Зміст

Управління виконавчої дирекції Фонду інформує.

26.03.2019

Виробничий травматизм та його профілактика на підприємствах, які перебувають на обліку у Криворізькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Основні завдання Фонду соціального страхування України – фінансування матеріального забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, медико-соціальної реабілітації хворих та потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, профілактика виробничого травматизму.
Пріоритетним завданням новоствореного Фонду в умовах сьогодення є орієнтованість на застрахованих осіб – отримувачів матеріального забезпечення та медико-соціальних послуг.
Криворізьке відділення розпочало свою діяльність з 01 серпня 2017 року після об’єднання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та здійснює повноваження управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області не тільки на території міста Кривий Ріг, а і в Криворізькому, Широківському, Апостолівському та Софіївському районах.
Діяльність спеціалістів Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області спрямована на людину праці, забезпечення і надання повного та своєчасного спектру соціальних послуг відповідно до законодавства.
Виконання статутних функцій і обов’язків Фонду з попередження нещасних випадків та професійних захворювань покладається на страхових експертів з охорони праці, цілеспрямована робота яких значною мірою сприяє зниженню рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності.
У Криворізькому відділенні зареєстровано більш як 40 тисяч підприємств-страхувальників. Отже, на кожного з 8-ми страхових експертів з охорони праці, які працюють у відділенні, приходиться більш як 5 тисяч підприємств.
Незважаючи на велике навантаження у зв’язку з розслідуваннями нещасних випадків та профзахворювань, страхові експерти відділення проводять значну профілактичну роботу, однією із складових якої є пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці.
Проведені семінари, наради, круглі столи зі спеціалістами з охорони праці підприємств найбільш небезпечних видів діяльності дали змогу донести до їх учасників стурбованість Криворізького відділення рівнем виробничого травматизму та профзахворюваності, прийняти за їх результатами відповідні рішення, розробити дієві профілактичні заходи.
Страхові експерти з охорони праці за 2018 рік виступили на 24 семінарах, 42 нарадах та взяли участь у конкурсі і у 2-х засіданнях круглих столів, на яких обговорювалися питання стану охорони праці та профілактичної роботи на підприємствах міста; розмістили у засобах масової інформації 8 публікацій та здійснили 6 виступів на радіо і телебаченні з цих же питань, надали 581 консультацію страхувальникам, взяли участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 92 підприємствах, у розробленні 363 профілактичних заходів та 38 нормативних актів про охорону праці, розповсюдили в електронному вигляді 681 одиницю пам’яток та нормативних актів з питань охорони праці.
Крім того, протягом року, страхові експерти прийняли участь у роботі 23 комісій з питань охорони праці на підприємствах, 40 комісій з перевірки знань з охорони праці працівників, 48 комісій з випробувань та приймання в експлуатацію засобів колективного та індивідуального захисту, склали 5 протоколів про адміністративні правопорушення за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок на виробництві та виконали 198 інших профілактичних заходів.
Під час участі у різноманітних профілактичних заходах страхові експерти особливу увагу приділяють дотриманню законодавства України про охорону праці, попередженню нещасних випадків та профзахворювань; не перестають нагадувати, що зниження рівня виробничого травматизму залежить не тільки від фінансування заходів з охорони праці, навчання працівників безпечним прийомам праці, медичних оглядів, професійного добору, надійності роботи устаткування, роботи служби охорони праці, але, в першу чергу, від сумлінного ставлення до виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівниками безпосередньо на своєму робочому місці.
Проведена профілактична робота дала змогу зменшити, порівняно з 2017 роком, загальний рівень виробничого травматизму на підприємствах на 30% (з 206 до 144) та рівень професійної захворюваності – на 3,7% (з 167 до 161).
Але, все ж таки, незважаючи на докладені зусилля, повністю уникнути нещасних випадків та профзахворюваності неможливо.
