вирішення проблемних питань платника податків.

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути пильними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону +38 093 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Яким чином фізична особа може дізнатися про готовність РНОКПП, якщо заява за ф. № 1ДР або повідомлення за ф. № 5ДР направлені через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР (електронна форма F1314601), ф. № 5ДР (електронна форма F1314701) та скановані копії документів засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет), вхід до якої здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через вебпортал ДПС.

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет».

Після направлення через Електронний кабінет Облікової картки за ф. 1ДР або Заяви за ф. 5ДР у відповідь надходять квитанції, які можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету:

– протягом одного робочого дня – квитанція з Відповіддю № 1 «Повідомлення про прийняття/неприйняття Облікової картки за ф. № 1ДР (Заяви за ф. № 5ДР)»;

– в термін не пізніше трьох робочих днів – квитанція з Відповіддю № 2 Фінальна «Повідомлення про результати обробки» з інформацією про реєстрацію фізичної особи у ДРФО, яка свідчить про готовність реєстраційного номера облікової картки платника податків (присвоєння /внесення змін).

Про порядок скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані або на яких ведуться бойові дії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, керуючись положеннями розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та положеннями глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Наказ № 547, Порядок № 547), необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника податків заяву за формою № 20-ОПП та/або заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Згідно з п. 3 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547.

Чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

ПДВ: які строки подання податкової декларації та сплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість (податок, ПДВ) є один календарний місяць.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Особа – нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 208 прим. 1.8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для особи – нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, є квартал (п. 208 прим. 1.4 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадуємо, що 30.07.2025 – останній день сплати ПДВ за червень 2025 року.

Леся Карнаух: Українці задекларували 35,1 млрд іноземних доходів, отриманих у 2024 році

За 2024 рік українські громадяни задекларували 35,1 млрд грн іноземних доходів, це на 17,8 млрд більше, ніж за попередній рік. Сума нарахованого ПДФО – 3,8 млрд грн, військового збору – 535,8 млн грн. Про це в. о. Голови ДПС Леся Карнаух повідомила під час міжнародної зустрічі «Світове українство: виклики і можливості» в Офісі Омбудсмана України з прав людини.

Захід, організований ГС «Світове українство», Міжнародним штабом допомоги українцям у партнерстві із «Business Woman Club», зібрав 284 українців, які перебувають у 32 країнах. На події обговорювали виклики для переселенців та те, як покращити з ними взаємодію держави.

«Війна вимушено розширила географію проживання українців. Всі, хто виїхав у безпечніші країни, – наші співвітчизники, яких ми чекаємо вдома і підтримуємо за кордоном. Українці світу також наповнюють наш бюджет ресурсом на захист, декларуючи іноземні доходи та сплачуючи податки», – зазначила Леся Карнаух.

Вона додала, що кількість довідок про підтвердження статусу податкового резидента України щорічно зростає. Торік підрозділи ДПС видали понад 21 тисячу довідок. Цьогоріч за 6 місяців – вже 12,5 тисячі.

Україна працює за угодами про уникнення подвійного оподаткування. Якщо податки з доходу вже сплачені за кордоном, їх можна зарахувати в Україні. На часі також удосконалення механізмів уникнення подвійного оподаткування у зв’язку із новими нормами про множинне громадянство.

«ДПС прагне до вдосконалення своїх сервісів, щоб вони були зручні та безбар’єрні у всіх аспектах, а ще інтегровані з іншими державними. Попрацюємо із МЗС над перспективою долучення необхідних податкових послуг до системи «е-Консул», – підкреслила в. о. Голови ДПС.

Леся Карнаух також акцентувала на важливому аспекті, який варто знати і навколо якого постійно виникають страшилки і міфи, – допомога, отримана громадянами України та членами їхніх родин у зв’язку з війною від іноземних держав, державних фондів, компаній і організацій, які здійснюють благодійну діяльність, не підлягає оподаткуванню. Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.

Мобілізовані ФОП на час служби звільнені від сплати податків: як скористатися новими нормами

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу (Закон № 4505-ІХ).

Податки, які не сплачуватимуться:

– податок на доходи фізичних осіб,

– єдиний податок

– військовий збір,

– ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.

Що робити ФОП:

– якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

– якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

ДПС послідовно ініціювала вирішення податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності і можливості отримати консультацію щодо нових норм всі «гарячі лінії» продовжують працювати.

Контакти для самозайнятих захисників та їхніх родин:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz

Як діятиме звільнення:

ДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані фізичні особи – підприємці/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

− звітність – до 150 днів,

− сплата – до 180 днів.

Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».

Листування за допомогою Електронного кабінету – зручна і ефективна взаємодія платників з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.

Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 42¹.2. статті 42¹ ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:

– отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

– миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;

– забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;

– зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

– постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні сервісами Електронного кабінету користуються понад 3,1 млн громадян, проте подано лише 115,8 тис. заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Реформування процесів податкового адміністрування – Національна стратегія доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

– є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

– та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

У фокусі уваги податкової служби легалізація найманої праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

Цілі запровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (ДПС) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

ДПС продовжить розвивати систему управління ризиками дотримання податкового законодавства, яка буде інтегрованою в організаційну структуру та процеси діяльності служби. В межах системи управління ризиками дотримання податкового законодавства будуть вживатися заходи реагування на виявлені податкові ризики, спектр яких варіюватиме від сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства платниками податків (шляхом їх попередження про податковий ризик та можливість самостійного його усунення) на одному кінці спектру до примусового дотримання вимог (шляхом спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично грубо порушують законодавство) на іншому.

Такий системний підхід до управління податковими ризиками допомагатиме підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС, забезпечить ефективний розподіл ресурсів, дозволить досягти суттєвої економії часу працівників ДПС та платників податків загалом.

Довідково: комплаєнс у податковій сфері – це комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проєкту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками (постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854).

Надання фізичною особою в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна юридичній особі/ФОПу: оподаткування ПДФО доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.

Оформити працівника можна за три основні кроки:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

Для укладання трудового договору працівник має надати:

– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

– індивідуальний податковий номер;

– трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

До уваги фермерських господарств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Згідно з п. 5 Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів /голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (із змінами) (далі – Порядок № 565), для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма Заяви згідно з додатком 1 до Порядку № 565 за ідентифікатором форми F1317401.

Заява за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 565 та копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства приєднуються до Заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 565 шляхом заповнення «Документу довільного формату» за ідентифікатором форми J/F1360102 (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Щодо реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

– з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

– з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

– з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

– з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

– з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

– з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

В які терміни ФОПи – платники єдиного податку подають звітність по єдиному внеску у складі декларації платника єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку:

► першої та другої груп подають за звітний рік додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у термін, встановлений для річного звітного (податкового) періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

► третьої групи подають за звітний рік Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного року) у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

► четвертої групи подають за звітний рік додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – не пізніше 20 лютого поточного року.

Довідково: Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи подаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями).

Де можна дізнатись про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по такому платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

– ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

– ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

– ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Від фізичних осіб – платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 4,8 млн гривень

Протягом двох перших кварталів 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників транспортного податку (податок) надійшло майже 4,8 млн гривень.

Нагадуємо, що п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

З 1 серпня 2025 року за порушення вимог використання РРО/ПРРО доведеться сплачувати повний розмір штрафів

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.

Нагадаємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Йшлося про порушення вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Ці пом’якшення втратять чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:

– 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;

– 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.

Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:

– використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;

– проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;

– видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.

Довідково.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Чи може самозайнята особа сплатити грошове зобов’язання власними коштами фізичної особи або з банківської картки фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Пунктом 35.2 ст. 35 ПКУ, зокрема, визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 162), регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України (п. 2 розд. І Інструкції № 162).

Відповідно до абзацу першого п. 8 розд. І Інструкції № 162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями та Інструкції № 162.

Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Водночас, п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року метою є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Така важлива ініціатива нагадує: безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Перше півріччя 2025 року: підсумки роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за кількома основними напрямками діяльності

Бізнес Дніпропетровщини працює: маємо позитивну динаміку кількості новостворених платників

На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 перебуває понад 294,9 тис. платників податків, що на 7,4 тис. платникі більше ніж у 2024 році.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 до бізнесу Дніпропетровщини приєдналося майже 14,5 тисяч платників, у тому числі фізичних осіб – підприємців майже 12,9 тис. осіб, юридичних осіб – майже 1,6 тисяч.

Січень – червень 2025 року: надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищили 76,6 млрд гривень

Попри виклики податківці та платники регіону працюють над головним – забезпечення стабільних та у повному обсязі надходжень до бюджетів і державних цільових фондів задля фінансової стабільності та зміцнення оборони нашої держави, а також фінансування державних соціальних програм.

Так, упродовж двох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів – понад 76,6 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року складає понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 %.

