Лейкоз великої рогатої худоби
Вже давно не доводилось порушувати тему лейкозу ВРХ – хронічного захворювання вірусної етіології, яке вражає, в основному, високопродуктивних корів і може протікати цілком безсимптомно, проте наслідки цієї хвороби лише летальні.
Хвороба свого часу наносила значні економічні збитки. Через лейкоз, господарники змушені були піддати забою десятки тисяч голів великої рогатої худоби (далі-ВРХ). На розв’язання проблеми пішли десятки років.
Що ж таке лейкоз ВРХ.
Лейкоз ВРХ – інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин. Лейкоз корів заразний для всіх представників цього виду, а також для дрібної рогатої худоби. Вражає як молодих особин, так і дорослих тварин. Як правило, до захворювання схильні найчастіше тварини віком від 3 до 7 років. Джерелом поширення збудника в череді є корова-вірусоносій. При первинних стадіях недуги онковірус починає виділятися з організму із молозивом та молоком. Також не виключений факт передачі вірусу разом зі слинною рідиною.
Захворювання характеризується протіканням у прихованій формі. При впливі факторів навколишнього середовища і внутрішніх процесів починає відбуватися активізація патогенної мікрофлори, що провокує розлади у функціональних органах кровотворення. Клінічні ознаки лейкозу ВРХ розвиваються місяцями, і коли стають вже помітними, епізоотична ситуація заходить вже «далеко» – більша частина корів у гурті, якщо не всі, вже заражені. Господар може спостерігати, що у його високоудойної корови (а саме в таких лейкоз проявляється найяскравіше і найшвидше) молоко втрачає товарну якість, стає не таким жирним і смачним, набуває синюшного забарвлення, хоча його кількість навіть і збільшується, тварина худне, хоча і не втрачає апетиту, швидко втомлюється.
Основним методом ранньої діагностики лейкозу є дослідження крові щляхом постановки реакції імунодифузії (РІД).
В разі отримання позитивних результатів лабораторних досліджень інфікованих тварин ізолюють від здорових та здають на забій. Вірус лейкозу стійкий до дії низьких температур, але чутливий до високих (кип’ятіння, пастеризація) і дезінфектантів у звичайних концентраціях. Тому санітарна обробка та знезараження інструментів, господарського інвентарю і приміщень дезінфікуючими розчинами – один зі шляхів профілактики зараження лейкозом.
На запитання, лікується лейкоз у корів чи ні, відповідь негативна. Лікування при лейкозі відсутнє.
Єдиним дієвим методом профілактики лейкозу ВРХ є ізоляція інфікованих тварин від здорових та недопускання їх в загальне стадо.
Для підтримання епізоотичного благополуччя щодо лейкозу та інших захворювань власники тварин повинні щорічно проводити весняну та осінню диспансеризацію, під час якої спеціалісти ветеринарної медицини проводять огляд поголів’я, діагностичні та профілактичні заходи.
Якщо ви вирішили купувати корову, то купуйте її в осіб, від яких можна отримати інформацію про стан здоров’я тварини, яка має бути підтверджена ветеринарним документом, виданим державною установою ветеринарної медицини. Придбавши тварину, повідомте про це у місцеву установу ветеринарної медицини, спеціалісти якої проведуть відповідні дослідження, котрі покажуть, чи корова є дійсно здоровою.
Чи небезпечний лейкоз ВРХ для людей.
Небезпека для людини заразитись цією недугою зведена до мінімуму. Сам по собі вірус лейкозу не передається від корови до людини, але вживати м’ясо або молочні продукти від хворої корови заборонено і в жодному разі не можна давати його дітям. Вся справа в тому, що Всесвітньою організацією охорони здоров’я доведено, що такі продукти несуть в собі небезпеку, що в майбутньому може призвести до розвитку ракових клітин та прогресування онкологічних хвороб. Тому від вживання молока і м’яса слід утриматися. Нагадаємо, шо в молоці від лейкозних корів, крім самого вірусу, містяться ще й продукти його життєдіяльності, які при тривалому споживанні можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань.