Так, за 2018 рік до Криворізького відділення надійшло 218 повідомлень про нещасні випадки, в тому числі: 32 зі смертельними наслідками, 4 групових нещасних випадки (травмовано: 10 працівників, в тому числі 6 із смертельними наслідками). Загалом це – 225 потерпілих, серед них 38 загинули. Також надійшло 175 повідомлень про професійні захворювання. Страхові експерти з охорони праці приймали участь у розслідуванні усіх нещасних випадків та професійних захворювань.
За результатами розслідувань нещасних випадків складені акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1 на 147 працівників, в тому числі на 60 осіб, з якими сталися нещасні випадки з тяжкими наслідками та на 14 працівників, які загинули на виробництві.
Відповідно до проведеного аналізу, найбільша кількість нещасних випадків трапляється в результаті падіння потерпілого (33%), падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, будівель, породи, ґрунту тощо (21%), а також дії предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (18%). Також нещасні випадки часто трапляються в результаті подій на транспорті (10%) та в результаті навмисного нанесення травм іншими особами (5%). Дещо менше травм отримано від дії підвищених температур (3%) та в результаті ураження електричним струмом (4%), а також з інших подій (5%).
Основними причинами травматизму є організаційні (70%), зокрема невиконання інструкцій з охорони праці та невиконання посадових обов’язків. Серед технічних причин (6%) переважає незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, засобів виробництва, транспортних засобів. Серед психофізіологічних (24%) – особиста необережність потерпілих.
Найбільш небезпечними для життя та здоров’я працюючих є автомобілі (в т.ч. спеціалізовані), гірничо-шахтне устаткування, устаткування для чорної металургії та устаткування підйомно-транспортне.
Згідно зі звітними даними щодо нещасних випадків, які сталися на виробництві, можна стверджувати, що найдосвідченіші працівники з достатнім стажем роботи за професією травмуються найчастіше. Так, найбільше травмованих в категорії зі стажем роботи від 4 до 10 років – 47 працівників (32%). Аналіз виробничого травматизму за віковою категорією працівників показав, що найбільше у 2018 році травмувалося працівників у віковій категорії від 30 до 39 років – 48 осіб (33%).
Найбільш травмонебезпечними професіями виявилися слюсарі та електрослюсарі в різних галузях, машиністи в різних галузях, водії автотранспортних засобів, прохідники, кріпильники та інші гірничі робітники.
За результатами розслідувань випадків профзахворювань у 2018 році складено 161 акт про професійні захворювання за формою П-4, з них 66 особам встановлено по 1 профзахворюванню, 70 особам – по 2, 24 особам – по 3 і одній особі встановлено 4 профзахворювання (всього 282 захворювання). Зокрема це: хронічна обструктивна хвороба легень – 100 випадків (35%), радикулопатія – 72 випадки (26%), вібраційна хвороба – 53 випадки (19%), нейросенсорна приглухуватість – 30 випадків (11%), пневмоконіози – 21 випадок (7%) та інші – 6 випадків (2%).
Переважна більшість професійних захворювань встановлена на підприємствах гірничо-металургійного комплексу міста, де умови виробничого середовища несприятливі для працюючих, а саме, по основним причинам професійні захворювання розподілилися: пил – 43%, фізичні навантаження – 27%, вібрація – 19%, шум – 11%.
Найбільша небезпека розвитку патологій є у машиністів кранів (16%), прохідників (10%), водіїв автотранспортних засобів (9%), інженерно-технічних працівників (8%), машиністів бурових установок (7%) тощо.
Проведений аналіз показав, що найбільша кількість професійних захворювань встановлена у працівників віком від 50 до 59 років – 90 осіб (56%). Найбільше отримали професійне захворювання працівники, які пропрацювали у важких та шкідливих умовах від 10 до 19 років – 75 випадків (47%).
Слід зауважити, що на підприємствах, які обслуговуються Криворізьким відділенням, з 2009 року спостерігається впевнене зниження рівня професійної захворюваності, з невеликими коливаннями. При цьому середній річний показник зниження кількості професійних захворювань складає 39 випадків (511 випадків профзахворювань у 2009 році – 161 випадок у 2018 році), що говорить про тенденцію зниження рівня професійної захворюваності.
Отже, завдяки сумлінній роботі страхових експертів з охорони праці Криворізького відділення, які, спільно зі службами охорони праці підприємств, постійно проводять покладену на них державою цілеспрямовану роботу з попередження нещасних випадків та професійних захворювань, рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємствах, які перебувають на обліку у Криворізькому відділенні, поступово знижується. Хочеться вірити, що і в наступному році докладені спільні зусилля будуть сприяти його подальшому зниженню та збереженню життя і здоров’я працюючих.