У першому півріччі цього року бюджети усіх рівнів отримали понад 55,1 млрд гривень. До відповідного періоду минулого року надходження збільшились на 11,3 млрд грн, або на 26,0 %.

При цьому, до Державного бюджету України впродовж січня – червня 2025 року надійшло понад 32,8 млрд гривень. Це на 8,6 млрд гривень, або на 35,5 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів з початку року надійшло понад 22,3 млрд гривень. Відповідно до аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 14,2 %.

До державних цільових фондів впродовж січня – червня поточного року надійшло 21,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). І це на 4,4 мільярди гривень, або на 25,8 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Для прикладу, у першому півріччі п. р. юридичними особами забезпечено надходження до державного бюджету з податку на прибуток, податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентних платежів, екологічного податку, частини чистого прибутку у сумі понад 15,6 млрд грн, що на 18,5 %, або на понад 2,4 млрд грн, більше ніж за аналогічний період минулого року.

До місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло понад 5,7 млрд грн податку на прибуток, єдиного податку, рентних платежів, екологічного податку, інших місцевих податків і зборів. Це на 0,3 млрд грн, або на 5,6 %, більше ніж у першому півріччі 2024 року.

Найвагоміший відсоток надходжень до державного бюджету, а це майже 60 %, припадає на ПДВ. Це складає понад 9,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року забезпечена позитивна динаміка понад 1,8 млрд грн, або 23,9 %.

У першому півріччі 2025 році до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло 282,6 млн грн акцизного податку, що становить 124,2 відс. доведених планових показників. Загальні додаткові надходження складають 55,1 млн гривень, темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року складає 115,4 %.

З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) з початку року до загального фонду держбюджету надійшло 150,1 млн грн акцизного податку, що становить 110,5 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – червні 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 132,5 млн грн акцизного податку, що становить 144,6 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області, то вони склали 290,4 млн гривень. Відповідно до запланованих показників – це 103,7 %, додаткові надходження – 10,3 млн гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 110,4 %.

Саме сумлінна сплата податків – це прояв активної громадянської позиції та патріотизму і важливий внесок у наближення нашої Перемоги.

Погасили борги – поповнили бюджети та державні цільові фонди

Одним з пріоритетних напрямків роботи податківців Дніпропетровщини є зменшення податкового боргу платників податків.

Адже, коли йдеться про стабільність державних фінансів, то ключову роль відіграє і ефективна робота з боржниками. Оскільки кожна гривня несплачених податків – це, зокрема, недофінансовані школи, лікарні, інфраструктура.

Тому фахівці ГУ ДПС діють комплексно, відстоюючи інтереси держави навіть у найскладніших умовах викликів.

У результаті здійснених заходів досягнуто скорочення податкового боргу, що обліковувався станом на 01.01.2025 (без врахування новоствореного боргу, що виник протягом першого півріччя 2025 року), на загальну суму 746,8 млн гривень.

ГУ ДПС вживає весь комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу.

Так, за результатами проведеної роботи у цьому напрямку станом на 01.07.2025 забезпечені надходження від реалізації майна боржників, яке перебуває у податковій заставі, на суму 1,8 млн грн, в той час, як за аналогічний період 2024 року надходження від реалізації заставного майна склали 0,5 млн гривень.

Крім того, ГУ ДПС систематично направляє платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств – боржників та здійснює вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

За результатами вжитих заходів станом на 01.07.2025 стягнуто (вилучено):

– безготівкових коштів – 57,5 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 40,7 млн грн;

– готівкових коштів 3,2 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – 2,2 млн гривень.

Крім того, станом на 01.07.2025 забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна:

– до державного бюджету у сумі 2,1 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на 1,8 млн гривень;

– до місцевих бюджетів у сумі 0,3 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на понад 0,2 млн гривень.

Якщо податкові платежі – це фінансова підтримка держави та обороноздатності нашої держави, то єдиний внесок – це основне джерело наповнення фондів соціального страхування. За їх рахунок здійснюється фінансування державних соціальних програм, виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам і не тільки.

Протягом першого півріччя 2025 року загальні надходження від заходів стягнення у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску склали 112,8 млн грн, або 106,1 % від доведеного показника доходів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження у рахунок погашення недоїмки з єдиного внеску збільшились на 6,9 млн грн, або на 6,5 %.

При цьому, за результатом взаємодії з територіальними органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску до державних цільових фондів надійшло 37,9 млн гривень. Вони перевищують надходження аналогічного періоду 2024 року на 4 млн грн, або на 11,8 %.

З метою стягнення податкового боргу протягом січня – червня цього року до суду направлено 609 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб – боржників на загальну суму 160,3 млн гривень. За аналогічний період минулого року до суду направлено 240 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу на загальну суму 41,9 млн гривень.

Станом на 01.07.2025 надходження у рахунок погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб до зведеного бюджету склали 55,3 млн гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 16,4 млн грн, або 42,2 %.

При цьому, у результаті співпраці з органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року надійшло 12,5 млн гривен. І це на 6,4 млн грн, або на 104,9 %, більше минулорічних надходжень за аналогічний період.

Робота з податковим боргом – це багатоетапна робота.

Її головна мета – врегулювання зобов’язань у спосіб, прийнятний для обох сторін. І як результат – держава отримує кошти, а підприємство має можливість на відновлення платоспроможності.

Продовжуємо роботу над скороченням заборгованості, забезпечуємо наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у червні 2025 року!

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у червні 2025 року, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/914387.html

Економічна безбар’єрність

Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина. Зокрема, економічна безбар’єрність – це, коли усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я, мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

«Податківці регіону відкриті до комунікацій з платниками: для підвищення рівня податкової грамотності на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота, а також комунікаційні заходи у різних форматах. Це допомагає платникам орієнтуватись в законодавчих нормах та набувати знання, які необхідні для ведення господарської діяльності в правовому полі. Відсутність бар’єрів – це наша готовність створювати простір, в якому буде комфортно кожному, а забезпечення якісного податкового сервісу – запорука ефективної взаємодії податкової служби з усіма верствами суспільства», – акцентувала керівниця податкової регіону.

До уваги ФОП – платників єдиного податку четвертої групи, які визначають МПЗ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

– у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;

– у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:

– самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;

– перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Яка заборгованість визнається безнадійною?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

– пов’язаних з таким кредитором;

– які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

– які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можна отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.

Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.

Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Національна стратегія доходів: стратегічні цілі для досягнення мети

Національна стратегія доходів України до 2030 року (Національна стратегія доходів) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети Національної стратегії доходів передбачається за такими стратегічними цілями:

– забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшенні потреби у зовнішньому фінансуванні;

– забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;

– підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

– створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Щодо застосування індексації нормативно грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі інформацiї та телекомунікації управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани БАБКІНОЇ.

Сьогоднішня зустріч присвячена застосування окремих положень Податкового кодексу України при обчисленні суми податкових зобов’язань з плати за землю, а саме щодо застосування індексації нормативно-грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році.

Основними нормативними документами, що регулюють земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) та Податковий кодекс України .

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним.

Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Плата за землю займає друге місце в надходженнях до місцевих бюджетів.

За І півріччя 2025 року землекористувачами області сплачено 3603,2 млн грн, що на 158,6 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України плата за землю справляється лише у двох її формах – земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 271.1 ст.271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до Закону України від 11.12.2003 №1378 «Про оцінку земель» (зі змінами) нормативна грошова оцінка це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що та визначається за формулою відповідно статті 289 Кодексу.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно з інформацією , наданою Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 повідомлено Державну податкову службу України, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2024 рік становить 1,12, який застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.

Також звертаємо увагу на справляння плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Порядок визначення бази оподаткування земель, для яких не виконана нормативна грошова оцінка, передбачає застосування у якості бази – розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як публічного показника Оцінки зафіксованого для земель відповідної території (ст. 277 Кодексу).

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області визначена в розмірі 30251 гривня за 1га згідно Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 03.11.2021 №1147

На сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» щорічно розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель по категоріях земельних ділянок.

Додатково повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель (крім сільськогосподарських угідь) несільськогосподарського призначення становить: 1 – за 2020 рік; 1,1 – за 2021 рік; 1,15– за 2022 рік; 1,051 – за 2023 рік; 1,12 – за 2024 рік.

Отже, якщо земельні ділянки землі не належать до сільськогосподарських угідь, то при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платники зобов’язані індексувати базову величину нормативної грошової оцінки, що визначена у порядку ст. 277 Кодексу, на відповідну величину коефіцієнта індексації.

Одночасно слід зазначити. що відповідно до вимог пункту 286.1 Податкового кодексу України платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у випадку погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої суми пені?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

QR-код у фіскальному касовому чеку повинен містити обов’язкову інформацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що одним з реквізитів у фіскальному чеку є QR-код.

QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:

– код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;

– дату та час здійснення розрахункових операцій;

– фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;

– суму розрахункової операції;

– фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

Платникам ПДВ про складання розрахунку коригування до податкової накладної за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що розрахунок коригування до податкової накладної необхідно складати за правилами, встановленими у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

У разі, якщо розрахунок коригування до податкової накладної, складено на суму отриманої абонентної плати за рік та серед року за додатковою угодою змінено її розмір (акт наданих послуг виписується щомісяця, останнім днем місяця) і, враховуючи норми п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, розрахунок коригування до податкової накладної необхідно складати на дату кожного оформлення акту наданих послуг за новою (збільшеною) вартістю.

Платформа «Діалог влади та бізнесу»: зручна комунікація влади, податкової служби, територіальних громад та бізнесу Криворіжжя

В рамках роботи регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» за організацією Криворізької районної військової адміністрації, під головуванням начальника районної військової адміністрації Євгена Ситниченка, за участю начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Кретова, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та представників бізнесу Криворізького району відбулась нарада з нагальних питань, що виникають під час провадження господарської діяльності.

На заході обговорили ключову проблематику щодо звільнення від оподаткування власників земельних ділянок, на яких розташовані інженерно – технічні та/або фортифікаційні споруди, оподаткування в аграрному секторі, визначення мінімального податкового зобов’язання та інші.

Фахівці податкової проінформували присутніх на актуальні теми – правила звільнення від податкових зобов’язань мобілізованих підприємців, офіційне оформлення найманої праці. Задля обізнаності бізнесу та громадськості у питаннях законодавства розповіли про сучасні інформаційні ресурси податкової служби області та можливість зручно взаємодіяти з податковою службою через листування в Електронному кабінеті. Безбар’єрність в наданні адміністративних послуг та створення безбар’єрного інформаційного простору в пріоритеті податкової служби.

Комунікація влади та податкової служби Кривого Рогу з громадами – це прагнення до плідної співпраці по вирішенню проблемних питань у воєнний час та прийняття рішень направлених на ефективний результат. Завдяки відкритому діалогу можна забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів, що є джерелом економічної стійкості та обороноздатності регіону!

Роз’яснення податкового законодавства на семінарі в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівського району

Для платників податків відбувся семінар в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

На заході, з метою підвищення обізнаності громадян та суб’єктів господарювання щодо актуальних змін, фахівці податкової служби проінформували присутніх щодо можливості листування з контролюючим органом в електронному вигляді через Електронний кабінет та роздали інформативну листівку з QR-кодом покрокової інструкції подання Заяви про бажання отримувати документ.

Податківці розповіли про основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками, правила податкових зобов’язань мобілізованих ФОП та ветеранів, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, право на отримання податкової знижки, переваги офіційного працевлаштування, електронні сервіси та адміністративні послуги від ДПС в концепції безбар’єрності та інші питання.

Нагадали про інформаційні джерела та сучасні формати комунікацій податкової служби Дніпропетровщини, а саме:

– субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;

– сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;

– сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

В кінці зустрічі присутні мали можливість отримати фахові роз’яснення на поставленні запитання щодо практичного застосування податкового законодавства.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, особливості податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, реєстрацію РРО/ПРРО, офіційне оформлення працівників та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

На засіданні підгрупи виконавчого комітету Криворізької міської ради з питань акцизного податку та єдиного податку

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупи з надходження акцизного податку, єдиного податку та мобілізації додаткових надходжень до бюджету Криворізької міської територіальної громади за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів.

Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрабандною продукцією.

Приділили увагу питанням посилення контролю за сплатою єдиного податку малого бізнесу та аналізу надходжень коштів до міського бюджету.

Коментар: Національна стратегія доходів в концепції безбар’єрності

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа Національної стратегії доходів до 2030 року.

Інформуємо платників про альтернативні шляхи отримання послуг та відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в концепції суспільної та громадянської безбар’єрності – забезпечення рівних можливостей участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті територіальних громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Однією із стратегічних цілей цього напряму є те, що для кожної людини доступні послуги, зокрема соціальні, освітні, медичні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, правозахисні, цивільного захисту, адміністративні, архівні, медіа та інші.

ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників і прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення забезпечено доступність приміщень у Центрах обслуговування платників. При цьому, першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг.

Обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача – пріоритет комунікацій з платниками.

Для зручної взаємодії з ДПС з’явилась нова функціональна можливість Електронного кабінету ДПС – подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (Заява)

Боротьба з «відмиванням» доходів: з початку року відшкодовано понад 156 мільйонів гривень збитків

З початку року державі відшкодовано понад 156 мільйонів гривень збитків. Це результат піврічної роботи команди ДПС разом із правоохоронцями у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків та «відмиванням» коштів. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Українського Леся Карнаух.

«Загальна сума виявлених збитків перевищує 336 млн гривень. Працюємо над повним відшкодуванням збитків, завданих державі», – сказала вона.

Проведені ДПС заходи:

– 228 документальних перевірок щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України;

– понад тисяча аналітичних досліджень фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. У понад 70 % виявлені ознаки злочинів за ст. 209 КК України (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом);

– направили правоохоронцям понад півтисячі висновків із встановленими ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків);

– правоохоронці зареєстрували 29 кримінальних проваджень, значний обсяг матеріалів приєднаний до раніше розпочатих кримінальних проваджень.

Найпоширеніші «схеми», які виявили фахівці ДПС:

– компанії переводять частину прибутку суб’єктам на спрощеній системі оподаткування з перевищенням дозволених обсягів доходів. Таким чином занижують податкові зобов’язання і ухиляються від сплати податків.

Спільно з правоохоронцями вже повернули до бюджету 32,3 млн гривень;

– виведення коштів за нереальними господарськими операціями, у тому числі з використанням штучно створених суб’єктів господарювання.

Внаслідок розслідування відшкодовано 40,1 млн гривень;

– неправдиві дані в податковій звітності.

За такими фактами вже забезпечено відшкодування понад 16 млн гривень.

– отримання бюджетних коштів без реєстрації податкових накладних і не відображення операцій в звітності.

У межах одного з кримінальних проваджень вже повернули до бюджету 9 млн гривень.

«Роботу проводимо не для «галочки». І це не про тиск на бізнес, а про чесні відносини між державою та бізнесом. Не може бути різних правил роботи. Якщо працюєш нечесно, ухиляєшся від сплати податків – маєш розуміти, що за це нестимеш відповідальність. Не сплатив належне – маєш повернути це до бюджету. Саме це про справедливі та прозорі умови для всіх», – додала в. о. Голови ДПС.

Земельні ділянки, на яких об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій:

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна), в межах площ земельних ділянок:

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більше як 0,25 га;

у селищах – не більше як 0,15 га;

у містах – не більше як 0,1 га;

для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Податок не нараховується і не сплачується за період:

– з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром пошкодженого майна,

– до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01.01.2026.

Важливо!

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень Рад щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги щодо:

– термінів їх прийняття та набрання чинності;

– можливості надання індивідуальних податкових пільг.

Земельні ділянки, які непридатні для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами:

Якщо ділянка визнана непридатною через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами, плата за землю не нараховується з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення Ради про надання пільги, на підставі заяви платника податку, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше:

– або кінця строку дії пільги,

– або скасування рішення,

– або дата початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

При відсутності даних в контролюючому органі плата за землю нараховується за інформацією, наданою платником, а при розбіжностях контролюючий орган протягом 10 робочих днів перераховує суму податку і видає нове податкове повідомлення-рішення.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до рішень Рад (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) можуть надаватися індивідуальні податкові пільги юридичним та фізичним особам за земельні ділянки, які визнані непридатними для використання через загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами.

Рішення Рад про пільги приймаються щороку, якщо є відповідні заяви платників податку, і діють до кінця поточного календарного року.

Для отримання пільги платники податку звертаються із заявою та відповідними документами до Ради за місцем розташування об’єктів оподаткування.

Умови, за яких не нараховується пеня за помилкову сплату податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо податки помилково сплачені на неналежний бюджетний рахунок пеня не нараховується, а нарахована анулюється, якщо платник:

– дотримався граничних строків сплати податків,

– подав заяву до територіального органу ДПС про повернення таких коштів із метою їх зарахування в погашення податкового зобов’язання або податкового боргу.

У разі помилкової сплати платежів платник податків отримує електронне інформаційне повідомлення в приватній частині Електронного кабінету на наступний банківський день. У повідомленні зазначаються реквізити платіжної інструкції, за якою здійснена така сплата.

Для оперативного реагування платнику необхідно:

Перейти в режим «Введення звітності».

Заповнити форму «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» за типом «J(F)13 Запити».

Обрати ідентифікатор форми:

– J1302002 — для юридичних осіб;

– F1302002 — для фізичних осіб.

До заяви необхідно додати копію платіжного документа, за яким було сплачено податок.

У запропонованій формі необхідно:

Заповнити відповідні поля електронного документа.

Підписати та надіслати Заяву до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата.