Служба страхових експертів з охорони праці Криворізького
відділення управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України в Дніпропетровській області

Укладання договорів цивільно-правового характеру та їх наслідки.

Згідно змін від 03.10.2017 року №2148-VІІІ, внесених до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхуванню від нещасного випадку підлягають і особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору.

Зупинимось на проблемах, які виникають у осіб, що працюють на умовах цивільно-правового договору.

Згідно зі звітними даними, в 2017 році в Криворізькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області було зареєстровано                    3 нещасні випадки, що сталися  на виробництві з громадянами, які працювали по договору цивільно-правового характеру, з них – в будівельній галузі 1 особа, що отримала травми з тяжкими наслідками. В 2018 році було розслідувано 8 таких випадків, з яких: 5 –  зі смертельними наслідками, 2 – з тяжкими, 1 – з легкими наслідками. Половина – 4 нещасних випадки стались на підприємствах будівельної галузі, з них: 2 особи надавали послуги як підсобні робітники, 1 – сторожа, 1 – монтажника. Це молоді люди віком від 27 до 41 року,  1 з яких загинув, залишилось сиротами двоє синів; 2 – з тяжкими травмами; 1 – з тимчасовою втратою працездатності. За результатами розслідування було складено 2 акти за формою Н-1.

Як показує аналіз, видами подій, що призвели до нещасних випадків, стало: падіння з висоти, дія рухомих деталей та травмування іншими особами. Причинами нещасних випадків стали: алкогольне сп’яніння, особиста необережність потерпілого, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності). Як бачимо, усунення цих причин не потребує фінансових витрат, а лиш посилення трудової і виробничої дисципліни. Але на осіб, що працювали на умовах цивільно-правового договору та отримали травми, не розповсюджувалась дія правил внутрішнього трудового розпорядку та законодавство України про охорону праці. Тому таким особам не проводяться інструктажі з питань охорони праці, вони не зобов’язані проходити навчання, медогляди, особливо для робіт підвищеної небезпеки. Вони не охоплені профілактичними заходами. І нас це дуже хвилює.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу. Робота в цьому разі є тільки способом виконання зобов’язання. Така особа (виконавець) не включається до штатного розпису підприємства, не підпадає під норми трудового законодавства, але, все ж таки, після внесених змін до законодавства, починаючи з жовтня 2017 року, має право на державні соціальні гарантії. Відтепер, такі особи мають право на оплату листків непрацездатності, а в разі нещасного випадку на виробництві – на соціальні виплати та послуги від Фонду соціального страхування.

Законодавством про державне соціальне страхування передбачено, що підставою для отримання відповідних соціальних послуг та виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими нормами. Такі акти складаються під час проведення розслідування, що здійснюється згідно Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 №1232. Але на цьому етапі виникають труднощі, оскільки трудове та цивільне законодавство належить до різних галузей системи українського права.

Законодавча урегульованість трудових відносин є показником правової культури країни та важливим індикатором економічного розвитку суспільства в цілому. На сьогоднішній день Україна перебуває в стані становлення демократичної та вільної країни, і саме тому зростає потреба у зміні старого законодавства на нове, більш сучасне. Протиріччя і колізії, притаманні розвитку будь-якої системи законодавства, на жаль, не обминули і нашу державу, що особливо це відчувається саме в трудовому та цивільному законодавстві. Суперечності і протиріччя між різними юридичними нормами, які регулюють однакові правовідносини, ускладнюють участь у розслідуванні нещасних випадків, що сталися з працівниками, які уклали з роботодавцями договори цивільно-правового характеру, оскільки порядком розслідування, який був встановлений ще у 2011 році і потребує внесення певних змін, не передбачено процедуру розслідування таких випадків. Формою вирішення колізії є вибір того нормативно-правового акту, який слід застосовувати у даному конкретному випадку.

Кодексом законів про працю України не передбачений такий вид трудового договору як договір цивільно-правого характеру. Цивільно-правовий договір (договір-підряду, договір з надання послуг) регулюється Цивільним кодексом України. Предметом трудових угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Угодою встановлюється початковий і кінцевий терміни, в межах яких виконавець зобов’язаний виконати визначену угодою роботу відповідно до власного графіку роботи та виходячи лише з власних можливостей, тобто він не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, посадовим інструкціям.

Відповідно до статті 14 ЦКУ цивільні обов’язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Перелік актів цивільного законодавства України визначений статтею 4 ЦКУ. Відповідно до статті 9 ЦКУ положення цього нормативно-правового акту застосовуються врегулювання трудових відносин лише у разі, коли вони не врегульовані іншими актами трудового законодавства. Таким чином, для врегулювання правовідносин, подібних до тих, які виникають між працівником та роботодавцем, необхідно, у першу чергу, керуватися законодавством про працю. Якщо трудове законодавство не врегульовує певні фактичні правовідносини, мають застосовуватись норми цивільного законодавства.