Довідково:

Закон України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Податкова знижка: витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за результатами 2022 року громадяни – резиденти України мають право по 31 грудня 2023 року (включно) скористатись правом на податкову знижку.

Відповідно до абзацу другого п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки, зокрема суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій.

До податкової знижки включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Офіційне оформлення трудових відносин захищає майбутнє!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Недотримання коштів, які сьогодні вкрай важливі для підтримки держави і нашої обороноздатності – це той негативний вплив «тіньової» зайнятості і заробітних плат у «конвертах» на економіку нашої країни.

Працівники, які погоджуються одержувати нелегальну заробітну плату, стають заручниками самих себе, адже вони позбавляють себе соціального захисту.

Звісно, кожен сам вирішує – чи жити одним днем чи мати впевненість у майбутньому та бути захищеним.

Поширення такого явища, як не укладені належним чином трудові відносини, призводить до:

– нестабільності та невпевненості у майбутньому громадян (відсутність належного розміру пенсій, інших соціальних виплат);

– ненаповнення фондів соціального страхування;

– ненадходжень до бюджетів податків і зборів, які необхідні для вирішення соціальних потреб громадян, для реалізації програм соціально-економічного розвитку та ін.

Крім втрати у майбутньому пенсійних виплат, у разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, мінімальної заробітної плати.

Податкова служба Дніпропетровщини приділяє особливу увагу легалізації трудових відносин, оскільки заходи, спрямовані на легалізацію найманої праці – це не лише джерело наповнення бюджетів. Це перш за все долі людей, відновлення соціальних гарантій і прав найманих працівників.

Ми працюємо задля того, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах», або ж нижче мінімального розміру заробітної плати, позбавляє гідного забезпечення як сьогодні, так і у майбутньому.

ДПС не проводить збори коштів на ЗСУ: шахраї знову розсилають фейкові листи від імені податкової

Державна податкова служба вкотре попереджає бізнес про шахрайську схему вимагання коштів під виглядом допомоги армії. В регіонах почастішали випадки отримання суб’єктами господарювання фейкових листів, дзвінків та повідомлень нібито від імені ДПС.

Звертаємо увагу: ДПС та її територіальні органи не розсилають листів чи повідомлень з проханням перерахувати «фінансову допомогу» на потреби Збройних Сил України.

Мета зловмисників – ошукати підприємців, дискредитувати податкову службу та нівелювати довіру до справжніх волонтерів.

У разі отримання підозрілих листів радимо:

не переходити за будь-якими посиланнями,

негайно звернутися до правоохоронних органів,

повідомити ДПС будь-яким зручним способом.

Будьте уважними та обережними!

Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): сприяння дотриманню платниками своїх податкових обов’язків

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу:

Сервіс «Пульс» ДПС України – оперативне реагування на звернення платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007;

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п’ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Яким чином при роздрібній торгівлі визначається ціна продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. При цьому, для тютюнових виробів такі роздрібні ціни не можуть бути меншими за встановлене на дату виробництва:

сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети, з урахуванням застосування коефіцієнту 1,1 (у період з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року) та помножене на коефіцієнт 1,45;

сигарил за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90 – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарили, помножене на коефіцієнт 1,45;

інших тютюнових виробів – специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45.

Для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, мінімальний розмір роздрібної ціни продажу законодавством не встановлений.

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наймати працівників можуть компанії, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв. При цьому такі особи стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби.

НСД: доступ кожного до адміністративних та інших послуг в концепції безбарєрності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року візія напряму суспільної та громадянської безбар’єрності – забезпечення рівних можливостей участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті територіальних громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача – пріоритет комунікацій з платниками.

Ми враховуємо особливості кожного і адаптуємось, щоб допомогти кожному.

Щодо проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.

Аналогічні дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

Підвищення рівня сервісу консультування платників – один із заходів впровадження Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підвищення рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги, є одним із заходів впровадження Національної стратегії доходів.

Центри обслуговування платників створені безпосередньо при державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Основними завданнями ЦОП є:

надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;

приймання податкової та іншої звітності;

інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.

Онлайн записалися в електронну чергу до ЦОП вже понад 3 тис. клієнтів: як скористатися послугою

Заощадити час та спланувати візит заздалегідь – все більше клієнтів Центрів обслуговування платників обирають онлайн-запис до електронної черги. З кінця березня, відколи запрацював новий сервіс, ним вже скористалися 3188 клієнтів.

Як записатися до електронної черги у ЦОП, не виходячи з дому:

– онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за посиланням: tax.gov.ua/main/queue;

– телефоном через Контакт-центр ДПС за номером 0800 501 007.

Загалом з початку 2025 року для отримання послуг у Центрах обслуговування платників таким чином у електронну чергу заздалегідь записалися майже 55 тисяч клієнтів.

Найбільше у таких регіонах:

Хмельницька область – 16332 записи,

м. Київ – 7620,

Житомирська – 4638,

Івано-Франківська – 4448.

Найпопулярніші послуги: отримання картки платника, послуги КЕП, отримання відомостей з ДРФО про доходи.

Система керування чергами в ЦОП створена для забезпечення зручності та оперативності обслуговування відвідувачів, запобігання їх скупченню, що особливо актуально у період воєнного стану.

Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

– товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

а) 3601 00 00 00 (тільки для порохів, що використовуються в оборонних цілях), 3602 00 00 00 (тільки для вибухових речовин, що використовуються в оборонних цілях), 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, запалів до гранат та метальних зарядів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

б) 8525 60 00 00;

в) 8529 90 20 00 (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

г) 8524 (виключно для підкатегорій 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90) (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

ґ) 8543 20 00 00 (тільки для засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цілях);

д) 8702 – 8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

е) 8710 00 00 00;

є) 8806;

ж) 8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів);

з) 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

и) 8906 (тільки для військових кораблів, катерів та їх складових, безпілотних морських систем, що використовуються в оборонних цілях);

і) групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, волокон оптичних та джгутів волоконно-оптичних, інших кабелів волоконно-оптичних, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9001 10 90 10, 9001 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

ї) групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 – 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;

й) тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

к) далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

л) портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД;

м) 8526 10 00 90;

н) тактичні навушники спеціального військового призначення, що класифікуються у товарній підкатегорії 8518 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того згідно з п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель:

прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД;

скла безпечного, включаючи скло зміцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД;

оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД;

метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД;

тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам, що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі антидронові рушниці;

радіолокаційних приладів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8526 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 4 і 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України

Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи

Мета запровадження:

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи

Основні види ризиків:

– ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

– ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

– ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

– ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики:

– проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;

– реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

Збір податкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищив 76,6 млрд гривень

Упродовж двох кварталів 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 76,6 млрд гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 відс. більше порівняно з січнем – червнем минулого року.

При цьому, державний бюджет у січні – червні поточного року отримав понад 32, 8 млрд грн, що на понад 8,6 млрд грн або на 35,5 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів протягом шести місяців 2025 року від платників надійшло понад 22,3 млрд грн, що на понад 2,7 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року. Темп росту надходжень складає 114,2 відсотки.

Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 21,5 млрд грн, що на понад 4,4 млрд грн або на 25,8 відс. більше січня – червня 2024 року.

«Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом і громадськістю. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою. Дякуємо всім, хто у непростий час відповідально і якісно робить свою справу та сумлінно сплачує податки. Комунікації з платниками тривають, працюємо спільно задля стійкості економіки держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Електронна черга – дистанційний запис до ЦОПів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що записатись до Центрів обслуговування платників (ЦОП) для отримання адміністративних та інших послуг платники мають можливість у зручний спосіб.

Це можна зробити за допомогою електронної черги онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням zir.tax.gov.ua/main/queue.

Також попередній запис на отримання послуг у ЦОПах доступний через Контакт-центр ДПС за номером телефону 0 800 501 007.

Електронна черга – це зручний формат взаємодії платників з контролюючими органами.

Податкова служба продовжує трансформацію в цифровий сервісний орган і удосконалення якості та умов надання послуг платникам – у пріоритеті.

Право громадян на отримання податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) нагадує, що платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:

отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація);

понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається по 31 грудня включно року, наступного за звітним роком.

якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Щодо сплати військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи.

Згідно з положеннями абзацу першого п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (далі – Декларація) (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в Декларації.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації території України визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік територій).

Норми п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про сплату виключно єдиного податку фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (крім фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих на території бойових дій або на тимчасово окупованих територіях вже після дат початку бойових дій або тимчасової окупації, визначених Переліком територій), мають право не сплачувати військовий збір.

Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України у зв’язку зі значною кількістю звернень платників податків з питань, пов’язаних із процедурою легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, у тому числі легалізації зазначеної довідки, виданої в електронному вигляді, листом від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07 (далі – Лист № 16234) надала роз’яснення, позиція якого була сформована з урахуванням роз’яснень Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України і погоджена з Міністерством фінансів України.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено в статті 103 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно з абзацом другим пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених у пунктах 103.5, 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У пункті 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У пункті 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (зі змінами) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:

1) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;

2) адміністративні документи;

3) нотаріальні акти;

4) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Відповідно до статті 2 Гаазької Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

У частині першій статті 3 Гаазької Конвенції встановлено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Отже, офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого засвідчення шляхом консульської легалізації.

У частині другій статті 3 Гаазької Конвенції визначено, що дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

На сьогодні між Україною та іншими державами діє більше ніж 70 міжнародних двосторонніх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. У зазначених конвенціях (угодах) не міститься положень щодо спрощення процедури або звільнення документів від легалізації.

У пункті 30 Висновків і рекомендацій Спеціальної комісії із застосування Гаазької Конвенції, що відбулася у 2021 році, наголошується, що незалежно від формату офіційного документа апостиль, належним чином виданий однією Договірною стороною, відповідно до Конвенції повинен прийматися всіма іншими Договірними сторонами, для яких Конвенція є чинною. Договірні сторони повинні вживати активних заходів для забезпечення прийняття офіційних документів із електронним апостилем.

На сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права розміщено інформацію щодо держав, у яких запроваджено електронні реєстри, з активними посиланнями на такі реєстри (https://bit.ly/3mrlgiE).

Також інформація про сайт, на якому можна перевірити дійсність апостиля, розміщується на самому апостилі.

Відповідно до пункту 9 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі – Порядок № 296/5), нотаріус приймає для вчинення нотаріальних дій електронні документи та паперові копії електронних офіційних документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав, з проставленим на них електронним апостилем.

Перевірка дійсності електронного апостиля на цих документах здійснюється за реєстрами країн – учасниць Гаазької Конвенції, відомості про які містяться на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та/або за посиланням на електронний апостиль, наданий особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Після перевірки електронного апостиля нотаріус роздруковує з відповідного вебсайту документ з електронним апостилем та здійснює заходи, передбачені в пункті 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5, а саме на копіях (фотокопіях) документів проставляється відмітка «Згідно з оригіналом», із проставленням дати, підпису нотаріуса.

Відповідно до статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно зі статтею 38 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.

Отже, якщо в міжнародному договорі України не передбачено умов, що відміняють чи спрощують формальну процедуру проставлення апостиля або звільняють сам документ від легалізації, довідка, яка підтверджує, що:

нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою у разі, якщо оригінал довідки містить апостиль, передбачений у статті 4 Гаазької Конвенції, та переклад довідки (її копія) нотаріально засвідчений відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України в електронному вигляді, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, з проставленим на ній електронним апостилем, вважатиметься належним чином легалізованою за умови нотаріального засвідчення електронного апостиля (шляхом проставляння на копії довідки з електронним апостилем відмітки «Згідно з оригіналом», а також дати, підпису нотаріуса відповідно до вимог пунктів 9 – 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5) та нотаріально засвідченого перекладу довідки відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Актуальний перелік країн, до офіційних документів яких застосовується процедура засвідчення апостилем, розміщено на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права, за посиланням:

https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/statustable/print/?cid=41;

нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та яка не є учасником Гаазької Конвенції, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою за умови наявності консульської легалізації.

Лист № 16234 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79581.html

Основні поняття та напрями безбар’єрності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р схвалено Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (із змінами) (Стратегія). Ця Стратегія розроблена відповідно до принципів та інструментів методології управління, орієнтованого на результат, спрямована на сталий, інклюзивний розвиток і забезпечення доступності та людиноцентричності у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розв’язання наявних проблем та задоволення потреб різних суспільних груп шляхом виконання визначених завдань та досягнення поставлених цілей.

Інформуємо про такі поняття та напрями безбар’єрності.

► Безбар’єрність

Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

► Доступність

Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

► Інклюзія

Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії – залучення всіх людей у всі сфери життя.

► Фізична безбар’єрність

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

► Інформаційна безбар’єрність

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

► Цифрова безбар’єрність

Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

► Суспільна та громадянська безбар’єрність

Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

► Освітня безбар’єрність

Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

► Економічна безбар’єрність

Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Передача юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні: хто сплачує транспортний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормами п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами та доповненнями).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

– об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

– балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

– сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

– майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Українські компанії мають самостійно подати звіт CbC за 2024 рік, якщо їх «материнські» в США, Канаді чи Ізраїлі

Якщо українська компанія входить до міжнародної групи, а головна компанія (материнська) зареєстрована в США, Канаді або Ізраїлі — доведеться подавати CbC-звіт за 2024 рік самостійно. Причина – автоматичний обмін звітами з цими країнами ще не запрацював повністю станом на кінець 2024 року.

У межах міжнародної співпраці в сфері податкового контролю та трансфертного ціноутворення Україна бере участь в автоматичному обміні звітами у розрізі країн (CbC – Country-by-Country Reporting). 4 липня 2024 року вона офіційно набула чинності.

Українські компанії, які входять до складу міжнародної групи компаній (МГК), мають подавати звіт CbC у випадках, коли:

– материнська компанія зареєстрована в країні, з якою підписано міжнародний договір про обмін податковою інформацією,

– відповідна угода про автоматичний обмін (QCAA) ще не набула чинності станом на 31 грудня 2024 року.

Станом на кінець 2024 року така угода ще не діяла з США, Канадою та Ізраїлем.

Довідково:

Про набрання чинності Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports): https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/825385.html.

На вебсайті ОЕСР оприлюднено підписантів Багатосторонньої угоди MCAA CbC (https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf) та перелік країн для яких вона набрала чинності (https://web-archive.oecd.org/temp/2024-04-30/437036-country-by-country-exchange-relationships.htm)

Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї Додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2) (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

Додаток 2 містить 4 таблиці. У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.

При цьому:

– у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення;

– у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа.

Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періоди виникнення таких сум.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Невірне зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника та періоду складання податкової накладної свідчить про формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами податкового та бухгалтерського обліку і відповідно неправомірного декларування від’ємного значення податку.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зокрема, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.1 ст.123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Отже, у випадках вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах передбачених статтею 123 ПКУ.

Фіскальний чек відсутній на вебпорталі ДПС в реєстрі «Пошук фіскального чеку»: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:

– фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;

– фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).

Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.

У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.

За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Чи має право фізична особа – нерезидент відмовитися від прийняття РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України та пунктів 1 і 2 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта.

Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття РНОКПП вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (пункти 7 та 9 розд. VIII Положення № 822).

Тобто, чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, не має такої можливості.

Прибираємо бар’єри в комунікації: якісні та зручні послуги платникам – швидко і просто

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Держава починається з поваги. Надання послуг у безбар’єрному середовищі є важливим кроком до створення інклюзивного та справедливого суспільства. Це не лише питання забезпечення прав людей з інвалідністю, але й створення умов для комфортного життя для всіх громадян.

Сьогодні ознакою справедливого, сучасного та відкритого суспільства є проявлення гуманізму і поваги до кожного. Наше ставлення до інклюзивності, доступності послуг, інформації, можливостей незалежно від фізичних, вікових, мовних чи соціальних особливостей людини характеризує соціум, в якому ми живемо, працюємо, відпочиваємо і задовольняємо свої потреби.

Податкова служба є транспарентною, сучасною і технологічною службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам.

Якісне сервісне обслуговування платників – один з пріоритетів діяльності податківців.

Зручність та забезпечення потреб людей з інвалідністю і маломобільних груп населення під час отримання ними послуг – під особливою увагою. Так, у Центрах обслуговування платників забезпечено доступність приміщень для таких осіб.

Комунікації з контролюючими органами у зручних форматах надають можливість кожному за потреби отримати, зокрема довідки, консультації чи відеоінструкції.

Електронні сервіси ДПС також для комфорту платників. Найпопулярніший сервіс – Електронний кабінет, за допомогою якого в онлайн режимі можна подати звітність, сплатити податки, отримати необхідну інформацію тощо.

Під свої потреби кожний сьогодні має можливість обрати необхідний механізм взаємодії з податковою – офлайн чи онлайн, чат чи дзвінок.

Прибираючи бар’єри, ми будуємо суспільство без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку.

Безбар’єрний підхід – це шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії, зокрема між державою та платниками податків.

Припинення діяльності з реалізації пального або спирту етилового: особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).

Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому в заяві:

– у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

– розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, використання РРО/ПРРО, легалізацію трудових відносин, користування електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», подання документів на податкову знижку та інше.

Коментар: Для звірки даних щодо плати за землю громадяни мають право звернутися до контролюючого органу

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо звірки даних зі сплати за землю громадян.

Відповідно до п.п 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» в «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Надходження плати за землю розглядались на засідання робочої групи Криворізького міськвиконкому

Днями, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої групи з питань справляння плати за землю та виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади, на якому були присутні представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час засідання обговорили низку питань щодо оформлення суб’єктами господарювання правовстановлюючих документів на землю, справляння плати за землю та надходження коштів до бюджету.

Злагоджена співпраця міської влади та податківців спрямована на наповнення бюджетів всіх рівнів.

Засідання робочої підгрупи з питань виконання показників доходів до бюджету Криворізької міської територіальної громади

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у засіданні робочої підгрупи з питань надходжень акцизного податку, єдиного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та виконання показників доходів до бюджету Криворізької міської територіальної громади.

Також, на заході обговорили проведені заходи щодо погашення заборгованості по сплаті податків до місцевого бюджету з боржниками Металургійного району м. Кривого Рогу.

Проведено засідання «круглого столу» для платників податків Лозуватської ТГ

Податківці Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою інформування платників податків про останні законодавчі зміни та взаємодію з податковими органами провели засідання «круглого столу» з платниками податків Лозуватської територіальної громади.

Під час засідання обговорили про основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та систему управління комплаєнс-ризиками, визначення мінімального податкового зобов’язання, порядок отримання податкової знижки, легалізацію найманої праці, офіційні інформаційні джерела ДПС та інші питання.

Під час заходу учасники мали змогу поставити запитання представникам податкової служби та отримати вичерпні відповіді.

Леся Карнаух на зустрічі з бізнес-асоціаціями: З початку року вдвічі скоротили кількість заблокованих податкових накладних та ризикових підприємств

З початку року кількість заблокованих податкових накладних та ризикових підприємств скоротилася вдвічі. Про це під час зустрічі команди ДПС із представниками майже 50 бізнес-асоціацій та громадських організацій розповіла в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Блокування податкових накладних – з початку року скоротили цей показник вдвічі. Наразі він складає 0,36 %. І робота над зменшенням показника триває. Більше, ніж вдвічі скоротили і кількість субʼєктів, віднесених до категорії ризикових – з 27 тисяч до 13 тисяч», – сказала Леся Карнаух.

Крім того, вона зазначила, що є прогрес щодо запропонованих ДПС змін до постанови № 1165, яка регулює функціонування СМКОР.

«Мінфін погодив наші пропозиції, які ми передали у квітні. Це дозволить системно зменшувати кількість блокування податкових накладних, спростити процедуру реєстрації, підвищити ефективність автоматизованого моніторингу, мінімізувати адміністративний тиск. Вже оприлюднили цей проєкт документу, щоб мати фідбек від бізнесу», – додала вона.

Що стосується рішень судів, наголосила Леся Карнаух, то позиція незмінна: є рішення судів, які набрали законної сили, – податкова їх виконує.

«Це незмінна позиція. Якщо податкова неправа – маємо це виправляти. Кількість скарг на невиконання рішень судів значно скорочується. Але, якщо є рішення, які шкодять інтересам держави, – ми не відступимо. Такої ж свідомої позиції вимагаємо і від платників податків. Є рішення суду – виконуйте. Не намагайтеся під надуманими приводами затягувати час. Саме така позиція – чесна», – наголосила в. о. Голови ДПС.

Леся Карнаух також розповіла, що ДПС активно напрацьовує своє бачення щодо досудової медіації.

«Бо чимало суперечок можемо вирішувати без нервів і тяганини. І не переобтяжувати суди, які і без того завалені справами», – переконана вона.

Леся Карнаух також розповіла про ще одну ініціативу, яка має спростити роботу бізнесу.

«Доручила усім структурним підрозділам центрального апарату та регіонам провести аудит всіх процесів адміністрування, які регулюються нашими наказами або базуються виключно «на усталеній практиці». Де є можливість спрощення – робимо це. Бо якщо вимагаємо від платників подавати той чи інший папірець, який нічим не регламентується, – давайте не гаяти ні свій час, ні платників», – зазначила вона.

Леся Карнаух також повідомила, що буде продовжена практика діалогу з бізнесом у регіонах, бо запит на це чималий.

«Маленьких чи неважливих питань для мене немає. Якщо бізнес говорить про ту чи іншу проблему, значить вона є. Нікуди не зникла. Разом із бізнес-асоціаціями вже окреслили напрями, які потребують нашого спільного узгодженого підходу. Головне завдання – дати спокійно працювати бізнесу і при цьому наповнювати бюджет та забезпечувати фінансову стабільність», – сказала в. о. Голови ДПС.

Як працівнику перевірити оформлення трудових відносин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Страховий стаж і своєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку, професійного захворювання, а також право на гідну пенсію.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо роботодавець має найманих працівників, він на загальних підставах зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження удосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також така сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а у майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків та свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.

Для того, щоб перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ:

► зайдіть на портал електронних послуг ПФУ або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS);

► авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним способом:

– за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – можна отримати в ДПС;

– шляхом ідентифікації за GovID – за допомогою MobileID або BankID;

– за логіном і паролем – можна отримати в ПФУ;

► оберіть розділ «Дані з Реєстру застрахованих осіб», де зберігаються:

– персональні дані;

– інформація про заробітну плату;

– електронна трудова книжка;

– листки непрацездатності тощо;

► за необхідності актуалізуйте дані;

► надайте згоду на дистанційне інформування за номером телефону або на електронну пошту та отримуйте повідомлення про сплату роботодавцем єдиного внеску і набутий страховий стаж.

Звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику реалізацію його трудових прав і регулює взаємні обов’язки між працівником і роботодавцем, забезпечує здійснення діяльності у правовому полі.

Закон України № 4015: щодо оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та ставок податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про таке.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.

Так, Законом № 4015:

– визначено види доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків;

– встановлено за 2024 рік для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів);

– заборонено банкам на врахування у 2024 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного їх погашення;

– запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками цих податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

– визначено з 01 січня 2025 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у фіксованій сумі вираженій у євро замість мінімальних заробітних плат та окреме встановлення ставки для пунктів обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Метою Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 294-р) є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Звертаємо увагу, що безбарʼєрність у податковій службі, це зокрема доступ до онлайн-сервісів:

– найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС України та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для людей із порушенням зору;

– Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

Основні принципи системи управління ризиками (комплаєнс-ризиками) платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стимулювання добровільної сплати податків та дотримання платниками податкової дисципліни передбачено Національною стратегією доходів до 2030 року.

Основними принципами системи управління ризиками платника податків є:

► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

► структурування та комплексне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проєкту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

Перехід права власності на авто протягом звітного року: сплата фізичною особою транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ визначено, якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

– визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

– на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

– розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО.

Звертаємо увагу, що у разі отримання платником ПДФО протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається відповідно до абзацу другого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Інспектори праці та податкові інспектори мають право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство.

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

територіальні органи Держпраці;

територіальні органи ДПС.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками

– сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;

– сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:

– краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.

– кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;

– оптимізація збору доходів.

Про Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Метою розроблення та запровадження загального плану удосконалення та управління податковими ризиками є:

– збільшення надходжень платежів до бюджетів та державних цільових фондів;

– зменшення тіньового сектору економіки;

– побудова системи управління податковими ризиками відповідно до світових практик.

Чи має право на податкову знижку за навчання дитини один із батьків, якщо договір з навчальним закладом укладено одним із батьків, а в документах про сплату зазначено дані іншого із батьків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, платник податку має право включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

При цьому, в договорі про навчання повинні бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі: що з ПДФО і військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (із змінами та доповненнями) (далі – СКУ) державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Статтею 21 СКУ визначено, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, оскільки у чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

До уваги ФОП – платників єдиного податку третьої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 11 до Декларації розд. VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за звітні (податкові) періоди починаючи з 2025 року.

Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.

Якщо в уточнюючій Декларації проводиться виправлення лише показників розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору», то в такій декларації, зокрема, у розд, ІV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи», розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» та розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» відображаються вірні показники, задекларовані у звітній Декларації.

При цьому фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заповнюється розд. VІ «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючої Декларації, в якому:

– до рядків 15 «Сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» та 16 «Уточнена сума податкових зобов’язань єдиного податку за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» переноситься показник рядка 14 «Загальна сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку»;

– рядки 17 – 20 прокреслюються (у разі подання уточнюючої Декларації у паперовому вигляді) або не заповнюються (у разі подання уточнюючої Декларації в електронному вигляді).

Визначення коефіцієнту, який застосовується при розрахунку суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за періоди з 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується коефіцієнт із значенням 0,05.

При визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт застосовується із значенням 0,057.

При цьому, сума МПЗ, що визначена у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Експорт товарів: яка дата оформлення митної декларації з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).

Частиною першою ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п’ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту.

Таким чином, з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.

При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення окремих видів товарів за межі митної території України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Про сплату чергового платежу за ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01 січня 2025 року розмір річної плати за ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах встановлено ст. 50 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно.

Перший платіж за ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

При цьому, п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення»» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду (ст. 54 Закону № 3817).

Враховуючи викладене, річна плата за ліцензії визначається у розмірі, встановленому на 01 січня податкового року, в якому настає строк сплати наступного чергового річного платежу.