Крім того, договір цивільно-правового характеру є видом договору для надання послуг разового характеру. Як показує практика розслідування таких випадків, як правило, договори цивільно-правового характеру укладаються на тривалий термін або переукладаються щомісяця, а, отже, роботи, які виконуються за цими договорами, не носять разовий характер. Працівники Державної служби з питань праці під час перевірки потенційно можуть кваліфікувати такий договір як трудовий.

Під час розслідувань таких випадків обов’язково надсилаються запити щодо наявності в цивільно-правовому договорі ознак трудового договору до Державної служби з питань праці, тому ці факти не приховаєш.

Як правило, під час розслідування нещасних випадків, з’ясовується, що згідно укладених цивільно-правових договорів виконавці виконують трудові функції конкретної професії, наприклад, монтажника, сторожа, підсобного робітника, тобто залучаються до процесу праці підприємства.

Отже, в таких випадках підприємствам краще одразу укладати з працівниками трудові договори, оскільки при настанні нещасного випадку це може привести до значних штрафів за порушення трудового законодавства.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» працедавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових стосунків, здійснювати дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Встановлення контролюючими органами відносин за договорами цивільно-правового характеру, які фактично були трудовими, розцінюється як допуск працівника до роботи без укладання трудового договору з усіма подальшими негативними наслідками для платника податків. Зокрема, за підміну трудових відносин цивільними, а саме використання праці працівника без укладення з ним трудового договору (контракту)  відповідно до ст. 265 КЗпП України за кожного неоформленого працівника передбачається штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», підприємства, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, також є платниками єдиного внеску, як і такі, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту). Виключення з цієї норми складають лише випадки укладення цивільно-правового договору з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, адже в цьому випадку такі фізичні особи самі являються платниками єдиного внеску.

Отже, користуючись нагодою, ми звертаємося до роботодавців – перед тим, як заключити цивільно правовий договір з фізичною особою, особливо на роботи з підвищеною небезпекою, прорахуйте всі за і проти і прийміть рішення, яке дозволить підвищити ефективність використання коштів підприємства та сприятиме збереженню здоров’я  і життя працівника.

 

                                                                    Служба страхових експертів з охорони праці Криворізького

                                                                    відділення управління виконавчої дирекції Фонду

                                                                    соціального страхування України в Дніпропетровській області

Аліменти повинні стягуватись з уже виплачених боржнику сум лікарняних. 

Страхові кошти, у тому числі допомога по тимчасовій втраті працездатності, зараховані Фондом соціального страхування України на окремий рахунок роботодавця для здійснення фінансування застрахованій особі, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів. Водночас, з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплаченій боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватись.
Фонд соціального страхування України здійснює надання матеріального забезпечення шляхом зарахування коштів на окремий поточний рахунок страхувальника (роботодавця) для подальшого здійснення ним виплат безпосередньо застрахованим особам.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку, або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Отже, безпосередньо з окремого рахунку страхувальника стягнення аліментів з сум матеріального забезпечення не передбачено чинним законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Водночас, до обов’язків підприємств, установ, організацій належить здійснення відрахувань із заробітної плати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Також на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення здійснюється виключно за рішеннями про стягнення аліментів.
Тож з коштів матеріального забезпечення, що були виплачені боржнику, стягнення аліментів має здійснюватися.

Прес-служба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Попереджаємо про фіктивні листки непрацездатності!

Фахівцями з експертизи тимчасової непрацездатності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, як на запит роботодавця, так і під час перевірок стану організації експертизи тимчасової непрацездатності, постійно проводяться перевірки обґрунтованості видачі та правильності оформлення листків непрацездатності безпосередньо у закладах охорони здоров’я. Але нині широко розповсюджена торгівля фальшивими листками непрацездатності, тому почастішали випадки надання застрахованими особами листків непрацездатності, що мають ознаки фіктивності (виконані, як правило, на ксероксі, видані неіснуючими закладами охорони здоров’я тощо). Така ситуація призводить до неправомірного витрачання роботодавцями коштів Фонду соціального страхування України.
Оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності призначається комісією із соціального страхування, що створена на підприємстві відповідно до вимог Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», виявлення фальсифікатів є результатом роботи саме цієї комісії. При виявленні такого листка непрацездатності під час перевірок, виплачена сума матеріального забезпечення підлягає відшкодуванню разом із штрафними санкціями, але ж збитки через це шахрайство несуть роботодавці.

Управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області

Фондом відновлено планові перевірки страхувальників.

Фондом соціального страхування України з березня 2019 року відновлено проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду. Водночас, система контролю отримала нові ризикоорієнтовані підходи, що мають на меті зменшити навантаження на страхувальників (роботодавців) та упередити можливі порушення. На цьому під час селекторної наради з фахівцями управлінь виконавчої дирекції Фонду в областях та місті Києві наголосила начальник управління по роботі зі страхувальниками ВД Фонду Наталія Зеленська.
«Планові перевірки проводяться фахівцями Фонду виключно за умови наявності вагомих приводів, які чітко визначені напрацьованими ризикоорієнтованими критеріями. Тобто перевірки здійснюються лише тоді, коли страхувальник дає для цього об’єктивні підстави. Це дозволяє як не допустити тиск на законослухняних роботодавців, так і забезпечити захист Фонду від неправомірних видатків. Наприклад, підставою для перевірки може бути суттєве зростання кількості днів тимчасової непрацездатності на підприємстві, відсутність повідомлення про виплату коштів застрахованим особам упродовж трьох місяців з дня проведення фінансування Фондом за умови, що страхувальник не зміг пояснити цю затримку, системні порушення тощо», – говорить Н.Зеленська.
Квартальні плани-графіки проведення планових перевірок розміщуються на веб-порталах робочих органів виконавчої дирекції Фонду в областях та місті Києві.
З метою підвищення ефективності системи соціального страхування, зменшення навантаження на страхувальників та забезпечення прозорості аудиту, з 2019 року скасовано щоквартальний звіт по використанню коштів Фонду за формою Ф4-ФСС з ТВП. Натомість, з 01.10.2018 було розширено форму заяви-розрахунку та почала працювати система інформування роботодавцем про здійснені виплати застрахованим особам – повідомлення про виплату коштів застрахованим особам за визначеною формою роботодавці подають упродовж місяця з дня здійснення виплат матеріального забезпечення, окремих виплат потерпілим на виробництві.
Крім того, з жовтня 2018 року Фондом було впроваджено систему попереднього контролю правильності нарахування виплат, яка дозволила мінімізувати можливі помилки при визначенні страхувальниками розміру допомоги та страхових виплат. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють попередній контроль правильності нарахування виплат та у разі виявлення помилок надають рекомендації страхувальнику щодо усунення недоліків ще до фінансування виплат. Це дозволяє уникнути частини штрафів, які раніше могли накладатись на роботодавця у разі виявлення неправомірного використання коштів Фонду під час перевірок за фактом вже профінансованих заяв-розрахунків.
Нагадаємо, під час всеукраїнської наради в.о. директора виконавчої дирекції ФССУ Сергій Нестеров зазначив, що Фонд соціального страхування України є однією з найбільш важливих соціальних інституцій країни та щомісяця виплачує українцям 2 млрд гривень страхових виплат.

Прес-служба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Питання захворюваності застрахованих осіб Дніпропетровщини – на постійному контролі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області.

З метою реалізації заходів по зменшенню рівня тимчасової непрацездатності серед застрахованих осіб страхувальників області управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (далі-Управління) та його відділеннями вживається ряд заходів, а саме: для отримання достовірних даних впроваджено щотижневий моніторинг кількості виданих закладами охорони здоров’я області листків непрацездатності, здійснення перевірок обґрунтованості видачі (продовження) листків непрацездатності, а також проведення за участю фахівців відділень навчань страхового активу підприємств, установ та організацій для підвищення рівня їх знань щодо прав, обов’язків та повноважень.
Управлінням щомісячно проводиться аналіз захворюваності у розрізі страхувальників, і у разі зростання рівня тимчасової непрацездатності направляються листи головам комісії із соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для вжиття відповідних дій.
З метою активізації спільної роботи з питань контролю за кількістю виданих листків непрацездатності та рівнем захворюваності з тимчасовою втратою працездатності фахівцями Управління на регулярній основі проводяться зустрічі, семінари-наради, семінари-навчання та круглі столи за участю керівниками лікувальних закладів та лікарів .

Управління виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування України в
Дніпропетровській області