Отже, з 01.01.2025 черговий платіж за ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, (в т.ч. за отримані до 01 січня 2025 року) сплачується щорічно, до початку кожного наступного річного періоду у сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Яким чином ФОП може отримати у КНЕДП ДПС електронну печатку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронна печатка – електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для забезпечення достовірності походження пов’язаних електронних даних, або для засвідчення електронних підписів підписувачів на електронних документах, або для засвідчення відповідності копій документів оригіналам та виявлення порушення цілісності.

Фізична особа – підприємець може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за отриманням електронної печатки (далі – Печатка), яка буде застосовуватися в програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО).

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням Печатки здійснюється за умови її особистої присутності та за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Для отримання Печатки фізичній особі – підприємцю потрібно підготувати комплект документів, необхідних для реєстрації. Ознайомитись з комплектом документів можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», вкладка «Електронна печатка для фізичної особи-підприємця».

З підготовленим комплектом документів, оригіналами документів для ідентифікації та носієм інформації необхідно звернутись до обраного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) для реєстрації. Адреси, режим роботи ВПР та контактна інформація наведена у розділі «Контакти» за посиланням https://ca.tax.gov.ua/contacts.

Слід зазначити, що у графі «№» поля «Електронна печатка» реєстраційної картки (для фізичної особи) зазначається послідовний номер електронної Печатки ПРРО.

На кожний ПРРО формується окрема пара кваліфікованих сертифікатів електронної печатки, тому фізична особа – підприємець подає Надавачу окремий пакет документів на кожний ПРРО.

Податок на елітні авто: бюджет вже отримав понад 95 млн грн

За 5 місяців цього року власники елітних автомобілів вже сплатили 95,3 млн грн транспортного податку. Це на 2,5 млн грн більше відповідного показника минулого року.

Транспортний податок наразі вже сплатили понад 5,6 тисячі осіб.

Найбільші суми надійшли від автовласників:

– Києва – 29,5 млн грн,

– Дніпропетровщини – 9 млн грн,

– Одещини – 8,3 млн грн,

– Львівщини – 6,3 млн гривень.

Нагадаємо! Транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, які випущені не більше 5 років тому. Середньоринкова вартість таких автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2025 – 3 млн грн).

Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.

Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

У 2025 році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.

Повідомлення про нараховану суму транспортного податку юридичні особи отримують у своєму електронному кабінеті.

Для фізичних осіб формуються податкові повідомлення – рішення та надсилаються поштою за місцем податкової адреси. Якщо ж фізособи подавали заявку на листування з органами ДПС в електронному

Для звірки даних щодо плати за землю громадяни мають право звернутися до контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбюджету: надходження з початку року зросли на 34,4 %

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 22,2 млрд гривень податків, зборів та платежів. У порівнянні з січнем – травнем 2024 року це на понад 5,6 млрд грн, або на 34,4 відс. більше.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька висловила вдячність сумлінним платникам і зазначила, що з початку поточного року платники тримають позитивний темп наповнення бюджетів.

За словами очільниці обласного податкового відомства, комунікації на постійній основі забезпечують ефективну взаємодію з платниками податків. Відкритий діалог спрямований на підтримку бізнеса у регіоні.

«Ми працюємо, щоб суб’єкти господарювання мали можливість здійснювати свою діяльність без порушень законодавства. Для цього податкова служба створює всі необхідні умови для сплати податків та подання звітності. Адже наше спільне завдання – стабільне наповнення бюджетів», – констатувала Теодозія Чернецька.

Чи є платником земельного податку ФОП – платник єдиного податку за земельні ділянки, на які право власності оформлено на фізичну особу, та використовуються за призначенням для провадження господарської діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

– земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

– земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Враховуючи викладене, звільняється від сплати земельного податку (в т. ч. обов’язку нарахування, подання податкової звітності із земельного податку) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку:

– першої – третьої груп – за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);

– четвертої групи, за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) становить 24 години?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Трансферне ціноутворення: новації податкового законодавства для платників, які здійснюють контрольовані операції

Змінено перелік держав (територій), операції з резидентами яких підпадають під контроль з трансфертного ціноутворення

У зв’язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України (ПКУ) Законом України № 3813 щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану, Уряд прийняв Постанову № 1505, якою змінено перелік держав (територій), операції з резидентами яких підпадають під контроль з трансфертного ціноутворення (Перелік № 1045).

Відповідно до цих змін зменшено кількість таких держав (територій) з 78 до 46. Зокрема, виключено такі популярні серед українських компаній держави, як Республіка Кіпр, Республіка Молдова, Ірландія та Об’єднані Арабські Емірати. Водночас додано 10 держав (територій), які раніше були відсутні. Це, зокрема держави, віднесені до переліку офшорних зон і «чорного списку» FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) та держави (території), які не забезпечують своєчасного і повного обміну податковою та фінансовою інформацією.

Оновлений перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення вперше застосовується з 1 січня 2025 року.

Зміни у розмірах штрафів за порушення правил звітування з трансфертного ціноутворення (стаття 120 ПКУ) з 25.03.2025

Зміни у розмірах штрафів передбачені Законом України № 4112, а саме:

– штраф за неподання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 120.3 статті 120 ПКУ);

– максимальний розмір штрафу за несвоєчасне подання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній зменшено зі 100 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання (пункт 120.6 статті 120 ПКУ);

– штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій: максимальна сума штрафу – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року або 0,5 відс. від суми незадекларованих контрольованих операцій (менше з двох значень) (пункт 120.6 статті 120.6 ПКУ).

Закон України № 3813: деякі зміни до ПКУ, що набули чинності з 01.01.2025

З 01.01.2025 набрали чинності зміни до ПКУ у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, що передбачені Законом України № 3813.

Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ доповнено абзацами такого змісту:

«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

Також Законом України № 3813 збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи у наступній юридичній особі у ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків (підпункт «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Довідково:

Закон України № 3813 – це Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Закон України № 4112 – це Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».
Постанова № 1505 – це постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045».
Перелік № 1045 – це Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (у редакції Постанови № 1505).

ДПС отримала перші CbC-звіти від 21 іноземної юрисдикції

Державна податкова служба України отримала перші звіти за формою Country-by-Country (CbC) у межах автоматичного обміну інформацією з 21 іноземної юрисдикції. Це стало можливим завдяки набуттю чинності з 4 липня 2024 року Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC (Multilateral Competent Authority Agreement – CbC MCAA).

Виявлені недоліки передаються державам-партнерам відповідно до положень Багатосторонньої угоди.

Державна податкова служба України здійснює податковий контроль за трансфертним ціноутворенням шляхом моніторингу подання звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній (звітів CbC).

На підставі повідомлень про участь у міжнародних групах компаній (МГК) ДПС ідентифікує платників податків, які зобов’язані подавати звіти CbC. Платники, що здійснюють контрольовані операції, мають щороку до 1 жовтня подавати відповідне повідомлення про участь у МГК.

Звіт CbC повинен бути поданий не пізніше 12 місяців після завершення фінансового року, встановленого материнською компанією. У разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом 12 місяців після закінчення календарного року.

ДПС аналізує подані звіти на предмет повноти, достовірності та відповідності вимогам Податкового кодексу України. У випадку виявлення помилок або розбіжностей, платникам направляється повідомлення з вимогою подати уточнюючий звіт або надати пояснення у 30-денний строк.

У разі відсутності чинної угоди про автоматичний обмін (QCAA) з юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії, звіт CbC за 2024 рік має бути поданий українським резидентом самостійно. Станом на 31 грудня 2024 року відповідна угода QCAA не набрала чинності, зокрема, з США, Канадою та Ізраїлем.

Наголошуємо: неподання, несвоєчасне подання або надання недостовірної інформації у звітах CbC чи повідомленнях про участь у МГК тягне за собою штрафи відповідно до статті 120 Податкового кодексу.

Видача фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:

– проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

– надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

– проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду підакцизної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).

Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

– у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.

Відповідно до ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Згідно з ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Яким чином суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Продаж товару з кур’єрською доставкою продавця: як провести розрахункову операцію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Щодо особливостей справляння рентної плати та екологічного податку у 2025 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі – Постанова), строк дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжувалися на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» підпункти 4 та 5 пункту 1 Постанови виключено.

З огляду на це, механізм автоматичного продовження дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру скасовано.

Таким чином, починаючи з 14 березня 2025 року ліцензії та документи дозвільного характеру, строк дії яких завершився, не вважаються автоматично продовженими. Їх необхідно поновлювати та отримувати повторно у прядку встановленому чинним законодавством України.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Чи зберігається та протягом якого терміну право платника на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, здійсненими у платників податку, у яких в період дії воєнного стану відсутня можливість виконувати свої податкові обов’язки?

Зважаючи на те, що строк на включення сум ПДВ до податкового кредиту, встановлений п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зупинявся до 01.08.2023, перебіг такого строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023. Зазначені норми ПКУ не містять виключень в частині формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, здійсненими у платників податку, у яких в період дії воєнного стану відсутня можливість виконувати свої податкові обов’язки.

Щодо необхідності реєстрації акцизного складу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.6. п, 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є акцизним складом:

– приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

– приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструвати акцизні склади у разі перевищення щорічних обсягів придбання пального більше 1000 м. куб.

Відповідно до п.п. 128 прим.1.2 ст. 128 прим.1 ПКУ відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 000 гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, інформаційно-роз’яснювальних кампаній Національна стратегія доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, дотримання умов трудового законодавства, особливості користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова», отримання податкової знижки та інші.

Інтерв’ю: Платники мають можливість отримати інформацію щодо реквізитів рахунків з різних джерел

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо отримання інформації про реквізити рахунків.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

– ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

Коментар: Щодо дотримання вимог законодавства про працю

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо вимог законодавства про працю.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.

Три основні кроки оформлення працівника:

– укладення трудового договору;

– оформлення наказу про прийняття на роботу;

– повідомлення Державної податкової служби України.

Звертаємо увагу, що:

– трудовий договір виступає головним документом у відносинах працівник – роботодавець;

– цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю.

Наголошуємо: всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю, своєчасно виплачувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати податки і збори до бюджетів!

Леся Карнаух: АТ «Південний ГЗК» має сплатити до бюджету 3,7 млрд грн – суд вдруге підтвердив правомірність позиції ДПС

Верховний Суд вдруге підтвердив правомірність позиції Державної податкової служби України у справі щодо АТ «Південний ГЗК». Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй Facebook-сторінці.

За її словами, вимоги ДПС визнані обґрунтованими та законними.

«Підприємство має сплатити до бюджету 3,7 млрд грн! Це сума податкових зобов’язань і штрафів за неправомірне застосування пільг при виплаті дивідендів кіпрським компаніям, які виявилися «технічними». Підприємство незаконно застосувало ставку оподаткування 5%», – зазначила Леся Карнаух.

Донарахована ДПС сума складається з:

– 2,98 млрд грн основного платежу;

– 0,8 млрд грн штрафів.

Як зауважила Леся Карнаух, у квітні Верховний Суд вже ухвалив одну постанову на користь позиції ДПС. Але «Південний ГЗК» вирішив не платити та знову пішов шляхом оскарження у суді – нібито знайшли якісь «нововиявлені обставини», невраховані деталі.

Після ретельного аналізу аргументів позивача Верховний суд відмовив у задоволенні заяви «Південний ГЗК» про перегляд за нововиявленими обставинами. Таким чином суд знову підтримав правомірність висновків податкової.

«На жаль, деякі платники зловживають процесуальними правами, затягують час. Але виконувати рішення суду доведеться, гроші мають бути сплачені до бюджету. Розраховуємо на добросовісність бізнесу, особливо в умовах, коли країні потрібні кошти на оборону», – наголосила Леся Карнаух.

Про ставки податків, зборів, єдиного внеску та ліміти доходів: нагадування ФОПам – платникам єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує фізичним особам – підприємцям (ФОП), що у 2025 році діють такі стандарти:

► мінімальна заробітна плата (МЗП): з 01.01.2025 по 31.12.2025 8000,00 грн (місячний розмір), 48,00 грн (погодинний розмір;

прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 по 31.12.2025 3028,00 грн;

► ставка єдиного податку у 2025 році:

▪ 1 група: до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2025 року;

▪ 2 група: до 20% від МЗП на 01 січня 2025 року;

▪ 3 група: 3% від доходу (при сплаті ПДВ) або 5% від доходу (без уплати ПДВ);

▪ 4 група: ставка з 1 га залежно від виду.

► ставка військового збору для ФОПів – платників єдиного податку:

▪ 1, 2 та 4 групи: 10% від МЗП на 01 січня 2025 року (до 800,00 грн);

▪ 3 група: 1% від доходу.

► ставки податку, військового збору та єдиного внеску для ФОПів:

▪ 1 група: єдиний податок: до 302,80 грн/міс; єдиний внесок (за себе): 1760 грн/міс; військовий збір – 800 грн/міс;

▪ 2 група: єдиний податок: до 1600 грн/міс; єдиний внесок (за себе): 1760 грн/міс; військовий збір – 800 грн/міс;

▪ 3 група: єдиний податок: 5% або 3% + ПДВ від доходу; єдиний внесок (за себе): 1760 грн/міс; військовий збір – 1% від доходу;

▪ 4 група: єдиний податок: 5 Ставка з 1 га залежно від виду; єдиний внесок (за себе): 1760 грн/міс; військовий збір – 800 грн/міс;

► граничний обсяг доходу для платників єдиного податку:

▪ 1 група: 1 336 000 грн (167 розмірів МЗП) ;

▪ 2 група: 6 672 000 грн (834 розмірів МЗП) ;

▪ 3 група: 9 336 000 грн (1167 розмірів МЗП);

▪ 4 група: 6 672 000 грн (834 розмірів МЗП).

Єдиний податок та військовий збір мають право не сплачувати ФОПи – платники єдиного податку 1 та 2 груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях. Крім того, за певних умов ФОПи, які мобілізовані, звільняються від сплати єдиного податку та військового збору.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Консультування мобілізованих самозайнятих осіб – важливий напрямок діяльності податкової служби Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для надання консультацій з податкових питань мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, які не мають можливості виконувати податкові обов’язки, а також членам їх родин, в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.

За цими номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:

– сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;

– порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;

– відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

– є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

Рентна плата: майже 37,5 млн грн надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами

Упродовж п’яти місяців поточного року платники Дніпропетровської області за користування надрами спрямували до загального фонду державного бюджету майже 37,5 млн гривень.

Інформуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

– за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

– за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Змінились контактні дані – оновіть їх через Електронний кабінет!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зміни контактних даних платника податків, їх необхідно оновити.

Це важливо задля оперативного та своєчасного отримання актуальної інформації від контролюючого органу про стан розрахунків та про податкові зобов’язання платника.

Для цього необхідно:

► увійти до приватної частини Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua;

► оновити контактну інформацію (номер телефону, електронну пошту тощо): вибрати режим «Введення звітності» зі списку документів та обрати форму заяви J/F 1391602 або J/F 1391702;

► перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви, натиснувши «Перевірити»;

► зберегти та відправити заяву.

Наголошуємо, що електронні сервіси ДПС – це швидка та ефективна комунікація з контролюючими органами, яка забезпечує оперативний зворотний зв’язок від податкової служби у зручному форматі.

Про зміни до розрахункових документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.03.2025 субʼєкти господарювання, які надають послуги з виконання платіжних операцій, зобовʼязані видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом – фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу.

Зміни внесені наказом Міністерства фінансів України.

Що зміниться у фіскальних чеках?

Виключені реквізити:

– номер ID картки;

– підпис касира;

– підпис держателя електронного платіжного засобу.

Додано реквізити:

– засіб оплати;

– валюта розрахунку;

– реквізити паспорта покупця при продажу алкоголю та тютюну в магазинах безмитної торгівлі;

– вміст QR-коду доповнено пошуковим запитом для перевірки чека в Системі обліку РРО;

– код автентифікації повідомлення (MAC) чека для РРО;

– вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єму (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) при продажу у магазинах безмитної торгівлі;

– сума решти.

До 01 березня 2025 року можна було використовувати старі форми чеків на програмних РРО та касових апаратах, які зареєстровані у Держреєстрі РРО.

Довідково:

Зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів внесено наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13», зі змінами.

Мета запровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації платником єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, мають можливість за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» (розміщено на цифрових платформах AppStore або GooglePlay) подати податкову декларацію платника єдиного податку.

Для цього необхідно:

– ідентифікуватись онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП;

– у розділі «Послуги» обрати «Декларація платника єдиного податку (1-2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;

– обрати потрібний звітний період та додатки * (за необхідності);

* для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування:

– заповнити необхідні додатки;

– зазначити:

фактичну кількість найманих працівників у звітному періоді;
обсяги доходу за звітний період;

– підписати КЕП;

– надіслати.

Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», який затвердив форми податкових декларацій для всіх груп платників єдиного податку.

Податкові декларації платників єдиного податку для бізнесу (ідентифікатори форм F0103407 та J/F0103309) доступні в Електронному кабінеті.

Презентаційні матеріали щодо подання декларації через мобільний застосунок доступні за посиланням https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/879290.html.

У юридичної особи – платника єдиного податку і ПДВ анульовано реєстрацію платника ПДВ: яку ставку єдиного податку застосовувати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відс., що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання платниками податкового, валютного та іншого законодавства: що змінилось?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (із змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за № 1300/27745) внесено наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025, який набрав чинності 25.04.2025.

Серед основних змін:

– контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;

– інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;

– визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;

– передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;

– під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати

Довідково.

Наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.